7.6. Проблеми фінансової системи та фінансового ринку Японії

Японську економічну систему, успіхам якої дивувалися й навіть заздрили, тепер дедалі частіше порівнюють із величезним і неповоротким, тяжкохворим бегемотом, який безвільно бабрається в трясовині економічних негараздів.

Близько 70% усіх японських фірм не одержують прибутку взагалі. Та й де йому взятися, якщо країну вже стільки років поспіль переслідує дефляція, що є, поруч із жалюгідним станом банківського сектора, однією з головних японських проблем.

Усвідомлюючи примарність надій на швидке й легке оздоровлення економіки і, відповідно, поліпшення ситуації на ринку праці, прості японці намагаються якнайбільше відкласти на «чорний день».

За десять останніх років на фінансове оздоровлення використано десь 1,2 трлн. доларів. Тим часом державний борг із початкових 60% підскочив за різними оцінками до 130—140% ВВП — найгірший показник у всьому промислово-розвиненому світі. Ресурсів для його погашення в Токіо немає, а обслуговування вже сьогодні з\'їдає понад третину всіх бюджетних надходжень. Більше того, борги держави й далі зростатимуть. Ось чому їхній кредитний рейтинг уже давно не оцінюється за найвищим (AAA) розрядом. Але разом з тим треба враховувати, що поки що для Японії кредитний рейтинг — не більш ніж питання престижу. Понад 90% усіх державних боргових зобов\'язань належить національним інвесторам. Проте навіть вони, за всієї своєї лояльності й відданості «рідній державі», дедалі активніше шукають альтернативи на зовнішніх ринках і на ринку золота.

Проблеми фінансового ринку в Японії

Масштаби японської фінансової системи величезні. У першій п\'ятірці найбільших у світі банківських холдингів — чотири японських, причому найбільший із них, Mizuho Financial Croup, розпоряджається активами на суму, що перевищує трильйон доларів. А вся біда в тому, що велетенські габарити японських банків уже навіть не створюють ілюзії їхньої фінансової могутності.

Відповідно до офіційної статистики, на балансах японських банків мертвим капіталом висять неповернуті кредити на загальну суму десь 550 млрд доларів. І це попри те, що за останнє десятиліття приблизно стільки ж уже було списано — нові дірки ростуть швидше, ніж їх удається сяк-так латати. Тож офіційна цифра, на думку незалежних експертів, дуже занижена. Реальний показник становить десь 1,1—1,2 трлн. доларів.

За 2001 р. японський Центробанк збільшив монетарну базу в країні на 16,5% (а до кінця лютого — на 19,1%). Проте на реальному пропонуванні грошей в економіці, банківському кредитуванні та споживчих цінах це ніяк не позначилося. Через відсутність адекватного зростання обсягів кредитування ці гроші в економіку не надходять, а цінова динаміка в країні залишається негативною. Карбуючи гроші й намагаючись послабити ієну на зовнішніх ринках, японський Центробанк уже довів власні резерви до фантастичної суми — понад 100 млрд доларів. Він — однозначно найбагатший серед своїх побратимів на планеті.

7   M.I. Карлін

98

99

Початок 2002 p. фінансового року ознаменувався двома важливими нововведеннями. По-перше, перестали діяти державні гарантії компенсації (в разі банкрутства того чи іншого банку) депозитів на суму понад 10 млн ієн (десь 77 тис. доларів). По-друге, набрала чинності урядова норма, що велить інвестиційним установам враховувати в балансових звітах вартість належних їм фондових активів за їхньою реальною ринковою (на кінець березня), а не купівельною ціною.