11.10.2. Республіка Куба
До розпаду Радянського Союзу Куба в основному використовувала радянську модель фінансової системи. Після розпаду СРСР і, відповідно, ненадходження з нього фінансової допомоги, Куба стик-нулася з серйозними фінансовими проблемами, з дефіцитністю бюджету.
Це змусило керівництво країни поступово реформувати фінансово-економічну систему, щоб зменшити дефіцит державного бюджету та зовнішню заборгованість.Особливістю видаткової частини державного бюджету Куби є значні видатки на оборону, на освіту і охорону здоров\'я, а також на підтримку сільського господарства (передусім — на вирощування і переробку цукрової тростини). Певні кошти виділяються з бюджету на лікування дітей з колишнього СРСР, які постраждали від Чорнобиля.
Суттєві доходи в державний бюджет приносять видобувна та переробна промисловість, а також сфера послуг, особливо — туристична галузь, хоч тут відбуваються далеко не однозначні процеси, які ведуть у тому числі до значного розшарування населення за доходами.
З 1994 р. влада висловила бажання звернути з прокладеного шляху в економіці, зберігши попередні ідеологічні установки. Орієнтиром у цьому став Китай, його модель реформування фінансової системи та економіки в цілому. Кубинці змогли отримувати допомогу від родичів з-за кордону та вкладати гроші у свій бізнес.
З\'явились так звані «паладарес» (у перекладі — «смак»). Маленькі, не більше ніж на 12 столиків, а як правило, на 5—6 столиків ресторани, артелі ремісників, майстерні по ремонту годинників, радіоапаратури і автотранспорту. Наприкінці 90-х знову запрацювали закриті в 80-х р. XX ст. селянські ринки. Але дуже швидко «кубинський НЕП», як назвали цей період послаблень в Європі, почав непокоїти його творців. У країні, де довгі десятиліття існувала розподільча карткова система, яка забезпечувала мінімум потреб, а м\'ясо і рибу не видавали по картках практично ніколи, «паладарес» пропонували різноманітні страви.
Звідки брали ці «нові кубинці» продукти, ніхто не знав. Звісна справа — хитрували, викручувались, порушували закони.Прихильники зрівнялівки у кубинському керівництві вирішили, що ці індивідуальні підприємства заробляють надто багато і подають поганий приклад держслужбовцям і робітникам, «розшаровують» суспільство. їх обклали великим податком. Кожний власник ресторанчику, хоча і організовував свій бізнес у себе вдома, повинен був
сплачувати податок по 700—800 доларів на місяць. Правда, і ціни в них доступні лише іноземцям — по 20—25 доларів за обід. В результаті кількість «паладарес» скоротилась за рік удвічі, а було їх 600 по всій країні. Якщо податок у майбутньому підвищать, вони можуть і зовсім «вмерти» ледь народившись. З таксистами, ремонтниками, ремісниками — та ж сама історія. Міністр економіки Хосе Луіс Род-ригес пояснює цей процес класичними термінами капіталізму: «Працює закон попиту і пропозиції. Податок на приватника — це створення однакових правил гри на ринку з державними закладами. В останніх набагато більше непрямих витрат. Ось і хай конкурують в рівних умовах».
Деякі послаблення режиму в сфері економіки замість бажаної соціальної стабілізації призвели лише до поглиблення соціальної нерівності та, разом з цим, до збільшення політичного невдоволення широких мас. Долар спровокував посилення впливу чорного ринку. Нині постійно зростає кількість кубинців, зайнятих в індустрії туризму (отже, пропорційно збільшується кількість населення, котра має прямий доступ до конвертованої американської валюти, що важливо для підтримання достойного рівня життя). Саме ця можливість доступу до долара та отримання життєвих благ, які надає його купівельна спроможність, збільшує прірву нерівності в країні і провокує зростання політичної напруженості. І тому люди намагаються втекти з офіційного економічного сектора, пов\'язаного з кубинською валютою песо, і перейти до тих сфер економіки, котрі є залежними від індустрії туризму.
Зрозуміло, що така своєрідність економічного розвитку на двох взаємонеприйнятних рівнях не може позитивно відбитися на політичній ситуації у країні.
Для кубинців, котрі не мають доступу до отримання доларів, ця тенденція означає не лише поглиблення соціальної нерівності, вона одночасно підриває також і саму віру в законність та легітимність політичного режиму, що декларує ідеї соціалістичної рівності і соціальної солідарності. Похідними подібної політики подвійних стандартів кубинського керівництва є не що інше, як зростання злочинності та корупції, бажання багатьох кубинців мігрувати за кордон (в першу чергу, в США).У нас немає реального соціалізму, — стверджують керівники Куби. — Ми завжди були іншими. Раніше ми були іншими. Раніше ми помилялись, копіюючи радянський досвід, але в роки, що співпали з радянською перебудовою, зрозуміли, що треба шукати власний — третій— шлях. Це — дещо середнє між кубинським революційним поривом у молодості і радянським відреченням від соціалізму. Ми можемо залишатися соціалістами на свій лад, зберігаючи принципи
19*
292
293
рівності, але поєднуючи їх з економічною диференціацією. І це зовсім не утопія, як вважають кубинські керівники, хоча рівень життя населення є дуже низьким. У той же час абсолютна більшість дослідників вказують на суттєві зміни у фінансово-економічній системі Куби в найближчі роки (у зв\'язку з хворобою Ф. Кастро).
11.10.3. Корейська Народно-Демократична Республіка
Тривалий час фінансова система КНДР нагадувала радянську, а зараз влада країни поступово переорієнтовує її на китайську модель. Після розпаду СРСР і так званого соціалістичного табору Північна Корея перестала отримувати певну допомогу з цих країн, що ускладнило балансування доходів і видатків державного бюджету. Особливо великі видатки у КНДР спрямовуються на утримання однієї з найбільших армій у світі (близько 1 млн чол.), а також на дотації підприємствам ВПК та на ядерну програму. Це негативно позначилося на розвитку інших галузей економіки КНДР, її фінансової системи, на місцевих фінансах та рівні життя населення.
Для значної частини населення характерне недоїдання, а в другій половині 90-х років XX ст. в Північній Кореї в результаті голода померло (за оцінками зарубіжних експертів) близько 2 млн осіб.Про те, що народ у Північній Кореї голодує, відомо давно. Йому пояснюють це тим, що у держави немає грошей для закупівлі продовольства, оскільки вони витрачаються на оборону і армію. Тому вона мусить займатися фальшивомонетництвом і розсилати по всьому світу під виглядом дипломатів тих, кого у цивілізованому світі називають наркокур\'єрами, щоб таким шляхом поповнити державний бюджет. По меншій мірі в 16 країнах світу останнім часом північно-корейські посланці були помічені в діяльності, яка аж ніяк не сумісна
їхнім статусом. Наприклад, двоє працівників посольства КНДР у Мексиці були затримані в Москві в аеропорту «Шереметьево» з незвичайним для дипломатів багажем. В опломбованих валізах знаходилось 35 кілограмів кокаїну, приблизна вартість якого становить
мільйона доларів. Експерт «Шпігеля» Рюдигер Фальзон впевнений, що в КНДР в середньому на площі 6900 га вирощується опіумний мак, що дає не менше 44 тонн отрути. Добре перероблена, вона повинна приносити майже триста мільйонів доларів прибутку. Є дані про припинення африканськими державами спроб північнокорейців торгувати слоновою кісткою. Є й інші дані — про контрабанду цигарок, спиртного, збуті підробного антикваріату в СНД.
Різке зниження товарообороту з Російською Федерацією (за 1992—1996 pp. — на 13%) змусило владу КНДР шукати нові джерела
доходів для бюджету. Одним із них стало, як свідчать західні експерти, виготовлення фальшивих доларів США (близько 15 млн в рік) та розповсюдження їх в Комбоджі, Японії, Монголії, на Близькому Сході, в Російській Федерації та в інших країнах.
В останні роки КНДР почала налагоджувати економічні зв\'язки з Республікою Кореєю, оскільки остання надає Північній Кореї значну гуманітарну допомогу, насамперед продовольством. Але це не вирішує основних фінансових проблем КНДР, оскільки керівництво цієї країни поки не готово реформувати свою фінансову систему.
Завдання і запитання для самоперевірки
Які основні доходи і видатки державного бюджету Польщі?
Які основні доходи і видатки гміни у Польщі?
Які особливості оподаткування в Польщі ви можете назвати? Як це впливає на розвиток бізнесу в країні?
Які особливості податкової системи в Чехії?
У чому полягають особливості реформи пенсійної системи в Угорщині? Які її результати?
Які фінансово-економічні причини обумовили високий рівень життя населення в сучасній Словенії? Зробіть порівняння фінансових систем Словенії та інших країн Балкан.
Проаналізуйте особливості реформування фінансових систем постсоціалістичних країн Європи та поясніть, чому ці країни досягли різних успіхів у цьому процесі.
Які особливості реформування фінансових систем окремих постсоціалістичних країн Прибалтики ви знаєте? Як це вплинуло на доходи населення і підприємств?
У чому полягають особливості реформування фінансової системи Білорусі? Які основні доходи і видатки державного бюджету цієї країни?
Які особливості розвитку фінансово-економічних систем постсоціалістичних країн Центральної Азії ви можете назвати?
Які особливості реформування фінансової системи В\'єтнаму? Чому В\'єтнам досяг високих результатів розвитку в останні роки?
Які особливості функціонування фінансових систем Куби і КНДР ви можете назвати? Що може чекати економіки цих країн в майбутньому?
Еще по теме 11.10.2. Республіка Куба:
- Республика Куба
- Закон про включення Західної України до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік і з’єднання її з Українською Радянською Соціалістичною Республікою (1 листопада 1939року)
- Закон про включення Західної України до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік і з\'єднання її з Українською Радянською Соціалістичною Республікою (1 листопада 1939 р.)
- Закон СРСР «Про віднесення до відання союзних республік законодавства про устрій судів союзних республік, прийняття цивільного, кримінального та процесуальних кодексів» (11 лютого 1957року)
- Стаття 7. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин на території республіки належить:
- Конституція Української Соціялістичної Радянської Республіки (1929 р.)
- Закон СРСР «Про перетворення Ради Народних Комісарів СРСР в Раду Міністрів СРСР і Рад Народних Комісарів союзних і автономних республік — в Ради Міністрів союзних і автономних республік» (15 березня 1946 р.)
- Договір про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (30 грудня 1922 р.)
- 11.9.2. Республіка Туркменістан
- Гроші козацької республіки
- 12.3.2. Федеративна Республіка Нігерія
- Декларація про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (30 грудня 1922 р.)
- Гроші Української Народної Республіки
- Утворення більшовицьких «південних республік» та їхніх охоронних органів.
- 12.1.4. Турецька Республіка Бюджетний устрій Туреччини
- Закон Центральної Ради «Про громадянство Української Народної Республіки» (2 березня 1918 року)
- Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки (1978 р.)