15.5. Дотримання законодавчих вимог щодо забезпечення екологічної безпеки при здійсненні наукових досліджень, впровадженні нової техніки та передових технологій

У 1992 році у Ріо-де-Жанейро Конференцією ООН з навколишнього середовища та розвитку прийнято «Порядок денний на ХХI сторіччя», у преамбулі якого наголошується про те, що задоволенню основних потреб, підвищенню рівня життя усього населення, більш ефективній охороні і раціональному використанню екосистем та забезпеченню більш безпечного і сприятливого майбутнього сприятиме саме комплексний підхід до проблем навколишнього середовища і розвитку, приділення їм більшої уваги.

Громадянам, згідно зі ст. 54 Основного закону держави, гарантується свобода наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв’язків України зі світовим співтовариством. Одними із основних засад охорони навколишнього природного середовища, згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», визначено науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища; науково обґрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище.

Забезпечення екологічної безпеки у науковій діяльності, при впровадженні нової техніки регулюється законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про наукову і науково-технічну експертизу» «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», «Про інноваційну діяльність», «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» тощо.

Загальні вимоги щодо забезпечення екологічної безпеки при здійсненні наукових досліджень, впровадженні нової техніки та передових технологій визначені у ст. 57 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно з якою при проведенні фундаментальних та прикладних наукових, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт обов’язково повинні враховуватися вимоги охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Забороняється впровадження відкриттів, винаходів, застосування нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем, якщо вони не відповідають вимогам екологічної безпеки.

Правові вимоги із забезпечення екологічної безпеки у зазначеній сфері різноманітні, регулюються, крім зазначеного закону, й іншими актами законодавства. Так, у Законі України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року окремим розділом (ст. ст. 41-43) регламентуються питання щодо проведення науково-дослідних робіт на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, метою яких є вивчення природних процесів, забезпечення постійного спостереження за їх змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення і використання природних ресурсів та особливо цінних об’єктів на територіях та об’єктах природно-заповідного проводиться науково-дослідна робота (ст. 41). Основні напрями, порядок організації та здійснення наукової та науково-технічної діяльності на зазначених територіях визначені у відповідному Положенні^[236].

Відповідно до ст. 23 Закону «Про охорону атмосферного повітря» проектування, будівництво і реконструкція підприємств та інших об’єктів, які впливають або можуть впливати на стан атмосферного повітря, удосконалення існуючих і впровадження нових технологічних процесів та устаткування здійснюються з обов’язковим дотриманням норм екологічної безпеки, державних санітарних вимог і правил на запланованих для будівництва та реконструкції підприємствах та інших об’єктах, а також з урахуванням накопичення і трансформації забруднення в атмосфері, його транскордонного перенесення, особливостей кліматичних умов.

З метою захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання фізичні та юридичні особи, відповідно до ст. 13 Закону «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання», під час здійснення практичної діяльності зобов’язані розробляти обґрунтування додержання норм радіаційної безпеки щодо нової (модернізованої) продукції, матеріалів і речовин, технологічних процесів і виробництв.

Відповідно до ст. 1 Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» наукова діяльність визначається як інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання нових знань та (або) пошук шляхів їх застосування, основними видами якої є фундаментальні та прикладні наукові дослідження.

Під фундаментальними науковими дослідженнями розуміються теоретичні та експериментальні наукові дослідження, спрямовані на одержання нових знань про закономірності організації та розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв’язків. Результатом фундаментальних наукових досліджень є гіпотези, теорії, нові методи пізнання, відкриття законів природи, невідомих раніше явищ і властивостей матерії, виявлення закономірностей розвитку суспільства тощо, які не орієнтовані на безпосереднє практичне використання у сфері економіки. Тоді як прикладні наукові дослідження – це теоретичні та експериментальні наукові дослідження, спрямовані на одержання і використання нових знань для практичних цілей. Результатом прикладних наукових досліджень є нові знання, призначені для створення нових або вдосконалення існуючих матеріалів, продуктів, пристроїв, методів, систем, технологій, конкретні пропозиції щодо виконання актуальних науково-технічних та суспільних завдань.

Правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності в Україні визначає Закон України «Про інноваційну діяльність» від 4 липня 2002 року, відповідно до ст. 1 якого інноваційна діяльність визначається як діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг. Інновації – новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери. Головною метою державної інноваційної політики визначено створення соціально-економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науково-технічного потенціалу країни, забезпечення впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, виробництва та реалізації нових видів конкурентоздатної продукції.

Широке застосування технологій більш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища визначено у числі стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності на 2011-2021 роки^[237]. Наукові відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, сорти рослин, породи тварин, згідно зі ст. 420 Цивільного кодексу України, належать до об’єктів права інтелектуальної власності. Винаходи та корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин та породи тварин, відповідно до ст. 155 Господарського кодексу України, визнаються об’єктами прав інтелектуальної власності у сфері господарювання.

Невід’ємним елементом державного регулювання та управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності є наукова і науково-технічна експертиза, що проводиться відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу».

Відповідність нової технічної продукції, іноземного устаткування вимогам безпеки, у тому числі екологічній, має підтверджуватися документами (декларацією, протоколом випробувань, свідоцтвом, сертифікатом тощо)^[239] про відповідність продукції технічним регламентам. Технічний регламент – нормативно-правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов’язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні процедурні положення, додержання яких є обов’язковим. Він може також включати або виключно стосуватися вимог до термінології, позначень, пакування, маркування чи етикетування в тій мірі, в якій вони застосовуються до продукції, процесу або методу виробництва^[240].

Серед цілей прийняття технічних регламентів визначено захист життя та здоров’я людей, тварин і рослин, охорона довкілля та природних ресурсів (ст. 9). Форма, опис знака відповідності технічним регламентам, правила та умови нанесення знака відповідності технічним регламентам визначено постановою Кабінету Міністрів України^[241]. У разі порушення встановлених вимог екологічної безпеки при проведенні наукових досліджень, впровадженні відкриттів, винаходів, застосуванні нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем така діяльність припиняється уповноваженими на те державними органами, а винні особи притягуються до відповідальності.