Матеріальне й соціальне забезпечення службовця в органі місцевого самоврядування

Важливою гарантією служби в органах місцевого самоврядуван­ня є матеріальне та соціальне забезпечення службовців органів міс­цевого самоврядування.

Матеріальне забезпечення стосується насамперед оплати праці службовців органів місцевого самоврядування.

Умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядуван­ня визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. З ст. 21 Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування»). На теперішній час умови оплати праці визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268^[390], якою встановлено, що умови опла-

ти праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування, виходячи з умов оплати праці, встановлених цією постановою, і схем посадових окладів.

Аналіз цієї постанови дозволяє зробити висновок, що заробітна плата службовців органів місцевого самоврядування містить:

1) посадовий оклад: встановлюється для кожної посади залежно від органу місцевого самоврядування, населення адміністративно- територіальних одиниць (сіл, селищ, міст, у тому числі груп міст, що визначаються відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Укра­їни від 21.07.2005 р. № 614^[391]), відповідно до додатків 48-54 до поста­нови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268;

2) надбавку за вислугу років: виплачується у відсотках до посадо­вого окладу в таких розмірах: понад 3 роки -10, понад 5 років -15, по­над 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 ро­ків - 40 відсотків - у порядку, визначеному Положенням про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів виконавчої влади та інших державних органів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1993 р.

3) надбавку за ранг посадової особи місцевого самоврядування: для кожного рангу встановлено фіксовану суму надбавки, відпо­відно до додатку 57 до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268;

4) премії: преміювання посадових осіб здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних та ювілейних свят у межах фонду премі­ювання, утвореного у розмірові не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу місцевого самоврядування.

5) інші надбавки та доплати: а) надбавки - за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи; за знання та

використання в роботі іноземної мови; б) доплати - за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників; за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності тощо.

У межах фонду заробітної плати службовцям органів місцевого самоврядування можуть також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздо­ровлення при наданні щорічної відпустки у розмірові, що не пере­вищує середньомісячної заробітної плати працівника (пп. З п. 2 пос­танови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268).

Соціальне забезпечення службовців органів місцевого самовря­дування містить, насамперед, пенсійне забезпечення, соціальне страхування. Положеннями Закону «Про службу в органах місце­вого самоврядування» гарантується, що одним із напрямів держав­ної політики щодо служби в органах місцевого самоврядування є соціальний захист посадових осіб місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 6); а також право посадових осіб місцевого самоврядування на соціальний захист (ч. 1 ст. 9). Крім того, одним із принципів служби в органах місцевого самоврядування є принцип соціальної захище­ності посадових осіб місцевого самоврядування (ч.

Пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядуван­ня здійснюється відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»¹. Так, службовцям органів міс­цевого самоврядування можуть встановлюватися пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв’язку з втратою годувальника (ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону). При цьому особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Соціальне страхування службовців органів місцевого само­врядування здійснюється відповідно до Закону «Про загально­обов’язкове державне соціальне страхування»^{[393] [394] та містить страху­вання у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності; від нещасного}

випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричи­нили втрату працездатності; медичне страхування, а також соціаль­не страхування на випадок безробіття (відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»¹).

Відпустки службовців органів місцевого самоврядування. По­садовим особам місцевого самоврядування надається щорічна від­пустка тривалістю ЗО календарних днів, якщо законами України не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірові посадового окладу (ч. 5 ст. 21 Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування»). Передбачено також надання посадовим особам, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування понад 10 років, додаткової оплачуваної відпустки тривалістю до 15 календарних днів, відповідно до Поста­нови Кабінету Міністрів України від 27.04.1994 р. № 250^{[395] [396].}

Окрім того, службовці органів місцевого самоврядування відпо­відно до Закону «Про відпустки»^[397] на загальних засадах мають пра­во на інші додаткові відпуски (напр., у зв’язку з навчанням), творчі відпуски, соціальні відпустки (напр., у зв’язку з вагітністю та поло­гами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), відпустки без збереження заробітної плати.

10.6.