Джерельна база дослідження

Джерельною базою для вивчення правового регулювання етносоціального становища та суспільної діяльності українців у міжвоєнній Польщі стали як маловідомі, так і вже опрацьовані джерельні комплекси, які вводяться до наукового обігу у монографічному дослідженні.

Вагому групу становлять нормативні джерела до вивчення конституційного законодавства : Мала Конституція 1919 р., Березнева конституція 1921 р.; конституційна «новеля» 1926 р.; Квітнева конституція 1935 р. При аналізі даного виду джерел автор опирався на оригінали польських конституцій: «Ustawa z 17 marca 1921 r. Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej», «Ustawa z 17 maja 1921 r. Konstytucja Rzeczpospolitej Polskiej Ustawy Konstytucyjnej z 17 marca 1921 r. w sprawie tymczasowej organizacyi wladzy zwierzchniej Rzeczypospolitej», «Ustawa z 2 sierpnia 1926 r. zmieniajDca i uzupelniajDca konstytucjD Rzeczypospolitej z 17 marca 1921 r.», «Ustawa konstytucyjna z dnia 23 kwietnia 1935 r.». Саме ці нормативні комплекси стали основою для аналізу політики Польської держави в національному питанні. Вони також дозволили проаналізувати на основі конституційного законодавства еволюцію державної політики щодо національних меншин, визначення їх громадянського статусу та нормативно- правової бази їх становища та діяльності.

Окремий джерельний комплекс складають документальні матеріали засідань польського парламенту (Sprawozdanie Stenograficzne Sejmu), які відображають законодавчу діяльність вищих органів влади у сфері вирішення національного питання в державі та українського зокрема.

Документи вищих законодавчих органів влади також ілюструють політику польської влади щодо українців у 1918-1939 рр. та дають можливість проаналізувати як вона змінювалася в перспективі.

Урядові документи (розпорядження, підзаконні акти, листи, звіти - Dziennik ustaw Rzeczpospolitej Polskiej) складають ще один джерельний комплекс, який розкриває зміст діяльності польської адміністрації, як на рівні варшавських урядів, так і місцевих органів влади щодо вирішення національної проблеми.

Значним джерельним комплексом виступають документи українських політичних партій та організацій міжвоєнного періоду. Передовсім, це звіти, інструкції, окремі листи та звернення як національних політичних структур, так і окремих організацій й політичних і громадських лідерів. Назагал, цей джерельний комплекс ілюструє участь українців у політичному житті, національно-культурному русі, кооперативних структурах, зрештою у

публічному житті назагал.

Важливим джерелом для ілюстрацій змісту та стану вирішення національної української проблеми у міжвоєнній Польщі виступає преса. Пресовий матеріал також можна поділити на декілька комплексів. Першу групу складають суспільно-політичні та інформаційні видання (газета «Діло», яка назагал відображала політику Української Національно-Демократичної Партії, хоча й не підпорядковувалася їй безпосередньо; суспільно-політичний блок українського політикуму, який тяжів до правого напряму у національній політиці представляли газети «Батьківщина», «Свобода», аналітичні статті із українського суспільного життя публікував «Громадський Вістник»).

Другу пресову групу складають журнали і газети економічного та фінансово-господарського напряму («Кредитова кооперація. Орган Центрального кооперативного банку», «Господарсько-кооперативний часопис», «Українська реклама», «Кооперативна родина», «Сільський Господар»,

«Господар і Промисловець» та ін.). Видання цієї групи ілюструють економічну

політику Польської держави щодо національних меншин, передовсім через ставлення до національних кооперативних та господарських структур, окремих національних виробників, національних банків та страхових і «ощадничих» установ, окремих представників національного бізнесу.

Третю групу складають науково-технічні та науково-педагогічні видання («Життя і Знання», «Технічні вісті», «Учитель», «Рідна школа» та ін.).

Четверту групу представляють видання, які пропагували національну ідею через фізичну культуру, спорт, здоровий спосіб життя («Українське юнацтво», «Спорт», «Спортові Вісті» та ін.).

ППяту групу складають національно-релігійні видання, зокрема «Наука».

Найбільш цінним джерелом дисертації є архівні матеріали Головного Архіву Нових Актів (Archiwum Akt Nowych - AAN) у Варшаві та Головного Архіву Давніх Актів (Archiwum Akt Dawnych - AAD). Г оловним чином це окремі документи сеймових комітетів; акти прокуратур і судів щодо східних воєводств та ін.

Окрему групу складають матеріали Центрального державного історичного архіву України у м. Львові (ЦДІА у м. Львові). Вони відтворюють суспільно- політичні процеси і державну політику міжвоєнної Польщі, ставлення адміністрації до українських політичних та економічних структур тощо. Передовсім це ф. 344 («Українське національно-демократичне обПєднання»), ф. 309 («Наукове товариство ім. Т. Шевченка) та ін.

Із збірок Державного архіву Львівської області (далі ДАЛО) почерпнуто джерелознавчі комплекси: ф. 350 («Львівська поліція»), ф. 1 («Львівське воєводське управління»), ф. 2 («Магістрат у Львові: міське управління»), ф. 7 («Львівське повітове староство»), ф. 9 («Повітова рада у Львові»). Характер документів обумовлений специфікою діяльності цих органів: це донесення старост і окремих осіб про суспільно-політичну обстановку в регіоні, звіти воєводської та повітових адміністрацій про стан на місцях, діяльність українських політичних партій та товариств.

Аналітичні матеріали почерпнуто із тогочасних видань «Sprawy narodowosciowe» (Варшава), «Biuleten Polsko-Ukrainski» (Варшава), а також з видання міністерства внутрішніх справ «Sprawozdanie z zycia mniejszosci narodowych» (Варшава).

В цілому, джерельна база достатньо презентабельна і різноманітна за змістом. У сукупності вивчені історіографічні комплекси та проаналізовані документи дали можливість з необхідною достовірністю розкрити тему.

1.3.