Предмет адміністративного права

Виокремлення адміністративного права як самостійної галузі права обґрунтовано наявністю, насамперед, специфічного предмета правового регулювання. Категорія «предмет адміністративного пра-

ва» використовується в науці для позначення конкретно-визначеної групи суспільних відносин (напр., для розмежування з іншими га­лузями права) та не має нормативного закріплення.

Предмет адміністративного права може визначатися узагальне­но через обсяг відносин, охоплених публічним адмініструванням¹ або розкриватися через сукупність категорій «публічна адміністра­ція», «публічне адміністрування» і «відносини адміністративних зобов’язань»^{[15] [16], «публічна влада», «публічний інтерес». Особливість предмета адміністративного права полягає у можливості трансфор­мації його змісту. Це означає, що адміністративні правовідносини можуть змінюватися:}

а) якісно шляхом виокремлення нових форм правовідносин (напр., при укладенні адміністративного договору) та нових сфер правовідносин (напр., адміністративні правовідносини у сфері циф­рової трансформації);

б) кількісно шляхом ідентифікації нових суб’єктів, яких наділе­но відповідними повноваженнями, спрямованими на забезпечення публічних інтересів (напр., віднесення органів місцевого самовря­дування до суб’єктів адміністративного права шляхом наділення їх делегованими повноваженнями щодо публічного адміністрування).

Предліет адміністративного права - це врегульована норліа- ми адлііністративного права сукупність суспільних відносин щодо реалізації повноважень суб’єктів публічного адлііністру- вання стосовно забезпечення прав і свобод людини і гроліадяни- на у публічній сфері; їхньої взаємодії з інституціями гроліадян- ського суспільства і притягнення винних до адміністративної відповідальності.

Предмет адміністративного права залежно від можливості його видозміни сформовано із:

1) сталих детермінуючих ознак^[17], а саме: а) це суспільні відноси­ни; б) це відносини, яких урегульовано нормами адміністративного

права; в) це відносини публічно-розпорядчого характеру; г) їм при­таманна визначена структура: учасники правовідносин, об’єкт пра­вовідносин і зміст правовідносин; д) їх функціональне призначення полягає у забезпеченні публічного інтересу;

2) змінних деталізуючих ознак, а саме:

а) це правовідносини щодо здійснення упорядкування відповід­них галузей (напр., охорони здоров’я, освіти та науки, культури, соціального забезпечення, цифрової трансформації тощо); забезпе­чення прав і свобод людини і громадянина у сфері публічного адмі­ністрування (напр., при поданні та розглядові звернень громадян, при наданні доступу до публічної інформації, при здійсненні адмі­ністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень); надання адміністративних послуг (напр., при реєстрації місця проживання/перебування особи, при реєстра­ції нерухомості тощо) та притягнення до адміністративної відпові­дальності (виключно у тих випадках, коли органами (посадовими особами), уповноваженими розглядати справи про адміністратив­ні правопорушення є: адміністративні комісії; виконавчі комітети; сільські, селищні, міські ради та їх посадові особи, уповноважені на це КУпАП; органи Національної поліції, органи державних інспек­цій та інші органи (посадові особи), уповноважені на це КУпАП);

б) учасники цих правовідносин набувають прав і обов’язків у сфері публічного адміністрування (напр, фізична особа - законний представник юридичної особи, як учасник адміністративних пра­вовідносин, набуватиме обов’язків щодо створення умов для про­ведення податкової перевірки, одночасно матиме право оскаржити рішення податкового органу щодо результатів проведення податко­вої перевірки¹; суб’єкти публічного адміністрування, як учасники адміністративних правовідносин, набуватимуть прав та обов’язків у вигляді повноважень, типу повноваження податкового органу на проведення податкової перевірки^{[18] [19]).}

1.4.