Право на державну службу
Право на державну службу є невід’ємним конституційним правом громадянина України (ст. 38), відповідно до якого вони «користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування».
Частина 1 ст. 19 Закону визначає основні засади реалізації конституційного права особи на державну службу, яке визначається такими чинниками, як[296] [297]:1) критерії, яким має відповідати особа, яка претендує на посаду державної служби, незалежно від категорії посади та виду державної служби:
а) громадянин України. Конституцією України закріплено положення про те, що всі громадяни України користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування (п. 2 ст. 38), тобто вона передбачила тільки одну вимогу до претендентів на державну службу - громадянство України;
б) повнолітній. Цей критерій є новітнім у порівнянні з Законом 1993 р. і таким, що відповідає сутності державної служби. Тільки особа, яка досягла 18-річного віку, тобто володіє повного дієздатністю, може претендувати на посаду державної служби. Такий підхід є цілком правовим, оскільки володіти державно-владними повноваженнями може тільки особа, якої наділено, насамперед, державно- публічною дієздатністю (конституційною, адміністративною) і яка вправі цими повноваженнями розпоряджатися відповідно до чинного законодавства;
в) вільне володіння державною мовою. Цей критерій є новітнім у порівнянні з Законом 1993 р., який такої вимоги не передбачав. Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Під поняттям «державна мова» слід розуміти, що українська мова є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова нормативних актів, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя;
г) наявність ступеня вищої освіти: магістра, бакалавра, молодшого бакалавра;
2) особистісні характеристики, які не беруться до уваги:
а) раса: велика група людей, яка об’єднана генетичними ознаками, що зумовлюють її фізичний тип (комплекс морфологічних ознак), а також, що не є однозначним, психічні особливості.
Виокремлюють три великі раси: європеоїдна; монголоїдна; негроїдна, які, у свою чергу, поділяються на малі раси, яких нараховується від 20 до 40;б) колір шкіри: характеристика особи з точки зору її приналежності до певної групи людей, які характеризуються білим, жовтим, чорним кольором шкіри та їхніми варіаціями; в) політичні, релігійні та інші переконання: політичні переконання - це усвідомлена потреба особи діяти відповідно до своїх політичних уподобань (займатися політичною діяльністю чи бути осторонь неї, надавати допомогу політичним партіям або проявляти свою політичну нейтральність тощо); релігійні переконання - це усвідомлена потреба особи діяти відповідно до своїх релігійних уподобань (бути віруючою або атеїстом); інші переконання - це усвідомлена потреба особи діяти відповідно до своїх інших переконань (відношення до військової служби, відношення щодо ідентифікаційного коду тощо); г) стать-, характеристика особи щодо її природженої приналежності до чоловічої або жіночої статті; д) етнічне та соціальне походження-, етнічне походження (етнічна приналежність) - сукупність гомогенних, функціональних і статичних характеристик, які відрізняють одну групу людей від інших груп, що володіють іншим набором подібних характеристик (наявність уявлень, що їх поділяють члени групи, про спільне територіальне й історичне походження, єдиної мови, спільних рис матеріальної та духовної культури; політично оформлені уявлення про батьківщину й особливі інститути тощо); ж) соціальне походження - природжений статус особи, який характеризуються статусом його батьків (одного з батьків); з) майновий стан: характеристика особи з точки зору її рухомого і нерухомого майна, цінних паперів тощо; к) місце проживання: житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у певному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово;
3) вимоги. Йдеться про вимоги до професійної компетентності осіб, які претендують на вступ до державної служби і яких передбачено Законом «Про державну службу»:
а) загальні:
для посад категорії «А»: загальний стаж роботи не менше семи років; досвід роботи на посадах державної служби категорій «А» чи «Б» або на посадах не нижче керівників структурних підрозділів в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах у відповідній сфері не менш як три роки; володіння іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи;
для посад категорії «Б» у державному органі, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, та його апараті: досвід роботи на посадах державної служби категорій «Б» чи «В» або досвід служби в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше двох років;
для посад категорії «Б» у державному органі, юрисдикція якого поширюється на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя, та його апараті: досвід роботи на посадах державної служби категорій «Б» чи «В» або досвід служби в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше двох років;
для посад категорії «Б» в іншому державному органі, крім тих, що зазначені вище: досвід роботи на посадах державної служби категорій «Б» чи «В» або досвід служби в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше одного року;
для посад категорії «В»: наявність вищої освіти ступеня молодшого бакалавра або бакалавра;
б) спеціальні Спеціальні вимоги до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби:
категорії «А» мають відповідати типовим вимогам (включаючи спеціальні), затвердженим КМУ[298];
категорій «Б» і «В» визначаються суб’єктом призначення з урахуванням вимог спеціальних законів, що регулюють діяльність відповідного державного органу, в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
4) обліеження при вступі на державну службу. На державну службу не може вступити особа, яка: а) досягла шістдесятип’ятирічного віку; б) в установленому законом порядку визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена; в) має судимість за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку; г) відповідно до рішення суду позбавлена права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади; д) піддавалася адміністративному стягненню за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення - протягом трьох років з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили; ж) має громадянство іншої держави; з) не пройшла спеціальну перевірку або не надала згоду на її проведення; і) підпадає під заборону, встановлену Законом «Про очищення влади»[299].
Перелік обмежень є вичерпним і не підлягає широкому трактуванню. У залежності від виду державної служби чинним законодавством можуть передбачатися й інші обмеження при вступі на державну службу: стан здоров’я, стан фізичної підготовки тощо.
Вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу. Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених Законом «Про державну службу».
9.7.
Еще по теме Право на державну службу:
- Вступ на державну службу. Проходження державної служби і службова кар’єра
- Вступ на державну службу
- 10.6. Державна податкова служба в РФ
- Глава 10 Державна податкова служба України
- § 2. Державна прикордонна служба України
- Поняття державного службовця. Посади державної служби та їх категорії
- Глава 16 Державна регуляторна служба України
- Глава 9 Державна кримінально-виконавча служба України
- § 3. Державна міграційна служба України
- Глава 7 Державна служба України з безпеки на транспорті