<<

Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняття «міжнародне право з охорони навколишнього природного середовища».

2. Дайте характеристику національним і міжнародним об’єктам навколишнього середовища.

3. Схарактеризуйте джерела міжнародного права з охорони навколишнього середовища.

4. Дайте загальну характеристику європейських програм дій з охорони навколишнього середовища. Які принципи європейської політики були в них сформульовані?

5. Дайте характеристику джерел європейського права з охорони навколишнього середовища.

6. Яке місце посідають міжнародні договори ЄС у сфері охорони навколишнього середовища?

1. Андрейцев В. І. Право екологічної безпеки: Навч. та наук.-прак. посіб. — К.: Знання-Прес, 2002. — 332 с.

2. Барабашова Н. В. Экологическое право Украины: Уч. пос. для студентов специальности «Правоведение». — Донецк: Апекс, 2003. — 391 с.

3. Березівський П. С., Михайлик Н. І. Організація виробництва в аграрних формуваннях: Навч. посіб. / За ред. П. С. Березівського. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 560 с.

4. Бринчук М. М. Экологическое право: Учебник. — 2-е изд., пере- раб. й доп. — М.: Юрист, 2003. — 670 с.

5. Бойчук Ю. Д., ШульгаМ. В., Цапін Д. С., Дем’яненко В. І. Основи екології та екологічного права: Навч. посіб. — 2-ге вид., випр. і доп. — Суми: ВТД «Університетська книга»; К.: Видавничий дім «Княгиня Ольга», 2005. — 368 с.

6. Буткевич В. Г. Міжнародне право: Основні галузі: Підручник / За ред. В. Г. Буткевича. — К.: Либідь, 2004. — 816 с.

7. Геккель Э. Естественная история миротворения. Общедоступное научное изложение учения о развитии. — СПб.: Научная мысль, 1909.

8. Гетьман А. П., Шульга М. В. Екологічне право України: Підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів. — Х.: Право, 2005. — 381 с.

9. Дорогунцов С. І., Коценко К. Ф., Хвесик М. А. Екологія: Підручник. — К.: КНЕУ, 2005. — 371 с.

10. Дубовик О. Л. Экологическое право: Учеб. — М.: ТК Велби, Проспект, 2005. — 584 с.

11. Івашура А. А., Орєхов В. М. Екологія: теорія і практикум: Навч. посіб. — Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2004. — 208 с.

12. Каракаш І. І. Природоресурсове право України: Навч. посіб. / За ред. І. І. Каракаша. — К.: Істина, 2005. — 376 с.

13. Кобецька Н. Р. Екологічне право України: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер, 2007. — 352 с.

14. Кучерявий В. П. Екологія. Львів: Світ, 2001. — 500 с.

15. Комарницький В. М., Шевченко В. І., Єлькін С. В. Екологічне право: Навч. посіб. — 3-е вид. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 224 с.

1. Жук М. В. Комерційні відносини України: розвиток експортного потенціалу: Підручник. — Чернівці: Рута, 2004. — 352 с.

2. Малишко М. І. Екологічне право України: Навч. посіб. — К.: Видавничий Дім «Юридична книга», 2001. — 392 с.

3. Микієвич М. М., Андрусевич Н. І., Будякова Т. О. Європейське право навколишнього середовища: Навч. посіб. — Львів, 2004. — 256 с.

4. Масляк П. О., Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Тищенко П. Г. Географія: Навч. посіб. — К.: Товариство «Знання», КОО, 1998. — 829 с.

5. Никоноров А. М., Хоружая Т. А. Экология. — М.: ПРИОР, 1999. — 304 с.

6. Опришко В. Ф., Омельченко А. В., Фастовець А. С. Право Європейського Союзу: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: КНЕУ, 2002. — 459 с.

7. Опришко В., Коста А., Квінтано К. Міжнародне економічне право: Підручник / За наук. ред. В. Опришка. — К.: КНЕУ, 2006. — 496 с.

8. Попов В. К., Гетьман А. П. Екологічне право України: Підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів. — Харків: Право, 2001. — 467 с.

9. Сафранов Т. А. Екологічні основи природокористування: Навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів. — Львів: Новий світ- 2000, 2003. — 248 с.

10. Тищенко Г. В. Екологічне право: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: ТП Пресс, 2003. — 256 с.

11. Федоров В. Д., Гильманов Т. Г. Экология. — М.: МГУ, 1980.

— 290 с.

12. Шемшученко Ю. С. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник. — К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. — 848 с.

13. Яремчук І. Г. Економіка природокористування. — К.: Пошуково- видавниче агентство «Книга Пам’яті України»; Видавничий центр «Просвіта», 2000. — 431 с.

А

Атмосферне повітря — життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який становить природну суміш газів, що перебуває за межами житлових, виробничих та інших приміщень.

Аварія — небезпечна подія техногенного характеру, яка спричинила загибель людей чи створює на об’єкті або території загрозу життю та здоров’ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Аварійно-рятувальна служба — сукупність організаційно об’єднаних органів управління, сил та засобів, призначених для розв’язання завдань щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та окремих їх наслідків, проведення пошукових, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Аварія на об’єкті підвищеної небезпеки — небезпечна подія техногенного характеру, що виникла внаслідок змін під час експлуатації об’єкта підвищеної небезпеки (наднормативний викид небезпечних речовин, пожежа, вибух тощо) і яка спричинила загибель людей чи створює загрозу життю і здоров’ю людей та довкіллю на його території і/або за його межами.

Акліматизація — пристосування (адаптація) виду до нових умов існування у зв’язку зі штучним його переселенням.

Б

Біологічне (біотичне) різноманіття — сукупність усіх видів рослин, тварин і мікроорганізмів, їхніх угруповань та екосистем у межах території України, її територіальних та внутрішніх морських вод, виняткової (морської) економічної зони та континентального шельфу. Біологічне розмаїття складається з видового, популяційного, ценотичного, генетичного розмаїття. Людина є невід’ємним елементом біологічного розмаїття і поза ним існувати не може.

Біотехнічні заходи — комплекс різноманітних господарських робіт, спрямованих на поліпшення умов існування, розмноження та збільшення чисельності мисливських тварин.

Буферна зона — місцевість з природним або частково зміненим станом ландшафту, що оточує найбільш цінні ділянки екологічної мережі та захищає їх від дії зовнішніх негативних чинників природного походження або спричинених діяльністю людини.

В

Використання води — процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Відходи — будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються в процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їхній власник має позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Виробник відходів — фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів.

Викид — надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин.

Власник майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту — особа, якій належить впродовж визначеного цим Законом терміну і засвідчене свідоцтвом про державну реєстрацію сорту майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин.

Вода дренажна — вода, яка профільтрувалася з певної території та відводиться за допомогою дренажної системи з метою пониження рівня ґрунтових вод.

Вода зворотна — вода, що повертається за допомогою технічних споруд із засобів з господарської ланки кругообігу води в її природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар’єрної чи дренажної води.

Вода лляльна (підсланева) — вода з домішками (переважно нафтопродуктів), зібрана в колодязях — ллялах машинних відділень судна.

Вода стічна — вода, що утворилася в процесі господарсько- побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар’єрної і дренажної води), а також відведена із забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів.

Води — всі води (поверхневі, підземні, морські), що входять до складу природних ланок кругообігу води.

Вода супутньо-пластова — вода, що піднімається на поверхню разом із нафтою і газом під час їх видобування.

Води підземні — води, що перебувають нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах; води поверхневі — води різних водних об’єктів, розташованих на земній поверхні.

Водний об’єкт — природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

Водні ресурси — обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території; водність — характеристика величини річкового стоку за певний проміжок часу відносно його середньої багаторічної величини.

Водогосподарський баланс — співвідношення між наявними для використання водними ресурсами на даній території і потребами в них для розвитку економіки на різних рівнях.

Водозабір — споруда або пристрій для забору води з водного об’єкта.

Водойма — безстічний або із уповільненим стоком поверхневий водний об’єкт; водокористування — використання вод (водних об’єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включно з правом на забір води, скидання стічних вод та іншими видами використання вод (водних об’єктів).

Водоносний горизонт — однорідна пластова товща гірських порід, де постійно знаходяться води; водосховище — штучна водойма місткістю понад 1 млн кубічних метрів, збудована для створення запасу води та регулювання її стоку.

Г

Г ранично допустима концентрація (гдк) речовини у воді — встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається непридатною для конкретних цілей водокористування.

Гранично допустимий скид (гдс) речовини — маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом даного пункту водного об’єкта за одиницю часу.

Гірничим відвод — частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов’язаних із видобуванням корисних копалин.

Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

Д

Джерело викиду — об’єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого в атмосферне повітря надходить забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Джерело іонізуючого випромінювання — фізичний об’єкт, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину, або технічний пристрій, який створює або за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання.

Державний фонд надр — включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виняткової (морської) економічної зони.

Декларація безпеки — документ, який визначає комплекс заходів, що їх вживає суб’єкт господарської діяльності з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків.

Дикорослі рослини — рослини, що природно зростають на певній території.

Дикі тварини — хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному розмаїтті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Державний нагляд — діяльність державних органів у сфері карантину рослин, що здійснюється періодично, з метою забезпечення дотримання особами фітосанітарних заходів у процесі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, в тому числі експорту, імпорту об’єктів регулювання, встановлених законодавством.

З

Забір води — вилучення води з водного об’єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Забруднення атмосферного повітря — змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних чинників і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров’я людини та стан навколишнього природного середовища.

Забруднююча речовина — речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров’я людини та стан навколишнього природного середовища.

Заклад експертизи — науковий заклад, що уповноважений Установою проводити експертизу заявок, перевірку збереженості сорту та виконувати інші завдання.

Заявка на сорт рослин (заявка) — сукупність документів, необхідних для реєстрації сорту і отримання охоронних документів, що засвідчують права на сорт.

Захоронення радіоактивних відходів — розміщення радіоактивних відходів в об’єкті, призначеному для поводження з радіоактивними відходами без наміру їх використання.

Зберігання радіоактивних відходів — розміщення радіоактивних відходів в об’єкт, в якому забезпечується їх ізоляція від навколишнього природного середовища, фізичний захист і радіаційний моніторинг, а також можливість наступного вилучення, переробки, перевезення та за- хоронення.

Збирання відходів — діяльність, пов’язана із вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об’єктах, включно із сортуванням відходів з метою подальшої утилізації чи видалення.

Зберігання відходів — тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об’єктах (до їх утилізації чи видалення).

Зведена схема формування екомережі — нормативно-правовий акт, що визначає на національному рівні пріоритети і концептуальні засади формування, збереження та невиснажливого використання екоме- режі України, розвитку системи територій та об’єктів природо- заповідного фонду, формування структурних елементів екомережі.

Земельна лісова ділянка — земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.

Земелі лісогосподарського призначення — лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Забруднення вод — надходження до водних об’єктів забруднюючих речовин; забруднююча речовина — речовина, яка привноситься у водний об’єкт у результаті господарської діяльності людини.

Заплавні землі — прибережна територія, що може бути затоплена чи підтоплена під час повені (паводка).

Засмічення вод — привнесення у водні об’єкти сторонніх предметів і матеріалів, які шкідливо впливають на стан вод.

Захист рослин — комплекс заходів, спрямованих на зменшення втрат урожаю та запобігання погіршенню стану рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень,

дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту, продукції рослинного походження через шкідників, хвороби і бур’яни.

Засоби захисту рослин — препарати, які містять одну або кілька діючих речовин і використовуються з метою захисту рослини або продукції рослинництва від шкідливих організмів та знищення небажаних рослин або окремих частин рослин.

Зона санітарної охорони — територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання погіршенню якості води джерел централізованого господарсько- питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водо- гонних споруд.

Зона надзвичайної екологічної ситуації — окрема місцевість України, на якій виникла надзвичайна екологічна ситуація.

Зона надзвичайної ситуації — територія, де склалася надзвичайна ситуація.

І

Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки — порядок визначення об’ єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об’єктів.

Інтродукція — штучне введення виду до складу рослинного світу поза межами його природного ареалу.

Інтегрований захист рослин — комплексне застосування методів для довгострокового регулювання розвитку та поширення шкідливих організмів до невідчутного господарського рівня на основі прогнозу, економічних порогів шкодочинності, дії корисних організмів, енергозбе- режувальних та природоохоронних технологій, які забезпечують надійний захист рослин та екологічну рівновагу довкілля.

Е

Екомережа — єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природо-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорозмаїття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об’єктів природо-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов’язань України підлягають особливій охороні.

Екологічна експертиза в Україні — вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого- експертних формувань та об’єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі й оцінюванні передпроек- тних, проектних та інших матеріалів чи об’єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

К

Курортні і лікувально-оздоровчі зони — території, які мають виражені природні лікувальні чинники: мінеральні джерела, кліматичні та інші умови, сприятливі для лікування й оздоровлення людей.

Кадастр територій та об’єктів природо-заповідного фонду — система обліку та оцінювання кількісного та якісного стану територій та окремих об’єктів природо-заповідного фонду та їх територіальних сукупностей, призначена для забезпечення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб достовірними даними про правовий статус, належність, режим, географічне положення, кількісні та якісні характеристики цих територій та об’єктів, їх природоохоронну, наукову, виховну, рекреаційну та іншу цінність з метою охорони, збереження та ефективного управління функціонуванням і розвитком природо-заповідного фонду.

Консервація земель — виведення з господарського обігу (сільськогосподарського або промислового) земель на певний термін для здійснення заходів щодо відновлення родючості та екологічно задовільного стану ґрунтів, а також для встановлення або повернення (відновлення) втраченої екологічної рівноваги в конкретному регіоні.

Л

Ліс — тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність із відповідними ґрунтами, трав’яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов’язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Лісова ділянка — ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно для цього Кодексом для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

Лісові відносини — суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.

Ліміт забору води — граничний обсяг забору води з водних об’єктів, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування.

Ліміт скиду забруднюючих речовин — граничний обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування.

Ліміт використання води — граничний обсяг використання води, який встановлюється дозволом на спеціальне водокористування.

Лісовий фонд України — належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менш як 0,1 гектара.

Лісові ресурси — деревні, технічні, лікарські та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворюються в процесі формування лісових природних комплексів.

М

Моніторинг стану екологічної мережі — система спостережень за змінами компонентів довкілля в межах екологічної мережі з метою своєчасного виявлення негативних тенденцій у їхньому стані, оцінювання можливих наслідків таких змін, прогнозування, запобігання негативним процесам, ліквідації їх наслідків.

Моніторинг вод — система спостережень, збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про стан водних об’єктів, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень.

Маловоддя — період (фаза) гідрологічного режиму водного об’єкта, за якого спостерігається зменшення його водності, внаслідок чого погіршуються умови забезпечення потреб у водних ресурсах.

Методи захисту рослин — способи, за допомогою яких здійснюється захист рослин (організаційно-господарські, агротехнічні, селекційні, фізичні, біологічні, хімічні та інші).

Мисливство — це вид спеціального використання тваринного світу, яке здійснюється шляхом добування диких звірів та птахів, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь і які можуть бути об’єктами полювання.

Мисливські угіддя — ділянки суходолу та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства.

Н

Надра — це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Надзвичайна ситуація — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на території чи об’єкті, на ній або на водному об’єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

Надзвичайна екологічна ситуація — надзвичайна ситуація, за якої на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують вжиття надзвичайних заходів з боку держави.

Негативні зміни в навколишньому природному середовищі —

це втрата, виснаження чи знищення окремих природних комплексів та ресурсів унаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи та інших чинників, які обмежують або внеможливлюють життєдіяльність людини та здійснення господарської діяльності в цих умовах.

Небезпечна речовина — хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров’я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров’ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Небезпечні відходи — відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря — група нормативів, дотримання яких запобігає виникненню небезпеки для здоров’я людини та стану навколишнього природного середовища від впливу шкідливих чинників атмосферного повітря.

Норматив вмісту забруднюючої речовини у відпрацьованих газах та впливу фізичних чинників пересувного джерела — гранично допустима кількість забруднюючої речовини у відпрацьованих газах пересувного джерела, що відводиться в атмосферне повітря.

Норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела — гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду.

Норматив якості атмосферного повітря — критерій якості атмосферного повітря, який відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і за якого відсутній негативний вплив на здоров’я людини та стан навколишнього природного середовища.

Норматив гранично допустимого впливу фізичних та біологічних чинників стаціонарних джерел — норматив, який встановлюється для кожного стаціонарного джерела акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних і біологічних чинників на рівні, за якого фізичний та біологічний вплив усіх джерел у цьому районі з урахуванням перспектив його розвитку в період терміну дії встановленого нормативу не призведе до перевищення нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря (за найбільш суворим нормативом).

О

Об’єкт лісових відносин — лісовий фонд України та окремі лісові ділянки.

Оброблення (перероблення) відходів — здійснення будь-яких технологічних операцій, пов’язаних зі зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення.

Озеро — природна западина суші, заповнена прісними або солоними водами.

Об’єкти рослинного світу — дикорослі та інші несільськогоспо- дарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби на всіх стадіях розвитку та утворені ними природні угруповання.

Об’єкт підвищеної небезпеки — об’єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Особливий режим захисту рослин — особливий правовий режим діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямований на локалізацію і ліквідацію особливо небезпечних шкідників і хвороб у межах населеного пункту, району, області, кількох областей.

П

Природо-заповідний фонд України — ділянки суходолу та водного простору, природні комплекси й об’єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну і народногосподарську цінність і призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу та фонового моніторингу навколишнього природного середовища, вилучаються з господарського використання повністю або частково і оголошуються територією чи об’єктом природо-заповідного фонду України, до складу якого входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища.

Поводження з відходами — дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включно з контролем за цими операціями та наглядом за місцями видалення.

Поводження з радіоактивними відходами — всі види діяльності (включно з діяльністю, пов’язаною зі зняттям з експлуатації), що стосуються оперування, обробки, в тому числі попередньої, кондиціону- вання, перевезення, зберігання чи захоронення радіоактивних відходів.

Популяція — сукупність особин одного виду із загальними умовами, необхідними для підтримання його чисельності на певному рівні впродовж тривалого періоду.

Потенційно небезпечний об’єкт — об’єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об’єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

Полювання — дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах;

Природний регіон — природно-територіальне утворення значної площі, суцільність якого визначається характерними для нього фітоланд- шафтними, фізико-географічними, адміністративними та іншими ознаками, що характеризуються типовими та унікальними природними комплексами, різноманітним рослинним і тваринним світом, і яке виконує регіональну екостабілізаційну роль.

Природний коридор — природна або приведена до природного стану ділянка землі чи водної поверхні, яка на різних рівнях просторо

вої організації екологічної мережі забезпечує для природного середовища умови безперервності, системної єдності та функції біокомунікащї.

Природний ландшафт — цілісний природно-територіальний комплекс із генетично однорідними, однотиповими природними умовами місцевостей, які сформувалися в результаті взаємодії компонентів геологічного середовища, рельєфу, гідрологічного режиму, ґрунтів і біоценозів.

Прибережні морські природні ландшафти — природні ландшафти, до складу яких входять наземні (суходільні) і морські (водні) природні комплекси та об’єкти.

Прибережна захисна смуга — частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Прийнятний ризик — ризик, який на території об’єкта підвищеної небезпеки і/або за її межами не перевищує гранично допустимого рівня.

Природні рослинні угруповання — сукупність видів рослин, що зростають в межах певних ділянок та перебувають у тісній взаємодії як між собою, так і з умовами довкілля.

Природні рослинні ресурси — об’єкти рослинного світу, що використовуються або можуть бути використані населенням для потреб виробництва та інших потреб.

Р

Радіаційна безпека під час поводження з радіоактивними відходами — неперевищення допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами, правилами, стандартами з безпеки, а також обмеження міграції радіонуклідів у навколишнє природне середовище.

Радіоактивні відходи — матеріальні об’єкти та субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені чинними нормами, за умови, що використання цих об’єктів та субстанцій не передбачається.

Рекреаційними зонами — ділянки суходолу і водного простору, призначені для організованого масового відпочинку населення і туризму.

Ризик — ступінь імовірності певної негативної події, яка може відбутися в певний час або за певних обставин на території об’єкта підвищеної небезпеки і/або за його межами.

Родовища корисних копалин — це нагромадження мінеральних речовин у надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.

Рибогосподарський водний об’єкт — водний об’єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей.

Рибництво — штучне розведення і відтворення риби та інших водних живих ресурсів.

Рослинний світ — сукупність усіх видів рослин, а також грибів та утворених ними угруповань на певній території.

Регламенти зберігання, транспортування та застосування засобів захисту рослин — сукупність вимог до зберігання, транспортування та застосування засобів захисту рослин.

Радіаційна безпека — дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами, правилами та стандартами з безпеки.

Радіаційна аварія (аварія) — подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання, і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки.

Радіаційний захист — сукупність радіаційно-гігієнічних, проектно- конструкторських, технічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення радіаційної безпеки.

Радіоактивні відходи — матеріальні об’єкти та субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені чинними нормами, за умови, що використання цих об’єктів та субстанцій не передбачається.

Радіоактивно забруднені землі — це землі, які потребують проведення заходів радіаційного захисту та інших спеціальних втручань, спрямованих на обмеження додаткового опромінення, зумовленого Чорнобильською катастрофою, та забезпечення нормальної господарської діяльності.

Радіаційно небезпечні землі — це землі, на яких неможливе подальше проживання населення, отримання сільськогосподарської та іншої продукції, продуктів харчування, що відповідають республі-

канським та міжнародним допустимим рівням вмісту радіоактивних речовин, або які недоцільно використовувати за екологічними умовами.

Радіоактивні матеріали — джерела іонізуючого випромінювання, ядерні матеріали та радіоактивні відходи.

С

Середовище існування рослин і тварин — сукупність умов середовища (абіотичних та біотичних), в яких існує особина, популяція або вид і без яких вони не в змозі існувати.

Суб’єкти лісових відносин — органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції та законів України.

Ставок — штучно створена водойма місткістю не більш як 1 млн кубічних метрів.

Схема використання і охорони води та відтворення водних ресурсів — передпроектний документ, що визначає основні водогосподарські та інші заходи, які підлягають здійсненню для задоволення перспективних потреб у воді населення і галузей економіки, а також для охорони вод або запобігання шкідливим діям їх.

Сховище радіоактивних відходів — споруда для зберігання або захоронення радіоактивних відходів з обов’язковим забезпеченням інженерних, геологічних, фізичних та інших бар’єрів, що перешкоджають міграції радіонуклідів.

Т

Техногенні родовища корисних копалин — це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини.

Транскордонний вплив аварії — шкода, заподіяна населенню та довкіллю однієї держави внаслідок аварії, яка сталася на території іншої держави.

Транскордонне перевезення відходів — транспортування відходів з території, на/або через територію України, на територію або через територію іншої держави.

Технологічний норматив допустимого викиду забруднюючої речовини — гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин, який визначається у місці його виходу з устаткування.

У

Уріз води — межа води на березі водного об’єкта (берегова лінія).

Управління ризиком — процес прийняття рішень і здійснення заходів, спрямованих на забезпечення мінімально можливого ризику.

Утилізація відходів — використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Ф

Фітосанітарний стан — сукупність шкідливих організмів, рівень їх чисельності, інтенсивності розвитку та потенційної загрози.

Фітосанітарна діагностика — принципи, методи, ознаки, технічні засоби, за допомогою яких визначаються види комах, кліщів, нематод, гризунів, бур’янів та хвороби рослин.

X

Хвороби — порушення нормального обміну речовин у рослині під впливом фітопатогенів (віруси, бактерії, гриби) або несприятливих умов середовища.

Ц

Ценоз (біоценоз) — історично утворена сукупність видів рослин і тварин, що населяють ділянку з більш-менш однотипними умовами існування (біотоп).

Ш

Шкідники — види тварин (комахи, кліщі, мікроорганізми), здатні заподіяти шкоду рослинам, чагарникам, деревам, продукції рослинного походження, збитки від якої економічно доцільно відвернути.

Шкідливі організми — шкідники, збудники хвороб і бур’яни.

я

Якість води — характеристика складу і властивостей води, яка визначає її придатність для конкретних цілей використання.

Ядерна безпека — дотримання норм, правил, стандартів та умов використання ядерних матеріалів, що забезпечують радіаційну безпеку.

Ядерні установки — об’єкти по виробництву ядерного палива, ядерні реактори, які включають критичні та підкритичні збірки; дослідницькі реактори; атомні електростанції; підприємства і установки зі збагачення та переробки палива, а також сховища відпрацьованого палива.

Ядерний інцидент — будь-яка подія або низка подій одного походження, що завдають ядерної шкоди.

Ядерний матеріал — будь-який вихідний або спеціальний розщеп- лювальний матеріал.

Ядерна шкода — втрата життя, будь-які ушкодження, завдані здоров’ю людини, або будь-яка втрата майна, або шкода, заподіяна майну, або будь-яка інша втрата чи шкода, що є результатом небезпечних властивостей ядерного матеріалу на ядерній установці або ядерного матеріалу, який надходить з ядерної установки чи надсилається до неї, крім шкоди, заподіяної самій установці або транспортному засобу, яким здійснювалося перевезення.

<< |
Источник: Мачуська І.Б.. Екологічне право : Навч. посіб. / І. Б. Мачуська. — К. : КНЕУ,2009. — 301, [31] с.. 2009

Еще по теме Контрольні запитання:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -