11.9.3. Монголія

На початку 90-х років у Монголії розпочався процес трансформації фінансової системи від командної до ринкової. Але бюджетна система у значній мірі залишається такою, яка була у попередній період (радянського типу).

Формування нових фінансових інститутів у Монголії проходить у складних умовах розвитку грошово-кредитних відносин, що характеризується слабким фінансовим становищем більшої частини промислових підприємств, яке спричинене спадом виробництва, зменшенням бази оподаткування, зовнішньоекономічного та торговельного оборотів, зниженням рівня життя більшої частини населення, зростанням цін, інфляцією. В усіх галузях економіки відчувається необхідність у значних капіталовкладеннях для проведення модернізації і реконструкції підприємств. Різке падіння централізованих державних капіталовкладень, джерелом яких зовсім недавно були в основному державні кредити колишнього СРСР, не компенсується власними накопиченнями державних і приватизованих підприємств. Більша частина потенційних заощаджень населення вкладається в іноземну валюту, товари тривалого використання, золото, нерухомість або використовується на споживання, і таким чином не бере участі у накопиченні додаткових заощаджень для інвестування відтворювальних процесів в економіці.

До кінця 1994 р. кредитно-фінансова система Монголії була представлена практично лише банками. Формування відповідної ринковій економіці банківської системи в Монголії розпочалась з прийняття закону про банки в квітні 1990 р. В країні сформувалась двоступенева банківська система.

Згідно з монгольським законодавством Центральний банк (Мон-голбанк) має монопольне право емісії грошових знаків і несе повну відповідальність за стан грошового обігу. Він уповноважений брати участь у розробці та реалізації державної фінансової політики, кредитує комерційні банки і здійснює контроль за їх діяльністю, зберігає національні запаси дорогоцінних металів та іноземної валюти.

Основу банківської системи Монголії складають 15 комерційних банків і більше 600 їх відділень. Незважаючи на те, що кожний комерційний банк в Монголії має свою специфіку і традиційних партнерів у тих або інших галузях економіки, всі вони за своїм юридичним статусом є універсальними банками, тобто мають право надавати інвестиційні кредити і придбавати частки участі в підприємстві. Монгольські комерційні банки надають поки що невелику кількість послуг; вони, головним чином, пов\'язані із зберіганням та переказом грошей, проведенням розрахунків та платежів.

Державне регулювання банківської системи здійснюється через Центральний банк Монголії — Монголбанк. Він юридично не залежить від уряду і несе відповідальність за національну грошову політику, тобто політику управління грошовою масою, відсотком, кредитами. Серед використовуваних Монголбанком інструментів контролю за діяльністю комерційних банківських установ перевага надається методам адміністративно-прямого регулювання: встановлюються нижні межі депозитних ставок та рівень обов\'язкових резервів, обмежуються обсяги кредитів, які надають комерційні банки. Ліміт залишку заборгованості за наданими кредитами встановлюється Монголбанком для кожного комерційного банку чисто адміністративно. Відсутній загальний, єдиний для всіх комерційних банків рівень такого ліміту; ліміт встановлюється в кінці кожного кварталу. Це дещо ускладнює планування фінансових операцій банками, оскільки вони не знають, який ліміт залишків кредитної заборгованості їм буде встановлений через квартал, півроку, рік.

З 1993 р. всі розрахунки між комерційними банками здійснюються тільки через Монголбанк. Кліринговий центр являє собою організаційну структуру міжбанківського грошового ринку. Монгольські комерційні банки не мають права мати кореспондентські рахунки для здійснення розрахунків та платежів між собою. Поза кліринговим центром по кореспонденських рахунках платежі і розрахунки здійснюються комерційними банками тільки з іноземними банками.

Комерційні банки при необхідності могли отримувати від Монголбанка кредит, але не більше 25% від їх рахунку в кліринговому центрі під 18% в місяць. Монголбанк здійснює постійний контроль за комерційними банками і при недотриманні ними встановлених правил проводить комплексну ревізію їх фінансової діяльності. Усі комерційні банки мають право проведення валютних операцій на внутрішньому валютному ринку. У той же час в 1994 р. тільки 4 комерційні банки мали ліцензію на здійснення міжнародних платежів і розрахунків: Інвестиційно-технологічний банк, Народний банк, Банк торгівлі і розвитку, Страховий банк.

У цілому кредитно-фінансову систему Монголії характеризує замкненість, відносна ізольованість від зовнішнього світу. Монголія поки що залишається поза міжнародної Міжбанківської електронної системи передачі фінансової інформації і здійснення платежів — СВІФТ. У країні відсутні відділення та філіали іноземних комерційних банків. Разом з тим на рубежі XX і XXI століть, фінансова система Монголії почала суттєво змінюватися у напрямі побудови класичної ринкової фінансово-банківської системи.

286

287

<< | >>

↑

Источник: Карлін М. І.. Фінанси зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К: Кондор, 2004. - 384 с. 2004

Еще по теме 11.9.3. Монголія:

- Биржевая деятельность - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги, кредит, банки - Кредитование - Основы финансов - Финансовая математика - Финансовое право - Финансовый менеджмент - Финансы и кредит -