Фінансово-економічний розвиток Кореї на початку XXIстоліття
Державний Корейський інститут розвитку (КДІ) передбачає, що національна економіка зросте у 2003 р. на 5,3%, що поступається показнику 2002 p., який дорівнював, за його оцінками, 6,1%.
Інші національні та міжнародні економічні організації також прогнозуютьпевне гальмування. Зокрема через те, що внутрішній попит, рушій економічного зростання у 2002 p., демонструє тенденцію до зменшення. Країна мусить впоратись із глобальними невпевненостями щодо війни Сполучених Штатів з Іраком та нестабільних цін на нафту. Окрім цього, перед новою адміністрацією Кореї стоять такі проблеми, як високий рівень заборгованості домогосподарств, зростання кількості осіб, неспроможних повернути кредити тощо. Доведеться також визначитися щодо подальшої долі Hynix Semicondustors та трьох підрозділів Hyundai Croup, які зазнають серйозних фінансових труднощів.
Експерти вважають, що у 2003 р. уряд повинен був активізувати роботу, спрямовану на корпоративну та фінансову структуризацію, яку було призупинено перед президентськими виборами. Тоді вдалося розвінчати міф, буцімто «чеболі» (фінансово-промислові конгломерати) занадто великі для того, щоб збанкрутувати. Тобто керівництво країни нарешті визнало, що навіть великі підприємства не виживуть, якщо вони є неконкурентноспроможними. Відтак 16 з ЗО конгломератів були продані, злиті або ліквідовані. Практика менеджменту, що базується на конкурентноспроможності, а не на розширенні за рахунок запозичень, поліпшила фінансову структуру та стан прибутковості більшості корпорацій. Значно поліпшилось співвідношення заборгованості до акціонерного капіталу.
Корпоративна реструктуризація стала безперервним процесом, що здійснюється банками-кредиторами на основі відповідного закону. У її процесі було закрито 631 нежиттєздатну фінансову установу, а в інші інституції, які зазнавали фінансових труднощів, уряд інвестував приблизно 157 трлн.
вон (130 млрд доларів США). Ці заходи дали змогу, зокрема, зменшити суму «поганих кредитів» з 61,0 трлн. вон наприкінці 1999 р. до 14,4 трлн. вон у червні 2002 p., тобто приблизно до 2,4% всіх запозичень.Прямі іноземні інвестиції у південнокорейську економіку у 2002 р. становили, за даними Міністерства торгівлі, промисловості та енергетики РК, 9,11 млрд доларів США, що на 19,4% менше, ніж у 2001 р. Основними причинами цього корейці вважають загальну світову невизначеність внаслідок війни Сполучених Штатів з Іраком і зменшення кількості проектів щодо злиття та придбань. Коли говорити про регіональну приналежність інвесторів, то прямі іноземні інвестиції зі Сполучених Штатів у 2002 р. зросли на 15,7% (до 4,5 млрд доларів США), з Японії — на 81,7% (до 1,43 млрд доларів). З іншого боку, інвестиції з країн Європейського Союзу зменшились на 45,7% — до 1,66 млрд доларів США.
302
303
Урядові служби оприлюднили інформацію, згідно з якою Республіка Корея за показниками продуктивності праці посідає лише 23 місце серед ЗО членів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). її показник становить 31 878 доларів США, що менше, скажімо, ніж у Нової Зеландії або Греції. Для економіки Кореї проблеми розвитку збережуться й у майбутньому. Макроеко-номічна модель, що забезпечила країні настільки різкий стрибок, була спрямована на підтримку високих темпів росту за будь-яку ціну. Експортоорієнтована модель економіки не ставила своєю метою залучення внутрішніх резервів, а орієнтувалася на зовнішні інвестиції. На даний час високі темпи розвитку країни можуть бути забезпечені тільки за рахунок підвищення внутрішнього попиту і більш дієвого використання інтелектуального потенціалу країни. Один із шляхів — структурна перебудова економіки і розукрупнення монополій. Державний жорсткий контроль над економікою буде змінюватися на ринкові важелі управління.