§ 2. Проект реформ державних і правових установ С. Десницького

Найбільш послідовне втілення ідей Просвітництва притаманне творчості Семена Десницького (1740-1789)^{[68] [69] [70]. З його іменем пов’язаний як новий етап розвитку юридичної науки в Російській імперії, так і перші спроби застосу­вати ліберальні європейські ідеї в реформуванні російського державного апарату.}

Свої просвітницькі погляди на реформування російської держави С. Десницький виклав у проекті «Подання про заснування законодав­чої, судової і каральної влади в Російській імперії» (1768 р.).

Так, законодавча влада здійснюється монархом спільно з реформо­ваним на однопалатний представницький орган Сенатом. До повно­важень Сенату входить здійснювати «за наказом та розсудом» монарха законопроектну роботу з підготовки нових, скасування або виправлення старих актів, вводити податки, вирішувати питання війни та миру, а також нагляд за міжнародно-правовими договорами. Сенат обирається у складі 600-800 депутатів за доволі високим майновим цензом з числа поміщи­ків, духовенства та різночинства. Строк повноважень представників — п’ять років, з правом обрання не більше аніж на три строки.

Виконавчу владу за проектом здійснюють вищі органи управлін­ня, — колегії, підлеглі імператору та Сенату.

У сфері судової влади С. Десницький виступав за гласність судово­го процесу, оприлюднення судового рішення, надання обвинуваченому права на захист. Учений, не заперечуючи смертної кари, пропонував обмежити її застосування випадками умисного вбивства та зради бать­ківщини. Його перу належить обґрунтування принципу незмінності та незалежності суддів, причому перше він ставить у залежність від друго­го: «щоб суддя... до самої смерті суддею й при своїй посаді завжди пе­ребував, і щоб при цьому йому була надана повна влада судити без ви­нятку так, що й апеляції на нього давати нікому не дозволялося, окрім випадку, коли той проти закону когось явно засудить».

«Каральна влада» здійснюється воєводами, що призначаються монархом для управління провінціями та губерніями. До їх компетенції належать правоохоронна та фіскальні функції, забезпечення пенітенціар­ної системи та пожежної охорони. Воєводи підзвітні губернському суду, для розгляду скарг на яких утворюється спеціальне судове відділення.

У центральних та великих містах передбачалося утворення ще однієї гілки влади — «громадянської». Цьому органу місцевого самовряду­вання передбачалось надати повноваження контролю за ціноутворенням, стягнення мита, нагляд за містобудуванням, вирішення місцевих супере­чок. Формуватися органи «громадянської влади» мають з дворян, купців та ремісників, що обираються на підставі майнового цензу.

Як підсумок, визначаючи компетенцію кожної з гілок влади, Десни- цький наголошував, що діяти вони мають виключно на підставі та межах закону, з тим «щоби одна влада не виходила за свої межі в іншу».

Значення ідей вченого підкреслював у 1834 р. професор Московсь­кого університету С. Морошкін: «Читаючи його твори, я цілком переко­наний, що йому не вистачало лише читачів та іноземного імені для зайняття місця поблизу Монтеск'є та інших відомих юристів минулого сторіччя». Новаторські погляди Десницького, його подвижницька діяль­ність на ниві юридичної науки та освітянства забезпечили видатному українцю славу «батька російської юриспруденції».