Поняття та види джерел адміністративного права[67] [68]

Термін «джерело права» існує вже не одне тисячоліття, і науці відоме подвійне розуміння цієї категорії - у матеріальному сенсі й у формально юридичному. Нас цікавить поняття «джерело права» саме у формальному юридичному значенні - найбільш зрозумілому й уживаному, під яким розуміється зовнішня форма вираження правових норм.

Адміністративне право як галузь права складається зі значної кількості правових норм, різноманітних за своїм змістом, цільовим призначенням і способом правового впливу на регульовані суспільні відносини. Потрібно передусім звернути увагу на зовнішню форму норм адміністративного права - джерела адміністративного права.

Джерела адміністративного права - це засіб зовнішнього оформлення адміністративних правових норм, який засвідчує їх державну загальнообов'язковість (засоби, форми вираження й закріплення публічної волі), цим самим врегульовуючи адміністративно -правові відносини.

3.1.1. Система джерел адміністративного права

До джерел адміністративного права відносять:

- національні джерела адміністративного права - Конституцію, інші закони України та підзаконні нормативно-правові акти;

- міжнародні джерела адміністративного права - міжнародні договори; акти органів міжнародних організацій;

- неформалізовані джерела адміністративного права - норми природного права - загальні принципи права; звичаї та традиції; норми моралі;

- судові рішення (судові прецеденти) - рішення Конституційного суду України та Верховного Суду України, Європейського Суду з прав людини,

3

інших міжнародних судових установ^[69].

Для більш точного визначення змісту, функціонального призначення й ролі кожного з джерел адміністративного права здійснюється їх поділ на певні групи та види.

У межах правової системи джерела адміністративного права, розташовані за принципом їх ієрархічної підпорядкованості, утворюють цілісну систему. Її вертикальна структура будується таким чином, що розпорядження одних джерел права видаються на основі вищих джерел.

У континентальних країнах Європи, зокрема в Україні, основним видом джерел адміністративного права є нормативно-правові акти - закони, укази, постанови, накази та ін.

Виокремлюють такі сучасні тенденції розвитку системи джерел адміністративного права України: їх гармонізація з правом Європейського Союзу та Ради Європи; залишковий вплив радянських підходів до врегулювання адміністративно-правових відносин; зміна та виникнення нових джерел адміністративного права на підставі соціально-економічних перетворень; налагодження субординаційних і координаційних зв’язків між різними видами джерел адміністративного права; посилення ролі судових рішень як похідних джерел права; повільні темпи кодифікації адміністративного законодавства; розширення законодавчого регулювання питань, що визначають правовий статус органів виконавчої влади; відсутність єдиної сучасної концепції проведення адміністративної реформи; законодавчі прогалини в урегулюванні питання співвідношення різноманітних джерел адміністративного права^[70].

3.1.2. Значення джерел адміністративного права

Значення джерел адміністративного права полягає в тому, що вони:

> є засобом зовнішнього оформлення адміністративно-правових норм;

> засвідчують загальнообов’язковість норм адміністративного права;

> є засобами і формою вираження й закріплення публічної волі народу України через делегування її парламентаріям та суб’єктам публічної адміністрації.

3.2.