Оплата вчинюваних нотаріальних дій

Питання, пов'язані з оплатою вчинюваних нотаріальних дій, регулюються Законом України «Про нотаріат», Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. № 7-93 «Про дер­жавне мито», Указом Президента України від 10 липня 1998 р.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про нотаріат», за вчи­нення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють дер­жавне мито, встановлене чинним законодавством.

Державне мито справляється за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і органами міс­цевого самоврядування, а також за видачу дублікатів нота­ріально посвідчених документів за ставками, у розмірах час­тин неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (станом на сьогодні становить 17 грн).

За нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, відповідно до ст. 3 Декрету, державне мито стягу­ється в таких розмірах:

а) за посвідчення договорів відчуження житлових будин­ків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, а також ін­ших об'єктів нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження, - 1 відсоток суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

б) за посвідчення договорів відчуження земельних діля­нок, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження, - 1 відсоток суми договору, але не менше од­ного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

в) за посвідчення договорів купівлі-продажу об'єктів дер­жавного майна, що викуповується, - 0,1 відсотка вартості під­приємств;

г) за посвідчення договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів: дітям, одному з подружжя, батькам - 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян; іншим особам - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

ґ) за посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці, - 1 відсоток суми договору, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

д) за посвідчення установчих (засновницьких) догово­рів, інших установчих документів юридичної особи, догово­рів купівлі-продажу та інших договорів, що встановлюють зобов’язання відчуження частки (частини частки) у статутно­му (складеному) капіталі юридичної особи, договорів застави частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, актів приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства, інших правочинів про передачу або перехід частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, інших волевиявлень, пов’язаних із зміною участі у статутному (складеному) капі­талі юридичної особи, набуттям або припиненням такої учас­ті (зокрема заяв, дозволів, відмов тощо зі зміною або без змі­ни розміру статутного (складеного) капіталу), договорів поді­лу майна, договорів поруки та інших угод, що не підлягають оцінці, - 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян;

е) за посвідчення заповітів - 0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

є) за видачу свідоцтва про право на спадщину - 2 неопо­датковуваних мінімуми доходів громадян;

ж) за видачу подружжю свідоцтва про право власності на частку в спільному майні, нажитому за час шлюбу, - 0,03 не­оподатковуваного мінімуму доходів громадян;

з) за посвідчення довіреностей на право користування і розпорядження майном, крім транспортних засобів, інших са­мохідних машин і механізмів, та здійснення кредитних опера­цій: дітям, одному з подружжя, батькам - 0,03 неоподатковува­ного мінімуму доходів громадян; іншим громадянам - 0,1 нео­податковуваного мінімуму доходів громадян;

и) за посвідчення довіреностей на право користування і розпорядження транспортними засобами: дітям, одному з по­дружжя, батькам - 0,1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; іншим громадянам - 0,3 неоподатковуваного міні­муму доходів громадян;

і) за посвідчення загальних довіреностей на право корис­тування майном, включаючи транспортні засоби, мито визна­чається за ставками, передбаченими відповідно підпунктами «и» або «і» цього пункту;

ї) за посвідчення інших довіреностей - 0,02 неоподатко­вуваного мінімуму доходів громадян;

й) за вжиття заходів щодо охорони спадкового майна - 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;

к) за вчинення морського протесту - 0,3 неоподатковува­ного мінімуму доходів громадян;

л) за вчинення протестів векселів, пред’явлення чеків до платежу і посвідчення неоплати чеків - 0,3 неоподатковувано­го мінімуму доходів громадян;

м) за засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (за сторінку) - 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

н) за вчинення виконавчих написів - 1 відсоток суми, що стягується, або 1 відсоток вартості майна, яке підлягає витре­буванню, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів дохо­дів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян;

о) за засвідчення вірності копій документів та витягів з них (за сторінку) - 0,01 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

п) за засвідчення справжності кожного підпису на доку­ментах, зокрема справжності підпису перекладача (за кожний документ) - 0,02 неоподатковуваного мінімуму доходів гро­мадян;

р) за передачу заяв громадян, державних установ, під­приємств та організацій, фермерських господарств, колек­тивних сільськогосподарських підприємств, кооперативних об’єднань, об’єднань громадян іншим громадянам, державним установам, підприємствам і організаціям, фермерським гос­подарствам, колективним сільськогосподарським підприєм­ствам, іншим кооперативним об’єднанням та об’єднанням гро­мадян і вчинення інших нотаріальних дій, крім зазначених у підпунктах «а»-«с» вказаного пункту - 0,03 неоподатковува­ного мінімуму доходів громадян;

с) за видачу дублікатів нотаріально посвідчених докумен­тів - 0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

т) за нотаріальне посвідчення договорів:

- застави - 0,01 відсотка предмета застави, але не менше 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- оренди (суборенди) об’єктів нерухомості - 0,01 відсотка суми договору, але не менше 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- оренди (суборенди) земельних ділянок - 0,01 відсотка від грошової оцінки земельної ділянки, яка встановлюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України; у разі відсутності грошової оцінки земель - 1 відсоток суми догово­ру, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

у) за посвідчення іпотечних договорів, а також за посвід­чення договорів відступлення права вимоги за іпотечними до­говорами - 0,01 відсотка вартості предмета іпотеки, зазначе­ної в іпотечному договорі.

За нотаріальні та інші дії, вчинювані за межами нотаріаль­ної контори, виконавчого комітету сільської, селищної, місь­кої рад за місцем надання послуги, - у розмірі встановлених ставок за відповідні дії (крім цього, сплачуються фактичні ви­трати, пов'язані з виїздом для вчинення дій). За вчинення но­таріальних дій державними нотаріальними конторами, а та­кож посадовими особами органів місцевого самоврядування державне мито сплачується до вчинення нотаріальних дій, а за видачу дублікатів документів, що є в справах нотаріальних контор, копій документів, - при їх видачі.

Справляння держмита здійснюється нотаріусами з дотри­манням також Інструкції про порядок обчислення та справ­ляння державного мита, затвердженої Наказом Міністер­ства фінансів України від 7 липня 2012 р. за № 811, зареєстро­ваної в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2012 р. за № 1623/21935, із наступними змінами.

Видаючи свідоцтво про право на спадщину неповнолітнім спадкоємцям на момент відкриття спадщини (зокрема й тим, які не є дітьми спадкодавця), нотаріуси справляють державне мито тільки з повнолітніх спадкоємців незалежно від того, що на час отримання свідоцтва про право на спадщину неповно­літні досягли повноліття.

За нові свідоцтва про право на спадщину, що видаються у зв'язку із внесенням змін до свідоцтва про право на спадщи­ну на підставі згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщи­ну, на вимогу одного зі спадкоємців за рішенням суду, держав­не мито справляється на загальних підставах. При цьому сума державного мита, сплачена за первісне свідоцтво, підлягає по­верненню або за заявою платника зараховується в рахунок суми, що належить до сплати за видачу нового свідоцтва, якщо не минув рік з дня зарахування цієї суми до бюджету.

Сума державного мита, сплачена за посвідчення правочи­нів, визнаних судом недійсними, підлягає поверненню платни­ку, якщо не минув рік з дня зарахування цієї суми до бюджету.

У разі запису нових свідоцтв до реєстрів державних нотаріальних контор у відповідній графі вказується, коли і в якій сумі було справлено державне мито і де записано про стягнення.

При цьому до основних документів, що залишаються у справі державної нотаріальної контори, додається судове рішення про визнання відповідних свідоцтв недійсними.

За вчинення нотаріальних дій, за які державне мито справ­ляється пропорційно, державне мито обчислюється зі суми, що зазначена сторонами, з додержанням правил, викладе­них у пунктах 5-12 глави V «Порядок справляння державно­го мита із окремих видів дій і документів» Інструкції про поря­док обчислення та справляння державного мита, затвердже­ної Наказом Міністерства фінансів України від 7 липня 2012 р. за № 811.

За посвідчення договорів купівлі-продажу майна держав­них підприємств платниками державного мита є юридичні і фізичні особи, які направили свої кошти на придбання майна вказаних підприємств.

За посвідчення договорів, платежі за які провадяться пе­ріодично (наприклад, за договорами оренди майна), сума, з якої обчислюється і сплачується державне мито, визначається виходячи зі загальної суми платежів за договір за весь час його дії. Якщо договір укладено на невизначений строк, то держав­не мито обчислюється і сплачується виходячи зі загальної суми платежів за договором, але не більше ніж за три роки.

За посвідчення договорів застави (зокрема аграрних роз­писок) державне мито справляється виходячи з договірної вартості предмета застави за ставкою, визначеною підпунк­том «у» пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

За посвідчення іпотечних договорів, а також за посвідчен­ня договорів про відступлення права вимоги за іпотечними договорами, про продовження строку дії раніше укладеного договору або збільшення початкової суми договору державне мито обчислюється і справляється виходячи з оцінки нездій­снених прав і невиконаних обов’язків або суми, на яку збіль­шується сума раніше укладених договорів.

Зауважуємо, що за посвідчення договорів міни державне мито обчислюється з оціночної вартості того обмінюваного майна, яке, включаючи грошову доплату, буде мати вищу оці­ночну вартість.

Тобто за посвідчення договору міни державне мито справ­ляється з більшої оціночної вартості обмінюваного майна за ставками, вказаними в підпунктах «а», «б», «г» та «д» п. 3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від­повідно до родинних відносин.

За посвідчення договору майнового найму, за умовами якого до суми платежів зараховується вартість збудованих наймачем будівель та інших споруд, обладнання приміщень, вартість проведеного наймачем капітального ремонту тощо, сума, з якої обчислюється і справляється державне мито, ви­значається виходячи із розміру платежів за договором з ура­хуванням зарахованих сум.

За вчинення виконавчих написів належна до сплати сума державного мита, у випадку звільнення стягувача від її спла­ти, стягується з боржника разом з боргом за написом держав­ної нотаріальної контори.

За посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці, які не є договорами відчуження житлових будинків, квартир, кім­нат, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок, а та­кож інших об’єктів нерухомого майна, відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності громадянина, що здій­снює таке відчуження, договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів, стягується дер­жавне мито в розмірі 1 відсотка суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

За посвідчення договорів про порядок користування жит­ловим будинком, угод про розірвання раніше укладених дого­ворів стягується державне мито в розмірі 1 неоподатковува­ного мінімуму доходів громадян.

За посвідчення договорів про продовження строку дії або збільшення суми договору державне мито справляється залежно від характеру договору за тими самими ставками, що застосовувалися під час оплати державного мита первісних договорів.

Державне мито сплачується за місцем розгляду та оформ­лення документів і зараховується до бюджетів місцевого само­врядування на рахунки, відкриті в органах Державної казна­чейської служби України.

Пільги щодо сплати державного мита за вчинення нота­ріальних дій встановлені ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Від сплати державного мита звільняються:

1) громадяни - за посвідчення їхніх заповітів і договорів дарування майна на користь держави, а також на користь дер­жавних підприємств, установ і організацій;

2) фінансові органи та державні податкові інспекції - за видачу їм свідоцтв і дублікатів свідоцтв про право держави на спадщину та документів, необхідних для одержання цих сві­доцтв, за вчинення державними нотаріальними конторами виконавчих написів про стягнення податків, платежів, зборів і недоїмок;

3) громадяни - за видачу їм свідоцтв про право на спадщину:

- на майно осіб, які загинули при захисті СРСР і Украї­ни, у зв'язку з виконанням інших державних чи громадських обов'язків або з виконанням обов'язку громадянина щодо вря­тування життя людей, охорони громадського порядку та бо­ротьби зі злочинністю, охорони власності громадян або колек­тивної чи державної власності, а також осіб, які загинули або померли внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобиль­ською катастрофою;

- на майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку;

- на житловий будинок, пай у житлово-будівельному ко­оперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві при­ватної власності, якщо вони проживали в цьому будинку, квар­тирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця;

- на житлові будинки в сільській місцевості за умови, що ці громадяни постійно проживатимуть у цих будинках і працюватимуть у сільській місцевості;

- на вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних установах, на страхові суми за договорами особистого й май­нового страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, суми заробітної плати, авторське право, суми автор­ського гонорару і винагород за відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції;

- на майно осіб фермерського господарства, якщо вони є членами цього господарства;

4) неповнолітні та військовослужбовці:

- за видачу їм вперше паспорта громадянина України;

- за видачу їм свідоцтва про право на спадщину, батьки новонароджених дітей;

- при отриманні на дитину паспорта громадянина України;

5) громадяни (п.

- віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорно­бильської катастрофи, які постійно проживають до відселен- ня чи самостійного переселення або постійно працюють на те­риторії зони відчуження, безумовного (обов’язкового) і гаран­тованого добровільного відселення, за умови, що вони за ста­ном на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у зоні без­умовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;

- віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорно­бильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіо­екологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чо­тирьох років;

6) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (пар­тизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи: інваліди I та II груп;

7) місцеві державні адміністрації, виконкоми місцевих рад народних депутатів, підприємства, установи, організації, ко­лективні сільськогосподарські підприємства, що придбава- ють житлові будинки з надвірними будівлями (крім м. Києва та курортних місцевостей), квартири для громадян, які вия­вили бажання виїхати з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також громадяни, які виявили бажання виїхати з території, що зазна­ла радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської ка­тастрофи, та власники цих будинків і квартир;

8) всеукраїнські та міжнародні об’єднання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що мають місцеві осередки у більшості областей України, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), громадські організації інвалідів, їхні підприємства та уста­нови, республіканське добровільне громадське об’єднання «Організація солдатських матерів України» - за вчинення всіх нотаріальних дій;

9) Національний банк України та його установи, за винят­ком госпрозрахункових;

10) державні органи приватизації - за вчинення нота­ріусами виконавчих написів про стягнення заборгованості з орендної плати, а також за проведення аукціонів, за операції з цінними паперами;

11) громадяни, власники земельних часток (паїв), яким виділили в натурі (на місцевості) земельні ділянки, - за по­свідчення договорів міни земельних ділянок.

Надаючи громадянам пільги зі сплати державного мита за вчинення нотаріальних дій, нотаріус зважає на те, що:

- не втрачають права на пільгу зі сплати державного мита за видачу свідоцтва про право на спадщину на житло­вий будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квар­тиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власнос­ті, спадкоємці, які проживали зі спадкодавцем, але тимчасово виїхали з постійного місця проживання у зв’язку з навчанням (учні, студенти, аспіранти), тривалим відрядженням, прохо­дженням військової служби тощо;

- при видачі громадянам свідоцтва про право на спад­щину на житлові будинки в сільській місцевості для надання пільги зі сплати державного мита обов’язковою умовою є майбутнє проживання спадкоємців у цьому будинку. Спадко­ємці при одержанні свідоцтва про право на спадщину спла­чують державне мито у встановленому порядку. Надалі при пред’явленні відповідних документів про реєстрацію місця проживання у цьому житловому будинку, що знаходиться у сільській місцевості, та довідки з місця роботи про працевла­штування у сільській місцевості за заявою громадянина дер­жавне мито підлягає поверненню, якщо не минув рік з дня за­рахування його до бюджету;

- пільга зі сплати державного мита встановлена п. 18 ст. 4 Декрету «Про державне мито» при його сплаті за вчинення дій і видачу документів, що стосуються безпосередньо цих грома­дян, незалежно від того, хто звернувся за вчиненням в їхніх ін­тересах дій та одержанням документів.

Згідно зі ст. 5 Декрету, місцеві ради мають право встанов­лювати додаткові пільги для окремих платників щодо сплати державного мита, яке зараховується до місцевих бюджетів, а центральний орган виконавчої влади, що забезпечує форму­вання та реалізацію державної бюджетної політики, - щодо державного мита, яке зараховується до державного бюджету України.

Однак сплачене державне мито підлягає поверненню част­ково або повністю у випадках внесення мита в більшому роз­мірі, ніж передбачено чинним законодавством, та у разі відмо­ви державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських рад у вчиненні нотаріальних дій.

Повернення державного мита провадиться за умови, якщо заяву про повернення мита подано до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету.

Платники державного мита несуть відповідальність за правильність його стягнення, а також за своєчасність і повно­ту зарахування до бюджету, передбачену законодавством. За несвоєчасне або неповне зарахування державного мита до бю­джету справляються пеня та штрафи відповідно до закону.

Міністерство фінансів України, Державна фіскальна служба України, її головні управління, місцеві державні податкові інспекції фіскальної служби проводять перевірки стосовно правильності справляння державного мита, а також своєчасності й повноти внесення його до бюджету в усіх уповноважених органах, що його справляють.

Під час перевірки у державній нотаріальній конторі і в інших органах, що вчинюють нотаріальні дії, документів щодо вчинення нотаріальних дій за період, що перевіряється, потрібно встановити за кожним документом: правильність застосування ставок державного мита; визначення суми, з якої справляється державне мито, в процентному відношенні до відповідної суми документа (вартості відчужуваного майна тощо); надання пільг зі сплати державного мита, а також перевірити, чи стягується державне мито з боржника при проведенні стягнення, вказаного у виконавчому написі, якщо стягувач звільнений від сплати державного мита.

Правильність справляння державного мита виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад перевіряється шляхом зіставлення других примірників розрахункових/ касових документів з даними реєстрації виданих документів, нотаріальних дій, а також зі залишеними в справах сільських, селищних, міських рад примірниками заповітів та інших документів. Перевіряючи нотаріальні дії, пов'язані з відчу­женням об'єктів нерухомого майна, правильність запису в реєстрах для реєстрації нотаріальних дій, потрібно звірити їх з даними обліку розрахункових операцій сільських, селищних, міських рад.

Статтею 19 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що за надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нота­ріальними діями, а також технічного характеру справляється окрема плата у розмірах, що встановлюються Головним управ­лінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справ­ляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою. Опла­та додаткових послуг правового характеру, що надаються при­ватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріаль­ної дії, провадиться за домовленістю сторін.

З доходу приватного нотаріуса справляється податок, встановлений Податковим кодексом України.

Крім того, приватні нотаріуси є платниками податку на обов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».

6.12.