Надання поліцією сервісних послуг

Обов'язок надання послуг населенню у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні покладається як на Міністерст­во внутрішніх справ, так і безпосередньо на органи Національної поліції України.

Послуги, пов'язані з безпекою дорожнього руху, а також платні й безоплатні послуги, віднесені до компетенції Міністерства внутрішніх справ, здійснює Головний сервісний центр МВС України. Серед іншого сервісні центри здійснюють реєстрацію та перереєстрацію транспортних засобів, видачу та обмін посвідчень водія, зберігання та видачу номерних знаків, погодження конструкцій транспортних засобів, видачу дозволів у сфері перевезення небезпечних вантажів і технічного контролю тощо.

Головний сервісний центр МВС було утворено на виконання Пос­танови Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 889 «Про утво­рення територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерст­ва внутрішніх справ» ^[199], відповідно до положень якої він є міжрегіо­нальним територіальним органом Міністерства внутрішніх справ.

До системи сервісних центрів МВС входять: Головний сервіс­ний центр, регіональні сервісні центри областей, Автономної Рес­публіки Крим, міст Києва та Севастополя, а також територіальні сервісні центри МВС (далі - ТСЦ), які входять до складу відповід­них регіональних сервісних центрів на правах відділів.

Одним із основних сервісних повноважень територіальних сер­вісних центрів МВС є видача та обмін посвідчень водія. Така дія­льність провадиться на підставі Закону України «Про дорожній рух» і Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 487 «Про затвердження Порядку підготовки, перепідготовки і підви­щення кваліфікації водіїв транспортних засобів»^[200].

Якщо особа бажає отримати право на керування транспортни­ми засобами відповідної категорії, їй необхідно виконати такі обо­в’язкові умови:

- досягнення визначеного Законом України «Про дорожній рух» віку;

- відсутність медичних протипоказань за результатами про­ходження медичного огляду;

- проходження повного курсу навчання за відповідними про­грамами в закладах з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв;

- складення іспиту зі знання Правил дорожнього руху та на­вичок керування транспортними засобами.

За наявності вищезгаданих умов громадянин може в установ­леному порядку отримати посвідчення водія. Для цього необхідно звернутись до територіального сервісного центру МВС України, де відбувається складення іспиту, та надати відповідні документи.

До переліку документів входять:

- заява встановленого зразка (заповнюється в ТСЦ);

- паспорт громадянина України;

- копія довідки про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- свідоцтво про закінчення закладу з підготовки, перепідго­товки та підвищення кваліфікації водіїв;

- оригінал та ксерокопії документів про зміну особистих да­них (у разі їх зміни);

- медична довідка встановленого зразка;

- платіжний документ (квитанція), який засвідчує оплату адміністративної послуги.

Що стосується вікових обмежень, то право на керування тран­спортними засобами відповідної категорії може бути надано:

- мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії A1, A) - особам, які досягли 16-річного віку;

- автомобілями, колісними тракторами, самохідними маши­нами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії B1, B, C1, C, T), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - осо­бам, які досягли 18-річного віку;

- автомобілями з причепами або напівпричепами (категорії BE, C1E, CE), а також призначеними для перевезення великогаба­ритних, великовагових і небезпечних вантажів, - особам, які досяг­ли 19-річного віку;

- автобусами, трамваями і тролейбусами (категорії D1, D, D1E, DE, T) - особам, які досягли 21-річного віку.

Право на керування транспортними засобами відповідної ка­тегорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим строком дії (30 років або 2 роки для посвідчень водія, виданих особі вперше). На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні пос­відчення водія.

Посвідчення водія видається особисто під підпис після пред’яв­лення паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення осо­би, яка потребує додаткового захисту, або посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Інформація про видане посвідчення водія вноситься працівни­ком територіального сервісного центру МВС до Єдиного державно­го реєстру МВС України.

У разі коли за отриманням або обміном посвідчення водія зве­ртається особа, позбавлена в установленому порядку права на ке­рування транспортними засобами, після оформлення посвідчення водія працівник територіального сервісного центру МВС викликає поліцейських для його вилучення, про що ними складається відпо­відний акт. У такому разі оформлене посвідчення водія вважається виданим, але особа його не отримує.

Ще однією з основних послуг сервісних центрів МВС України є здійснення реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів з видачею свідоцтва про реєстрацію та номерних знаків, зняття з обліку транспортного засобу з видачею облікової картки та номерних знаків для разових поїздок.

Державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійснен­ні комплексу заходів, пов’язаних із перевіркою документів, які є підс­тавою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких об­тяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухо­мого майна, звіркою і за необхідності дослідженням ідентифікацій­них номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, офо­рмленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів охоп­лює в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, збері­гання та передання інформації про зареєстровані транспортні за­соби та їх власників.

Для автоматизованого обліку транспортних засобів, що вико­ристовуються на вулично-дорожній мережі загального користу­вання і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомос­тей про їх власників і належних користувачів ведеться Єдиний державний реєстр транспортних засобів, держателем якого є Міні­стерство внутрішніх справ України. Інформація про зареєстровані транспортні засоби та їх власників, належних користувачів, що міститься в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, є відкритою та загальнодоступною.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби всіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівп­ричепи до них, мотоколяски й інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Для реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів усіх кате­горій або окремих агрегатів громадянину необхідно особисто або через уповноважену ним особу надати до територіального сервісно­го центру МВС України такі документи у паперовому вигляді:

- заяву встановленого зразка (заповнюється в ТСЦ);

- паспорт громадянина України;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- документ, що підтверджує правомірність придбання, отри­мання, ввезення, митного оформлення транспортного засобу;

- документ, де зазначено вартість транспортного засобу (для первинної реєстрації транспортного засобу);

- документ щодо відповідності конструкції транспортного засобу установленим вимогам безпеки дорожнього руху;

- платіжні документи (квитанції), які засвідчують оплату ад­міністративної послуги та плату за бланкову і спеціальну продукцію;

- у разі оформлення договору купівлі-продажу в ТСЦ необхі­дно надати оціночну або середньоринкову вартість транспортного засобу та документ про сплату податку на дохід від продажу об'єкта рухомого майна (виняток становлять легкові автомобілі, мотоциклі, мопеди); необхідність надання оціночної або середньо- ринкової вартості та оподаткування виникає лише у випадку про- дажу/обміну протягом звітного (календарного) року більш ніж одного легкового автомобіля та/або мотоциклу, та/або мопеду)^[201].

У разі надання всіх необхідних документів послуга надається протягом робочого дня з моменту одержання заяви.

Підставами для відмови у наданні послуги можуть бути:

- подання неповного пакета документів;

- невідповідність ідентифікаційних номерів складових час­тин транспортного засобу зазначеним у поданих документах;

- установлення в результаті перевірки за Єдиним держав­ним реєстром МВС та автоматизованою базою даних про розшуку­вані транспортні засоби факту, що транспортний засіб перебуває в розшуку або під арештом.

Транспортні засоби особистого користування, тимчасово вве­зені на митну територію України громадянами більш як на 30 діб, підлягають державній реєстрації протягом 10 діб з моменту такого ввезення без зміни реєстраційних документів та національних номерних знаків країни їх реєстрації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов’язані зареєструвати (перереєстру­вати) транспортні засоби, що їм належать, протягом 10 діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєст­раційних документів.

До сервісних повноважень Національної поліції у сфері забезпе­чення безпеки дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» належать такі:

1) організація супроводження і забезпечення безпечного руху транспортних засобів спеціального призначення;

2) погодження відповідно до вимог названого закону, інших законодавчих актів проєктів на будівництво, реконструкцію і ре­монт автомобільних доріг, залізничних переїздів, комплексів до­рожнього сервісу та інших споруд у межах відведення автомобіль­них доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг;

3) погодження поданих у встановленому порядку пропозицій стосовно обладнання засобами організації дорожнього руху місць виконання дорожніх робіт, проєктів та схем організації дорожнього руху, маршрутів руху пасажирського транспорту, маршрутів орга­нізованого руху громадян і місць їх збору, порядку проведення спортивних та інших масових заходів, які можуть створити переш­коди дорожньому руху;

4) видача в установленому порядку у випадках, передбачених законом, дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засо­бів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні;

5) здійснення контролю за безпекою дорожнього руху під час надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів, у тому числі небезпечних, додержанням законодавства у зазначеній сфері, роз­робленням і видачею в установленому порядку документів щодо погодження маршрутів руху транспортних засобів під час дорож­нього перевезення небезпечних вантажів.

Зазначені види діяльності віднесено до повноважень терито­ріальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції, а на міжрегіональному рівні - до Департаменту патрульної поліції.

Пропонуємо розглянути більш детально такі послуги: «органі­зація супроводження і забезпечення безпечного руху транспортних засобів спеціального призначення», «видача в установленому по­рядку у випадках, передбачених законом, дозволів на участь у до­рожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параме­три яких перевищують нормативні» та «розроблення і видача в установленому порядку документів щодо погодження маршрутів руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небез­печних вантажів».

Порядок організації супроводження і забезпечення безпеч­ного руху транспортних засобів спеціального призначення рег­ламентується Інструкцією з питань супроводження транспортних засобів спеціалізованими автомобілями Національної поліції і за­безпечення безпеки дорожнього руху під час його здійснення^[202], затвердженою наказом МВС України від 29.11.2016 № 1259.

Супроводження транспортних засобів і забезпечення безпеки дорожнього руху під час перевезення небезпечних, негабаритних і великовагових вантажів, автобусів та інших транспортних засобів здійснюється підрозділами Національної поліції на платній основі. Проте супроводження відповідними територіальними підрозділа­ми Національної поліції організованих груп дітей колоною з п'яти і більше автобусів, а також транспортних засобів МВС та централь­них органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує та коор­динує міністр внутрішніх справ України (в разі виникнення служ­бової необхідності та за наявності відповідного доручення голови Національної поліції'), здійснюється спеціалізованими автомобіля­ми Національної поліції безоплатно.

Супроводження спеціалізованим автомобілем Національної поліції є обов'язковими у випадках, передбачених Правилами проїзду вели­когабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами^[203], затверджени­ми Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30; а саме супровід автомобілем прикриття є обов’язковим у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобу спеціального призначення перевищує 3,5 м чи довжина - 24 м.

За необхідності здійснюється супроводження у межах:

- однієї області/міста - автомобільний перевізник за 5 днів до запланованої дати супроводження звертається з відповідним листом на ім'я керівника територіального органу Національної поліції;

- декількох областей - автомобільний перевізник за 5 днів до запланованої дати супроводження звертається з відповідним лис­том на ім'я керівництва Національної поліції України.

У листі зазначаються:

- дата поїздки;

- марка та номерний знак транспортного засобу, що здійс­нює перевезення;

- прізвище, ім'я, по батькові та номер телефону водія;

- детальний маршрут руху;

- прізвище, ім'я, по батькові та номер телефону відповідаль­ної за перевезення особи (ПІБ керівника групи та номер його теле­фону - в разі супроводження організованих груп дітей).

Крім того, в разі супроводження організованих груп дітей у ли­сті зазначаються також мета поїздки та кількість дітей.

Супроводження здійснюється згідно з Правилами дорожнього руху одним або двома спеціалізованими автомобілями Національної поліції, які мають спеціальне кольорографічне пофарбування та розпізнавальні знаки, а також обладнані спеціальними світловими і звуковими сигналами (супроводження здійснюється двома спеціалі­зованими автомобілями Національної поліції ТЗ, габаритні розміри вантажу якого перевищують нормативні та який під час руху займає всі смуги в одному напрямку; одним спеціалізованим автомобілем Національної поліції - ТЗ, вага якого перевищує нормативну).

Якщо маршрут руху великовагового транспортного засобу про­лягає через мостові переходи та шляхопроводи, у таких місцях забез­печується виставлення додаткових нарядів відповідних підрозділів Національної поліції для тимчасового обмеження руху всіх транс­портних засобів до закінчення проїзду.

У разі необхідності одночасного супроводження більше п'яти транспортних засобів, габаритні розміри вантажу та/або вага яких не перевищує визначених Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими Постано­вою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, формуються окремі колони, до кожної з яких може входити не більше п'яти транспортних засобів.

Отримавши завдання щодо здійснення супроводження, керів­ник відповідного підрозділу Національної поліції:

- вивчає маршрут, за яким здійснюватиметься супроводжен­ня, особливості організації дорожнього руху на ньому, дислокацію постів і маршрутів патрулювання, систему зв'язку і взаємодії з ни­ми екіпажів патрульних транспортних засобів, які здійснюють су­проводження;

- призначає старшого та склад екіпажу (екіпажів) супрово­дження, проводить інструктаж; екіпаж патрульного транспортного засобу супроводження складається з двох поліцейських;

- організовує огляд транспортних засобів, виділених для су­проводження, наявних засобів радіозв'язку, спеціальних світлових і звукових сигналів.

Після закінчення супроводження складається акт виконаних робіт у двох примірниках за формою, поданою в додатку до Інстру­кції з питань супроводження транспортних засобів спеціалізова­ними автомобілями Національної поліції і забезпечення безпеки дорожнього руху.

Видача дозволів на участь у дорожньому русі транспорт­них засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищу­ють нормативні, здійснюється на підставі Правил проїзду вели­когабаритних та великовагових транспортних засобів автомобіль­ними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. Транспор­тний засіб чи автопоїзд із вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити, максимальна маса або осьова маса перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (коли хоч один з їх габа­ритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м, за довжиною - 22 м, фактичну масу понад 40 т, навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т, або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м). На такому транспортному засобі чи на вантажі обов’язково встановлюється розпізнавальний знак обмеження швидкості руху, яка визначається уповноваженим підрозділом Національної поліції або технічною характеристикою цього транспортного засобу, а також проблисковий маячок оранжевого кольору. Кріплення маяч­ка має бути надійним (з урахуванням усіх режимів руху і гальму­вання) і забезпечувати вільне його бачення всіма учасниками руху.

Дозвіл, що видається перевізнику уповноваженим підрозділом Національної поліції, одночасно є дозволом на встановлення та використання проблискового маячка оранжевого кольору на вели­когабаритних і великовагових транспортних засобах та на автомо­білі прикриття із зазначенням його марки та державного реєстра­ційного номера на строк дії дозволу.

Необхідність супроводу великогабаритного та великовагового транспортного засобу спеціального призначення патрульним ав­томобілем Національної поліції чи автомобілем прикриття визна­чається уповноваженим підрозділом Національної поліції під час видачі дозволу з урахуванням необхідності забезпечення безпеч­них умов дорожнього руху.

Супровід автомобілем прикриття є обов’язковим у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобу спеціального призначення перевищує 3,5 м чи довжина - 24 м.

Супровід патрульним автомобілем Національної поліції є обо­в’язковим у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобу спеціального призначення перевищує 3,75 м чи довжина - 30 м або він під час руху хоча б частково займатиме смугу зустріч­ного руху.

Під час супроводу автомобіль прикриття обладнується з доде­ржанням вимог стандартів проблисковим маячком оранжевого кольору, ввімкнення якого не дає переваги в русі, а є тільки допо­міжним засобом інформації для інших учасників руху. На автомобі­лі прикриття встановлюється дорожній знак «Об'їзд перешкоди з лівого боку», який повинен відповідати вимогам стандартів.

На патрульних автомобілях Національної поліції під час супро­воду повинні бути постійно увімкнені проблискові маячки синього кольору та фари ближнього світла.

Видача дозволу та подання документів, необхідних для його отримання, переоформлення, видачі дубліката й анулювання здій­снюються через центр надання адміністративних послуг.

Для отримання дозволу перевізник або уповноважена ним особа подає:

- заяву, в якій зазначаються заплановані строки проїзду тра­нспортного засобу, маршрут руху, геометричні (висота, ширина, довжина) і вагові (загальна вага, осьові навантаження) параметри транспортного засобу, інформація про вантаж, найменування, ад­реса, телефон перевізника та прізвище відповідальної за переве­зення особи;

- копії погоджувальних документів із власниками вулично- дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв’язку щодо проїзду автотранспорту;

- документ, що підтверджує внесення плати за оформлення дозволу.

Що стосується розроблення і видачі документів щодо пого­дження маршрутів руху транспортних засобів під час дорож­нього перевезення небезпечних вантажів, то така сервісна дія­льність провадиться на підставі Порядку погодження та оформ­лення маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів^[204], затвердженого наказом Мі­ністерства внутрішніх справ України від 04.08.2018 № 656, та Єв­ропейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпеч­них вантажів (ДОПНВ).

Перевезення небезпечних вантажів територією України здійс­нюються за наявності погодження маршруту руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, виданого Національною поліцією України.

Без погодження маршруту руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, виданого поліці­єю, можна перевозити:

- у міжнародному сполученні на затверджених маршрутах^[205];

- якщо перевезення вантажу частково або повністю звільня­ється від необхідності дотримання вимог та положень розділу 1.1.3 додатка А до ДОПНЕ^[206]-

Для отримання погодження маршруту руху транспортного за­собу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів пере­візник (суб'єкт перевезення небезпечних вантажів) або уповнова­жена ним особа подає до центру надання адміністративних послуг:

1) заяву (у ній зазначаються маршрут руху, місцезнаходження і телефони відправника, перевізника та одержувача небезпечного вантажу, відомості про транспортні засоби, кількість небезпечного вантажу, строк перевезення та прізвище уповноваженого або від­повідальної за перевезення особи);

2) інформацію щодо ДОПНВ-свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі (далі - свідоцтво ДОПНЕ про підготовку водія): номер, ким видане, дата видачі, строк дії;

3) інформацію щодо свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, якщо таке свідоцтво передбачено вимогами глави 9.1 додатка В до ДОПНЕ: номер, ким видане, дата видачі, строк дії;

4) інформацію щодо свідоцтва про підготовку уповноваженого з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів автомобільни­ми дорогами: номер, ким видане, дата видачі, строк дії та копію наказу (договору) щодо його призначення;

5) копію чинного договору обов'язкового страхування відпові­дальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів;

6) у разі перевезення вибухових матеріалів і речовин, бойових припасів до вогнепальної зброї - інформацію про дозвіл на переве­зення вибухових матеріалів і речовин або бойових припасів до вог­непальної зброї, виданий поліцією;

7) документ, що підтверджує повноваження уповноваженої особи, в разі подання заяви представником перевізника;

8) копію квитанції щодо оплати адміністративної послуги за оформлення погодження.

За оформлення погодження маршруту руху транспортного за­собу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів справ­ляється плата, розмір якої визначається законодавством у сфері надання адміністративних послуг.

Переоформлення, видача дубліката й анулювання погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього переве­зення небезпечних вантажів здійснюються на безоплатній основі.

Рішення про видачу або відмову у видачі погодження маршру­ту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення не­безпечних вантажів ухвалюється підрозділами поліції в 10-денний строк із дати подання заяви до центру надання адміністративних послуг.

Підставами для відмови у видачі погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпеч­них вантажів є такі:

1) подання перевізником або уповноваженою ним особою не в повному обсязі або прострочених документів, необхідних для оде­ржання погодження;

2) виявлення в документах, поданих перевізником, недостові­рних відомостей.

У разі відмови у видачі погодження маршруту руху транспорт­ного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів плата за його оформлення повертається.

Погодження маршруту руху транспортного засобу під час до­рожнього перевезення небезпечних вантажів видається на однора­зовий проїзд. У разі здійснення постійних проїздів за однаковим маршрутом тим самим транспортним засобом із тими самими ван­тажами погодження може видаватися на кілька проїздів.

Строк дії погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів не має пере­вищувати терміну дії свідоцтва про допущення транспортних засо­бів до перевезення визначених небезпечних вантажів, чинного договору обов’язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів у разі настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів та свідоцт­ва ДОПНВ про підготовку водія.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте нормативно-правові акти у сфері дорож­нього руху.

2. Назвіть міжнародні нормативні документи у сфері забезпе­чення безпеки дорожнього руху.

3. Назвіть нормативно-правові акти у сфері дорожнього руху. Дайте їх стислу характеристику.

4. Дайте визначення поняття «безпека дорожнього руху» та «забезпечення безпеки дорожнього руху».

5. Перерахуйте документи, які складаються під час прова­дження у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.

6. Охарактеризуйте порядок розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпе­ки дорожнього руху.

7. У яких випадках протокол про адміністративне правопо­рушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не склада­ється?

8. Що належить до сервісних повноважень Національної по­ліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху?

9. Які документи надаються громадянином до ТСЦ для реєст­рації (перереєстрації) транспортного засобу?

Тестові завдання

1. Якого нормативного документа у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не існує:

а) Постанови КМУ «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту»;

б) Закону України «Про Правила дорожнього руху»;

в) Постанови КМУ «Про затвердження Програми забезпечення безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки транспортних засобів»;

г) Закону України «Про автомобільний транспорт».

2. Якого підрозділу немає у Правилах дорожнього руху:

а) рух по гірських дорогах і на крутих спусках;

б) обов’язки і права пішоходів;

в) переваги маршрутних транспортних засобів;

г) рух у промислових зонах та на підприємствах.

3. Безпека дорожнього руху - це:

а) стан упорядкованості, організованості та здійснення руху по територіях, призначених для руху транспортних засобів, а також відсутність небезпечних факторів, що можуть спричинити негати­вні наслідки для учасників дорожнього руху і третіх осіб;

б) стан упорядкованості, забезпечення, організованості та здійснення руху по територіях, призначених для руху транспорт­них засобів, а також відсутність або наявність небезпечних факто­рів, що можуть спричинити негативні наслідки для учасників до­рожнього руху і третіх осіб;

в) стан упорядкованості, діяльності органів, організованості та здійснення руху по територіях, призначених для руху транспорт­них засобів, а також відсутність небезпечних факторів, що можуть спричинити сприятливі наслідки для учасників дорожнього руху та третіх осіб;

г) наявність небезпечних факторів, що можуть спричинити не­гативні наслідки для учасників дорожнього руху і третіх осіб, кон­троль за якими здійснює поліція.

4. Який орган визначає Правила користування міським пасажирським автомобільним транспортом:

а) Кабінет Міністрів України;

б) Міністерство транспорту України;

в) обласна державна адміністрація;

г) органи місцевого самоврядування.

5. Діяльність спеціально уповноваженого органу або під­розділу, спрямована на впорядкування, організацію та конт­роль за здійсненням дорожнього руху по територіях, призна­чених для руху транспортних засобів, та усунення причин та умов, а також небезпечних факторів, що можуть спричинити негативні наслідки для учасників дорожнього руху і третіх осіб, - це:

а) порядок здійснення заходів у сфері регулювання руху авто­транспорту;

б) повноваження у сфері дорожнього руху;

в) забезпечення безпеки дорожнього руху;

г) контроль за дорожніми умовами.

6. Що не належить до повноважень поліції у сфері забез­печення дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух»:

а) видача в установленому порядку у випадках, передбачених законом, дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засо­бів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні;

б) інформування учасників дорожнього руху про фіксацію фа­ктів правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху в автомати­чному режимі;

в) організація супроводження і забезпечення безпечного руху транспортних засобів спеціального призначення;

г) видача в установленому порядку у випадках, передбачених законом, дозволів на участь у дорожньому русі транзитних транс­портних засобів.

7. Відповідно до Закону України «Про автомобільний тра­нспорт» Національна поліція забезпечує:

а) узгодження маршрутів та розкладу руху регулярних і нере­гулярних перевезень груп людей;

б) узгодження маршрутів та розкладу руху регулярних і нере­гулярних перевезень пасажирів;

в) узгодження маршрутів та розкладу руху регулярних і нере­гулярних небезпечних вантажів;

г) участь у проведенні конкурсу на визначення автомобільно­го перевізника на автобусному маршруті загального користування.

8. Яка саме інформаційно-аналітична діяльність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху притаманна поліції:

а) вона є розпорядником баз даних у сфері забезпечення без­пеки дорожнього руху;

б) вона є власником баз даних у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;

в) вона формує бази (банки) даних, що входять до єдиної інфо­рмаційної системи Міністерства внутрішніх справ України;

г) вона формує бази (банки) даних, що входять до єдиної інфо­рмаційної системи Національної поліції України.

9. Спеціально уповноваженим підрозділом поліції, що здійснює контроль за безпекою дорожнього руху, є:

а) органи досудового розслідування;

б) транспортна поліція;

в) поліцейська автомобільна інспекція;

г) патрульна поліція.

10. Яким наказом затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопору­шення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафік­совані не в автоматичному режимі:

а) наказом МВС України від 07.11.2015 № 1376;

б) наказом МВС України від 06.11.2015 № 1377;

в) наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395;

г) наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376.