Міжнародний організаційний механізм охорони навколишнього середовища
Під міжнародним організаційним механізмом охорони навколишнього природного середовища розуміють сукупність міжнародних органів та організацій, які виконують функції із забезпечення виконання вимог міжнародного права з охорони навколишнього середовища й організації міжнародної екологічної співпраці.
Міжнародні організації — це утворення, до яких входять країни, які мають певний рівень політичного чи економічного об’єднання або утворення, що створені на засадах міжнародного права і членами яких є країни з різних континентів1.
За ознакою правового статусу ці органи й організації поділяють на міжнародні та неурядові, за географічним принципом — на глобальні та регіональні — ті, що займаються всім комплексом екологічних питань, і ті, що мають справу з окремими природними об’ єктами.
Провідна роль у міжнародній екологічній співпраці належить Організації Об’єднаних Націй, її спеціальним органам і установам. Екологічний напрям діяльності цієї організації безпосередньо випливає зі Статуту ООН.
Генеральна Асамблея ООН визначає основні напрями екологічної політики міжнародного співтовариства, скликає міжнародні конференції ООН з актуальних проблем охорони навколишнього середовища, розробляє проекти міжнародних конвенції, створює організаційні структури екологічного профілю.
Природоохоронна діяльність ООН здійснюється безпосередньо або через її головні й допоміжні органи, або через систему спеціалізованих установ. Одним із головних органів ООН є Економічна й соціальна Рада (ЄКОСОР), у рамках якої діють функціональна й регіональні комісії та комітети.
Відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 15 грудня 1972 року, з урахуванням рекомендації Стокгольмської конференції ООН з навколишнього середовища був утворений спеціальний міжурядовий орган — Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). Вищим органом (ЮНЕП) є Рада керуючих, до якої входять представники 58 держав.
В організаційної діяльності ЮНЕП головними є чотири напрями: збирання, аналітичне оброблення і поширення інформації про стан навколишнього середовища у світі: формування завдань і стратегії здійснення програмних заходів у глобальному й регіональному масштабах: ініціювання розроблення і прийняття екологічних договорів, конвенцій: фінансування проектів і програм з Фонду навколишнього середовища.Важливу роль в охороні навколишнього середовища відіграють також інші спеціалізовані органи та установи ООН. Серед них насамперед слід назвати ЮНЕСКО, утворену 1948 року, яка координує міжнародну співпрацю у сфері екологічної освіти і науки. Природоохоронну діяльність ЮНЕСКО здійснює у кількох напрямах:
1) керівництво екологічними програмами, в яких беруть участь понад 100 держав. Серед програм довгострокова, міжурядова й міждисциплінарна програма «Людина і біосфера» (МАБ), Міжнародна програма з освіти у сфері навколишнього середовища тощо;
2) облік та організація охорони природних об’єктів;
3) надання допомоги країнам, що розвиваються, та іншим країнам у розвитку екологічної освіти.
Міжнародний союз охорони природи й природних ресурсів (МСОП) заснований у 1948 році. Ця неурядова організація представляє понад 100 країн. Основним завданням її є розвиток міжнародної співпраці держав, національних і міжнаціональних організацій та окремих громадян.
Важливою подією в діяльності міжнародного природоохоронного руху була ХГѴ Генеральна Асамблея МСОП, що відбулася в Ашхабаді 1978 року. Головним підсумком було прийняття документа за назвою Всесвітня стратегія охорони природи[174]. МСОП підтримує постійний зв’язок із Всесвітнім фондом охорони дикої природи, заснованим у 1993 році.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) утворена 1946 року. Займається питаннями охорони здоров’я в аспекті взаємодії його із навколишнім середовищем, здійснює санітарно- епідеміологічний моніторинг навколишнього середовища, проводить санітарно-гігієнічну експертизу навколишнього середовища дає оцінку його якості.
Міжнародна агенція з атомної енергії (МАГАТЕ) — її компетенцією є захист людини і навколишнього середовища від радіації. МАГАТЕ розробило стандарти будівництва, експлуатації й безпеки ядерних установок, ініціювало прийняття низки міжнародних конвенції з відповідних питань (Конвенція про ядерну безпеку, Конвенція про оперативне оповіщення про ядерні аварії 1986 року).
Сільськогосподарська організація ООН (ФАО) утворена 1945 року. Сфера її діяльності — сільське господарство і світові продовольчі ресурси. У зв’язку з цим вона займається екологічними проблемами в сільському господарстві: охороною й використанням земель, водних ресурсів, лісів, тваринного світу, біологічних ресурсів Світового океану. ФАО підготувала карту світу ґрунтів завдяки ініціативі ФАО прийнято Всесвітню хартію ґрунтів проведено міжнародні конференції з продовольства, охорони водних ресурсів. ФАО бере участь у розробленні багатьох екологічних програм, активно співпрацює з ЮНЕП, ЮНЕСКО, МСОП.
Міжнародна морська організація (ММО) створена в 1948 року, діє у сфері морського судноплавства й охорони моря від забруднення; бере участь у розробленні міжнародних конвенцій з боротьби із забрудненням моря нафтою та іншими шкідливими речовинами. До складу ММО входить Комітет із захисту морського середовища. Зараз ММО є однією з представницьких міжнародних організацій, у рамках якої розробляються й узгоджуються основні принципи міжнародної політики із захисту морського середовища.
Всесвітня метеорологічна організація ООН (ВМО) створена 1947 року. До її завдань належать вивчення й узагальнення рівня впливу людини на погоду та клімат планети в цілому і за окремими регіонами. Вона діє в рамках глобальної системи моніторингу навколишнього середовища (ГСМНС). Роботу системи координує ЮНЕП. Поряд із ВМО до ГСМНС входять ВООЗ, ФАО, ЮНЕСКО.
Крім провідних міжнародних організації природоохоронного профілю у світовому співтоваристві функціонують численні міжнародні структури, які переймаються однією або кількома спеціальними екологічними проблемами, наприклад, Міжнародний реєстр потенційно токсични^хімічних речовин (МРПТХР), створений як складова ЮНЕП. Його завдання — вивчення і поширення інформації про токсичні хімічні речовини, включно з інсектицидами й гербіциди, та вплив їх на людину і навколишнє середовище.
У базі даних МРПТХР міститься інформація про більш як 600 хімічних речовин, поширених у всьому світі.
Бюро ООН з надання допомоги на випадки стихійних лих (ЮНДРО) покликане мобілізувати і координувати роботу з надання різними державами й організаціями допомоги країнам, які постраждали від стихійного лиха. Бюро збирає й обробляє інформацію про стихійні лиха, розробляє заходи з надання допомоги регіонам, що зазнали збитків від стихійних лих.