<<
>>

§ 5. Правовий статус кредиторів банку

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитор банку - це юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов’язань.

Відповідно до ст. 210 Цивільного кодексу України кредитором є суб’єкт, який має підтверджені відповідно до законодавства вимоги до боржника щодо грошо­вих зобов’язань, включаючи осіб, вимоги яких повністю або част­ково забезпечені заставою.

Залежно від виду процедури можна виділити права й обов’язки кредиторів у процедурі тимчасової адміністрації, у процедурі са­нації та в процедурі ліквідації банку.

У процедурі тимчасової адміністрації й санації кредитори мають право:

1. Заявити свої вимоги до банку. Однак на різних стадіях провадження є певні особливості щодо цих вимог. Напри­клад, ч. 3 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначені вимоги, на які поширюється дія мораторію, а ч. 4 цієї статті надається перелік окремих вимог кредиторів, на які дія мораторію не поширюється. Зокрема, мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністра­тором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, алімен­тів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволен­ня вимог кредиторів, що виникли внаслідок зобов’язань банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

2. Заявити після закінчення дії мораторію до сплати суми завданих збитків, неустойку (штраф, пеню), що банк мав сплатити кредитору за грошовими зобов’язаннями у роз­мірах, які мали місце на дату введення мораторію, якщо інше не передбачене чинним законодавством.

3. На відшкодування збитків, завданих банку тимчасовим адміністратором. Відповідно до ч. 16 ст. 76 Закону Укра­їни «Про банки і банківську діяльність» кредитори ма­ють право звернутися з позовом до суду щодо відшкоду­вання збитків, завданих тимчасовим адміністратором, на підставах та в порядку, встановлених законодавством України.

4. На укладення угоди з інвесторами з метою здійснення заходів реструктуризації боргових зобов’язань банку.

У процедурі ліквідації банку кредитори мають право:

1. Звернутися із заявою про ліквідацію банку. За наявності ознак неплатоспроможності банку кредитори надсилають реко­мендованим листом до Національного банку України заяву про ліквідацію банку з додаванням документально підтверджених до­казів щодо наявності невиконаних грошових зобов’язань банку перед ними. Якщо протягом одного місяця з дня надіслання заяви зазначені особи не отримали відповідь Національного бан­ку України, вони мають право звернутися до суду із заявою про визнання банку неплатоспроможним.

Частина 2 ст. 88 Закону України «Про банки і банківську діяльність» конкретизує порядок звернення кредиторів банку до суду із заявою про визнання банку неплатоспроможним. За­конодавець не дає вичерпного переліку документів, що слугу­ють доказами наявності невиконаних грошових зобов’язань банку перед кредиторами. Однак автори науково-практичного коментарю[51] вважають, що потрібно застосовувати аналогію з нормами ч. 8 ст. 7 Закону України «Про відновлення плато­спроможності боржника банкрутом»[52]. Отже, такими доказами можуть бути:

а) рішення суду, господарського суду, які розглядали вимо­ги до банку;

б) копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання кош­тів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття; виконавчі до­кументи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання банком вимог кредиторів;

в) докази того, що вартість предмета застави є недостат­ньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої за­ставою в разі, якщо єдина підтверджена вимога кредито­ра, який подає заяву, забезпечена активами банку.

Кредитори банку при зверненні до суду зобов’язані надіслати рекомендованим листом або спецзв’язком до територіального управління Національного банку України заяву про ліквідацію банку разом із документами, що підтверджують наявність неви­конаних грошових зобов’язань банку перед ними:

а) нотаріально засвідчену копію договору з банком;

б) копію виписки з особового рахунка кредитора;

в) копію претензії до банку;

г) відповідь банку-боржника;

д) розрахунковий документ з відміткою банку про дату над­ходження коштів або інші підтверджувальні документи, якщо відповіді від банку-боржника не отримано.

2. Заявляти ліквідатору свої вимоги до банку протягом одно­го місяця з дня опублікування оголошення про відкриття лікві­даційної процедури. Відповідно до ч. 3 ст. 89 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитори банку мають право протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури заявляти ліквідатору свої вимоги до банку, у тому числі й кредитори, які мають рішення суду на свою користь і за заявами яких порушене виконавче провадження.

3. Надіслати ліквідатору свої заперечення щодо визнаних ним вимог протягом одного місяця з дня отримання повідомлення. Це зумовлене тим, щоб запобігти недостатності надання ліквідатору інформації щодо своїх вимог, унаслідок чого ліквідатор може ви­знати не всі вимоги кредиторів. Тому законодавець і надав місяч­ний строк для надіслання ліквідатору своїх заперечень (додатко­вої інформації, обґрунтування тощо) щодо визнаних ним вимог.

4. На задоволення своїх вимог у порядку й черговості, визна­чених ст. 96 Закону України «Про банки і банківську діяль­ність». Частиною 1 статті 96 цього Закону визначений порядок черговості задоволення вимог кредиторів до банку за рахунок коштів, що отримані в результаті ліквідаційної процедури.

У процедурі тимчасової адміністрації, санації та ліквідації банку кредитори зобов’язані належним чином реалізовувати свої права, дотримуватися вимог банківського законодавства та не порушувати прав і законних інтересів інших суб’єктів.

Питання для самоконтролю

1. Які права має Національний банк України у відносинах не­платоспроможності?

2. Які особи можуть бути призначені тимчасовим адміністра­тором?

3. Які обмеження встановлені щодо тимчасового адміністратора?

4. Які особи не мають права бути ліквідаторами?

5. Які повноваження має ліквідатор з дня свого призначення?

6. Які права має банк-боржник?

7. Які права мають кредитори банку в процедурі тимчасової ад­міністрації?

8. Які права мають кредитори банку в процедурі ліквідації банку?

<< | >>
Источник: Чернадчук В.Д.. Правове регулювання неплатоспроможності банків: Навчальний посібник. — Суми: ВТД «Університетська книга»,2007. — 230 с.. 2007

Еще по теме § 5. Правовий статус кредиторів банку:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -