Стаття 12. Права Національного агентства

1. Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має такі права:

1) одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об’єднань інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань;

2) мати прямий доступ до інформаційних баз даних державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, користуватися державними, у тому числі урядовими системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами;

3) залучати у встановленому порядку до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань науковців, у тому числі на договірній основі, працівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;

4) створювати комісії та робочі групи, організовувати конференції, семінари і наради з питань запобігання і протидії корупції;

5) приймати з питань, що належать до його компетенції, обов’язкові для виконання нормативно- правові акти;

6) отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог цього Закону, проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення вимог цього Закону;

7) проводити перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, зокрема щодо підготовки та виконання антикорупційних програм;

8) вносити приписи про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом;

9) отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, письмові пояснення з приводу обставин, що можуть свідчити про порушення правил етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, щодо достовірності відомостей, зазначених у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

10) звертатися до суду із позовами (заявами) щодо визнання незаконними нормативно- правових актів, індивідуальних рішень, виданих (прийнятих) з порушенням встановлених цим Законом вимог та обмежень, визнання недійсними правочинів, укладених внаслідок вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;

11) затверджувати методологію оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади, проводити аналіз антикорупційних програм органів влади та надавати обов’язкові для розгляду пропозиції до таких програм;

12) ініціювати проведення службового розслідування, вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, надсилати до інших спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції матеріали, що свідчать про факти таких правопорушень;

{Пункт 12 частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом №198-VIII вії) 12.02.2012}

12 ¹) складати протоколи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції Національного агентства, застосовувати передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення;

{Частину першу статті 12 доповнено пунктом 12-1 згідно із Законом №198-VIIIвії) 12.02.2015}

13) інші права, передбачені законом.

2.

Припис Національного агентства є обов’язковим для виконання. Про результати виконання припису Національного агентства посадова особа, якій його адресовано, інформує Національне агентство упродовж десяти робочих днів з дня одержання припису.

3. У разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обов’язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п’яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.

{Частина третя статті 12 в редакції Закону №198-VIII вії) 12.02.2015}

4. Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи зобов’язані надавати запитувані Національним агентством документи чи інформацію упродовж десяти робочих днів з дня одержання запиту.

5. Нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно- правових актів.

Нормативно-правові акти Національного агентства після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях.

Нормативно-правові акти Національного агентства, які пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування. ^[167]

За ненадання інформації за запитом НАЗК настає адміністративна відпові­дальність передбачена ст. 188-46 КАП України.

2. НАЗК має право на прямий доступ до інформаційних баз даних державних органів, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування. Однак, це повно­важення перебуває на етапі укладення відповідних меморандумів про співпрацю із органами, які ведуть інформаційні бази. В зв'язку з цим, НАЗК може реалізувати це право шляхом надсилання відповідному органу звернення про надання доступу до необхідної бази даних.

Отримавши це звернення, державний орган зобов'язаний: організувати у своєму приміщенні автоматизовані робочі місця для доступу до відповідної бази даних; забезпечити надання уповноваженій особі НАЗК доступу в режимі читання до бази даних; надати уповноваженій особі засоби ідентифікації, з використанням яких здійснюється доступ до бази даних.

3. Враховуючи наукомісткість багатьох видів роботи НАЗК (зокрема в ході проведення антикорупційної експертизи, складання національної доповіді про стан корупції та інших) та відсутність науково-консультативної ради при НАЗК, закон дає право залучати осіб, які не є працівниками НАЗК, зокрема науковців, до вказаної роботи. Ці особи можуть залучатися на платній і безоплатній основі.

4. Одним із важливих напрямків роботи НАЗК є пропагування нетерпимості корупції та поширення інформації серед громадськості про дії щодо запобігання і викриття корупції в державі, роз'яснення проблемних питань застосування антикорупційного законодавства. З цією метою НАЗК організовує конференції, семінари і наради.

Створення комісій та робочих груп проводиться з метою комплексного обго­ворення та вирішення питань, залучення ширшого кола спеціалістів до вирішення проблеми.

Наприклад, НАЗК створену Міжвідомчу робочу групу з питань захисту ви­кривачів, яка є тимчасовим консультативно-дорадчим органом НАЗК, створеним для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з метою підготовки пропозицій щодо формування та реалізації державної політики у сфері захисту викривачів.

Завданнями цієї Міжвідомчої робочої групи є підготовка пропозицій щодо: формування та реалізації державної політики у сфері захисту викривачів; розробки проектів нормативно-правових актів, механізмів з питань захисту викривачів від негативних заходів впливу на робочому місці та звільнення їх від юридичної від­повідальності за добросовісне розкриття інформації, створення надійних каналів розкриття інформації про корупцію; 3) вдосконалення законодавства стосовно здійснення співпраці з викривачами, вжиття заходів щодо їх правового та іншого захисту, притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні їх прав, у зв'яз­ку з таким інформуванням.

5. Про нормативні акти, прийняті НАЗК, див. коментар до ст. 2 Закону.

6. Проведення перевірок є одним з основних інструментів виявлення порушень антикорупційного законодавства. НАЗК має право проводити планові та поза­планові перевірки. Перевірки проводяться відповідно до Порядку проведення перевірок Національним агентством з питань запобігання корупції, затв. Рішенням НАЗК від 11 серпня 2016 р. №2.

Основними завданнями при проведенні перевірок є:

- визначення стану організації роботи із запобігання і виявлення корупції в державних органах, органах влади АРК, органах місцевого самоврядування, зокрема щодо підготовки та виконання антикорупційних програм;

- встановлення можливих фактів порушення вимог Закону «Про запобігання корупції» об'єктами перевірок;

- здійснення державного контролю за діяльністю політичних партій відповідно до вимог Закону «Про політичні партії в Україні»;

- своєчасне попередження, виявлення та вжиття заходів щодо усунення вияв­лених порушень антикорупційного законодавства, законодавства у сфері фінан­сування політичних партій.

Строк проведення перевірки не може перевищувати 30 днів, крім перевірки за анонімними повідомленнями. У разі виникнення під час проведення перевірки необхідності дослідження додаткових матеріалів, без аналізу яких неможливо зробити висновок про наявність або відсутність порушення вимог антикорупцій­ного законодавства чи законодавства у сфері фінансування політичних партій та передвиборної агітації, отримання пояснень, надсилання запитів або складення акта строк проведення перевірки за письмовим зверненням уповноваженої особи НАЗК, яка проводить перевірку, а у разі проведення перевірки комісією - керівника комісії може бути продовжено посадовою особою НАЗК, яка видала направлення на проведення перевірки, до сорока п'яти днів.

Строк проведення перевірки за анонімними повідомленнями не може пе­ревищувати 15 днів. Якщо у цей строк перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, за рішенням Голови НАЗК, а у разі його відсутності - заступника Голови, строк перевірки може бути продовжено до 30 днів.

7. У разі виявлення порушення вимог Закону щодо етичної поведінки, запо­бігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняних до них осіб або іншого порушення цього Закону та Закону «Про політичні партії в Україні», якщо вчинені політичною партією дії (чи бездіяльність) не тягнуть за собою іншого виду відповідальності, НАЗК вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис.

Порядок внесення приписів НАЗК регламентує Порядок оформлення прото­колів про адміністративні правопорушення та внесення приписів Національним агентством з питань запобігання корупції, затв. Рішенням НАЗК від 9 червня 2016 р. №5.

За своєю правовою природою припис НАЗК є додатком до його рішення про внесення припису керівнику відповідного органу, підприємства, установи, орга­нізації і підписується уповноваженою особою, яка його склала, та членом НАЗК, який координує роботу структурного підрозділу апарату відповідно до визначеного розподілу функціональних обов'язків.

Припис НАЗК є обов'язковим для виконання. Про результати виконання припису посадова особа, якій його адресовано, інформує НАЗК упродовж 10 робочих днів з дня одержання припису.

Рішення НАЗК про внесення припису керівнику відповідного органу, підпри­ємства, установи, організації та припис оформлюється у двох примірниках. Один примірник залишається в НАЗК, а інший вручається під підпис або надсилається поштою рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації.

Проект рішення НАЗК про внесення припису керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації та проект припису готуються уповноваженою особою, яка виявила порушення, та розглядаються на найближчому після виявлення та фіксації порушення засіданні НАЗК.

У разі невиконання припису НАЗК протягом десяти робочих днів з дня його надсилання (вручення) уповноважена особа складає протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 188-46 КАП.

8. Отримання пояснень може реалізовуватися як в ході проведення перевірки, так і виступати окремою формою здійснення повноважень члена НАЗК. При цьому член НАЗК повинен конкретизувати, з приводу яких обставин він бажає отримати пояснення, і у який саме строк. Хоча закон передбачає отримання лише письмових пояснень, член НАЗК при реалізації вказаного повноваження індивідуально може вирішувати, в якій формі одержати пояснення.

Різновидом отримання пояснень є ситуація, коли член НАЗК пропонує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, надати по суті вчиненого адміністративного правопорушення письмове пояснення, яке підписує зазначена особа. Пояснення може додаватися до протоколу про адміністративне правопо­рушення окремо, про що робиться запис у ньому.

Надання пояснень є правом, а не обов’язком особи, і за відмову надавати по­яснення члену НАЗК вона не несе відповідальності.

9. Підставами для складання протоколу про адміністративне правопорушення є:

- вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією (Глава 13-А КАП);

- невиконання законних вимог (приписів) НАЗК (ст. 188-46 КАП);

- порушення порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, порушення порядку надання або отримання державного фінансування ста­тутної діяльності політичної партії, порушення порядку надання або отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації або агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму (ст. 212-5 КАП);

- порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використан­ня коштів виборчого фонду, звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (ст. 212-21 КАП).

Порядок складання протоколів НАЗК регламентує Порядок оформлення протоколів про адміністративні правопорушення та внесення приписів Націо­нальним агентством з питань запобігання корупції, затв. Рішенням НАЗК від 9 червня 2016 р. №5.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові уповноваженої особи НАЗК, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пріз­вища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; наявність чи відсутність пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення виноситься на розгляд НАЗК, яке приймає рішення про направлення протоколу про адміністративне правопорушення до суду. Протокол про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 172-4-172-9 КАП, разом із копією рішення НАЗК та іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення корупційного правопорушення. У разі вчинення корупцій­ного або пов’язаного з корупцією правопорушення службовою особою, яка працює в апараті суду, протокол разом із копією рішення НАЗК та іншими матеріалами надсилається до суду вищої інстанції для визначення підсудності.

Уповноважена особа НАЗК, яка склала протокол про адміністративне пра­вопорушення, одночасно з надісланням його до суду надсилає органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, де працює особа, яка притягається до відповідальності, повідомлення про складення протоколу із зазначенням характеру вчиненого правопорушення та норми закону, яку порушено.

У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, НАЗК затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції. Висновок НАЗК є обов’язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п’яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.