1.4. Основні принципи екологічного законодавства і права

Важливу роль у регулюванні суспільних відносин відіграють принципи права, хоча безпосередньо в них не завжди містяться обов’язкові правові приписи. Більш того, вони можуть бути визначені у якості провідних ідей, загальноправових концепцій, юридичних доктрин чи засадничих підстав, і навіть теоретичних догм, які мають суттєвий вплив на правове регулювання суспільних відносин і реалізацію державної правової політики у відповідних сферах її діяльності.

У правовій літературі традиційним є виділення загальних (загальноправових) та спеціальних (галузевих) принципів правового регулювання суспільних відносин. Екологічному праву також властивий розподіл основних засад правового регулювання природоохоронних відносин на загальні та спеціальні принципи. Підстави для такого розподілу принципів правового регулювання екологічних відносин надає чинне загальне та спеціальне екологічне законодавство. У даний час вони або прямо закріплені, або безпосередньо випливають із змісту таких екологічних законодавчих актів, якими є, наприклад, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року^[8], «Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2030 року», затверджені Законом України від 28 лютого 2019 року^[9], «Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки», затверджені постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 року^[10] та інші акти екологічного законодавства.

До загальних (загальноправових) принципів екологічного права можна віднести принцип: відкритості та демократизму прийняття екологічно значущих рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища; екологізації матеріального виробництва на основі охорони навколишнього природного середовища; відтворення відновлюваних природних ресурсів на засадах широкого впровадження новітніх технологій; збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об’єктів і комплексів; науково обґрунтованого узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання знань гуманітарних, природничих і технічних наук; вирішення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням антропогенних змін об’єктів, територій та сукупності факторів, що негативно впливають на екологічну ситуацію; соціальної орієнтованості формування екологічного світогляду в суспільстві; застосування заходів економічного стимулювання за дотриманням приписів і вимог екологічного законодавства та юридичної відповідальності за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу; міжнародне співробітництво у сфері використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища тощо.

До спеціальних (галузевих) принципів екологічного права відносяться: пріоритетність змісту вимог екологічної безпеки та запобіжний характер екологічних заходів; гарантованість якості навколишнього природного середовища для життя і здоров’я людей; прогнозування, планування і нормування якості навколишнього природного середовища; безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності; обов’язковість дотримання екологічних стандартів, нормативів і лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та інших видів діяльності; узгодженість екологічних, економічних та соціальних інтересів людини і суспільства; обов’язковість оцінки впливу відповідних рішень на довкілля та прогнозування стану навколишнього природного середовища; стягнення збору за забруднення довкілля та погіршення якості природних ресурсів; компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; плата за погіршення якості довкілля; невідворотність відшкодування шкоди, заподіяної природному середовищу порушенням екологічного законодавства та деякі інші принципи, що передбачені у спеціальних природоохоронних законодавчих актах.

Наведене є достатньою аргументацією для формулювання наступного визначення принципів екологічного права, якими є основоположні ідеї та засадничі підстави, що закріплені у загальноправових доктринах, екологічних концепціях, систематизованих джерелах та окремих нормах екологічного законодавства і права, які спрямовані на досягнення цілей екологічної політики держави та реалізуються в суспільних екологічних відносинах.