Накладання заборони відчуження нерухомого майна

Накладання заборони відчуження майна спрямоване на своєчасне виконання боржником певного зобов’язання.

Накладання заборони вчиняється за місцезнаходженням житлового будинку, будівлі, садиби, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи за місцем розта­шування земельної ділянки, а також за місцем державної реє­страції транспортного засобу або за місцезнаходженням одні­єї зі сторін правочину.

Підставами накладання заборони відчуження цього май­на (майнових прав на нерухоме майно) можуть бути:

- повідомлення установи банку, підприємства чи орга­нізації про видачу громадянину позики (кредиту) на будів­ництво, капітальний ремонт чи купівлю житлового будинку (квартири);

- посвідчення договору застави (іпотеки) житлового бу­динку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ді­лянки, іншого нерухомого майна, майнових прав на нерухоме майно, а також транспортного засобу, що підлягає державній реєстрації, або при посвідченні договору про внесення змін щодо предмета застави (іпотеки), якщо це передбачено дого­вором;

- звернення органу опіки та піклування з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право власності або проживає у житловому будинку, квартирі, іншо­му приміщенні, на відчуження якого накладається заборона;

- посвідчення договору довічного утримання (догляду);

- повідомлення іпотекодержателя;

- видача свідоцтва про право на спадщину на нерухо­ме майно спадкоємцям фізичної особи, оголошеної померлою (строком на п'ять років);

- одержання повідомлення про смерть одного з подруж­жя, які за життя склали спільний заповіт подружжя;

- посвідчення спадкового договору;

- інші випадки, які передбачені законом.

Накладання заборони щодо відчуження нерухомого май­на проводиться шляхом учинення посвідчувального напису на повідомленні банку, підприємства чи організації про вида­чу позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю житлового будинку, квартири.

Накладання заборони щодо відчуження за спадковим до­говором, договором довічного утримання (догляду), застави (іпотеки), а також при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно спадкоємцям фізичної особи, оголошеної померлою, проводиться шляхом вчинення посвідчувального напису на всіх примірниках договору або свідоцтва про пра­во на спадщину.

Накладання заборони щодо відчуження майна при одер­жанні повідомлення про смерть особи, яка за життя склала спільний заповіт подружжя, вчинюється нотаріусом, яким заведено спадкову справу, на примірнику поданого нотаріусу заповіту, про що надсилається повідомлення нотаріусу, який посвідчив заповіт.

Накладання заборони щодо відчуження майна за звернен­ням органу опіки та піклування з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право власності або проживає у житловому будинку, квартирі, іншому примі­щенні, вчинюється нотаріусом на копії рішення зазначеного компетентного органу. Наголошуємо, що ні державний, ні при­ватний нотаріус не вправі накласти арешт на майно.

Реєстрація накладання заборони відчуження майна нота­ріусами відбувається шляхом проведення відповідного запису в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та реєстрі для реє­страції заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, арештів, накладених на майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів.

Окрім цього, накладені заборони щодо відчуження підля­гають реєстрації в Алфавітній книзі обліку реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, а також арештів, накладених на таке майно судами, слідчими органами, і реє­страції зняття таких заборон та арештів, що ведеться як при­ватними нотаріусами, так і державними нотаріальними кон­торами.

Зняття заборони відчуження майна державними та при­ватними нотаріусами відбувається у таких випадках (при одержанні повідомлення):

- кредитора про погашення позики;

- про припинення (розірвання, визнання недійсним) до­говору застави (іпотеки);

- про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в ра­хунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки;

- про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору;

- органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини;

- про скасування рішення суду про оголошення фізич­ної особи померлою або закінчення п'ятирічного строку з часу відкриття спадщини на майно особи, оголошеної померлою;

- про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт;

- про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбав­лення батьківських прав;

- про смерть відчужувана за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір;

- про відчуження майна, переданого під виплату ренти;

- за рішенням суду;

- в інших випадках, передбачених законом.

У разі якщо заборону знімає нотаріус, який її не накладав, він направляє за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про зняття заборони.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 537 Цивільного кодексу Украї­ни, нотаріус може зняти заборону відчуження заставленого майна за заявою боржника. Як доказ зазначеного нотаріусу боржником подаються: копія зобов’язання, копія договору за- стави/іпотеки, квитанція про внесення в депозит нотаріуса на­лежних кредиторові грошових коштів або цінних паперів, які свідчили би про повне і безумовне виконання зобов’язання, копія повідомлення нотаріуса кредиторові про внесення бор­гу в депозит, копія заяви боржника, переданої нотаріусом кре­диторові відповідно до вимог Порядку вчинення нотаріаль­них дій нотаріусами України, щодо вчинення цим кредитором необхідних дій зі зняття заборони відчуження тощо.

У разі зняття заборони на примірнику правочину, що залишається у справах нотаріуса, проставляється відмітка про зняття заборони, проставляються дата, підпис нотаріуса та його печатка.

Повідомлення судових або слідчих органів та органів дер­жавної виконавчої служби про зняття арешту після опрацю­вання повертається нотаріусом ініціаторам звернення. Копія такого повідомлення залишається у справах нотаріуса.

Про зняття заборони, а також про зняття судовими або слідчими органами та органами державної виконавчої служ­би накладеного ними арешту на майно нотаріус робить відпо­відні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухо­мого майна.

Новелою нотаріальної практики є накладання заборо­ни щодо відчуження грошових сум, що будуть зараховані за­явником вимоги, визначеним відповідно до статті 65-2 Зако­ну України «Про акціонерні товариства», на рахунок умовного зберігання (ескроу), який був відкритий згідно зі Законом України «Про акціонерні товариства».

Накладання заборони на відчуження грошових сум, які бу­дуть зараховані заявником вимоги на рахунок умовного збері­гання (ескроу), (ч. 9 ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства»), відповідно до встановленого обмеження (обтя­ження) акцій товариства здійснюється нотаріусами на підста­ві таких документів, наданих особою (заявником вимоги):

1) публічна безвідклична вимога;

2) засвідчені депозитарною установою або Центральним депозитарієм цінних паперів, якщо акції, що придбаваються, зберігаються Центральним депозитарієм як уповноваженим на зберігання, документи про вид обмеження (обтяження), яке накладено на акції, що придбаваються;

3) засвідчена депозитарною установою або Центральним депозитарієм цінних паперів, якщо акції, що придбаваються, зберігаються Центральним депозитарієм як уповноваженим на зберігання, інформація про особу, в інтересах якої накладе­но обмеження (обтяження) та/або якою накладено обмежен­ня (обтяження) на акції, що придбаваються.

Нотаріусом факт накладання заборони щодо відчуження грошових сум, що будуть зараховані заявником вимоги, визна­ченим відповідно до ч.4 ст. 65-2 Закону України «Про акціонер­ні товариства», на рахунок умовного зберігання (ескроу), від­критий відповідно до Закону України «Про акціонерні товари­ства», проводиться шляхом вчинення посвідчувального напи­су на публічній безвідкличній вимозі. Водночас один примір­ник публічної безвідкличної вимоги з написом нотаріуса про накладення заборони на відчуження грошових сум видається заявнику вимоги, а інший залишається на зберіганні у спра­вах нотаріуса.

Також здійснюється реєстрація заміни предмета обтя­ження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна у разі, якщо в цьому реєстрі зареєстровано обтяження/обмеження на акції, щодо яких заявлено публічну безвідкличну вимогу.

Реєстрація заміни предмета обтяження здійснюється тіль­ки за заявою заявника вимоги шляхом заміни акцій як пред­мета обтяження на грошові кошти.

А у випадку реєстрації заміни предмета обтяження акцій, щодо яких заявлено публічну безвідкличну вимогу, предмет обтяження замінюється на грошові кошти.

На підставі заяви обтяжувача (особи, в інтересах якої встановлено обмеження/обтяження, та/або осіб, якими вста­новлено обмеження/обтяження) відбувається зняття забо­рони відчуження грошових сум та реєстрації припинення обтяження.

Нотаріус, який накладав заборону, на підставі документа про виконання вимоги обтяжувача знімає заборону відчужен­ня грошових сум. У разі якщо зняття заборони проводиться ін­шим нотаріусом, який її не накладав, то він направляє за міс­цем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про зняття заборони.

Важливо наголосити, що при знятті вказаної заборони на примірнику документа про виконання вимоги обтяжувача, що залишається у справах нотаріуса, обов’язково мусить простав­лятися відмітка про зняття заборони, дата, яка скріпляється підписом та печаткою нотаріуса.

8.4.