§ 6. Завершення процедури ліквідації банку

Відповідно до ст. 98 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Державного реєстру банків після ухвалення звіту ліквідатора.

Не пізніше 10 днів після завершення процедури ліквідації ліквідатор:

• зобов’язаний отримати квитанцію органів внутрішніх справ про знищення печаток і штампів банку, що ліквідовуєть­ся, та надати її до територіального управління Націона­льного банку. У разі втрати печаток і штампів банку ліквідатор зобов’язаний подати пояснювальну записку та копію заяви про це до органів внутрішніх справ;

• складає ліквідаційний баланс та подає разом із матеріа­лами про свою роботу територіальному управлінню (Де­партаменту реорганізації та ліквідації банків - у разі лік­відації банків, накопичувальні рахунки ліквідатора яких відкриті в Операційному управлінні) Національного бан­ку України для розгляду й затвердження.

Ліквідаційний баланс складається за вирахуванням переда­них в управління непроданих активів та зобов’язань банку ін­шій юридичній особі (якщо таке передавання здійснювалося). Залишок коштів на накопичувальному рахунку ліквідатора, що відображається в ліквідаційному балансі, та залишок готівки в касі мають дорівнювати нулю.

До ліквідаційного балансу додаються такі документи:

• початковий баланс ліквідатора;

• проміжний ліквідаційний баланс;

• баланс банку за останній робочий день;

• розшифровки за балансовими та позабалансовими рахун­ками;

• відомість накопичених оборотів за балансовими та поза­балансовими рахунками за весь період роботи ліквідацій­ної комісії;

• акти інвентаризації активів і майна банку;

• квитанція органів внутрішніх справ про знищення печа­ток і штампів банку;

• опис усіх документів за результатами їх передавання від керівництва банку (тимчасової адміністрації) до ліквіда­ційної комісії з розподілом за кожним підрозділом (оформ­ляється підписами сторін);

• акт опису технічного стану комп’ютерної техніки;

• оголошення в пресі про реалізацію майна банку;

• список вимог кредиторів і результати розгляду їх вимог;

• протоколи засідань ліквідаційної комісії;

• інформація про проведену роботу щодо виявлення дебі­торів банку, у тому числі стягнення дебіторської забор­гованості;

• інформація про проведену роботу щодо стягнення забор­гованості з боржників банку з додатками (рішення госпо­дарського суду, довідки довідкового бюро, інформація з листування щодо міжбанківських кредитів, довідки за безнадійними до повернення кредитами тощо);

• інформація про реалізацію майна банку з посиланням на укладені угоди з купівлі-продажу;

• довідка про проведену претензійну роботу щодо кредито­рів банку (про визнання недійсною кредиторської забор­гованості);

• інформація про листування з податковими органами;

• копії листів до та від правоохоронних органів;

• договір про передавання в управління непроданих акти­вів банку іншій юридичній особі (якщо таке передавання відбувалося);

• аудиторський висновок про достовірність і повноту лік­відаційного балансу (якщо ліквідація банку проводила­ся ліквідатором - юридичною особою або незалежним експертом);

• акт приймання-передавання архіву банку територіально­му управлінню Національного банку України.

Територіальне управління Національного банку України піс­ля отримання ліквідаційного балансу та матеріалів до нього про­тягом 45 днів розглядає цей пакет документів і передає його до Департаменту реорганізації та ліквідації банків разом із прото­колом засідання Комісії при територіальному управлінні Націо­нального банку України й висновками про роботу ліквідатора.

Комісія Національного банку при територіальному управ­лінні (Комісія Національного банку - у разі ліквідації банків, накопичувальний рахунок ліквідатора яких відкритий в Опера­ційному управлінні Національного банку) здійснює розгляд ма­теріалів щодо ліквідації банку, затвердження ліквідаційного балансу та закриття накопичувального рахунку. Якщо ці мате­ріали готуються Департаментом реорганізації та ліквідації банків Національного банку України, то ліквідаційний баланс затвер­джується Комісією Національного банку України.

Рішення про виключення банку з Державного реєстру банків приймає Комісія Національного банку.

Ліквідатор зобов’язаний передати документи банку, що лік­відовується, на зберігання (із зазначенням строків їх зберігання) до архіву територіального управління Національного банку Украї­ни за територіальною ознакою відповідно до Переліку докумен­тів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України, із зазначенням строків зберігання, затвер­дженого Постановою Правління Національного банку України від 08.12.2004 р. № 601^[85], та згідно з розділом 6.6 Інструкції з діловодства в центральному апараті та установах Національ­ного банку України, затвердженої Постановою Правління Наці­онального банку від 04.01.1998 р. № 1, в редакції постанови Правління Національного банку України від 04.02.2000 р. № 40, із змінами і доповненнями (про що має бути зазначено в договорі з ліквідатором).

Ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідова­ним з часу внесення запису про це до Державного реєстру бан­ків після ухвалення звіту ліквідатора. Після виключення бан­ку з Державного реєстру банків ліквідатор (ліквідаційна комі­сія) звільняється від будь-яких зобов’язань, пов’язаних з лік­відацією банку.

Питання для самоконтролю

1. Які правові наслідки настають з дня призначення ліквідато­ра банку?

2. Які повноваження має ліквідатор?

3. Які дії не має права виконувати ліквідатор?

4. Які вимоги пред’являються до акту оцінки майна?

5. Які заходи має здійснити ліквідатор протягом трьох місяців з дня його призначення?

6. Як здійснюється продаж майна боржника?

7. Яка черговість задоволення вимог кредиторів?

8. Коли банк вважається ліквідованим?