Стаття 20. Національна доповідь щодо реалізації засад антикорупційної політики
1. Національне агентство готує проект щорічної національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики, який не пізніше 1 квітня подається до Кабінету Міністрів України.
2. У національній доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики мають відображатися такі відомості:
1) статистичні дані про результати діяльності спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції з обов'язковим зазначенням таких даних:
а) кількість зареєстрованих кожним зі спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції повідомлень про кримінальні корупційні правопорушення та правопорушення, пов'язані з корупцією;
б) кількість оперативно-розшукових справ, заведених спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції, та їх результативність;
в) кількість осіб, щодо яких складено обвинувальні акти щодо вчинення ними кримінальних корупційних правопорушень і правопорушень, пов'язаних з корупцією, а також протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією;
г) кількість осіб, щодо яких набрав законної сили обвинувальний вирок суду щодо вчинення ними кримінальних корупційних правопорушень, а також на яких накладено адміністративне стягнення за правопорушення, пов'язане з корупцією;
ґ) кількість осіб, щодо яких набрав законної сили виправдувальний вирок суду щодо вчинення ними відповідних правопорушень, а також щодо яких закрито відповідне адміністративне провадження без накладення стягнення;
д) відомості окремо за категоріями осіб, зазначених у частині першій статті 3 цього Закону, і за видами відповідальності за корупційні правопорушення та правопорушення, пов'язані з корупцією;
е) кількість осіб, звільнених з посади (роботи, служби) у зв'язку з притягненням до відповідальності за корупційні правопорушення або правопорушення, пов'язані з корупцією, а також осіб, стосовно яких застосоване як основне/додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;
є) відомості про розмір збитків і шкоди, завданих корупційними правопорушеннями та правопорушеннями, пов'язаними з корупцією, стан та обсяги їх відшкодування;
ж) відомості про кошти та інше майно, одержані внаслідок вчинення корупційних правопорушень або правопорушень, пов'язаних з корупцією, конфісковані за рішенням суду, а також кошти у розмірі вартості незаконно одержаних послуг чи пільг, стягнені на користь держави;
з) відомості про кошти та інше майно, одержані внаслідок корупційних правопорушень або правопорушень, пов'язаних з корупцією, повернуті в Україну із-за кордону, та розпорядження ними;
и) відомості про конфіскацію предметів та доходів від кримінальних корупційних правопорушень;
і) кількість пропозицій щодо скасування відповідними органами або посадовими особами нормативно-правових актів, рішень, виданих (прийнятих) внаслідок вчинення корупційного правопорушення, та результати їх розгляду ;
ї) відомості про визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованих фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, державного органу, органу місцевого самоврядування нормативно-правових актів, рішень, виданих (прийнятих) внаслідок вчинення корупційного правопорушення;
й) кількість направлених подань про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення та правопорушення, пов'язаного з корупцією, або невиконанню вимог антикорупційного законодавства;
к) співпрацю з відповідними органами інших держав, міжнародними організаціями і зарубіжними недержавними організаціями та укладені з ними угоди про співробітництво;
л) співпрацю з недержавними організаціями і засобами масової інформації;
м) штат спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції, кваліфікацію та досвід їх працівників, підвищення їх кваліфікації;
н) діяльність підрозділів внутрішньої безпеки спеціально уповноважених суб'єктів у сфері
протидії корупції; кількість повідомлень про вчинення правопорушень їх працівниками, результати розгляду таких повідомлень, притягнення працівників підрозділів внутрішньої безпеки до відповідальності;
о) обсяги фінансування спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції;
п) інші відомості, що стосуються результатів діяльності спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції та виконання їх повноважень;
2) узагальнені результати антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів;
3) інформація про результати виконання органами державної влади заходів щодо запобігання та протидії корупції, у тому числі в рамках міжнародного співробітництва;
4) узагальнений аналіз ситуації щодо корупції із зазначенням:
а) виявлених державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування корупціогенних факторів у їх діяльності та реалізації ними заходів щодо усунення зазначених факторів;
б) результатів соціологічних і аналітичних досліджень з вивчення ситуації щодо корупції, проведених державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, громадськими об’єднаннями;
в) стану виконання міжнародно-правових зобов’язань у сфері запобігання і протидії корупції;
г) впливу здійснюваних заходів на рівень корупції на основі статистичних даних та результатів соціологічних досліджень;
5) звіт про стан виконання Антикорупційної стратегії;
6) висновки та рекомендації.
3. Спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування до 15 лютого подають до Національного агентства інформацію, необхідну для підготовки національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики.
4. Кабінет Міністрів України щороку не пізніше 15 квітня розглядає та схвалює проект національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики, який протягом десяти робочих днів з дня схвалення направляється до Верховної Ради України.
5. Національна доповідь щодо реалізації засад антикорупційної політики підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.
1. Стаття 20 Закону визначає структуру і зміст, процедуру і строки підготовки та затвердження Національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики.
2. Процедура підготовки і затвердження Національної доповіді є такою:
- до 15 лютого кожного року - органи влади подають до НАЗК інформацію, необхідну для підготовки доповіді;
- до 1 квітня - НАЗК завершує підготовку і подає доповідь на затвердження КМ;
- до 15 квітня - КМ затверджує Національну доповідь;
- до 25 квітня - КМ направляє Національну доповідь до ВР для оприлюднення на веб-сайті парламенту.
Однак у 2017 році (перший рік підготовки Національної доповіді) цей графік був порушений. Так, НАЗК затвердило доповідь не 1 квітня, а 4 квітня. Представлення Національної доповіді на засіданні КМ відбулося не 15 квітня, а лише 26 квітня. Уряд так і не затвердив доповідь. Не відбулося також оприлюднення Національної доповіді на веб-сайті ВР, як це передбачено Законом.
3. У ч. 4 ст. 20 зазначено, що Кабінет Міністрів України розглядає та схвалює проект Національної доповіді. Ці положення слід розуміти як обов'язок Уряду розглянути проект доповіді, що ж до її схвалення, то КМ має дискреційне повноваження - схвалювати чи не схвалювати. Порядок дій КМ і НАЗК, у разі відмови КМ схвалити поданий НАЗК проект Національної доповіді, очевидно, має бути визначений КМ.
4. У ч. 2 ст. 20 визначена структура Національної доповіді, яка має складатися з таких шести розділів:
1. Статистичні дані про результати діяльності спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
2. Результати антикорупційної експертизи нормативно-правових актів.
3. Результати виконання органами влади заходів щодо запобігання та протидії корупції.
4. Аналіз ситуації щодо корупції.
5. Стан виконання Антикорупційної стратегії.
6. Висновки та рекомендації.
5. Про поняття «спеціально уповноважені суб’єктну сфері протидії корупції», «кримінальні корупційні правопорушення та правопорушення, пов’язані з корупцією», див. ст. 1 Закону і коментар до неї.
6. Згідно зі ст. 5 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативні підрозділи функціонують у складі не всіх спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції, а лише Національної поліції і НАБ. З усього масиву оперативної інформації про кількість оперативно-розшукових справ, отриманої підрозділами Національної поліції, у Національній доповіді слід відображати лише ту її частину, яка стосується протидії корупції.
Доцільно також відображати у Національній доповіді результати роботи спеціального підрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ, а також ДБР (з моменту його створення), хоча вони і не віднесені Законом до переліку спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Результативними можуть бути визнані оперативно-розшукові справи, які закриваються на підставі пунктів 1, 2 ст. 9-2 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність», тобто виявлення особи, яка переховувалася, а також ухвалення вироку суду.
7. Особами, щодо яких складено обвинувальні акти, є обвинувачені. Кількість осіб, підозрюваних у вчинені корупційних злочинів, може бути подана як додаткові відомості.
8. Інформацію про категорії осіб, притягнутих до відповідальності, кількість осіб, звільнених з посади, розмір збитків і шкоди, про кошти та інше майно, одержані внаслідок корупційних правопорушень, конфісковані предмети та доходи від корупційних правопорушень (підп.
«д», «е», «є», «ж», «з», «и» п. 1 ч. 1 ст. 20) слід подавати на підставі відомостей з вироків судів, які набрали законної сили.Відомості про кошти та інше майно, одержане внаслідок корупційних правопорушень, конфісковані предмети та доходи від корупційних правопорушень, можуть бути отримані від НАВРУА.
9. Скасування нормативно-правових актів і рішень в судовому порядку означає порядок, визначений КАСУ.
10. Подання про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення, уповноважені готувати і направляти спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції, а НАЗК готує приписи (ч. 3 ст. 65 Закону). Тому у відповідній частині Національної доповіді слід відображати кількість направлених подань і приписів НАЗК, а також результати їх розгляду органами влади. Детальніше про ці подання і приписи див. коментар до ст. 65 Закону.
11. У Розділі 2 Національної доповіді слід відображати результати антикоруп- ційноїекспертизи нормативних актів, яка проводиться органами влади в порядку, визначеному ст. 55 Закону, в Розділі 3 - конкретні результати запланованих, згідно з антикорупційними програмами, та інших вжитих заходів щодо запобігання та протидії корупції, а в Розділі 4 - дані про виявлені корупціогенні фактори в діяльності органів влади. Виявлення цих факторів проводиться в порядку, передбаченому Методологією оцінювання корупційних ризиків в діяльності органів влади, затв. рішенням НАЗК від 2 грудня 2016 р. №126.
Еще по теме Стаття 20. Національна доповідь щодо реалізації засад антикорупційної політики:
- Загальні засади реалізації державної політики у сфері страхування
- РОЗДІЛ І Методологічні засади формування та реалізації державної інформаційної політики
- Стаття 559. Взаємодія митних органів з Національним банком України, Рахунковою палатою, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, органами виконавчої влади із забезпечення реалізації єдиної державної податкової політики, державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у сфері фінансового контролю
- Національна політика Румунської держави щодо українського населення
- Створення сучасної моделі кримінально-виконавчого впливу на засуджених та прогресивної системи форм і механізмів її реалізації у відповідності з правовими, емократичними та гуманістичними засадами кримінально-виконавчої політики
- Видання Державним департаментом України з питань виконання покарань відомчих нормативних актів щодо реалізації положень кримінально-виконавчої політики, зазначених в законах та підзаконних актах вищих органів влади
- 2. Досвід антикорупційної політики Сінгапуру та Грузії.
- 3. Досвід антикорупційної політики окремих країн світу.
- Грошово-кредитна політика та операції Національного банку.
- Валютна політика: особливості її реалізації та інструменти
- 3.3. Цінова політика корпорації та її вплив на виручку від реалізації продукції
- Місце ОВС України у реалізації державної інформаційної політики
- Правові засади виробництва, зберігання та реалізації зерна
- 1 .4 Інструменти реалізації національної екологічної політики