Дактилокартотеки

містять масиви дактилокарт на осіб, затриманих за підозрою у вчиненні злочину або за бродяжництво, узятих під варту, що обвинувачуються у скоєнні злочину, тих, що підлягали адміністративному арешту, невпізнаних трупів, зниклих безвісти за наявності на них дактилокарти.

Залежно від рівня зосередження масиви дактилокарт можуть бути систематизовані за обраною системою, яка визнана ефективною для конкретного органу. Зазвичай вони класифікуються за злочинною належністю (крадії, грабіжники, розбійники, вбивці та ґвалтівники та ін.), або за певною територією за ділянками, населеними пунктами (поділ за територією характерний для невеликих масивів - сільських районів тощо). Усередині кожного виду чи територіальної одиниці дактилокарти певної категорії осіб, як правило, розташовуються в алфавітному порядку. Така систематизація сприяє пошуку дактилокарт на конкретну особу. Перевірка ж слідів або дактилокарт, що надійшли на перевірку, відбувається послідовно за повним масивом дактилокартотеки.

У базах даних АДІС кожному запису присвоюється конкретний номер. Виходячи з того, що кожне поле такої (електронної) дактилокарти є пошуковим, за необхідності знайти дактилокарту на конкретну особу пошук відбувається за параметрами, які вводяться для пошуку. Пошук за дактилоскопічною інформацією відбувається в автоматичному режимі при оцифровуванні дактилокарт і введенні їх у базу даних.

<< | >>

↑

Источник: Бірюков В.В.. Теоретичні основи інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів: Монографія / Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка - Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка,2009. - 664 с. - Бібліогр.: С. 627 - 660.. 2009

Еще по теме Дактилокартотеки:

- Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Основы криминалистики -