<<
>>

Глава 12. Державні цільові фонди

Що розуміють під державними цільовими фондами? Яка причина та необхідність їх створення?

Державні цільові фонди - це відокремлена в складі бюджету чи поза бюджетом частина фінансових ресурсів, яка формується у відповідності з чинним законодавством за рахунок доходів цільового призначення або в порядку цільових відрахувань від конкретних видів доходів та використовується на фінансування тільки тих витрат, які початково були визначені в якості цілі створення відповідного фонду.

Причиною та необхідністю створення фондів цільового призначення виступає те, що у держави можуть бути певні потреби, які мають особливе значення і тому повинні мати відповідне гарантоване фінансове забезпечення.

Фонди фінансових ресурсів цільового призначення існують майже в усіх країнах, однак кожна має свій перелік (див. табл. 12.5-12.7).

Яка основна мета створення державних цільових фондів?

Метою створення державних цільових фондів є забезпечення фінансування конкретних програм, які виконуються державними органами управління. До них, зокрема, належать:

X програми соціального розвитку (пенсійне обслуговування, соціальне страхування, виплата компенсацій та надання пільг, соціальний захист населення тощо);

X створення відповідних умов праці (охорона праці, захист інвалідів);

X стабілізація грошово-кредитної системи (гарантування вкладів, захист інвесторів, стабілізація підприємств і установ тощо);

X програми структурної перебудови економіки (конверсія, інноваційна діяльність);

X програми будівництва та експлуатації певних об’єктів (автомобільних доріг загального користування);

X сприяння раціональному використанню природних ресурсів (охорона природного середовища) та ін.

У чому полягають особливості функціонування державних цільових фондів та які проблеми вони вирішують?

Державні цільові фонди є складовою частиною фінансової системи України та мають наступні особливості:

Необхідність їх створення визначається органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Фонди мають чітко визначену цільову спрямованість у їх формуванні та використанні.

Г рошові кошти фондів використовуються для фінансування державних витрат як включених, так і не включених у бюджет.

Витрата фінансових ресурсів з фондів здійснюється за розпорядженням уряду або спеціально уповноваженим органом (правління фонду).

Формуються фонди в основному за рахунок обов’язкових податкових відрахувань юридичних і фізичних осіб.

Державні цільові фонди дозволяють:

X впливати на процеси та пропорції економічного розвитку шляхом фінансування, інвестування, субсидування, кредитування вітчизняної економіки;

X забезпечувати природоохоронні заходи, фінансуючи їх за рахунок спеціально визначених джерел і штрафів за забруднення навколишнього середовища;

X здійснювати соціальні послуги населенню шляхом виплати пенсій, компенсацій, субсидування і фінансування соціальної інфраструктури в цілому тощо;

X надавати позики, у тому числі закордонним партнерам, включаючи іноземні держави.

Чому та для вирішення яких завдань з’явилися позабюджетні цільові фонди в Україні?

Реформування системи державних фінансів України в 90-ті рр. XX століття пов’язано з появою системи позабюджетних фондів. Створення їх було обґрунтоване необхідністю невідкладного вирішення окремих життєво важливих для суспільства завдань як соціального, так і економічного характеру. Особливо актуальним було створення стабільної та ефективної системи державного пенсійного забезпечення, медичного і соціального страхування, вирішення екологічних проблем, в т.ч. проблеми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Позабюджетні фонди виступають стабільним та прогнозованим на тривалий період джерелом грошових коштів, які використовуються для фінансування конкретних соціальних та економічних потреб загальнодержавного значення. Для позабюджетних фондів характерні чітко регламентовані джерела їх формування, що дозволяють достатньо точно прогнозувати обсяги коштів цих фондів і, що не менш важливо, контролювати цільове використання вказаних фінансових ресурсів.

В сучасних умовах позабюджетні фонди виступають механізмом перерозподілу національного доходу, а іноді й частини сукупного суспільного продукту з метою захисту інтересів окремих соціальних груп населення, вирішення конкретних завдань економічного характеру.

Чому значення державних цільових фондів в останній час підвищується?

В сучасних умовах поряд з бюджетом підвищується значення державних цільових фондів.

По-перше, у органів державної влади з’являються додаткові кошти для втручання в господарське життя і фінансової підтримки підприємництва, особливо в умовах нестабільної економіки. По-друге, поява фондів цільового призначення і використання їх за призначенням забезпечує більш ефективний державний контроль. По-третє, цільові фонди можуть, за певних умов, бути використані для покриття бюджетного дефіциту.

Яка класифікація державних цільових фондів?

В практиці виділяють дві форми державних цільових фондів: соціальні, які призначені в основному для вирішення завдань соціального характеру (Пенсійний фонд, ФСС з тимчасової втрати працездатності, ФСС від нещасних випадків, фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття); економічні, які мають виключно економічну спрямованість (Державний дорожній фонд, фонд гарантування вкладів фізичних осіб, інноваційний фонд та ін.).

Цільові фонди поділяються на дві групи: постійні фонди, створення яких пов’язане з дією окремих функцій держави. Так, в частині реалізації соціальної функції особлива увага приділяється соціальному страхуванню. Соціальні фонди створюються на постійній основі з метою державного фінансового забезпечення системи соціального страхування; тимчасові фонди, які формуються з метою прискореного вирішення актуальних проблем і після досягнення мети, тобто вирішення проблеми - закриваються.

З яких зборів формуються державні цільові фонди в Україні?

В Україні до числа зборів, які відносяться до цільових фондів належать:

X збір до Фонду для здійснення заходів по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення (в даний час дію призупинено);

X збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;

X збір на обов’язкове державне соціальне страхування;

X збір до Державного інноваційного фонду (в даний час дію призупинено);

X збір до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний);

X збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства;

єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

збір за забруднення навколишнього природного середовища;

збір на використання радіочастотного ресурсу України.

Існує також велика кількість галузевих фондів. Вказані фонди є новою складовою державних фінансів України, що перебувають на стадії становлення.

Використання коштів даних фондів не за цільовим призначенням заборонено. Розмір відрахувань (зборів) встановлюється законодавством у відсотках до бази нарахування.

Які державні цільові фонди існують в Україні?

В Україні існує досить обмежений перелік державних цільових фондів, особливо економічних.

До соціальних цільових фондів відносяться:

Пенсійний фонд України;

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

Фонд України соціального захисту інвалідів.

До економічних цільових фондів можна віднести:

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;

Державний дорожній фонд України;

Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву;

Страховий фонд безпеки авіації;

Державний фонд стимулювання і фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища (див. рис. 12.1).

Який правовий статус Пенсійного фонду України?

З метою виконання Закону України «Про пенсійне забезпечення» у 1991 році було створено Пенсійний фонд України як самостійний фінансовий інститут. Кошти фонду не включаються до Державного бюджету України і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і соціальних виплат.

Пенсійний фонд України є центральним органом державної виконавчої влади і підвідомчим Кабінету Міністрів України.

Фінансування витрат на утримання органів Пенсійного фонду України та його апарату визначається кошторисом, який затверджується Кабінетом Міністрів України. Тимчасово вільні кошти при відсутності заборгованості з виплат пенсій можуть бути використані Пенсійним фондом України виключно на придбання державних цінних паперів.

Пенсійний фонд здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення і забезпечує, насамперед, збір та акумуляцію зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування та фінансування витрат на виплату пенсій.

Які головні завдання стоять перед Пенсійним фондом України?

Головними завданнями Пенсійного фонду є:

X забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до Законів України «Про пенсійне              забезпечення», «Про

загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали              внаслідок

Чорнобильської катастрофи», пенсій військовослужбовцям і працівникам органів внутрішніх справ, допомоги на дітей, а також інших витрат, покладених чинним законодавством на даний фонд;

X збір та акумулювання внесків, призначених для пенсійного забезпечення і виплати допомоги;

X              розширене              відтворення коштів фонду на              основі              принципів

самофінансування;

X участь у фінансуванні державних, регіональних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, інших категорій населення та у страхуванні здоров’я пенсіонерів через страхові компанії;

X              організація              міжнародного співробітництва у              сфері              пенсійного

забезпечення, зокрема щодо виплати пенсії громадянам, які виїхали за межі України;

X контроль за своєчасним і повним надходженням доходів до цього фонду;

X              участь у              підготовці нормативних актів,              спрямованих на

вдосконалення системи пенсійного забезпечення тощо.

Які існують основні джерела доходів Пенсійного фонду України?

Доходи Пенсійного фонду поділяються на основні та додаткові джерела.

До основних доходів бюджету Пенсійного фонду України належать:

X збори на обов’язкове державне пенсійне страхування;

X кошти державного та місцевих бюджетів (10% від суми фіксованого податку, 40% від єдиного податку, 17% від коштів, одержаних від продажу спеціальних торгових патентів);

X страхові платежі громадян;

X цільові надходження з бюджету на виплату пенсій.

До додаткових джерел відносяться:

X добровільні внесків підприємств, установ і організацій та громадян;

X суми фінансових санкцій, стягнених за порушення порядку сплати зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування;

X інші надходження (див. табл. 10.1).

Основним джерелом доходів Пенсійного фонду є збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, що встановлений в розмірі 31,8%.

З метою забезпечення погашення заборгованості з виплати пенсій, збільшення надходжень до Пенсійного фонду Указом Президента «Про невідкладні заходи щодо погашення заборгованості з виплати пенсій» від 31 серпня 1998 року тимчасово, до повного погашення заборгованості з виплати пенсій введено збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, а саме:

з операцій купівлі-продажу валют - 1% від суми купівлі-продажу;

з продажу ювелірних виробів - 5% вартості проданих ювелірних

виробів із золота;

з операцій відчуження легкових автомобілів - 3% від вартості авто.

Для поповнення доходів Пенсійного фонду згідно з Законом України

«Про внесення змін до Закону України «Про обов’язкове державне пенсійне страхування» з вересня 1999 р. справляються збори на обов’язкове державне пенсійне страхування:

з операцій купівлі-продажу нерухомого майна - 1% від вартості нерухомого майна, зазначеного в договорі купівлі-продажу;

з операцій вироблених в Україні тютюнових виробів - 5% від вартості тютюнових виробів;

з операцій по імпорту в Україні тютюнових виробів - 5% від їх митної вартості;

з операцій користування послугами стільникового зв’язку - 6% від їх вартості (див. рис. 12.2).

З яких рівнів складається система пенсійного забезпечення України?

Останнім часом стало очевидно, що українська система пенсійного забезпечення потребує суттєвих змін і навіть переходів на нові принципи організації. Вона не відповідає світовим стандартам країн з ринковою економікою, незважаючи на те, що системи пенсійного забезпечення відрізняються великою різноманітністю.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів.

Перший рівень - солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (далі - солідарна система), що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду.

Другий рівень - накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (далі - накопичувальна система пенсійного страхування), що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом.

Третій рівень - система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.

Перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Другий та третій рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему накопичувального пенсійного забезпечення (див. рис. 12.3).

Що являє собою система недержавного пенсійного забезпечення?

Система недержавного пенсійного забезпечення (НПЗ) становить третій рівень пенсійної системи України. Вона запроваджена Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» (далі - Закон) додатково до загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. В системі НПЗ фізичні особи та роботодавці можуть брати участь добровільно.

Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється:

недержавними пенсійними фондами (далі - Пенсійний фонд, НПФ) - шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами фондів та вкладниками;

страховими організаціями - шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду;

банківськими установами - шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків.

Учасниками НПФ можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Участь фізичних осіб у будь-якому НПФ є добровільною. Фізична особа може бути учасником кількох пенсійних фондів за власним вибором. Накопичені пенсійні кошти учасника фонду є його власністю, якою він розпоряджається згідно з Законом. У разі смерті ці кошти успадковуються.

Вкладником фонду, який робить пенсійні внески на користь учасника фонду відповідно до умов пенсійного контракту, може бути сам учасник, подружжя, діти, батьки, роботодавець учасника або професійне об\'єднання, членом якого є учасник. У будь-якому пенсійному фонді його учасники можуть бути одночасно і вкладниками такого фонду.

Які особливості системи пенсійного забезпечення України та напрямки її розвитку?

Державна пенсійна система в Україні функціонує на принципі безперервної фінансової солідарності поколінь працюючого і непрацездатного

населення. Демографічна ситуація, що склалася в Україні, збільшує пенсійне навантаження на працююче населення. У цих умовах держава прагне підняти рівень державних пенсій до мінімального прожиткового рівня, що веде до вирівнювання державних пенсій і послаблення стимулів до їх «заробітку».

Програма пенсійної реформи країни, яка розпочала працювати з 01.01.2004, в перспективі передбачає перехід від діючої розподільної системи пенсійного забезпечення до змішаної (дивись рівні системи пенсійного забезпечення), а також введення персоніфікованого обліку на обов’язкове державне пенсійне страхування шляхом відкриття персональних рахунків у банківських установах на усіх застрахованих осіб і пенсіонерів, запровадження системи пенсійного страхування, посилення контролю за сплатою збору (внесків).

Введення індивідуально-персоніфікованого обліку в системі державного пенсійного страхування обумовлене такими факторами:

створенням умов для призначення пенсій відповідно до результатів праці кожної застрахованої особи;

забезпеченням достовірності відомостей про стаж і заробіток, що визначає розмір пенсії при її призначенні;

створенням інформаційної бази для реалізації і вдосконалення пенсійного законодавства, для призначення пенсій на основі страхового стажу застрахованих осіб і їх страхових внесків;

розвитком зацікавленості застрахованих осіб в сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України;

створенням умов для контролю за сплатою страхових внесків застрахованими особами;

спрощенням порядку і прискоренням процедури призначення державних трудових пенсій застрахованим особам.

Який порядок ведення особових рахунків застрахованих осіб в Пенсійному фонді?

На кожного застрахованого громадянина Пенсійний фонд відкриває індивідуальний особовий рахунок з постійним страховим номером. Пенсійний фонд і його територіальні органи видають кожній застрахованій особі страхове свідоцтво державного пенсійного страхування, що містить страховий номер і анкетні дані.

Особа, що вперше влаштувалась на роботу за трудовим договором, одержує страхове свідоцтво за місцем роботи. Страхові свідоцтва державного пенсійного страхування зберігаються у застрахованих осіб. Зміна відомостей застрахованої особи спричиняє необхідність внесення відповідних змін в його індивідуальному особовому рахунку.

Відомості про застрахованих осіб представляються платниками страхових внесків до Пенсійного фонду. Роботодавці представляють відомості про всіх осіб, що працюють у них за трудовим договором, за яких вони сплачують страхові внески. Відомості передаються до тих органів фонду, в яких ці роботодавці зареєстровані як платники страхових внесків. Громадяни, що самостійно сплачують страхові внески до фонду, самі представляють відомості про себе до органів фонду за місцем своєї реєстрації як платника страхових внесків державного пенсійного страхування.

Яке основне джерело формування коштів фондів соціального страхування в Україні?

Основним джерелом формування коштів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування визначені страхові внески страхувальників - роботодавців та застрахованих осіб (крім Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, в який внески сплачують лише роботодавці), асигнування державного бюджету; суми фінансових санкцій, застосованих до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів фондів, а також суми адміністративних штрафів, накладених на посадових осіб та громадян за такі порушення; прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів фондів, у тому числі резерву коштів фондів, на депозитному рахунку; благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб; інші надходження відповідно до законодавства України.

З переходом до ринкових відносин дедалі очевидною стає необхідність безпосередньої участі працівників у фінансуванні фондів соціального страхування, що дає їм можливість самим впливати на рівень свого соціального захисту в разі настання страхових випадків.

Перехід від фінансування загальнообов’язкового державного соціального страхування через систему податків до системи внесків має принципове значення, оскільки поняття «соціальний податок» та «страхові внески» різняться як за соціально-економічною природою, так і за роллю та призначенням у соціальному захисті. Страхові внески - це форма резервування заробітної плати, яка забезпечує матеріальні виплати та надання соціальних послуг працівникам в разі настання страхового випадку.

Розміри внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування залежно від його виду щорічно встановлюються ВРУ відповідно для роботодавців і застрахованих осіб з кожного виду страхування на календарний рік одночасно із затвердженням Державного бюджету України. Кошти цільових страхових фондів не включаються до складу Державного бюджету України.

Які основи функціонування Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності?

Законодавство України, що регулює відносини у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, базується на Конституції України, складається з основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності здійснює Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Джерела доходів та напрямки видатків Фонду проілюстровано в таблиці

12.2.

Які напрямки фінансуються за рахунок коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності?

Кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, спрямовуються на фінансування:

допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

допомоги по вагітності та пологах;

допомоги при народженні дитини;

допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

допомоги на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно- курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, часткове утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми) (див. табл. 12.2).

Який порядок проведення виплати з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності?

Законом забезпечені рівні умови надання застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, при народженні дитини, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та на поховання незалежно від виду діяльності, форми власності та господарювання.

Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованій особі за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з шостого дня непрацездатності. Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок коштів роботодавця, що сприяє посиленню контролю за виданням листків непрацездатності.

Допомога по тимчасовій непрацездатності у разі настання інших страхових випадків (необхідності догляду за хворою дитиною віком до 14 років, хворим членом сім’ї, догляду за дитиною віком до 3-х років або дитиною-інвалідом до 16 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною, тощо) виплачується застрахованій особі з першого дня за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованим особам в залежності від розміру заробітної плати (доходу) і страхового стажу.

Загальний бюджет Фонду в 2005 році фактично становив 5 152 872,0 тис. грн, з яких профінансовано 5 075 300,0 тис. грн.

Які основи функціонування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань?

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань створений відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності».

Страхування              від нещасного випадку              є              самостійним              видом

загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності. Фонд - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Управління даним Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.

Даний фонд проводить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну систему фінансування.

Джерела доходів та напрямки видатків Фонду проілюстровано в таблиці

12.3.

Які основні напрямки фінансуються за рахунок коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань?

Кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, згідно статті 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», спрямовуються на:

відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті особам, які перебували на його утриманні, а саме на виплату:

допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

пенсії за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

грошової суми за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому;

допомоги дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності;

організацію поховання померлого, відшкодування вартості пов’язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;

сприяння створенню умов для своєчасного надання першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;

організацію лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров’я застрахованого;

забезпечення потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров’я за призначенням лікарів повного обсягу постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги;

впровадження всіх необхідних заходів для підтримання, підвищення та відновлення працездатності потерпілого;

забезпечення згідно з медичним висновком домашнього догляду за потерпілим, допомоги у веденні домашнього господарства (або компенсування йому відповідних витрат), сприяння наданню потерпілому, який проживає в гуртожитку, ізольованого житла;

відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії або медико- соціальної експертної комісії проведення навчання та перекваліфікацію потерпілого у власних навчальних закладах або на договірній основі в інших закладах перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров’я або заподіяння моральної шкоди потерпілий не може виконувати попередню роботу; працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю;

організацію робочих місць для інвалідів з компенсуванням при цьому витрат виробництва, які не покриваються коштами від збуту виробленої продукції, за рахунок Фонду;

у разі невідкладної потреби надавання інвалідам разової грошової допомоги або за рішенням виконавчої дирекції Фонду та її регіональних управлінь допомоги у вирішенні соціально-побутових питань;

сплату за потерпілого внесків на медичне та пенсійне страхування.

Усі види соціальних послуг та виплат надаються застрахованому та

особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, зареєстроване підприємство, на якому стався страховий випадок у Фонді соціального страхування від нещасних випадків чи ні.

Які додаткові напрямки фінансуються за рахунок коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань?

Крім цього, за рахунок коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, фінансуються такі заходи щодо профілактики нещасних випадків та професійних захворювань:

X розроблення та реалізація національної та галузевих програм поліпшення стану безпеки, умов праці і виробничого середовища та їх реалізації;

X навчання, підвищення рівня знань працівників, які вирішують питання охорони праці;

X організація розроблення та виробництва засобів індивідуального захисту працівників.

Здійснюється фінансування щодо:

X наукових досліджень у сфері охорони та медицини праці;

X пропаганди безпечних та нешкідливих умов праці, організації створення тематичних кінофільмів, радіо- і телепередач, видання та розповсюдження нормативних актів, підручників, журналів, іншої спеціальної літератури, плакатів, пам’яток з питань соціального страхування від нещасного випадку та охорони праці;

X надання підприємствам на безповоротній основі фінансової допомоги для розв’язання особливо гострих проблем з охорони праці.

Станом на 01.01.2006 Фондом провадяться страхові виплати 317,9 тисячам потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та особам, які мають на це право у разі смерті потерпілого. Сума страхових виплат Фонду у 2005 році склала 1 417,8 млн грн.

Найбільша питома вага загальної суми страхових виплат по Україні за 2005 рік припадає на шахтарські регіони, а саме: у Донецькій області - 40,3%, у

Луганській області - 17,7%, у Дніпропетровській області - 14,4%, у Львівській області - 5,5%.

Сума середньомісячного розміру страхової виплати на одного потерпілого (членів його сім’ї) за 2005 рік склала 371,6 грн, або в 3,4 рази більше, ніж у 2001 році.

Загальний бюджет Фонду в 2005 році фактично становив 2 031 079,0 тис. грн, з яких профінансовано 2 021 933,9 тис. грн.

Які основи функціонування Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття?

Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є правонаступником Державного фонду сприяння зайнятості населення, який було ліквідовано. Даний Фонд створений для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функції згідно із статутом фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг.

Управління фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.

Фонд соціального страхування на випадок безробіття забезпечує страхування на випадок втрати місця роботи. Формою страхового відшкодування виступають допомоги по безробіттю, на перекваліфікацію, на працевлаштування.

Джерела доходів та напрямки видатків Фонду проілюстровано в таблиці

12.4.

На які основні напрямки використовуються кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття?

Кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття використовуються на виплату матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Види матеріального забезпечення:

допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

У допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Види соціальних послуг:

У професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація;

У пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних;

У інформаційні та консультаційні послуги, пов’язані з працевлаштуванням.

Загальний бюджет Фонду в 2005 році фактично становив 2 769 689,8 тис. грн, з яких профінансовано 2 525 673,8 тис. грн.

Які основні результати діяльності Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в Україні?

Впровадження загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття розширило активну політику на ринку праці. Програми активних заходів реалізовувались в значних обсягах та за різними напрямами, що сприяло закріпленню позитивних тенденцій на ринку праці, зокрема збільшенню зайнятості та зменшенню безробіття. Серед цих програм особливого поширення набули інформаційні та профорієнтаційні послуги, створення банку вакансій та пошук підходящої роботи в автоматизованому режимі.

У 2005 році відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» послугами державної служби зайнятості скористалося 2,9 млн незайнятих громадян.

Чисельність незайнятих громадян, охоплених активними заходами сприяння зайнятості населення, в 2005 році зросла у порівнянні з 2004 роком на 5% та становила 1662,3 тисячі осіб: 1049,8 тис. осіб було працевлаштовано, 193,3 тис. безробітних проходили профнавчання, 419,2 тис. осіб - брали участь у громадських роботах.

На вільні та новостворені робочі місця працевлаштовано 1049,8 тис. осіб, що на 6,7% більше, ніж у 2004 році, та на 34,7 тис. більше, ніж передбачалось основними параметрами бюджетної програми.

За підтримки служби зайнятості у 2005 році організували власну справу як суб’єкти підприємницької діяльності 50,5 тис. безробітних, які отримали одноразову допомогу по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю (у 2004 році -              52,7 тис. осіб). Основними напрямами організації

підприємницької діяльності таких безробітних були сільське господарство (фермерство, птахівництво, тепличне господарство), торгівля, пошиття одягу, автосервіс, транспортні послуги.

Станом на 1 січня 2006 року потреба підприємств, установ та організацій у працівниках становила 186,6 тис. осіб, що на 12,1 відсотків більше, ніж на відповідну дату попереднього року, це дозволило скоротити дисбаланс між пропозицією робочої сили та попитом на неї з 6 осіб на 1 січня 2005 року до 5 осіб станом на 1 січня 2006 року.

Які особливості функціонування Фонду України з соціального захисту інвалідів?

Одним з важливих напрямків соціальної політики є соціальний захист інвалідів. Ставлення до громадян з обмеженими можливостями здоров’я є характерною ознакою цивілізованості держави та її демократичності.

Метою створення Фонду України соціального захисту інвалідів є здійснення матеріального і соціально-побутового забезпечення інвалідів і фінансування створення для них робочих місць. Фонд є відомчою структурою Міністерства праці і соціальної політики. Основним джерелом формування фонду є асигнування з державного бюджету, які спрямовуються на придбання для інвалідів засобів пересування (автомобілі, коляски, протези). Витрати на ці цілі становлять близько 60%, одержаних з бюджету коштів. Бюджетні кошти спрямовуються також на санаторно-курортне лікування інвалідів і на виплату компенсацій за невикористані путівки (20%), на грошову компенсацію інвалідам за купівлю бензину (12%), а також на виплату одноразової щорічної допомоги (8%).

Іншим вагомим джерелом формування Фонду є надходження від підприємств на створення робочих місць для інвалідів, що передбачено законом. Кошти Фонду мають строго цільове призначення, здійснення комерційної діяльності не дозволяється.

В основі принципу соціального захисту інвалідів лежить не соціальне забезпечення, як пасивна функція соціального захисту, а захищеність інвалідів через створення для них у суспільстві відповідних умов та рівних можливостей для реалізації життєвих потреб, здібностей та творчого потенціалу.

Державний фонд стимулювання і фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища: статус, призначення, джерела формування

Для концентрації коштів і цільового фінансування природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з таких питань, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я населення створено Державний фонд стимулювання і фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища. Створений у 1991 році, він не має статусу юридичної особи, розпорядником його коштів є Міністерство охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки. Фонд діє на державному, обласному і місцевому рівні, коштами місцевих підрозділів фонду розпоряджаються місцеві державні адміністрації.

Джерелами формування Фонду є:

збір за забруднення навколишнього природного середовища;

штрафи за порушення норм і правим охорони навколишнього середовища;

добровільні внески і пожертвування підприємств, організацій громадян.

Основним джерелом формування Фонду є збір за забруднення навколишнього природного середовища, який встановлюється за:

викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

скиди забруднюючих речовин у водні ресурси і підземні горизонти;

розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.

Нормативи збору встановлюються Кабінетом Міністрів України і

обчислюються платниками самостійно щоквартально наростаючим підсумком з початку року як добуток затверджених лімітів, фактичних обсягів викидів, нормативів збору, коригувальних коефіцієнтів.

Збір перераховується платниками у співвідношенні:              30%              - до

державного бюджету; 70% - до місцевих бюджетів. У подальшому, у такому ж співвідношенні збір розподіляється між фондами охорони навколишнього природного середовища.

Г оловною проблемою даного фонду є недостатність коштів, у середньому 50 млн грн. За підрахунками вчених-економістів для фінансування екологічних програм і проектів потрібно як мінімум у 10 разів більше коштів. Міністерством охорони навколишнього середовища і ядерної безпеки уже розроблені декілька проектів реформування Фонду. З їх прийняттям будуть ефективніше використовуватись кошти і фінансуватись виключно пріоритетні екологічні проекти.

Державний дорожній фонд: призначення, джерела формування

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» від 16 грудня 1997 року з 1999 року змінено порядок формування коштів на дорожнє господарство України. Ним передбачено здійснювати витрати на дорожнє господарство за рахунок бюджетних та інших коштів. Вони спрямовуються на фінансування витрат, пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування та сільських доріг України.

Ці кошти акумулюються та обліковуються на окремих рахунках відповідних дорожніх фондів, формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів, а також інших законодавчо визначених надходжень. Зазначені кошти зараховуються до Державного бюджету України, республіканського бюджету АР Крим, обласних бюджетів та бюджету міста Севастополя.

Для цього створено:

У Державний дорожній фонд України;

У територіальні дорожні фонди.

Доходна частина цих фондів здійснюється за рахунок:

У надходжень від акцизного збору та ввізного мита на нафтопродукти;

У надходжень від акцизного збору та ввізного мита з імпортованих транспортних засобів;

У податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів;

У плати за проїзд платними автомобільними дорогами;

У плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів;

У добровільних внесків;

У інших надходжень, які не суперечать чинному законодавству.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб: статус, призначення, джерела формування

З метою забезпечення захисту інтересів фізичних осіб - вкладників комерційних банків, створення фінансових можливостей для відшкодування їм коштів у разі неможливості виконання банками вимог вкладників щодо повернення коштів та відповідно до пункту 4 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України Президентом України було підписано Указ від 10 вересня 1998 року № 996/98 «Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб - вкладників комерційних банків України», і на виконання цього Указу було створено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до норм зазначеного Закону учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вважаються банки - юридичні особи, які зареєстровані в Державному реєстрі банків, який ведеться Національним банком України, та мають банківську ліцензію на право здійснення банківської діяльності. Участь у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб зазначених банків є обов’язковою.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління в сфері гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є юридичною особою, яка не має на меті одержання прибутку, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України. Він має відокремлене майно, яке є об’єктом права державної власності та перебуває у його повному господарському віданні.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку - учасника (тимчасового учасника) відшкодування коштів за їх вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів, але не більше 50 000 гривень за вкладами у кожному із таких банків (відповідно до Рішення адміністративної ради Фонду від 11 серпня 2007 року № 4). Цей розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рішенням адміністративної ради Фонду може бути збільшено за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в залежності від тенденцій розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників банками - учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Джерелами формування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є:

X початкові збори з банків - учасників Фонду;

X регулярні збори з банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду;

X спеціальні збори з банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду;

X кошти, внесені Національним банком України в розмірі 20 мільйонів гривень;

X доходи, одержані від інвестування коштів Фонду в державні цінні папери України;

X кредити, залучені від Кабінету Міністрів України, Національного банку України, банків та іноземних кредиторів;

X пеня, яку сплачують банки - учасники (тимчасові учасники) Фонду за несвоєчасне або неповне перерахування зборів до Фонду;

X доходи від депозитів, розміщених Фондом у Національному банку України.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є єдиним розпорядником акумульованих у процесі його діяльності коштів.

Як можна охарактеризувати досвід створення та функціонування позабюджетних фондів у західних країнах?

У західних країнах накопичений величезний досвід створення позабюджетних цільових фондів. Особливо це характерно фондам економічного призначення. Вони розширюють можливості державного впливу на розвиток господарського і соціального життя суспільства. Перші фонди економічного стимулювання виникли в роки світової економічної кризи (19291933 рр.) для надання фінансової підтримки приватному бізнесу. Однією з перших держав, що створила позабюджетні фонди, були США, створивши фонд реконструктивної фінансової корпорації. Після Другої світової війни подібні фонди були створені у всіх розвинених країнах світу. Зокрема, у Франції з моменту закінчення війни діє Фонд модернізації, який після об’єднання з рядом інших фондів був перетворений у Фонд економічного і соціального розвитку. Західнонімецький фонд вирівнювання наслідків війни, що було створено після її закінчення, в цей час продовжує використовуватися для фінансування важкої промисловості, головним чином для модернізації виробництва. В Угорщині державна комісія по санації підприємств має спеціальний фонд, кошти якого використовуються для фінансової підтримки тих підприємств, реконструкція яких може вивести їх в категорію прибуткових тощо.

З початку 60-х рр. в розвинених країнах світу велика увага надається створенню науково-технічних фондів. Для формування дохідної частини цих фондів використовуються як бюджетні кошти (надходження з бюджетів, позики держави, субсидії тощо), так і кошти великих компаній, внески університетів та інші джерела. Кошти вказаних фондів спрямовують на фінансування програм у області фундаментальних досліджень, будівництво наукових центрів, підготовку кадрів і т.д.

В останнє десятиліття в промислово розвинених країнах значно зросли (у 5-8 разів) фонди соціального призначення, що дозволяє державі проводити активну соціальну політику. У створенні цих фондів, як правило, використовуються: страхові внески застрахованих осіб; страхові внески підприємців; субсидії і безпроцентні позики держави.

Отже, у фінансових системах зарубіжних країн спеціальні фонди займають важливе місце. Обсяг концентрованих в них коштів значний. У Франції спеціальні фонди за розміром наближаються до державного бюджету країни. У Японії зі спеціальних фондів фінансується майже половина державних витрат, у Великобританії - %. У країнах з розвинутою ринковою економікою найбільші позабюджетні фонди - фонди національного страхування, створені за рахунок страхових внесків працівників підприємств, самозайнятих осіб, підприємців і дотацій з державного бюджету.

Який існує досвід функціонування економічних фондів у розвинених країнах?

У США функціонує фонд перебудови і розвитку економіки, що формується за рахунок коштів федерального бюджету. Г оловне його завдання - страхування банківських операцій в інтересах приватних промислових компаній. З 1984 р. він здійснює керівництво новими програмами економічного розвитку і насамперед програмами розвитку чорної металургії. Величина гарантованих фондом позичок обмежена 20 млн дол. Даний фонд стимулює приватний бізнес, особливо в роки спаду виробництва. Велике значення мають регіональні фонди, що надають чималу допомогу підприємцям штатів. Кожен штат має спеціальний фонд агентства економічного розвитку, метою якого є надання компаніям фінансової підтримки.

У Франції після закінчення Другої світової війни був створений фонд модернізації, який після об’єднання з іншими фондами в 1955 p. перетворився у Фонд економічного і соціального розвитку. До нього надходять, головним чином, позики, які розміщуються на ринку позичкових капіталів, а також відрахування з бюджету. Фонд фінансує інвестиційні програми, а також плани регіонального розвитку, розміщення продуктивних сил у країні, перекваліфікації робочої сили і переведення промислових підприємств з індивідуальних центрів у відсталі райони. Кошти надаються у формі безповоротних позичок і довгострокових пільгових позик націоналізованим та приватним підприємствам, які здійснюють інвестиції відповідно до загальнодержавної програми розвитку. Для підприємств, розташованих у районах, які переживають економічні труднощі, створений фонд промислової адаптації, за рахунок якого виділяються субсидії. Капітальні вкладення в промисловість здійснюються через спеціально створений кон’юнктурний фонд, який формується за рахунок низки джерел, у тому числі кон’юнктурного податку. Використання фонду залежить від економічного становища в країні: при спаді виробництва з нього надходять кошти в промисловість, житлове будівництво, соціальну сферу, при зростанні виробництва він поповнюється (див. табл. 12.5).

Різноманітні економічні фонди діють у Японії. Найбільший фонд - інвестиційний бюджет, який виступає кошторисом субсидій і кредитів держави суспільним корпораціям. Його обсяг досягає половини державного бюджету. Цей фонд формується з коштів ощадних, страхових, пенсійних та інших довірчих фондів і використовується для фінансування державного сектора у формі безповоротних субсидій і пільгових кредитів. Державні корпорації створюють сприятливі умови для функціонування приватного капіталу за допомогою політики низьких цін і тарифів. Таким чином, інвестиційний бюджет, обслуговуючи ці корпорації, підтримує через них широку мережу приватних компаній.

Які фонди розвитку науково-технічного прогресу виділяє закордонна практика?

У США діють два великих фонди: Національний науковий фонд (ННФ) і Науковий фонд бюро стандартів (НФБС).

Кошти ПНФ формуються за рахунок надходжень з федерального бюджету, відрахувань від прибутку промислових підприємств, а також внесків університетів і коледжів. Витрачаються кошти на фінансування програм у галузі фундаментальних досліджень, на премії вченим за наукові досягнення, будівництво наукових центрів, підготовку кадрів. НФБС надає кошти компаніям, які проводять експерименти, і доводить наукові дослідження до їх промислового і сільськогосподарського використання.

У Великобританії Фонд національної корпорації з розвитку досліджень має самостійний баланс і не залежить від державного бюджету. Його кошти формуються за рахунок доходів від продажу ліцензій на право використання винаходів. Держава надає фонду безстрокові аванси і щорічні субсидії. Фонд фінансує капітальні вкладення приватних підприємств, які займаються науковою розробкою проблем і впровадженням результатів цієї розробки у виробництво. На кошти фонду здійснюються дослідження, які проводяться в лабораторіях державних університетів, національних і приватних компаніях і доводяться до їх промислового освоєння (див. табл. 12.6).

У США функціонує ціла низка кредитних фондів, які здійснюють програми, зосереджені в трьох найважливіших галузях - сільському господарстві, житловому будівництві і зовнішньоекономічних зв’язках. Для кредитування сільського господарства створений Фонд адміністрації фермерського кредиту, який здійснює координацію діяльності федеральних земельних банків, федеральних банків середньострокового кредиту і федеральної кооперації. Фонди кредитних установ формуються за рахунок коштів казначейства, а також шляхом продажу власних зобов’язань і використовуються для надання позичок на різні цілі (реалізацію врожаю, будівництво складів та ін.).

Важливе значення для експорту американського капіталу має Фонд експортно-імпортного банку США. Він видає кредити (до 15-20 років) американським експортним компаніям, а також надає гарантії з експортних кредитів приватним банкам (у межах 30-60% суми кредиту). Основним джерелом ресурсів банку є власні кошти і позики.

У Японії є велика кількість кредитних фондів. Найбільшого значення набули фонди фінансових корпорацій (корпорації фінансування житлового будівництва, корпорації фінансування дрібних і середніх підприємств) і фонди спеціальних банків (див. табл. 12.7).

Рекомендована література

Основна

навчальна:

2, 15-19, 21, 31, 44, 108, 238
Основна наукова *: 134, 204, 221
Додаткова: Додаткові джерела інформації вибирайте із загального списку використаної та рекомендованої літератури, а також здійснюйте власний пошук.

* для написання наукових, курсових, дипломних, магістерських робіт.

Соціального

призначення

Економічного

призначення

ДЕРЖАВНІ ЦІЛЬОВІ ФОНДИ

Пенсійний фонд України

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву

Фонд загальнообов’язкового Державний фонд стимулювання і
державного соціального —ь фінансування заходів з охорони
страхування України на випадок навколишнього природного
безробіття середовища

Види державних цільових фондів в Україні

Фонд України соціального захисту інвалідів

Рис. 12.1. Види державних цільових фондів в Україні

Таблиця 12.1

Джерела доходів Напрямки видатків
1. Внески підприємств у розмірі 31,8% до Фонду заробітної плати

1. Виплата пенсій:

X за віком;

X за інвалідністю;

X при втраті годувальника; X за вислугу років;

X інших видів

2. Кошти державного та місцевих бюджетів (10% від суми фіксованого податку, 40% від єдиного податку, 17% від коштів, одержаних від продажу спеціальних торгових патентів)
3. Страхові платежі найманих робітників (1% від зарплати до 150 грн та 2% від зарплати більше 150 грн) 2. Виплата допомоги по догляду за дитиною
4. Цільові надходження з бюджету на виплату пенсій військовослужбовцям, працівникам органів Міністерства внутрішніх справ, інвалідам з дитинства 3. Реалізація державних, регіональних і обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, дітей та інших категорій громадян, що потребують допомоги
5. Доходи від розміщення тимчасово вільних коштів фонду

4. Утримання органів Пенсійного фонду

6. Суми фінансових санкцій, стягнених за порушення порядку сплати зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування
7. Добровільні внески та пожертвування, інші доходи 5. Організація та проведення масово- роз’яснювальної роботи

Таблиця 12.2

Джерела доходів та напрямки видатків Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Джерела доходів Напрями видатків
1. Внески роботодавців в розмірі 2,9% до фонду заробітної плати

1. Виплата допомоги:

X за тимчасовою непрацездатністю; X за вагітністю і пологами;

X на поховання;

X інші види

2. Відрахування від зарплати найманих робітників (0,5% від зарплати до прожиткового мінімуму і 1% від зарплати більше прожиткового мінімуму)
3. Надходження плати за путівки на санаторно-курортне лікування, відпочинок і дієтичне харчування 2. Витрати на санаторно-курортне лікування і відпочинок, надання дієтичного харчування
4. Надходження від комерційної діяльності підприємств і організацій профспілок 3. Утримання санаторіїв-профілакторіїв
5.Благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб 4. Позашкільне обслуговування дітей
6.Асигнування із Державного бюджету України 5. Витрати на забезпечення поточної діяльності фонду і утримання органів управління
7. Інші надходження відповідно до законодавства

Таблиця 12.3

Джерела доходів та напрямки видатків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

Джерела фінансування підприємств Напрями видатків
1. Внески роботодавців у розмірі[23], що визначається класом професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство (існує 67 класів професійного ризику виробництва, 1-му класу відповідає страховий тариф у розмірі 0,66%, 67-му класу - 13,6%).

Внески бюджетних установ та організацій - згідно закону з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення

1. Виплата допомоги:

У за тимчасовою непрацездатністю;

У одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності;

У щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності;

У пенсія за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві;

У інші виплати згідно законодавства

2. Прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів фонду на депозитних рахунках 2. Організовує робочі місця для інвалідів самостійно або разом з органами виконавчої влади
3. Кошти, одержані від стягнення штрафів і пені з підприємств, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці

3. Забезпечує фінансування заходів, передбачених національною, галузевими, регіональними програмами поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища

4. Добровільні внески та інші надходження, отримання яких не суперечить законодавству

Таблиця 12.4

Джерела доходів та напрямки видатків Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

Джерела формування Напрями видатків
1. Внески роботодавців за ставкою 1,3% до фонду заробітної плати 1. Виплата допомоги по безробіттю
2. Страхові платежі найманих працівників у розмірі 0,5% від заробітної плати та інших доходів 2. Витрати на перекваліфікацію робітників і службовців
3. Асигнування з державного бюджету 3. Витрати на працевлаштування
4. Благодійні внески підприємств, організацій та фізичних осіб

4. Витрати на утримання центрів зайнятості

5. Інші надходження

ПЛАТНИКИ збору на обов’язкове державне пенсійне страхування

Юридичні особи Фізичні особи

підприємства, організації та їх об’єднання;

бюджетні, громадські і інші установи та організації;

об’єднання громадян;

структурні підрозділи.

СПД, які використовують працю найманих працівників
СПД, які не використовують працю найманих працівників
Які працюють на умовах трудового договору

Суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють:

Операції

купівлі-

продажу

валют

Відчуження

легкових

автомобілів

Торгівлю

ювелір

ними

виробами

Виробництво та імпорт тютюнових виробів

купівлю

нерухо

мого

майна

Користування послугами стільникового зв’язку

Об’єкти оподаткування

Схема визначення суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування

Рис. 12.2. Схема визначення суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування

Джерела доходів та напрямки видатків Пенсійного фонду України

Структура нової пенсійної системи України

Рис. 12.3. Структура нової пенсійної системи України

Таблиця 12.5

Держава Назва

фонду

Джерела

створення

Напрямок використання
США Фонд перебудови і розвитку економіки Кошти

федерального

бюджету

Страхування банківських операцій із приватними промисловими компаніями шляхом видачі гарантій позичок. Прямі субсидії приватним компаніям, особливо у сфері чорної металургії

Франція

Фонд економічного і соціального розвитку Позики,

кошти

центрального

бюджету

Надання субсидій і довгострокових пільгових кредитів для фінансування інвестиційних програм і планів регіонального розвитку, розвитку продуктивних сил, перекваліфікації робочої сили
Фонд

промислової

адаптації

Кошти

центрального

бюджету

Надання субсидій підприємствам, розташованим у районах, що мають економічні труднощі
Кон’юнктурний

фонд

Податок, стягнутий у періоди зростання виробництва Надання субсидій промисловості, сільському господарству, соціальній сфері при спаді виробництва
Японія Інвестиційний

бюджет

Кошти фондів Надання субсидій, пільгових кредитів

Таблиця 12.6

Держава Назва

фонду

Джерела

створення

Напрямок використання

США

Національний науковий фонд Кошти бюджету, відрахування підприємств, внески університетів Субсидії на фінансування програм у галузі фундаментальних досліджень
Науковий фонд, бюро стандартів Кошти федерального бюджету Видача субсидій для фінансування компаній, які проводять експерименти з метою впровадження їхніх результатів у виробництво
Велико

британія

Фонд національної корпорації з розвитку досліджень Доходи від продажу ліцензій на право використання винаходів, пільгові державні кредити, субсидії з бюджету Надання субсидії для фінансування капітальних вкладень лабораторій державних університетів, державних і приватних фірм, що займаються розробкою наукових проблем з метою впровадженим результатів у виробництво

Економічні позабюджетні фонди в США, Франції, Японії

Науково-дослідні позабюджетні фонди США і Великобританії

Кредитні позабюджетні фонди в США, Франції, Японії

Держава Назва

фонду

Джерела

створення

Напрямок використання

США

Фонд адміністрації фермерського кредиту Кошти казначейства, емісія цінних паперів Видача позичок сільськогосподарським виробникам на основі координації дій федеральних земельних банків і федеральної кооперації
Фонд пільгового кредитування житлового будівництв Кошти казначейства, емісія цінних паперів Надання пільгових кредитів компаніям - будівельникам житла
Фонд експортно- імпортного банку США Кошти банку, емісія цінних паперів Видача довгострокових кредитів компаніям-експортерам. Надання гарантій з експортних кредитів приватних банків

Франція

Фонд Банку Франції Кошти банку, емісія цінних паперів Фонду Надання кредитів компаніям, що виконують державне замовлення
Фонд Банку зовнішньої торгівлі Кошти банку, емісія власних облігацій Видача кредитів учасникам зовнішньоекономічної діяльності

Японія

Фонд корпорації фінансування житлового будівництва Кошти бюджету, доходи від виданих кредитів Надання пільгових кредитів у галузі житлового будівництва
Фонд корпорації з фінансування дрібних і середніх підприємств Кошти бюджету, доходи від виданих кредитів Надання пільгових кредитів суб’єктам малого підприємництва
Фонд Експортно- імпортного банку Японії Кошти бюджету, доходи від виданих кредитів Пільгове кредитування експортерів

Доходи Пенсійного фонду України у 2006 році

              (тис.              грн)

Залишок коштів на початок року 2 280 450,0
1. Власні доходи: 50 560 946,2
обов’язкові внески підприємств, установ і організацій 45 385 306,4
обов’язкові внески громадян 3020524,9
кошти від платників, що працюють у галузі сільського господарства 567 517,5
обов’язкові внески від платників за спрощеною системою оподаткування 581 529,5
інші надходження 1 016 068,0
Усього власних доходів з урахуванням залишку 52 841 396,2
2. Кошти Державного бюджету України: 9 737 682,8
на виплату пенсій та допомоги військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинського складу строкової служби та їхнім сім’ям 352 972,8
на відшкодування виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсії та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд 4 574 893,0
на пенсійне забезпечення осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи 1 466 267,8
на компенсацію витрат від застосування платниками фіксованого сільськогосподарського податку 1 669 916,7
Інші витрати 1 673 632,5
3. Кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на виплату пенсій відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» 215 000,0
4. Кошти Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, всього: 118 732,0
Усього надходжень із усіх джерел фінансування 62 912 811,0
Видатки Пенсійного фонду України у 2006 році (тис. грн)
1. На виплату пенсій згідно з Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» 59 269 443,1
2. На утримання ПФУ та на виконання функцій призначення пенсій 886 877,7
3. На пенсійне забезпечення осіб, пенсія яким призначена згідно з іншими законодавчими актами 779 355,7
4. На виплату різниці у пенсійному забезпеченні наукових працівників 89 850,5
5 На виплату доплати інвалідам війни 250 033,5
6. Інші виплати 157 847,6
7. На проведення авансового фінансування виплати пенсій 580 450,0

Разом видатків за рахунок власних надходжень

62 013 668,1
1. Видатки за рахунок коштів Державного бюджету 7 854 716,3
2. Видатки за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття 215 000,0

3 Кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків 118 732,0
Разом видатків 70 202 306,4
Перевищення видатків над доходами 7 289 495,4
Покриття дефіциту за рахунок Державного бюджету України 7 289 495,4

Бюджет Фонду соціального страхування з тимчасової втрати

працездатності за 2005 рік

              (тис.              грн)

з/п

Назва статті Фактичне

виконання

1. Залишок коштів за станом на початок року 256 362
2. Доходи:
2.1. Надходження внесків на загальнообов\'язкове державне соціальне страхування та від сум єдиного податку 4 771 817
2.2. Надходження від часткової плати за путівки 89 740,0
2.3. Інші надходження 54 953
ВСЬОГО доходів із залишком 5152 872
3. Витрати:
На виплату ДОПОМОГИ:
3.1. По тимчасовій непрацездатності 1985 248
3.2. По вагітності і пологах 446 906
3.3 При народженні дитини 1 006 847
3.3.1. кількість одноразових виплат при народженні дитини 273 204,0
3.3.2. кількість щомісячних виплат при народженні дитини 719 464,0
3.4. На поховання 32 802
3.5. По догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у тому числі: 605 397
3.5.1. внески до Пенсійного фонду України та осіб, що отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку 49 300
3.6. Резерв страхових коштів X
3.7. Разом допомоги без урахування резерву 4 077 200
3.8. Витрати на виплату допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 12 873
3.9. По статті «Оздоровчі заходи» 779 709
3.10. Організаційно-управлінські заходи 174 502
3.11. Витрати по виконанню обов\'язків страховика 5 773
3.12. Витрати за рахунок коштів, одержаних від розміщення тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках 501
3.13. інші витрати (у тому числі позашкільне обслуговування) 25 243,0
Всього витрат: 5 075 300
4. Залишок коштів на кінець звітного періоду 77 572
5. Всього фонд оплати праці (млн грн) 122 638

Баланс фінансових ресурсів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

              (тис.              грн)

п/п

Показники 2002 2003 2004 2005 2006
Залишок коштів на 01.01 421 873,1 516 304,2 385 738,9 154 025,6 279 200,0
в т.ч. Резерв фонду 60 843,1 40 124,3 103 539,1 47 365,2 30 928,1
Надходження в поточному році, в т.ч.: 1 531 361,3 1 686 511,7 2 153 634,0 2 615 664,2 2 669 527,3
страхові внески 1 484 476,4 1 655 596,9 2 125 860,3 2 596 661,6 2 654 356,5
інші 6 546,4 21 010,5 27 440,2 18 051,5 10 090,8
Асигнування Державного бюджету (на безробітних з числа незастрахованих осіб, додаткові гарантії у зв\'язку з достроковим зняттям з експлуатації ЧАЕС та військовослужбовців, звільнених у зв\'язку з реформуванням Збройних Сил України) 40 338,5 9 904,3 333,5 951,1 9 480,0
Надходження - всього (з урахуванням залишку) 1 953 234,4 2 202 815,9 2 539 372,9 2 769 689,8 2 948 727,3
Видатки - всього, в т.ч.: 1 477 054,5 1920 616,1 2 432 712,5 2 525 673,8 2 948 727,3
1 фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, всього в. т.ч.: 1 010 624,0 1 307 544,5 1 604 820,4 1 829 496,8 2147 598,7
виплата допомоги у зв\'язку з безробіттям 715 324,3 862 089,8 979 072,6 1 165 653,3 1449 530,8
одноразова виплата для зайняття підприємницькою діяльністю 60 178,1 84 625,9 111 968,1 149 085,0 126 443,7
2 розвиток інформаційно- довідкової системи обслуговування безробітних 99 849,0 60 466,4 91 015,5 59 108,6 52 000,0
3 відшкодування Пенсійному фонду витрат, пов’язаних із достроковим виходом працівників на пенсію 73 943,1 87 732,1 95 715,7 162 809,4 215 000,0
4 спрямування на створення нових робочих місць працівникам вугільної промисловості; які вивільняються у зв’язку із закриттям шахт 98 220,1 104 308,6 0,0 0,0
5 резерв Фонду 40 124,3 103 539,1 47 365,2 30 928,1 21 588,7
середньорічний розмір страхових внесків до Фонду, % 2,6 2,4 2,4 2,2 1,8

<< | >>
Источник: Данілов Олександр Дмитрович, Серебрянський Дмитро Миколайович. Фінанси у запитаннях і відповідях: навчальний посібник / Національний університет державної податкової служби України. - 2-е вид., перероб. та доп. - К.:              2008.              -              535              с.. 2008

Еще по теме Глава 12. Державні цільові фонди:

  1. Глава 1. Сутність та функції фінансів
  2. Глава 2. Фінансова система
  3. Глава 3. Фінансова політика і фінансовий механізм
  4. Глава 4. Управління фінансами
  5. Глава 5. Фінанси домашніх господарств Яке визначення соціально-економічної категорії «домашнє господарство» трактує система національних рахунків ООН та вітчизняне законодавство?
  6. Глава 6. Фінанси підприємницьких структур У чому полягає зміст фінансової категорії «фінанси підприємств» ?
  7. Глава 7. Теоретичні основи державних фінансів У чому полягає економічна характеристика поняття «державні фінанси»?
  8. Глава 8. Бюджет і бюджетна система
  9. Глава 9. Доходи і видатки державного бюджету
  10. Глава 11. Державний кредит і державний борг
  11. Глава 12. Державні цільові фонди
  12. Глава 13. Місцеві фінанси
  13. Глава 14. Фінансовий ринок та фінансові інститути
  14. Глава 15. Страхування і страховий ринок
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -