<<
>>

Процедура прокурорського нагляду за додержанням екологічного законодавства органами місцевого самоврядування

Нагляд за додержанням екологічного законодавства органами місцевого самоврядування є одним з пріоритетних напрямів прокурорської діяльності.

Насамперед цей нагляд має забезпечувати відповідність актів органів місцевого самоврядування в сфері охорони довкілля закону, а також виконання цими органами наданих їм повноважень щодо підтримання належного стану навколишнього природного середовища на підвідомчій їм території та здійснення контролю за додержанням ними природоохоронного законодавства.

Перед проведенням перевірки прокурору треба одержати та проаналізувати таку інформацію, яка характеризує стан додержання екологічного законодавства у районі (місті):

• З відділу державної статистики - статистичні звіти за формами: 1 «Охорона природи» - про державний контроль за охороною навколишнього природного середовища та раціональним використанням природних ресурсів; 5-зем. - про контроль за використанням і охороною земель; 4-зем. - про здійснення заходів, спрямованих на охорону земель; 2-ТП «Повітря» - про охорону атмосферного повітря; 1 «Екологічні витрати» - про екологічні платежі, плату за природні ресурси та поточні витрати на охорону природи; 1 «Токсичні відходи» - про утворення, використання та знешкодження токсичних відходів; 2-ТП «Мисливство» - про ведення мисливського господарства; 2-ТП «Водгосп» - про використання води; 12-лг - про проведення лісозахисних робіт; 1 «Екологічні фонди» - про надходження і використання коштів бюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища; 1 -АП - про розгляд справ про адміністративні правопорушення; 18-КБ - про капітальні вкладення в охорону довкілля і раціональне використання природних ресурсів та введення в дію природоохоронних об\'єктів і потужностей.

• Від органів позавідомчого контролю (державної екологічної інспекції, санітарно-епідеміологічної служби, відділу земельних ресурсів та ін.) - дані про виявлені порушення екологічного законодавства та вжиті заходи.

Крім того, від санітарно-епідеміологічної служби, державної екологічної інспекції треба одержувати відомості про облік підприємств та об\'єктів, діяльність яких пов\'язана зі шкідливим впливом фізіологічних і біологічних факторів на атмосферне повітря (Положення про порядок здійснення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1993 р. № 1073), а від санітарно- епідеміологічної служби - звіт за формою 18-річна «Про фактори навколишнього середовища, що впливають на стан здоров\'я людини».

• Від органів, які здійснюють державний моніторинг за охороною навколишнього природного середовища та окремих природних об\'єктів - дані відповідних моніторингів.

Готуючись до перевірки додержання органами місцевого самоврядування екологічного законодавства, прокурор повинен пам\'ятати, що їх повноваження у цій сфері передбачені ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статтями 9-12 Земельного кодексу України, статтями 13-16 Лісового кодексу України, статтями 22, 23 Закону України «Про екологічну експертизу», ст. 30 Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу», ст. 10 Кодексу України про надра, статтями 8-10 Водного кодексу України, ст. 21 Закону України «Про відходи».

У районній (міській) раді прокурор має ознайомлюватися з відповідними рішеннями останньої, її виконавчих органів, постійної комісії з питань екології. При цьому повинні з\'ясовуватись такі основні питання:

1. Наявність місцевої екологічної програми та її виконання. Треба мати на увазі, що розробка таких програм, спрямованих на проведення ефективної і цілеспрямованої діяльності по організації та координації заходів щодо охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання і відтворення природних ресурсів на перспективу, передбачена ст. 6 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища». Порядок розробки цих програм визначений Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 p.

№ 1091. Згідно з цим документом у програмах, затверджуваних відповідними місцевими радами, має бути передбачений механізм реалізації та фінансування останніх, а також здійснення контролю за їх виконанням.

2. Наявність місцевої програми поводження з відходами та здійснення контролю за її виконанням (п. «г» ст. 21 Закону «Про відходи»).

3. Створення і визначення статусу фондів для фінансування програм та інших заходів, спрямованих на охорону довкілля. Відповідно до ст. 47 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» кошти фондів охорони довкілля можуть використовуватися лише для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів.

Джерелами формування таких фондів є:

а) збори за забруднення довкілля. Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 p № 303 затверджено Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, яким передбачено, що він справляється за викиди в атмо-

сферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, а також за скиди цих речовин безпосередньо у водні об\'єкти та за розміщення відходів. Кошти від збору розподіляються між місцевими, обласними та Державним фондами охорони довкілля у співвідношенні відповідно 20, 50 і 30%, а між Київським міським та Державним фондами - у співвідношенні 70 та 30% (ст. 46 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища»);

б) частина грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкоду, заподіяну порушеннями природоохоронного законодавства в результаті господарської та іншої діяльності, здійснюваних згідно з чинним законодавством. Зокрема, на підставі вимог п. «е» ст. 48 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» до фондів охорони довкілля мають зараховуватись 50% суми штрафів, стягнутих з посадових осіб, 50% коштів, стягнутих з громадян, 80% коштів, стягнутих з підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, 80% коштів, отриманих від реалізації незаконно добутих природних ресурсів або продукції, виробленої з них, чи їх вартості,

в) цільові та інші добровільні внески підприємств, установ, організацій та громадян.

Перевіряючи цільове використання коштів місцевого фонду охорони довкілля, прокурор повинен пам\'ятати, що відповідно до п. «д» ст. 48 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» частина коштів таких фондів за рішенням відповідної ради на договірних засадах може бути передана підприємствам, установам, організаціям та громадянам для здійснення заходів, спрямованих на гарантоване зменшення викидів і скидів забруднюючих речовин, шкідливих фізичних, хімічних та біологічних впливів на стан довкілля, а також на розвиток екологічно безпечних технологій та виробництв.

Проте у будь-якому разі витрачання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища повинно відбуватися у межах місцевої екологічної програми і на підставі рішення відповідної ради.

4. Дача згоди на розміщення на своїй території підприємств, установ та організацій. Треба враховувати положення ст. 51 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» щодо екологічних вимог до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об\'єктів, зокрема про забезпечення під час зазначеної господарської діяльності екологічної безпеки людей, раціонального використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на довкілля. Для цього підприємства, установи та організації, діяльність яких пов\'язана зі шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу їх введення удію, повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення або знешкодження викидів і скидів, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів. Проекти здійснення господарської та іншої діяльності повин- 114

ні супроводжуватись матеріалами оцінки п впливу на довкілля, яка має здійснюватись місцевими органами Міністерства екології та природних ресурсів України.

Прокурор повинен враховувати дані про вплив підприємств на стан навколишнього природного середовища, а також про реєстрацію та діяльність на території, підпорядкованій відповідній раді, нових суб\'єктів господарювання та про проекти, які не піддавались оцінці з точки зору їх екологічної безпеки.

Визначення екологічної безпеки господарської та іншої діяльності, відповідності передпроектних, передпланових, проектних та інших рішень вимогам природоохоронного законодавства, оцінка повноти й обгрунтованості передбачуваних заходів, спрямованих на охорону довкілля та здоров\'я населення, здійснюються у процесі проведення екологічної експертизи. Цій експертизі підлягають а) проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку галузей народного господарства, генеральних планів населених пунктів, схем районного планування та інша передпланова та передпроектна документація, б) техніко-економічні обгрунтування і розрахунки, проекти будівництва та реконструкції (розширення, технічного переозброєння) підприємств та інших об\'єктів, що можуть справляти негативний вплив на стан навколишнього природного середовища, в) матеріали, речовина, продукція, господарські рішення, системи и об\'єкти, впровадження або реалізація яких може призвести до порушення норм екологічної безпеки.

Прокурор має враховувати, що проведення екологічної експертизи є обов\'язковим у процесі інвестиційної, управлінської, господарської та іншої діяльності, яка впливає на стан довкілля (ст. 26 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Законом передбачено здійснення державної, громадської та інших екологічних експертиз Постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 p. № 554 затверджено перелік видів діяльності та об\'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, для яких обов\'язковим є здійснення державної експертизи. Якщо висновки останньої обов\'язкові для виконання, то висновки громадської експертизи мають рекомендаційний характер (ст. 12 Закону «Про екологічну експертизу»).

5. Припинення господарської діяльності, обмеження чи зупинення діяльності об\'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону довкілля. Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об\'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища затверджено постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 p.

Серед підстав обмеження зазначеної діяльності об\'єктів господарювання названі, зокрема, такі введення в дію підприємств, на яких не забезпечено у повному обсязі додержання екологічних вимог, відсутність споруд, устаткування і пристроїв для очищення або знешкодження викидів і скидів, а також приладів контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин, викиди і скиди забруднюючих речовин у довкілля, складування, захоронения, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів, порушення інших вимог природоохоронного законодавства (п. 4 Порядку). Прокурору треба з\'ясувати, діяльність скількох еконебезпечних об\'єктів була обмежена за рішеннями державних органів та органу місцевого самоврядування, на підставі аналізу стану додержання екологічного законодавства в районі (місті) та даних про його порушення встановити причини невиконання вимог законодавства щодо забезпечення екологічної безпеки населення.

6. Забезпечення інформування населення про стан навколишнього природного середовища. Необхідно мати на увазі, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну таємницю» інформація про стан довкілля, авари, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян, про стан здоров\'я населення тощо не належить до державної таємниці.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про інформацію» всі громадяни та юридичні особи нашої країни мають право на інформацію, у тому числі екологічну. Крім того, органи місцевого самоврядування повинні інформувати зацікавлених осіб про свою діяльність, зокрема про забезпечення екологічної безпеки населення на відповідній території (ст. 2 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації»). Тож прокурору треба ознайомитися із зверненнями громадян та юридичних осіб, засобів масової інформації щодо інформування населення про стан навколишнього природного середовища і перевірити додержання вимог закону.

Прокурорській перевірці підлягають й інші питання додержання екологічного законодавства, зокрема ті, що пов\'язані з визначенням території для складування, зберігання або розміщення відходів, координацією діяльності державних органів управління в галузі охорони природи тощо.

Залежно від характеру виявлених порушень прокурор вживає заходів реагування, серед яких можуть бути протести (наприклад, на незаконні рішення ради або іі виконкому про видачу дозволів на спеціальне використання природних ресурсів, використання коштів фонду охорони природи не за призначенням тощо). У поданні, яке доцільно вносити на розгляд відповідної ради, прокурор може поставити питання про доповнення місцевої екологічної програми заходами щодо конкретних еконебезпечних об\'єктів, про проведення екологічної експертизи тощо.

За фактами порушення екологічного законодавства на конкретних об\'єктах господарювання чи в органах позавідомчого контролю прокурором із залученням відповідних спеціалістів проводяться перевірки, за наслідками яких мають бути вирішені питання про порушення кримінальної справи або провадження у справі про адміністративне правопорушення, а також про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу та здоров\'ю громадян.

Отже, методичне забезпечення нагляду за додержанням і застосуванням законів у сфері охорони довкілля передбачає досконале володіння прокурором: повноваженями щодо нагляду за додержанням і застосуванням законів; законодавством щодо охорони довкілля та його окремих сфер, особливо щодо компетенції органів державного контролю у зазначеній сфері; розробленими і затвердженими в установленому порядку методичними рекомендаціями Генеральної прокуратури України та прокуратур обласного рівня з питань прокурорської діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологычноъ безпеки; можливостями забезпечення належної взаємодії з відповідними правоохоронними, контролюючими органами, судом колегами з інших органів прокуратури у питаннях реагування на порушення закону; матеріалами судової практики в питаннях, що потребують додаткових знань.

Досконале володіння методикою прокурорської діяльності у сфері охорони довкілля сприятиме передусім забезпеченню реального захисту прав громадян та інтересів держави у сфері охорони довкілля, тобто ефективному кінцевому результату роботи прокурора.

<< | >>
Источник: М.В. Сарапіна. Забезпечення екологічної безпеки: курс лекцій / Укладач: М.В. Сарапіна. - Х: НУЦЗУ,2015. - 195 с.. 2015

Еще по теме Процедура прокурорського нагляду за додержанням екологічного законодавства органами місцевого самоврядування:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -