Стаття 11. Повноваження Національного агентства

1. До повноважень Національного агентства належать:

1) проведення аналізу:

стану запобігання та протидії корупції в Україні, діяльності державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії корупції;

статистичних даних, результатів досліджень та іншої інформації стосовно ситуації щодо корупції;

2) розроблення проектів Антикорупційної стратегії та державної програми з її виконання, здійснення моніторингу, координації та оцінки ефективності виконання Антикорупційної стратегії;

3) підготовка та подання в установленому законом порядку до Кабінету Міністрів України проекту національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики;

4) формування та реалізація антикорупційної політики, розроблення проектів нормативно- правових актів з цих питань;

5) організація проведення досліджень з питань вивчення ситуації щодо корупції;

6) здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб;

7) координація та надання методичної допомоги щодо виявлення державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування корупціогенних ризиків у своїй діяльності та реалізації ними заходів щодо їх усунення, у тому числі підготовки та виконання антикорупційних програм;

8) здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

8-1) здійснення у порядку та в межах, визначених законом, державного контролю за дотриманням встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій, законним та цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності, своєчасністю подання звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на загальнодержавних та місцевих виборах, повнотою таких звітів, звіту зовнішнього незалежного фінансового аудиту діяльності партій, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей;

{Частину першу статті 11 Доповнено пунктом 8-1 згідно із Законом №731-VIIIвід 08.10.2015}

8^-2) затвердження розподілу коштів, виділених з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій, відповідно до закону;

{Частину першу статті 11 доповнено пунктом 8-2 згідно із Законом №731-VIIIвід 08.10.2015}

9) забезпечення ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;

{Пункт 10 частини першої статті 11 виключено на підставі Закону №889-VIII від 10.12.2015}

11) координація в межах компетенції, методичне забезпечення та здійснення аналізу ефективності діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції;

12) погодження антикорупційних програм державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, розробка типової антикорупційної програми юридичної особи;

13) здійснення співпраці із особами, які добросовісно повідомляють про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону (викривачі), вжиття заходів щодо їх правового та іншого захисту, притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні їх прав, у зв’язку з таким інформуванням;

14) організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації з питань, пов’язаних із запобіганням корупції, працівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадових осіб місцевого самоврядування (крім підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування);

{Пункт 14 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом №889-VIII від 10.12.2015}

15) надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб;

16) інформування громадськості про здійснювані Національним агентством заходи щодо запобігання корупції, реалізація заходів, спрямованих на формування у свідомості громадян негативного ставлення до корупції;

17) залучення громадськості до формування, реалізації та моніторингу антикорупційної політики;

18) координація виконання міжнародних зобов’язань у сфері формування та реалізації антикорупційної політики, співпраця з державними органами, неурядовими організаціями іноземних держав та міжнародними організаціями в межах своєї компетенції;

19) обмін інформацією з компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями;

20) інші повноваження, визначені законом.

1.

Необхідність розробки та запровадження спеціального соціологічного інстру­ментарію як базового елементу системи оцінювання рівня корупції обумовлена су­часними вимогами до механізмів розробки та реалізації державної антикорупційної політики, що містяться, зокрема, в Конвенції ООН проти корупції, де наголошу­ється на обов’язковості для держави мати механізми моніторингу ситуації з коруп­цією та ефективності протидії корупції. Конкретизовано ці положення в рекомен­даціях міжнародних моніторингових структур. Зокрема, в рамках Третього раунду Стамбульського плану дій з протидії корупції ОЕСР визначена Рекомендація 1.3: «проводити регулярні дослідження корупції з метою забезпечення аналітичної бази для моніторингу реалізації Антикорупційної стратегії та розробки її подаль­ших поновлень». Такі дослідження повинні проводитися на державне замовлення з проведенням відкритого і справедливого конкурсного відбору виконавців.

Державна програма щодо реалізації засад державної антикорупційної політики (Антикорупційна стратегія) на 2015 - 2017 роки, затв. постановою КМ від 29 квіт­ня 2015 р. №265, одним з очікуваних результатів має «формування та реалізацію державної антикорупційної політики на основі результатів аналізу достовірних даних про корупцію та чинники, які її обумовлюють, впровадження ефективного моніторингу та координації реалізації антикорупційної політики незалежним спеціалізованим органом із залученням представників громадянського суспіль­ства».

Основою національної системи оцінювання рівня корупції має бути щорічне базове тематичне вибіркове опитування населення та представників бізнесу, яке доповнюється опитуванням за окремим інструментарієм експертів. За змістом та процедурою отримання даних такі опитування мають відповідати завданням оцінювання та встановленим критеріям якості інформаційного забезпечення, що використовуються при розробці та реалізації державної антикорупційної політи­ки. В подальшому має відбуватися аналітична інтеграція результатів опитування та об’єктивних даних (статистичні дані, кількісно-якісна інформація звітності відповідних органів).

2. До компетенції НАЗК належить розробка Антикорупційної стратегії та державної програми з її виконання. Антикорупційну стратегію НАЗК розробляє на основі аналізу ситуації щодо корупції, а також результатів виконання попере­дньої антикорупційної стратегії. Детальніше про це див. коментар до ст. 18 Закону.

Після прийняття ВР Антикорупційної стратегії НАЗК проводить моніторинг, координацію та оцінку ефективності виконання Антикорупційної стратегії за допомогою повноважень, передбачених у ст. 12 Закону.

3. Національна доповідь щодо реалізації засад антикорупційної політики - це системний документ, в якому повинні бути використані матеріали міністерств і відомств, правоохоронних та антикорупційних органів та відображені конкретні результати діяльності спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції, узагальнені результати антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів, інформація про результати виконання органами державної влади заходів щодо запобігання та протидії корупції, у т.ч. в рамках міжнародного співробітництва, та надано розгорнутий аналіз ситуації щодо корупції.

Детальніше про це див. коментар до ст. 20 Закону.

4. Формування антикорупційної політики покладено на НАЗК, однак це не єдиний орган, який бере участь в її формуванні. З метою забезпечення належної координації діяльності у сфері запобігання і протидії корупції наприкінці 2014 р. утворено консультативно-дорадчий орган при Президентові України - Національну раду з питань антикорупційної політики (Указ Президента України від 14 жовтня 2014 р. №808/2014), до завдань якої належать:

1) підготовка та подання Президентові України пропозицій щодо визначення, актуалізації та вдосконалення антикорупційної стратегії;

2) здійснення системного аналізу стану запобігання і протидії корупції в Укра­їні, ефективності реалізації антикорупційної стратегії, заходів, що вживаються для запобігання і протидії корупції;

3) підготовка та надання Президентові України узгоджених пропозицій щодо поліпшення координації та взаємодії між суб'єктами, які здійснюють заходи у сфері запобігання і протидії корупції;

4) оцінка стану та сприяння реалізації рекомендацій Групи держав проти корупції (GRECO), Організації економічної співпраці і розвитку (ОЕСР), інших провід­них міжнародних організацій щодо запобігання і протидії корупції, підвищення ефективності міжнародного співробітництва України у цій сфері;

5) сприяння науково-методичному забезпеченню з питань запобігання і про­тидії корупції.

Крім того, у формуванні та реалізації державної політики беруть участь такі інституції: ВР - через схвалення та коригування антикорупційної стратегії, про­ведення щорічних парламентських слухань на тему антикорупційної політики, затвердження щорічної доповіді щодо стану справ з корупцією; КМ - через схва­лення державної програми з реалізації антикорупційної стратегії, коригування її за результатами парламентських слухань щодо стану справ з корупцією, затвердження проекту національної доповіді про стан справ з корупцією.

НАЗК повинен координувати свою діяльність із цими органами з метою роз­робки антикорупційної політики.

5. На НАЗК покладено підготовку проекту щорічної національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики, яку має затверджувати ВР.

Ця доповідь має містити узагальнений аналіз ситуації щодо корупції, що пе­редбачає використання результатів опитувань населення чи окремих соціальних груп щодо корупції та протидії корупції, впливу здійснюваних заходів на рівень корупції. Оскільки така доповідь передбачає динамічне порівняння ситуації в різні роки, то інформація, на якій вона базується, може бути релевантною та якісною лише за умов, що вона отримується за уніфікованою методологією, яка базується на законодавчих визначеннях форм та проявів корупції. Саме такий підхід має застосовувати НАЗК при виконанні досліджень стану корупції в Україні, що передбачені п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону.

6. Наказом Нацдержслужби від 5 серпня 2016 р. №158 затверджені Загальні правила етичної поведінки державних службовців, які визначають правила етичної поведінки державних службовців, у т.ч. запобігання корупційних проявів у їхній діяльності. Крім того, на багатьох працівників юридичних професій поширюється дія Кодексів професійної етики, до яких можна віднести:

- Кодекс суддівської етики, затв. З'їздом суддів України 24 жовтня 2002 р.;

- Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів, затв. Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 р.;

- Кодекс професійної етики нотаріусів України, затв. Рішенням Конференції української нотаріальної палати від 17 листопада 2007 р.;

- Правила адвокатської етики, затв. Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 9 червня 2017 р., та інші.

Важливість дотримання етичних правил та необхідності перевірки їх дотри­мання НАЗК можна простежити на прикладі кваліфікаційних вимог до суддів. Так, відповідно до ч. 3 ст. 85 Закону «Про судоустрій і статус суддів», дані про поведінку судді і дотримання ним етичних норм заносяться у суддівське досьє. Суддівське досьє має містити дані щодо відповідності судді етичним та антикоруп- ційним критеріям, а саме: а) відповідність витрат і майна судді та членів його сім'ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, у т.ч.

У розвиток положень Закону «Про судоустрій і статус суддів» рішенням Ради суддів України від 5 червня 2015 р. №57 затверджено Положення про порядок ведення суддівського досьє. Відповідно до п. 2 цього Положення зміст суддівсько­го досьє складають персональні дані судді, інформація та документи, пов'язані з кар'єрою судді; інформація про ефективність здійснення судочинства суддею; ін­формація про дисциплінарну відповідальність судді; дані про відповідність судді етичним та антикорупційним критеріям. До суддівського досьє також додаються належним чином завірені копії документів, які підтверджують таку інформацію.

Для контролю дотримання етичних вимог передбачено обов'язок державних органів, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, а також юридич­них осіб публічного права інформувати НАЗК про виявленні порушення вимог цього Закону.

7. З метою надання методичної допомоги у виявленні державними органами, органами влади АРК, органами місцевого самоврядування корупціогенних ризиків у своїй діяльності НАЗК розроблено Методологію оцінювання корупційних ри­зиків у діяльності органів влади, затв. Рішенням НАЗК від 2 грудня 2016 р. №126.

Згідно з цим документом підготовка до проведення оцінки корупційних ри­зиків включає такі етапи:

- прийняття суб'єктом, уповноваженим на затвердження антикорупційної програми, рішення про проведення оцінки корупційних ризиків;

- публікація рішення суб'єкта щодо затвердження антикорупційної програми про проведення оцінки корупційних ризиків на офіційному веб-сайті органу влади;

- формування комісії (у разі проведення оцінки корупційних ризиків комісією);

- розробка робочого плану оцінки корупційних ризиків.

8. Важливим кроком у запобіганні корупції стало запровадження електронного декларування осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Оскільки ведення Єдиного державного реєстру декларацій здійснює НАЗК, саме на нього і покладено контроль та перевірку декларацій осіб, уповно­важених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Детальніше про здійснення цього повноваження див. коментар до Розділу VII Закону.

9. НАЗК має повноваження на реалізацію контрольно-наглядових функцій щодо державного фінансування та звітності політичних партій. З метою контролю за фінансовою діяльністю політичних партій НАЗК має можливість отримувати дані про всі рахунки, які відкривають політичні партії для фінансування своєї діяльності.

Відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону «Про політичні партії» політична партія, а також місцева організація політичної партії, яка в установленому порядку набула статусу юридичної особи, зобов'язані відкрити рахунки в установах банків України, на які перераховуватимуться всі кошти у безготівковій формі, які набуватимуться політичною партією чи її місцевою організацією. Про відкриття та закриття таких рахунків відповідні установи банків України повідомляють Рахункову палату та НАЗК протягом трьох банківських днів у порядку, встановленому НБ за погоджен­ням з НАЗК. Зразок повідомлення про відкриття/закриття рахунку політичної партії / місцевої організації політичної партії є додатком до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах (затв. постановою Правління НБ від 12 листопада 2003 р. №492).

Політична партія щоквартально, не пізніше ніж на сороковий день після за­кінчення звітного кварталу, зобов'язана подати до НАЗК у паперовій формі (за підписом керівника політичної партії, засвідченим печаткою політичної партії), а також на електронному носії звіт політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за відповідний квартал.

Форма звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінан­сового характеру затверджена Рішенням НАЗК від 9 червня 2016 р. №3.

Звіт подається: за I квартал - до 10 травня звітного року, за II квартал - до 9 серпня звітного року, за III квартал - до 9 листопада звітного року включно, за IV квартал та за рік - до 9 лютого наступного за звітним року включно (п. 3 Поло­ження про порядок подання Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, затв. Рішенням НАЗК від 28 липня 2016 р. №2).

Аналіз Звіту в НАЗК складається з таких етапів: 1) перевірка своєчасності подання Звіту; 2) аналіз відповідності оформлення Звіту, включених до нього звітних даних вимогам законодавства; 3) аналіз повноти та достовірності відо­браженої у Звіті інформації; 4) встановлення наявності або відсутності порушень законодавства щодо фінансування політичних партій або передвиборної агітації.

Оформлення Звіту з грубим порушенням встановлених вимог свідчить про недотримання вимог законодавства, у тому числі Положення, та унеможливлює проведення НАЗК аналізу Звіту.

Грубими порушеннями встановлених вимог визнаються: недотримання форми Звіту політичною партією та її місцевими організаціями при його підготовці; по­дання Звіту без підпису керівника (уповноваженої особи) та/або головного бухгал­тера (особи, відповідальної за ведення бухгалтерського обліку) на останній сторінці Звіту та без засвідчення печаткою політичної партії, її місцевої організації; подання Звіту без відомостей про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового харак­теру місцевих організацій політичної партії, які в установленому порядку набули статус юридичної особи; неподання Звіту в електронному вигляді; невідповідність Звіту в електронному вигляді Звіту в паперовому вигляді; неподання висновків що­річного внутрішнього та незалежного зовнішнього фінансових аудитів у випадках, передбачених Законом.

Встановлення наявності або відсутності фактів порушень законодавства щодо фінансування політичних партій здійснюється шляхом:

1) аналізу даних про рахунки політичної партії, її місцевих організацій, які в установленому порядку набули статусу юридичної особи, рахунку (рахунків) виборчого фонду політичної партії, її місцевих організацій, кандидата(ів) від по­літичної партії (місцевих організацій партії) на відповідних загальнодержавних або місцевих виборах (у разі проведення виборів), у тому числі щодо залишків грошових коштів на рахунках на кінець звітного періоду, додержання порядку повідомлення про відкриття/закриття таких рахунків в установах банків України, кількості рахунків тощо;

2) аналізу даних про внески на користь політичної партії, її місцевих організа­цій, які в установленому порядку набули статусу юридичної особи, до виборчого фонду політичної партії, її місцевих організацій чи кандидата(ів) від політичної партії (місцевих організацій партії) щодо додержання політичною партією та її місцевими організаціями вимог Закону;

3) виявлення фактів порушення порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії;

4) аналізу законного та цільового використання політичною партією коштів державного бюджету на фінансування їх статутної діяльності за звітний період у разі отримання такого фінансування та відповідності даних Звіту інформації, отриманій від банківських установ, з інформаційних баз даних державних органів, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, інформації, що надходить та/ або отримана НАЗК від державних органів, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування; аналізу відповідності даних Звіту інформації, отриманій від інших юридичних осіб публічного права, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також фізичних осіб в установленому законом порядку, яка може бути підтверджена;

5) виявлення фактів незаконного та нецільового використання коштів, виді­лених з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій, шляхом використання їх на фінансування участі у виборах народних депутатів України, виборах Президента України, місцевих виборах або на цілі, не пов’язані із статутною діяльністю, а також фактів зарахування на окремий рахунок, відкритий для державного фінансування статутної діяльності політичних партій, інших коштів, ніж кошти державного бюджету, виділені на фінансування статутної діяльності партії.

Аналіз звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фі­нансового характеру, підготовка і затвердження висновку за результатами такого аналізу здійснюються НАЗК у строк, що не перевищує двох місяців з дня його надходження. Результати такого аналізу оприлюднюються на офіційному веб-сайті НАЗК не пізніш як на п’ятий день з дня затвердження висновку за результатами аналізу звіту.

Окрім зазначених вище повноважень щодо державного контролю, НАЗК виконує ряд інших важливих функцій у сфері фінансування політичних партій. Відповідно до ч. 3 ст. 17-3 Закону «Про політичні партії в Україні» рішення про надання політичній партії державного фінансування її статутної діяльності або про відмову у наданні такого фінансування приймається НАЗК на підставі ре­зультатів останніх чергових або позачергових виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі у п’ятиденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів виборів народних депутатів України за умови подання керівником або іншою уповноваженою особою партії довідки установи банку України про відкриття окремого рахунку партії в національній валюті України. Політична партія має право подати до НАЗК заяву про відмову від державного фінансування її статутної діяльності.

НАЗК приймає рішення про ненадання політичній партії державного фі­нансування її статутної діяльності у разі відсутності у політичної партії права на отримання державного фінансування її статутної діяльності, а також за наявності обставин, передбачених ст. 17-8 Закону «Про політичні партії».

Рішення НАЗК про відмову у наданні політичній партії державного фінан­сування має містити обґрунтування та перелік підстав для відмови і може бути оскаржене партією до суду в порядку та строки, встановлені КАС.

10. До компетенції НАЗК віднесено ведення двох основоположних антико­рупційних реєстрів:

- Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

- Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

Ведення першого реєстру здійснюється відповідно до Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затв. Рішенням НАЗК від 10 червня 2016 р. №3.

Згідно з цим Порядком програмне забезпечення Реєстру, база даних Реєстру є власністю держави в особі НАЗК, яке є держателем Реєстру. До Реєстру включа­ються такі електронні документи: декларації, що подаються відповідно до ст. 45 Закону; повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування, передбачені ч. 2 ст. 52 Закону; виправлені декларації, що подаються відповідно до

ч. 4 ст. 45 Закону.

Крім того, Порядок передбачає строки подання декларацій, порядок оприлюд­нення та надання інформації Реєстру та інші відомості пов’язані з роботою реєстру.

Що ж до другого реєстру, то НАЗК здійснює заходи щодо початку його веден­ня, а станом на сьогодні функціонує Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, держателем якого є МЮ. Оскільки адміністратором цього реєстру є державне підприємство «Національні інформаційні системи», то НАЗК може звернутися до нього із клопотанням про розгортання на базі існуючого реєстру Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та передачі його від МЮ до НАЗК. До цього реєстру мають вноситися відомості про осіб, яких притягнуто до криміналь­ної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.

11. З метою вироблення та уніфікації єдиної державної антикорупційної політи­ки до повноважень НАЗК віднесено розробку типової антикорупційної програми юридичної особи, на підставі якої юридичні особи, визначені у ч. 2 ст. 62 Закону, затверджують свої антикорупційні програми. Типова антикорупційна програма затверджена Рішенням НАЗК від 2 березня 2017 р. №75.

Запровадження антикорупційних програм юридичними особами на основі Типо­вої антикорупційної програми дозволить впровадити систему комплаєнс-контролю за дотриманням їх працівниками нормативно-правових актів, внутрішніх процедур і правил у сфері антикорупційної діяльності.

12. Про співпрацю з особами, які добросовісно повідомляють про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень та вжиття заходів щодо їх правового та іншого захисту див. коментар до Розділу VIII.

13. Пункт 14 ст. 11 закріплює за НАЗК обов'язок проводити підготовку, пере­підготовку і підвищення кваліфікації з питань, пов'язаних із запобіганням корупції, працівників державних органів, органів влади АРК, посадових осіб місцевого самоврядування. Ця норма поширюється тільки на категорії осіб, які є працівни­ками державних органів та органів місцевого самоврядування, але при цьому не є державними службовцями та посадовими особами місцевого самоврядування. Така норма містить недоліки законодавчої техніки, зокрема встановлюючи обов'язок здійснювати підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування, і водночас в дужках виключаючи цих осіб із суб'єктів підготовки. В зв'язку з цим, НАЗК не повинно забезпечувати відповідну підготовку посадових осіб місцевого самоврядування.

До працівників державних органів та органів місцевого самоврядування, які при цьому не є державними службовцями, можна віднести працівників:

- які виконують функції з обслуговування;

- Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департамен­ту Секретаріату КМ, Управління адміністративними будинками Державного управ­ління справами, Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату ВР.

Наприклад, такими працівниками можуть бути: фахівець зі зв'язків з громадські­стю та пресою, консультант, документознавець, завідувач архіву тощо.

Крім того, дія Закону «Про державну службу» не поширюється на низку осіб, передбачених у його ч. 3 ст. 3. В зв'язку з цим, саме для таких осіб НАЗК може організовувати підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з питань, пов'язаних із запобіганням корупції.

14. НАЗК систематично має проводити роз’яснювальну та методичну роботу щодо проблемних питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб.

НАЗК розроблено низку методичних рекомендацій щодо застосування норм антикорупційного законодавства (наприклад, Методичні рекомендації з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затв. Рішенням НАЗК від 14 липня 2016 р. №2; Методичні рекомендації щодо передачі в управління підприємств та/або корпоративних прав з метою за­побігання конфлікту інтересів затверджені Рішенням НАЗК від 11 серпня 2016 р. №10) та видано роз’яснення щодо застосування таких норм (наприклад, Роз’яс­нення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно наявності конфлікту інтересів при зверненні особи до суду за захистом своїх прав в частині відновлення виплати пенсії, її перерахунку, затв. Рішенням НАЗК від 2 лютого 2017 р. №40).

15. Низка повноважень НАЗК спрямовані на співпрацю із громадськістю, і ці повноваження спрямовані як назовні (зокрема, інформування громадськості про здійснювані заходи щодо запобігання корупції та реалізація заходів, спрямованих на формування у свідомості громадян негативного ставлення до корупції), так і всередині (залучення громадськості до формування, реалізації та моніторингу антикорупційної політики).

НАЗК взаємодіє з інститутами й організаціями громадянського суспільства, зокрема шляхом:

- залучення до заходів із розробки, реалізації та моніторингу виконання анти­корупційної стратегії та державної програми з її реалізації;

- стимулювання повідомлень про виявлені факти вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, реальний, потенційний конфлікт інтересів, інформування про вжиті НАЗК заходи за результатами розгляду повідомлень;

- залучення до проведення громадської антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, моніторингу законодавства на предмет наявності в ньому корупціогенних норм;

- замовлення проведення досліджень, у т.ч. наукових, соціологічних тощо, з питань запобігання корупції;

- інформування з питань запобігання корупції, роз’яснення положень антико- рупційного законодавства;

- забезпечення здійснення громадського контролю за виконанням законів у сфері запобігання корупції.

З метою здійснення громадського контролю за діяльністю НАЗК та впливу на його рішення діє Громадська рада при НАЗК.

Детальніше про участь громадськості див. коментар до ст. 21 Закону.

16. Не будучи суб’єктом міжнародного співробітництва, НАЗК водночас має повноваження, спрямовані на співпрацю та обмін інформацією з компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями.

В межах своєї компетенції НАЗК може укладати меморандуми та протоколи про співпрацю з іноземними антикорупційними органами та міжнародними організаціями.

Наприклад, 7 червня 2016 р. підписано Протокол про порозуміння та співпрацю між НАЗК та Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES), 18 жовтня 2016 р. - Протокол про наміри між НАЗК та Центром зі зниження ризиків корупції в оборонному секторі (CIDS).