<<
>>

14. Фінансові ресурси як матеріальні носії фінансових відносин.

Фонди фінансових ресурсів є об\'єктивно необхідною умовою здійснення процесу розширеного відтворення на всіх його стадіях і у всіх формах. Джерелом фінансових ресурсів є валовий внутрішній продукт (ВВП).

Створення й використання фінансових ресурсів одночасно передбачає їхній рух. При переміщенні фінансові ресурси відокремлюються від матеріальних цінностей. Проте рухові матеріальних цінностей завжди передує рух фінансових ресурсів.

Фінансові ресурси – це грошові фонди, які створюються в процесі розподілу, перерозподілу й використання валового внутрішнього продукту, що створюється упродовж певного часу в державі.

Фінансові ресурси держави включають ті з них, що перебувають у розпорядженні органів державного управління, всіх видів і форм підприємницьких структур і населення. У розпорядженні держави перебувають ресурси бюджетної системи й різних видів централізованих та децентралізованих фондів, а також державних фінансових інститутів (національного банку, державних страхових органів, державних кредитних установ). Інша частина фінансових ресурсів у державі знаходиться в розпорядженні господарських підприємств, установ і організацій різних форм власності та видів діяльності. Третя частина – у розпорядженні населення в формі вкладів, заощаджень і депозитів у банківській системі та в інших фінансових установах.

Фінансові ресурси є матеріальними носіями фінансових відносин, що дає змогу виокремити фінанси із сукупності інших економічних категорій, жодна з яких не характеризується матеріальним носієм. Ця особливість характерна для фінансів будь-якої економічної системи, проте в кожній із них застосовуються різні форми й методи створення та використання фінансових ресурсів.

Тому введення в науковий обіг поняття "фінансові ресурси" дає змогу точніше визначити об\'єкт фінансового прогнозування й балансових розрахунків, а за його допомогою обґрунтувати форми й методи впливу фінансів на увесь відтворювальний процес.

Тут можна виявити таку взаємозумовлену залежність: фінанси як сукупність економічних відносин знаходять своє безпосереднє вираження в фінансових ресурсах, формою руху яких є фонди. Отже, процес створення й використання фондів фінансових ресурсів є об\'єктом фінансового прогнозування та балансових розрахунків і наукових досліджень.

На нашу думку, для науково обґрунтованого визначення поняття фінансових ресурсів треба чітко визначити ті критерії, яким воно повинно відповідати. До них належать джерела створення, форми виявлення, цільове призначення.

15. Склад та особливості централізованих фінансових ресурсів.

Централізовані фінансові ресурси зосереджуються головним чином в державному бюджеті.

Державні фінанси – головна ланка фінансової системи держави. Вона опосередковує майже 80% усіх фінансових відносин і містить різноманітні фінансові інститути, за допомогою яких держава здійснює свою фінансову діяльність. Державні фінанси охоплюють: державний бюджет, централізовані та децентралізовані фонди цільового призначення, фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності, державний кредит, державне особисте і майнове страхування.

Державний бюджет являє собою сукупність грошових доходів і видатків держави на певний період (бюджет держави). Він поділяється на поточний бюджет і бюджет розвитку. Зведений бюджет України включає: державний бюджет України, бюджет Автономної Республіки Крим і місцеві бюджети. Державному бюджету належить центральне місце в системі державних фінансів. Він охоплює всі сфери економічної діяльності держави. За своєю сутністю бюджет характеризує фінансове становище держави. Проте, бюджет – дуже складна економічна категорія, до якої не можна підходити однозначно, як і використовувати його показники без детального аналізу структури бюджетної системи держави.

Централізовані і децентралізовані фонди України цільового призначення включають: Пенсійний фонд. Фонд державного соціального страхування, Державний фонд соціального страхування на випадок безробіття, сприяння зайнятості населення, Державний інноваційний фонд, Фонд розвитку паливно-енергетичного комплексу, валютний фонд, інші фонди місцевого самоврядування.

Вони певною мірою доповнюють державний бюджет, проте специфіка їх полягає в тому, що ці фонди мають лише цільове призначення і на інші цілі не використовуються. По суті, перелічені фонди є новою складовою частиною фінансів України, яка перебуває на стадії становлення.

16. Підвищення ролі фінансів в умовах переходу до ринкових відносин.

Перехід до ринкової економіки характеризується різкою зміною впливу фінансів на процес відтворення. Відбувається якісний і кількісний переходи на новий рівень використання фінансів в економічній системі держави. Призначення фінансів – забезпечити необхідні умови для створення, розподілу та використання валового внутрішнього продукту в країні. Це досягається завдяки організації різноманітних фондів фінансових ресурсів на всіх етапах діяльності держави підприємницьких структур і кожного громадянина. Фонди фінансових ресурсів, що обслуговують економічні процеси, різняться методами створення, напрямками використання, інтересами суб\'єктів економічної діяльності методами виробничої й суспільної інтеграції та кінцевими цілями відповідного виду діяльності.

Фінанси є життєво важливою системою в економіці та суспільстві в цілому. Налагоджені фінансові відносини є запорукою нормальної життєдіяльності.

<< | >>
Источник: Неизвестный. Фінанси. Лекції. 2013. 2013

Еще по теме 14. Фінансові ресурси як матеріальні носії фінансових відносин.:

  1. Глава 14. Фінансовий ринок та фінансові інститути
  2. 18. Правове регулювання фінансових відносин.
  3. Фінансові посередники та їхнє місце в структурі фінансового ринку
  4. 57. Що таке фінансові посередники? Як можна визначити суть фінансового посередництва?
  5. 3. Централізовані та децентралізовані фінансові ресурси
  6. 1. Поняття фінансового механізму зовнішньоекономічних відносин.
  7. 21. Сфери та ланки фінансових відносин.
  8. 3. Фінансові ресурси місцевого самоврядування.
  9. 2. Фінансові ресурси підприємств і джерела їх формування
  10. Фінансова нестабільність суб’єктів підприємництва як головна загроза їх фінансовій безпеці
  11. Тема 11. Фінансове регулювання економічних відносин
- Law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -