17. Теоретичні основи побудови фінансової системи.

Фінансова система держави є відображенням форм і методів конкретного використання, фінансів в економіці і відповідною до задіяної моделі економіки та значною мірою визначається нею.

кожна ланка фінансових систем має властиві їй методи мобілізації коштів для створення фондів фінансових ресурсів та свої напрямки й методи їхнього використання;

кожна ланка фінансової системи є відносно самостійною, має власну специфічну сферу застосування;

між ланками фінансової системи існують тісний взаємозв\'язок і взаємна обумовленість, кожна ланка може успішно функціонувати лише при досконалості й ефективності системи в цілому;

фінансова система держави досягає найбільшої ефективності лише тоді, коли підлагоджена та законодавче закріплена діяльність кожної її ланки;

залежно від факторів, що впливають на організацію фінансів, насамперед на формування й використання фондів фінансових ресурсів, кожна ланка фінансових систем може поділятися на менші підрозділи.

Для теорії й практики правильне визначення фінансової системи загалом і окремих її ланок зокрема має важливе значення, оскільки сприяє побудові ефективної фінансової політики, націленої на економічне зростання та поліпшення добробуту населення. У періодичній літературі фінансова система іноді ототожнюється з фінансовим апаратом. Фінансовий апарат – це інфраструктура фінансової системи, яка здійснює управління системою.

В економічній літературі поряд з поняттям фінансової системи існує й більш узагальнене поняття – фінансово-кредитна система, яке включає не тільки сфери і ланки фінансової системи, але й кредитну систему.

18. Правові та організаційні основи фінансової системи.

За умов демократичної держави з ринковою економікою основним призначенням фінансів є забезпечення зростання суспільного добробуту. Для досягнення поставленої мети здійснюється жорстке правове регулювання щодо використання фінансів в економічних і соціальних процесах.

Правове регулювання фінансових відносин, що виникають при створенні та використанні фондів фінансових ресурсів, є однією з форм управління з боку держави економічним і соціальним розвитком. Усі дії держави в сфері фінансів мають ґрунтуватися на правових актах. Ці акти виконують такі основні функції: визначають коло юридичних і фізичних осіб, на які певного часу поширюється дія правової норми; регламентують права й обов\'язки юридичних і фізичних осіб щодо мобілізації та використання фондів фінансових ресурсів; є підґрунтям для вжиття відповідних заходів щодо виконання правових норм.

Суб\'єктами фінансових відносин є держава, громадяни та підприємницькі структури. Усі фінансово-правові відносини виникають і припиняються на законодавчій основі. Вони можуть припинятися також у випадках, встановлених законом, наприклад, у разі сплати платежів, використання передбачених асигнувань тощо.

Правові норми, що регулюють фінансові відносини, є системою фінансового права, яка ґрунтується на конституції держави. Так, у розділі 2 Конституції України, де йдеться про права, свободи та обов\'язки людини й громадянина, статтею 67 визначено, що кожна особа зобов\'язана сплачувати податки і збори за порядком і розмірами, встановленими законами.

Від імені держави організаційну роботу з виконання чинного законодавства проводять фінансові органи.

На колегії розглядаються проекти нового фінансового законодавства, звіти керівних працівників міністерства та підзвітних йому фінансових органів, проекти бюджету і питання контролю за його виконанням. В апараті міністерства створюються управління і відділи. На Міністерство фінансів покладені такі основні функції:

підготовка проекту державного бюджету України, подання його до Кабінету Міністрів, а після схвалення від імені уряду до Верховної Ради;

організація виконання бюджетів, підготовка звіту про його виконання та подання звіту на затвердження до Верховної Ради,

розробка проектів нового фінансового законодавства та нормативних актів із фінансових питань;

обґрунтування основних положень фінансової політики держави і подання на розгляд уряду і Верховної Ради України концепції бюджетної та податкової політики;

розгляд і реалізація управлінських рішень, пов\'язаних із використанням фінансових ресурсів;

здійснення контролю за дотриманням фінансового законодавства.