Поняття, завдання та принципи провадження у справах про адміністративні проступки

Провадження у справах про адміністративні проступки (далі - провадження) с одним із найбільш поширених проваджень адмі- ністративно-юрисдикційного характеру і, порівняно з іншими адмі­ністративними провадженнями, більш детально і предметно як нормативно урегульовано, так і науково досліджено.

Нормативне регулювання провадження здійснюється низ­кою актів, основним з яких є КУпАП, зокрема Розділ IV «Про­вадження у справах про адміністративні правопорушення (ст.ст. 245-297¹⁰)». Ряд положень щодо особливостей проваджен­ня у справах про порушення митних правил регламентуються MK України, зокрема Розділ XIX «Провадження у справах про порушення митних правил» (ст.ст. 486-542). Окрім вищеназваних законодавчих актів, окремі положення щодо порядку накладення адміністративних стягнень на юридичних осіб передбачаються спеціальними підзаконними нормативними актами^[908] з огляду на те, що КУпАП передбачає адміністративну відповідальність тіль­ки фізичних осіб.

Провадження у справах характеризується своїми особливостя­ми, завданнями, принципами і видами. Стосовно особливостей слід зазначити, що ними є такі:

1) воно виникає тільки у зв’язку з вчиненням адміністративного проступку;

2) реалізується тільки визначеним законодавством колом ліди­руючих суб’єктів провадження (напр., адміністративною комісією; суддею; Нацполіцією);

3) йому притаманні адміністративні процесуальні акти, які при­ймаються у ході провадження;

4) за його допомогою реалізуються заходи адміністративної від­повідальності.

Завданнями провадження є: а) своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи; б) вирішення справи у точній відповідності до закону; в) забезпечення виконання вине­сеної постанови; г) виявлення причин та умов, що сприяють вчинен­ню адміністративних проступків; д) запобігання проступкам; ж) ви­ховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Важливим питанням у характеристиці правової природи про­вадження у справах про адміністративні проступки є принципи провадження, тобто основні вихідні, об’єктивно зумовлені засади, якими визначається провадження: законності; публічності; гласнос­ті; об’єктивності; здійснення державною мовою; дотриманням зма­гальності сторін; простота та оперативність; рівність осіб, які беруть у ньому участь.

У теорії адміністративного права виокремлюють два види про­вадження у справах про адміністративні проступки:

1) звичайне, яке здійснюється щодо переважної більшості адміністративних проступків і досить детально регламентовано КУпАП. Саме це провадження передбачає: а) складання протоко­лу про адміністративний проступок (ст.ст. 255-257-1); б) зміст, за­побіжні заходи і порядок їх застосування (ст.ст. 259-260); в) пра­ва та обов’язки учасників провадження (ст.ст. 268-274); г) порядок розгляду справ (ст. 279); д) факти й обставини, що є доказами (ст.ст. 251-252);

2) спрощене, яке застосовується щодо незначної кількості адмі­ністративних проступків, перелік яких прямо передбачено у ст. 258 КУпАП, зокрема:

а) вчинення таких адміністративних проступків, як: «Самовільне сінокосіння і випас худоби, самовільне збирання дикорослих пло­дів, горіхів, грибів, ягід» (ст. 70); «Порушення вимог пожежної без­пеки в лісах» (ст. 77); «Порушення правил використання об’єктів тваринного світу» (ч. З ст. 85); «Знищення або пошкодження зеле­них насаджень або інших об’єктів озеленення в межах населених пунктів та за їх межами, що не віднесені до лісового фонду» якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 153); «Порушення правил по охороні поряд­ку і безпеки руху на залізничному транспорті» (ч. З ст. 109); «По­рушення правил користування засобами залізничного транспорту» (ст. 110); «Порушення правил охорони порядку та безпеки плаван­ня на морському і внутрішньому водному транспорті» (ч.ч. 1, 2 і З ст. 114); «Порушення правил користування морськими суднами та суднами внутрішнього плавання» (ст.

б) вчинення: адміністративних проступків, розгляд яких відне­сено до компетенції Національної поліції; адміністративних про­ступків, «Невиконання водіями вимог про зупинку» (ч. 2 ст. 122²); «Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспорт­них засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» (ч.ч. 2, 3 ст. 132¹); «Порушення вантажовідправником вимог оформлення та внесення відомостей до товарно-транспорт­ної накладної або інших визначених законодавством документів на вантаж» (ст. 132²); та адміністративних проступків у сфері забез­печення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеоза- пису)»;

в) коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

Обставини, що виключають провадження у справах про адміністративні проступки:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) не досягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяль­ність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхід­ної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адмініст­ративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відпові­дальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягуєть­ся до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стяг­нення, або нескасованої постанови про закриття справи про адмі­ністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження у справі.

27.2.