§ 6. Перспективи розвитку законодавства України у сфері забезпечення біологічної безпеки

Розширення сфери застосування генетично модифікованих орга­нізмів викликає гострі питання не лише в плані забезпечення екологіч­ної безпеки (а отже, і біобезпеки), а й національної безпеки в цілому.

Фундаментальні засади цієї законодавчої бази закладені такими законами України: «Про основи національної безпеки України»; «Про безпеку та якість харчових продуктів»; «Про державну систему біо­безпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та викорис­танні генетично модифікованих організмів» та ін. Крім того, серед 254

загальних пріоритетів національної екологічної політики проголо­шено захист здоров’я населення від техногенного та антропогенного навантаження, підвищення громадської екологічної свідомості тощо [40]. Законом України «Про державну систему біобезпеки при ство­ренні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» визначаються основні принципи держав­ної політики у галузі генетично-інженерної діяльності та поводження з ГМО.

У цілому ж прийняття Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та викорис­танні генетично модифікованих організмів» стало першим кроком у розв’язанні важливого питання безпеки продуктів харчування і до­вкілля як у практичному, так і у правовому сенсі. Закон запроваджує ряд важливих механізмів щодо поводження з ГМО в Україні, але він потребує подальшого вдосконалення і розвитку. Певна роль щодо визначення ефективності системи належить підзаконним актам, які мають бути прийняті на основі і на розвиток цього Закону. Така си­туація обумовлюється тим, що сьогодні залишаються недостатньо врегульованими питання, які стосуються: 1) правового забезпечення вимог до безпеки харчових продуктів, що виробляються із сировини, отриманої із генетично модифікованих рослин і тварин; 2) правового забезпечення здійснення моніторингу діяльності, пов’язаної із ви­користанням генетично модифікованих організмів; 3) правового за­безпечення функціонування системи контролю за реалізацією сіль­ськогосподарської продукції та медичних препаратів, отриманих на основі генетично модифікованих джерел; 4) правового забезпечення формування обліку виробників продукції, яка містить генетично мо­дифіковані компоненти, та ін.

У межах виконання таких завдань Законом України «Про ліцен­зування певних видів господарської діяльності» від 1.06.2000 р. (з наступними змінами) до видів господарської діяльності, що підля­гають ліцензуванню віднесено і генетично-інженерну діяльність у за­мкненій системі (п. 78 ст. 9). Правові положення цього Закону вказу­ють на те, що державний контроль за безпекою генетично-інженерної діяльності у замкненій системі повинен здійснюватись шляхом ви­дачі суб’єктам регулювання ліцензій на генетично-інженерну діяль­ність у замкнених системах із подальшим контролем виконання лі­цензійних умов. Законом передбачений саме такий спосіб державного контролю за генетично-інженерною діяльністю. Зокрема, Закон у цьо­му напрямі визначив повноваження Кабінету Міністрів та зобов’язав затвердити порядок ліцензування генетично-інженерної діяльності у замкненій та відкритій системах, а також затвердити порядок надан­ня дозволу на транзитне переміщення ГМО через територію України. Так, згідно із ст. 12 Закону генетично-інженерна діяльність у замкненій системі підлягає ліцензуванню, а порядок такого ліцензування затвер­джується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального ор­гану виконавчої влади з питань освіти і науки.

Таким чином, сьогодні Закон України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та викорис­танні генетично модифікованих організмів» хоча і покриває широке коло пов’язаних із ГМО питань: від реєстрації різновидів культур на основі ГМО до діяльності, пов’язаної з продуктами ГМО, але по деяких позиціях має доволі загальний характер і потребує прийняття підзаконних актів, а в деяких випадках і законів, які сприятимуть ефективності системи. Зокрема, по-перше, необхідно чітко визначити систему контролю за дотриманням правил безпеки при діяльності у сфері генетичної інженерії, яка є одним з головних інструментів забезпечення біологічної безпеки при поводженні з ГМО. По-друге, створити єдиний контролюючий орган, який відповідатиме за без­пеку при розробці, випробуванні, транспортуванні і використанні ГМО, запобігатиме виникненню прогалин у системі біологічної без­пеки, які можуть з’явитись унаслідок розпорошення відповідальнос­ті.

При цьому слід звернути увагу на те, що вдосконалення системи правового регулювання діяльності, пов’язаної з використанням гене­тично модифікованих організмів, має здійснюватись у контексті член­ства України в COT та вступу до CC. У зв’язку із цим необхідно розробити та прийняти законопроект «Про вимоги до безпеки харчо­вих продуктів, що виробляються із сировини, отриманої з генетично модифікованих (трансгенних) рослин і тварин» на основі відповідної європейської директиви 2001/95 EEC з урахуванням положень дирек­тиви 85/374/ЕЕС «Про відповідальність за шкоду, завдану дефектною продукцією».

Список нормативних актів та літератури

1. Андрейцев, В. І. Право екологічної безпеки [Текст] : навч. та наук.-практ. посіб. / В. І. Андрейцев. — К. : Знання-Прес, 2002. — 331 с.

2. Андрейцев, В. І. Екологічне право [Текст] : курс лекцій / В. І. Андрей­цев. — К. : Вентурі, 1996. — 208 с.

3. Балюк, Г. І. Екологічне право України. Конспект лекцій у схемах (За­гальна і Особлива частини) [Текст] : навч. посіб. / Г. І. Балюк. — K. : Юрінком Інтер, 2006. — 192 с.

4. Водний кодекс України від 6 червня 1995 р. (з наст. змінами) [Текст] // Відом. Верхов. Ради України. — 1995. — № 24. — Ст. 189.

5. Генетично модифікована людина [Електронний ресурс]. — Режим до­ступу: /uiec. webatu. com/ content/ view/ 22/88888889/ lang,uk/

6. Даценко, Л. Є. Правові аспекти біологічної безпеки при поводженні з генетично модифікованими організмами [Текст] / Л. Є. Даценко // Еко­логічна безпека. — 2008. — № 3-4. — С. 110-114.

7. Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості централізованого господарсько- питного водопостачання [Текст] : Державні санітарні правила і норми від 23 грудня 1996 р. № 383 // Офіц. вісн. України. — 1997. — № 16. — Ст. 131.

8. Деякі питання проведення апробації (випробування) та реєстрації гене­тично модифікованих організмів сортів сільськогосподарських рослин [Текст] : постанова Кабінету Міністрів України від 23 липня 2009 р. № 808 // Офіц. вісн. України. — 2009. — № 59. — Ст. 2071.

9. Доповідна записка Колегії Міністерства екології та природних ресурсів України з питань стану біобезпеки генетично змінених організмів в Укра­їні від 1 березня 2002 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: www.menr.gov.ua

10. Дудов, В. И. Правовые вопросы межграничного перемещения генети­чески измененных живых организмов [Текст] / В. И. Дудов, А. Г. Голиков, О. Е. Потехин, О. А. Красовский // Биотехнология. — 1999. — № 6. — С. 82.

11. Екологічне право України. Академічний курс [Текст] : підручник / Г. І. Балюк, М. В. Краснова, Ю. С. Шемшученко та ін. ; за ред. Ю. С. Шем- шученка. — К. : Юрид. думка, 2008. — 856 с.

12. Игнатьев, И. Генетически модифицированные организмы и обеспечение биологической безопасности [Текст] / И. Игнатьев, И. Тромбицкий. — Киев : Экоспектр-Бендеры, 2007. — 60 с.

13. Картахенський протокол про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття [Текст] : прийнятий 29 січня 2000 р. у м. Монреалі // 36. законодав. актів України про охорону навколиш. природ. середовища. — Т. 9. — Чернівці : Зелена Буковина. — 2003. — зЗб с.

14. Ковальчук, Т. Екологічна безпека продуктів харчування: поняття та зміст [Текст] / Т. Ковальчук // Право. України. — 1997. — № 5. — С. 22-25.

15. Конвенція про охорону біологічного різноманіття від 1992 р. [Електрон­ний ресурс]. — Режим доступу: zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_030

16. Конституція України [Текст] : прийнята 28 червня 1996 р. // Відом. Вер­хов. Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

17.

18. Основи законодавства України про охорону здоров’я [Текст] : Закон України від 19 листопада 1992 р. № 2801-ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. — 1993. — № 4. — Ст. 19.

19. Питання Державного департаменту ветеринарної медицини [Текст] : постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2007 р. № 1075 // Офіц. вісн. України. — 2007. — № 66. — Ст. 2547.

20. Про безпечність та якість харчових продуктів [Текст] : Закон України від 23 грудня 1997 р. № 771/97-ВР // Відом. Верхов. Ради України. — 1998. — № 19. — Ст. 98.

21. Про ветеринарну медицину [Текст] : Закон України від 25 червня 1992 р. № 24-98-ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. — 2007. — № 5-6. — Ст. 53.

22. Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції [Текст] : Закон України від 14 січня 2000 р. № 1393-XIV // Відом. Верхов. Ради України. — 2000. — № 12. — Ст. 95.

23. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання інформації про вміст у продукції генетично модифікованих компонентів [Текст] : Закон України від 17 грудня 2009 р. № 1779-VI // Відом. Верхов. Ради України. — 2010. — № 9. — Ст. 84.

24. Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, тран­спортуванні та використанні генетично модифікованих організмів [Текст] : Закон України від 31 травня 2007 р. № 1103 // Відом. Верхов. Ради України. — № 35. — Ст. 484.

25. Про екологічну експертизу [Текст] : Закон України від 9 лютого 1995 р. № 45/95-ВР // Відом. Верхов. Ради України. — 1995. — № 8. — Ст. 54.

26. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення [Текст] : Закон України від 24 лютого 1994 р. № 4004-ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. — 1994. — № 27. — Ст. 218.

27. Про затвердження Критеріїв оцінки ризику потенційного впливу гене­тично модифікованих організмів на навколишнє природне середовище [Текст] : наказ М-ва екології та природ.

28. Про затвердження методичних вказівок «Медико-біологічна оцінка не­традиційної продовольчої сировини і нових харчових продуктів [Елек­тронний ресурс] : наказ МОЗ України від 9 липня 1997 р. № 204. — Ре­жим доступу: www.nau.kiev.ua

29. Про затвердження Порядку видачі дозволу на ввезення на митну тери­торію України незареєстрованих генетично модифікованих організмів для науково-дослідних цілей або державних апробацій (випробувань) [Текст] : постанова Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 р. № 734 // Офіц. вісн. України. — 2008. — № 63. — Ст. 2144.

30. Про затвердження Порядку видачі дозволу на проведення державної апробації (випробування) генетично модифікованих організмів у від­критій системі [Текст] : постанова Кабінету Міністрів України від 2 квіт­ня 2009 р. № 308 // Офіц. вісн. України. — 2009. — № 24. — Ст. 810.

31. Про затвердження Порядку державної реєстрації генетично модифіко­ваних організмів джерел харчових продуктів, а також харчових продук­тів, косметичних та лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з їх використанням [Текст] : постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 р. № 114 // Офіц. вісн. України. — 2009. — № 12. — Ст. 373.

32. Про затвердження Порядку етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг [Текст] : постанова Кабінету Міністрів України № 468 від 13 травня 2009 р. (із змінами, внесеними згідно з постановою KM № 661 від 1 липня 2009 р.) // Офіц. вісн. України. — 2009. — № 37. — Ст. 1240.

33. Про затвердження тимчасових критеріїв безпеки поводження з генетич­но модифікованими організмами та провадження генетично-інженерної діяльності у замкненій системі [Текст] : постанова Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2008 р. № 922 // Офіц. вісн. України. — 2008. — № 80. — Ст. 2693.

34. Про затвердження Тимчасового порядку проведення державної санітарно- гігієнічної експертизи [Текст] : наказ МОЗ України № 247 від 09.10.2000 р. (із змінами, внесеними згідно з наказами М-ва охорони здоров’я № 120 від 14.03.2006; № 525 від 20.07.2009 // Офіц. вісн. України. — 2006. — № 14. — Ст. 1034.

35. Про захист населення від інфекційних хвороб [Текст] : Закон України від 6 квітня 2000 р. № 1645-ІІІ // Відом. Верхов. Ради України. — 2000. — № 29. — Ст. 228.

36. Про захист прав споживачів [Текст] : Закон України від 12 травня 1991 р. № 1023 // Відом. Верхов. Ради України. — 2006. — № 7. — Ст. 84.

37. Про Комісію з біобезпеки та біологічного захисту при Раді національної безпеки і оборони України [Текст] : Указ Президента України № 423/2009 від 10 червня 2009 р. // Офіц. вісн. України. — 2009. — № 44. — Ст. 1469.

38. Про об’єкти підвищеної небезпеки [Текст] : Закон України від 18 січня 2001 р. № 2245-III // Відом. Верхов. Ради України. — 2001. — № 15. — Ст. 73.

39. Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року [Текст] : Закон України від 21.12.2010 № 2818- VI // Офіц. вісн. України. — 2011. — № 3. — Ст. 158.

40. Про охорону навколишнього природного середовища [Текст] : Закон України від 25 червня 1991 р. № 1264-ХІІ // Відом. Верхов. Ради Украї­ни. — 1991. — № 41. — Ст. 546.

41. Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену еко­логічну небезпеку [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 554. — Режим доступу: http://zakon. rada.ua

42. Про поставки продукції для державних потреб [Текст] : Закон України від 22 грудня 1995 р. № 493/95-ВР // Відом. Верхов. Ради України. — 1996. — № 3. — Ст. 9.

43. Про приєднання України до Картахенського протоколу про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття [Текст] : Закон України від 12 верес­ня 2002 р. № 152-IV // Відом. Верхов. Ради України. — 2002. — № 44. — Ст. 320.

44. Про рекомендації парламентських слухань на тему: «Сучасний стан та перспективи розвитку сільського господарства і харчової промисловос­ті України [Текст] : постанова Верховної Ради України від 6 квітня 2009 р. № 1240-IV // Відом. Верхов. Ради України. — 2009. — № 38. — Ст. 544.

45. Про рішення Ради національної безпеки і оборони від 27 лютого 2009 р. «Про біологічну безпеку України» [Текст] : Указ Президента України від 06 квітня 2009 р. № 220/2009 // Офіц. вісн. України. — 2009. — № 26. — Ст. 862.

46. Про схвалення Концепції Державної цільової програми захисту прав споживачів на 2008-2011 роки [Електронний ресурс] : розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 р. № 649-р. — Режим до­ступу: http://zakon.rada.ua

47. Про тваринний світ [Текст] : Закон України від 13 грудня 2001 р. № 2894­III // Відом. Верхов. Ради України. — 2002. — № І4. — Ст. 97.

48. Програма дій «Порядок денний на XXI століття» [Текст] : пер. з англ.: ВГО «Україна. Порядок денний на XXI ст.». — К. : Інтелсфера, 2000. — 360 с.

49. Реймерс, Н. Ф. Охрана природы и окружающей человека природной среды [Текст] : словарь-справочник / Н. Ф. Реймерс. — М. : Просвещение, 1992. — 320 с.

50. Система стандартов безопасности труда. Биологическая безопасность. Общие требования. ГОСТ 12.1.008-76 [Текст] : Изд. офиц. — М. : Гос- комстандарт СССР, 1976. — 4 с.

51. Струтинська-Струк, Л. В. Організаційно-правове забезпечення біобезпеки при поводженні з генетично модифікованими організмами [Текст] / Л. В. Струтинська-Струк // Забезпечення екологічної безпеки — обов’язок Української держави : матеріали міжрегіон. наук.-практ. конф. [Івано- Франківськ, 24-25 верес. 2004 р.]. — Івано-Франківськ, 2004. — С. 81-86.

52. Струтинська-Струк, Л. В. Правове поняття біобезпеки як складової еко­логічної безпеки: проблеми визначення [Текст] / Л. В. Струтинська-Струк // Наук. вісн. Чернів. ун-ту : зб. наук. пр. Вип. 212 : Правознавство. — Чернівці : Рута, 2004. — 124 с.

Третьякова, В. Правове регулювання біотичних проблем, пов’язаних із застосуванням генної інженерії та обігом ГМО у відкритих і закритих системах [Електронний ресурс] / В. Третьякова // Віче. — Режим до­ступу: http://www.viche.info/journal/723

Контрольні питання

1. Сформулюйте поняття генетичної та біологічної безпеки.

2. Перелічте загальні правові вимоги щодо забезпечення біологічної та генетичної безпеки в Україні.

3. Що таке генетично модифікований організм (ГМО)?

4. Назвіть сфери застосування генетично-модифікованих організмів.

5. Які основні заходи щодо правового регулювання поводження з ГМО?

6. Назвіть особливості правової регламентації дозвільної діяльності, контролю та нагляду за дотриманням вимог біологічної та генетичної безпеки.

7. Які особливості юридичної відповідальності за порушення вимог біо­логічної та генетичної безпеки?

8. Охарактеризуйте основні засади міжнародного співробітництва у сфері забезпечення біологічної безпеки.

9. Дайте характеристику сучасного стану законодавства у сфері правового регулювання біологічної безпеки.