Рішення Суду ЄС як джерело європейського права з охорони навколишнього середовища

Суд ЄС посідає особливе місце серед основних інститутів Єв- росоюзу. Діяльність Суду не має політичного забарвлення, він є винятково функціональним органом, про що свідчить, наприклад, той факт, що суддям суворо заборонено займатися будь-якою політичною діяльністю^{[172] [173].}

Становлення Суду ЄС розпочалося ще в рамках першої загальноєвропейської організації — ЄСВС. Мірою заснування нових європейських спільнот виникла ситуація, коли одночасно функціонували кілька судових установ, що значно ускладнювало судове впровадження. У зв’язку з цим у рамках Протоколу про спільні органи для ЄЕС від 25 березня 1957 року було вирішено об’єднати ЄЕС та Євроатом з Судом ЄСВС. До компетенції цього спільного органу належало здійснення повноважень судів- посередників відповідно до договорів ЄС. Отже, сьогодні Суд ЄС є найважливішим органом правосуддя на теренах Європейського Союзу. Його діяльність регламентується статтями 220—245 Договору про заснування ЄС та деякими іншими нормативно- правовими актами.

Розгляд екологічних питань Судом Європейського С — достатньо нове явище порівняно з національними судами чи розглядом інших питань. Екологічних питань, які розглядаються Судом Європейського Союзу та Судом першої інстанції, небагато. Так, у 2003 році Суд Європейських Співтовариств виніс 48 рішень і думок, що стосувалися, охорони довкілля та прав споживачів, із загальної кількості 378 рішень, а Суд першої інстанції — 9 із 320.

Екологічні справи, що розглядаються Судом Європейського Союзу, можна розподілити на дві групи: спори між Європейською Комісією та державами-членами і розгляд преюдиційного характеру щодо тлумачення права ЄС.

У судових рішеннях було закріплено низку важливих положень. Наприклад, Суд Європейського Союзу неодноразово наголошував, що навколишнє середовище є однією із основних цілей, що може виправдовувати обмеження вільного руху товарів, і зробив висновок, що екологічні питання можуть розглядатися як «обов’язкова вимога», наприклад щодо заходів і обмеження торгівлі.

15.4.2.