Глосарій

А

Акт опису спадкового майна - проводиться за участю заін­тересованих осіб (за бажанням) і не менше ніж двох свідків. В акті опису мають бути зазначені: дата й час складання акта опису, а також прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який проводить опис; найменування державної нотаріальної контори або нотаріально­го округу, в якому зареєстрований приватний нотаріус; дата одер­жання заяви про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна (повідомлення про орієнтовний склад спадкового майна) або до­ручення нотаріуса, яким заведено спадкову справу, про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна; прізвище, ім'я, по бать­кові, адреса, а за потреби - місце роботи та посади осіб, які беруть участь в описі; прізвище, ім'я, по батькові спадкодавця, дата його смерті, місце відкриття спадщини та місцезнаходження спадко­вого майна; відомості про спадкоємців; відомості про те, чи було опечатано приміщення до прибуття нотаріуса і ким, стан пломб і печаток, якщо приміщення опечатано; опис спадкового майна з детальною характеристикою кожної речі окремо (колір, вага, но­мінал, розмір, сорт, марка, рік випуску, а для іноземної валюти - купюра, її номінал, вартість за курсом Національного банку Укра­їни тощо) та визначення їх вартості з урахуванням відсотка зносу.

Анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріаль­ною діяльністю - відбувається шляхом видачі відповідного на­казу Міністерства юстиції України на підставі рішення Вищої ква­ліфікаційної комісії нотаріату.

Б

Боржник за договором іпотеки - іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання.

В

Види нотаріальних дій, які вчиняють державні та при­ватні нотаріуси України, - посвідчують правочини (догово­ри, заповіти, довіреності тощо); вживають заходів щодо охоро­ни спадкового майна; видають свідоцтва про право на спадщи­ну; видають свідоцтва про право власності на частку в спільно­му майні подружжя в разі смерті одного з подружжя; видають сві­доцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів); ви­дають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аук­ціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися; провадять опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме; видають дублікати нотаріаль­них документів, що зберігаються у справах нотаріуса; наклада­ють заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягає державній реєстрації; на­кладають заборону щодо відчуження грошових сум, які будуть зараховані заявником вимоги, визначеним згідно з ч.

Види нотаріальних дій, що вчиняють державні нотаріуси в державних нотаріальних архівах, - видають дублікати доку­ментів та засвідчують вірність копій і виписок з документів, які зберігаються у справах цих архівів.

Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної осо­би - здійснюється за паспортом громадянина України або інши­ми документами, передбаченими ст. 43 Закону України «Про нота­ріат» (крім посвідчення водія, особи моряка, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, виданого за міс­цем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, котра звернулася по вчинення нотаріальної дії. У разі по­треби нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідом­лювати свої дії та (або) керувати ними.

Вимоги до особи, яка має намір займатися нотаріальною діяльністю в Україні, - громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж ро­боти у сфері права не менш як шість років, з них помічником но­таріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідо­цтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Вища кваліфікаційна комісія нотаріату - орган, що ви­значає рівень професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішує питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Вірність копії з копії рішення суду (витяг з нього) - може бути засвідчена нотаріусом за наявності відмітки про те, що це рі­шення набрало законної сили, і за наявності відмітки про те, що оригінал рішення міститься в справах суду, який видав документ.

Внутрішній фінансовий моніторинг - сукупність заходів з: виявлення фінансових операцій, що підлягають внутрішньо­му фінансовому моніторингу, зі застосуванням підходу, що ґрун­тується на проведенні оцінки ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування теро­ризму; ідентифікації, верифікації клієнтів (представників клі­єнтів), ведення обліку таких операцій та відомостей про їх учас­ників; обов’язкового звітування до центрального органу вико­навчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобіган­ня та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних зло­чинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню роз­повсюдження зброї масового знищення про фінансові операції, щодо яких виникає підозра, а також подання додаткової та іншої інформації у випадках, передбачених Законом України «Про за­побігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержа­них злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуван­ню розповсюдження зброї масового знищення».

Г

Гарантії нотаріальної діяльності - закріплений нормами нотаріального права комплекс заходів та засобів, що покликані забезпечити усім суб'єктам нотаріальних правовідносин можли­вість використовувати надані їм права та виконувати покладені на них обов'язки.

Гарантії нотаріального процесу - є складовою гарантій нотаріальної діяльності.

Головне територіальне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні тери­торіальні управління юстиції в областях, містах Києві та Сева­стополі - територіальні органи Міністерства юстиції України й ті, що підпорядковуються йому.

Графік проведення планових комплексних перевірок ор­ганізації роботи державної нотаріальної контори, державно­го нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса та дотримання державними і приват­ними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій і вико­нання ними правил ведення нотаріального діловодства - по­годжується зі структурним підрозділом Міністерства юстиції, на який покладено повноваження щодо формування і забезпечення реалізації державної політики у сфері нотаріату, та затверджуєть­ся начальником головного управління юстиції на рік.

Д

Державна нотаріальна контора - юридична особа, яка ство­рюється і ліквідується Міністерством юстиції України та реєстру­ється у встановленому законом порядку. Очолює державну нота­ріальну контору завідувач, який призначається з-поміж осіб, ко­трі мають свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяль­ністю.

Державне мито - сума, яка справляється за вчинення нота­ріальних дій державними нотаріальними конторами й органами місцевого самоврядування, а також за видачу дублікатів нотарі­ально посвідчених документів.

Державний нотаріальний архів - юридична особа, створю­ється і ліквідується Міністерством юстиції України й має печат­ку зі зображенням Державного Герба України та своїм наймену­ванням.

Державна реєстрація юридичних осіб, громадських фор­мувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення дер­жавою факту створення або припинення юридичної особи, гро­мадського формування, що не має статусу юридичної особи, за­свідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об’єднання, по­літичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відо­мостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведен­ня інших реєстраційних дій, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Державне регулювання нотаріальної діяльності - полягає у: встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріаль­ної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нота­ріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайнят­тя нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організа­цією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення но­таріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здій­снюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевір­ки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні пере­ліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встанов­ленні правил професійної етики нотаріусів.

Державний фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами державного фінансового моніто­рингу і спрямовуються на виконання вимог законодавства у сфе­рі запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одер­жаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансу­ванню розповсюдження зброї масового знищення.

Джерела нотаріального процесуального права - норма­тивно-правові акти, прийняті уповноваженими державними ор­ганами, в яких закріплені правила, що врегульовують порядок здійснення повноважень нотаріальними та квазінотаріальними органами держави і порядок вчинення ними нотаріальних дій.

Дія Гаазької Конвенції 1961 року - поширюється на доку­менти про освіту, цивільного стану, трудового стажу, свідоцтв про знаходження в живих, довідки, довіреності, судові рішення та ма­теріали у цивільних, сімейних і цивільних справах та ін.

До нотаріально посвідчених заповітів (крім секретних) - прирівнюються: заповіти осіб, які перебувають на лікуванні у лі­карні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров’я, а також осіб, які проживають у будинках для осіб похилого віку та інвалідів, посвідчені головними лікарями, їхніми заступника­ми з медичної частини або черговими лікарями цих лікарень, гос­піталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров’я, а також начальниками госпіталів, директорами або головними лікарями будинків для осіб похилого віку та інвалідів; заповіти осіб, які перебувають під час плавання на морських, річкових суднах, що ходять під прапором України, посвідчені капітанами цих суден; заповіти осіб, які перебувають у пошукових або інших експеди­ціях, посвідчені начальниками цих експедицій; заповіти військо­вослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріусів чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також заповіти працівників, членів їх сімей і чле­нів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (началь­никами) цих частин, з’єднань, установ або військово-навчальних закладів; заповіти осіб, які тримаються в установах виконання покарань, посвідчені начальниками таких установ; заповіти осіб, які тримаються у слідчих ізоляторах, посвідчені начальниками слідчих ізоляторів.

До нотаріально посвідчених довіреностей - прирівнюють­ся: довіреності військовослужбовців або інших осіб, які перебу­вають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово- лікувальних закладах, посвідчені начальниками цих закладів, їх­німи заступниками з медичної частини, старшими або черговими лікарями; довіреності військовослужбовців, а в пунктах дисло­кації військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадових осіб органів місцево­го самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також довіре­ності працівників, членів їхніх сімей і членів сімей військово­службовців, посвідчені командирами (начальниками) цих час­тин, з'єднань, установ або військово-навчальних закладів; дові­реності осіб, які тримаються в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах, посвідчені начальниками таких установ чи слідчих ізоляторів; довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, посвідчені уповноваженою на це по­садовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіре­ностей на право розпорядження нерухомим майном, довіренос­тей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортни­ми засобами.

З

Загальні правила нотаріального провадження - передба­чають: місце і строки вчинення нотаріальних дій; встановлен­ня особи громадянина, який звернувся по вчинення нотаріаль­ної дії; перевірка дієздатності громадян та правоздатності юри­дичних осіб, що беруть участь в угодах, а також перевірка повно­важень представників; підписання нотаріально посвідчуваних документів; витребування відомостей і документів, необхідних для вчи-нення нотаріальних дій; вимоги до документів, що по­даються для вчинення нотаріальних дій; заходи, що вживають­ся нотаріусами та іншими посадовими особами, які вчиняють но­таріальні дії при виявленні порушень закону; відмова у вчиненні нотаріальних дій; оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні; нотаріальне діловодство; оплата нотаріальних дій.

Заповіт - особисте розпорядження фізичної особи на випа­док своєї смерті, яке складається у письмовій формі, зі зазначен­ням місця й часу його складання та посвідчується нотаріусом або спеціально уповноваженими на це посадовими особами.

Засвідчення копій офіційних документів, які видаються органами реєстрації актів цивільного стану і надалі викорис­товуватимуться за кордоном, - нотаріусами здійснюється лише після попередньої легалізації оригіналів цих документів або про­ставляння апостиля.

Застава повітряних та морських суден, суден внутрішньо­го плавання, космічних об'єктів, майнових прав на нерухо­мість, будівництво якої не завершено, - регулюється за прави­лами, визначеними Законом України «Про іпотеку».

Заставна - іпотечний цінний папір, який засвідчує безумов­не право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов'язання - право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставна оформ­люється, якщо її видача передбачена іпотечним договором.

Заставодавцем при заставі майна - може бути його власник (сам боржник чи третя особа - майновий поручитель), який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник в установленому порядку передав майно і право застави на це майно.

Заставодержателем земельних ділянок сільськогоспо­дарського призначення та прав на них (оренди, емфітев- зису) - можуть бути лише банки.

Заходи щодо охорони спадкового майна - вживаються зазначеним нотаріусом або нотаріусом за місцезнаходженням майна, якому нотаріус, котрий веде спадкову справу, надіслав доручення.

І

Ідеологічні гарантії нотаріального процесу - наявні в Україні культурні цінності, загальний рівень суспільної свідомос­ті, правової культури, характер усвідомлення та сприйняття ши­рокими верствами населення природи і призначення нотаріату.

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов’язання нерухо­мим майном, що залишається у володінні і користуванні іпоте­кодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі неви­конання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одер­жати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки пе­реважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме май­но для забезпечення виконання власного зобов’язання або зобов’язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодав- цем може бути боржник або майновий поручитель.

Іпотекодержатель - кредитор за основним зобов’язанням.

К

Компетенція нотаріальних органів - коло повноважень но­таріальних органів відповідно до чинного законодавства.

Компетенція консульських установ України - щодо вчи­нення нотаріальних дій: посвідчують угоди (договори, заповіти, довіреності тощо), крім іпотечних договорів, угод про відчужен­ня та заставу житлових будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок, іншого нерухомого майна, що знахо­диться в Україні; вживають заходів до охорони спадкового май­на; видають свідоцтва про право на спадщину; видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя; засвідчують вірність копій документів і виписок з них; засвідчують справжність підпису на документах; засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови іншою; посвідчують факт, що громадянин є живим; посвідчують факт знаходження громадянина в певному місці; посвідчують тотож­ність громадянина з особою, зображеною на фотокартці; посвід­чують час пред’явлення документів; приймають у депозит гро­шові суми і цінні папери; вчиняють виконавчі написи; прийма­ють на зберігання документи; вчиняють морські протести; вида­ють дублікати посвідчених ними документів.

Консульська легалізація - підтвердження відповідності до­кументів законодавству держави їх походження є засвідченням справжності підпису службової особи, її статусу (ролі, в якій ви­ступала особа) та, в певних випадках, автентичності печатки упо­вноваженого державного органу на документах та актах з метою використання їх в іншій країні.

М

Міністерство юстиції України - головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує форму­вання та реалізує державну правову політику, державну політи­ку з питань банкрутства та використання електронного цифро­вого підпису, у сфері нотаріату, що забезпечує формування та реа­лізацію державної політики у сфері архівної справи і діловодства.

Місце відкриття спадщини - підтверджується: довідкою про реєстрацію або останнє місце проживання виконавчого ор­гану сільської, селищної або міської ради, сільського голови (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації міс­ця проживання особи на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження від­повідної сільської, селищної або міської ради, або іншим доку­ментом, що може підтверджувати відповідний факт (копією ак­тового запису про смерть, домовою книгою тощо).

Н

Нотаріальні дії, що їх вчиняють посадові особи органів місцевого самоврядування, - регулюються ст. 37 Закону Украї­ни «Про нотаріат». Вони, зокрема: вживають заходів щодо охо­рони спадкового майна; посвідчують заповіти (крім секретних); видають дублікати посвідчених ними документів; засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок із них; засвід­чують справжність підпису на документах; видають свідоцтва про право на спадщину; видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з по­дружжя. Дії, передбачені пунктами 6 і 7 ч. 1 ст. 37 Закону Укра­їни «Про нотаріат», вчиняють уповноважені посадові особи ор­гану місцевого самоврядування, які мають вищу юридичну осві­ту, досвід роботи у галузі права не менше трьох років, пройшли протягом року стажування у державній нотаріальній конторі або в приватного нотаріуса, завершили навчання щодо роботи з єдиними й державними реєстрами, що функціонують у системі Міністерства юстиції України, та склали іспит зі спадкового пра­ва у порядку, встановленому Міністерством юстиції України. За­значені посадові особи органів місцевого самоврядування не ма­ють права на оформлення документів, призначених для викорис­тання за межами державного кордону.

Нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи - підписуються у присутності нотаріуса. Якщо заява чи інший документ підписані за відсутності нотаріуса, осо­ба, яка звернулася по вчинення нотаріальної дії, повинна особис­то підтвердити, що документ підписаний нею.

Нотаріат в Україні - система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що ма­ють юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, перед­бачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Нотаріат України - це система органів і посадових осіб, на які законодавством України покладено обов'язок вчиняти нота­ріальні дії від імені держави Україна, які спрямовані на юридичне закріплення безспірних цивільних прав і фактів та які здійсню­ються з метою захисту прав і законних інтересів фізичних та юри­дичних осіб, котрі звертаються по вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія - ціла система дій процесуального характе­ру, що здійснюються у встановленому законом порядку уповно­важеними особами і спрямовані на досягнення певного результа­ту з реалізації та (або) закріплення прав і законних інтересів гро­мадян та організацій.

Нотаріальна дія вважається вчиненою - з моменту внесен­ня про це запису до реєстру для реєстрації нотаріальних дій. А за­пис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій є доказом вчинен­ня нотаріальної дії.

Нотаріальна діяльність - професійна непідприємницька діяльність нотаріусів, спрямована на сприяння громадянам, під­приємствам, установам та організаціям у здійсненні їхнього пра­ва на захист законних інтересів, яка провадиться шляхом учинен­ня ними і нотаріальних дій відповідно до чинного законодавства України, і інших нотаріальних дії, передбачених законодавством України, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Нотаріальна палата України - організація, яка здійснює професійне самоврядування у сфері нотаріату. Нотаріальна палата України є неприбутковою юридичною особою, має свою печатку, її діяльність здійснюється відповідно до законодавства та її статуту.

Нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса за­інтересованої особи, зокрема про особу, її майно, особисті майно­ві та немайнові права і обов'язки тощо.

Нотаріальне право як навчальна дисципліна - система наукових знань про нотаріальне право - галузь права і законо­давства, призначеного для вивчення у відповідних навчальних закладах, передусім юридичних.

Нотаріальне провадження - сукупність процесуальних дій, вчинюваних нотаріусами й іншими суб'єктами нотаріального процесу в певному, закріпленому нотаріальним законодавством порядку.

Нотаріальне процесуальне право як одна з галузей юри­дичної науки - система наукових знань, правових ідей, теоре­тичних поглядів, понять, а також знань про правовий статус но­таріуса, про порядок здійснення ними нотаріальної діяльності, а також порядок вчинення нотаріусами нотаріальних дій, які ста­новлять предмет нотаріального права.

Нотаріальний округ - територіальна одиниця, в межах якої нотаріус здійснює нотаріальну діяльність і в межах якої знахо­диться державна нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче місце (контора) приватного нотаріуса.

Нотаріальний правочин - правомірна дія особи-учасника цивільних правовідносин, що має для цього достатню дієздат­ність і переслідує мету - набуття, зміну та припинення цивільних прав та обов'язків, посвідчена у нотаріальному порядку.

Нотаріальний процес - різновид юридичного процесу, що зводиться до передбаченого законом порядку вчинення нота­ріальних дій.

Нотаріальний процес - сукупність учинюваних нотаріаль­них проваджень або нотаріальних дій, якщо за однією заявою вчиняється одне провадження, та нотаріально-процесуальних правовідносин, які виникають під час вчинення нотаріального провадження.

Нотаріальний процес - правова форма діяльності уповно­важених на те органів держави і посадових осіб. Вчинення нота­ріальних дій здійснює суворо встановлене коло осіб, конкрет­ний склад і обсяг компетенції яких передбачені законодавством (ст.ст. 1, 3, 34-40 Закону України «Про нотаріат»).

Нотаріальний процес - діяльність, безпосередньо пов'язана з необхідністю використання різних методів і засобів юридичної техніки. У нотаріальному процесі існує система вимог, що став­ляться до нотаріального провадження. Оскільки нотаріальний процес є різновидом юридичного процесу і зводиться до перед­баченого законом порядку вчинення нотаріальних дій, він харак­теризується складним структурним змістом.

Нотаріус - уповноважена державою фізична особа, яка здій­снює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну но­таріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, перед­бачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Но­таріус не може засвідчувати справжність підпису фізичної особи на документі, у якому стверджуються обставини, право посвід­чення яких належить лише відповідному державному органові (час народження, шлюбу, смерті, наявність хвороби, інваліднос­ті, права власності на майно тощо). Справжність підпису на зазна­ченому документі може бути засвідчена в тому разі, якщо доку­мент призначений для подання до компетентних органів іншої держави.

О

Обов'язки нотаріуса - здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до Закону «Про нотаріат» і складеної при­сяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти гро­мадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійснен­ні їхніх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати пра­ва й обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотарі­альних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; зберігати в таємниці відомості, одер­жані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій; відмовляти у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; вести нотаріальне діловод­ство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил; дбай­ливо ставитися до документів нотаріального діловодства та ар­хіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення; нада­вати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, го­ловних територіальних управлінь юстиції в областях, містах Киє­ві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо конт­ролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами пра­вил нотаріального діловодства; постійно підвищувати свій про­фесійний рівень, а у випадках, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 291 За­кону України «Про нотаріат», проходити підвищення кваліфіка­ції; виконувати інші обов'язки, передбачені законом, зокрема суб'єкта фінансового моніторингу.

Об'єкт фінансового моніторингу - дії з активами, пов'язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх прово­дять, за умови наявності ризиків використання цих активів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та фінансування розповсю­дження зброї масового знищення, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їхніх учасників.

Обов'язковий фінансовий моніторинг - сукупність захо­дів, які здійснюються суб'єктами первинного фінансового мо­ніторингу, з виявлення фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, ідентифікації, вери­фікації клієнтів (представників клієнтів), ведення обліку таких операцій та відомостей про їхніх учасників, обов'язкового звіту­вання про них центральному органу виконавчої влади, що реа­лізує державну політику у сфері запобігання та протидії лега­лізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фі­нансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також подання додаткової та іншої інфор­мації у випадках, передбачених Законом України «Про запобіган­ня та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних зло­чинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню роз­повсюдження зброї масового знищення».

Основні завдання нотаріату - забезпечувати захист і охоро­ну прав власності, права і законні інтереси фізичних та юридич­них осіб; сприяти зміцненню законності та правопорядку в сус­пільстві; запобігати правопорушенням.

Охорона спадкового майна - триває до прийняття спад­щини всіма спадкоємцями, а якщо її не прийнято - до закінчен­ня строку, встановленого цивільним законодавством України для прийняття спадщини.

П

Первинний фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами первинного фінансового моніто­рингу і спрямовані на виконання вимог Закону «Про запобіган­ня та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних зло­чинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню роз­повсюдження зброї масового знищення», нормативно-правових актів суб’єктів державного фінансового моніторингу, що перед­бачають, зокрема, проведення обов’язкового та внутрішнього фі­нансового моніторингу.

Перше українське нотаріальне положення - Положення про державний нотаріат, прийняте 20 квітня 1923 року.

Печатка приватного нотаріуса - печатка зі зображенням Державного Герба України, яка містить слова «приватний нота­ріус», його прізвище, ім’я та по батькові, назву нотаріального округу. Печатка має форму правильного кола діаметром 45 мм, краї печатки обрамлено бортиком завтовшки 1 мм.

Пільги щодо сплати державного мита за вчинення нота­ріальних дій - встановлені ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів Укра­їни «Про державне мито».

Помічником нотаріуса - може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, але не нижче першого рівня (бакалавр), володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менш як три роки. Не може бути помічником нотаріуса особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

Права нотаріуса - витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення но­таріальних дій; одержувати плату за надання додаткових послуг правового та технічного характеру, які не пов'язані із вчинюва­ними нотаріальними діями, плату за вчинення інших дій, покла­дених на них відповідно до закону, а також за вчинення приват­ними нотаріусами нотаріальних дій; складати проекти угод (пра­вочинів) і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати роз'яснення з питань учинення нотаріальних дій і консультації правового характеру.

Предметом нотаріального процесуального права - є ті суспільні відносини, що виникають із приводу проведення самої нотаріальної діяльності, а також відносини з приводу вчинення нотаріальних дій, які виникають між нотаріусом та клієнтом, між нотаріусом і державними органами.

Предметом нотаріальної діяльності - є безспірні справи, тобто в нотаріальному порядку підлягають укладенню лише ті правочини, які відповідають волі сторін.

Приватний нотаріус - уповноважена державою фізична осо­ба, яка здійснює незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне зна­чення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з ме­тою надання їм юридичної вірогідності.

Прийняття документів на зберігання - вчиняється тільки двома органами нотаріату: нотаріусами та посадовими особами консульських установ і дипломатичних представництв.

Принципи нотаріального процесуального права - основні засади, на яких базується нотаріальне процесуальне право, здій­снення нотаріальної діяльності, порядок вчинення нотаріальних дій нотаріальними та квазінотаріальними органами України.

Р

Реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної но­таріальної діяльності - документ, що видається відповідним го­ловним територіальним управлінням юстиції в області, місті Киє­ві, що підтверджує право приватного нотаріуса здійснювати нота­ріальну діяльність у певному нотаріальному окрузі. У реєстрацій­ному посвідченні вказуються назва управління юстиції, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса та назва нотаріального округу.

Робоче місце (контора) приватного нотаріуса - має знахо­дитись у межах нотаріального округу, в якому приватний нота­ріус здійснює нотаріальну діяльність. Робоче місце (контора) му­сить відповідати таким умовам: забезпечувати дотримання нота­ріальної таємниці; давати можливість кожному приватному но­таріусу, який здійснює нотаріальну діяльність, одночасно та неза­лежно від іншого приватного нотаріуса здійснювати нотаріальну діяльність; бути захищеним від несанкціонованого проникнен­ня; бути забезпеченим сейфом для зберігання печаток, штампів, металевою шафою для зберігання архіву нотаріуса; кількість кім­нат у приміщенні, де знаходиться робоче місце (контора) приват­ного нотаріуса, не може бути меншою, ніж кількість приватних нотаріусів, які здійснюють нотаріальну діяльність у його межах; бути пристосованим для роботи технічного персоналу з докумен­тами у відокремленій від нотаріуса кімнаті.

С

Свідоцтво про право власності на частку в спільному май­ні подружжя - документ, який видається нотаріусом у разі смер­ті одного з подружжя на частку в їх спільному майні.

Свідоцтво про право на спадщину - видається за письмо­вою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, вста­новленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їхнім бажанням кожному з них окремо.

Свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяль­ністю - документ, що видається Міністерством юстиції України на підставі рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України. Свідоцтво може бути анульовано Міністерством юстиції України у випадках, передбачених ст. 12 Закону України «Про нотаріат».

Сертифікація робочого місця (контори) - перевірка примі­щення на предмет відповідності робочого місця (контори) при­ватного нотаріуса умовам, передбаченим ст. 25 Закону, та визна­ння його придатним для використання як робочого місця при­ватного нотаріуса з метою учинення нотаріальних дій.

Система нотаріального процесуального права - сукуп­ність логічно і послідовно розміщеного нормативного матеріалу за правовими інститутами, норми яких у комплексі закріплю­ють основні принципи, форми і порядок здійснення нотаріальної діяльності, регулюють відносини, що виникають між нота­ріусами, між нотаріусами і державою, між нотаріусами та особа­ми, щодо яких учиняються нотаріальні дії, в процесі здійснення нотаріальної діяльності.

Система науки нотаріального процесуального права - те­оретичні положення про предмет, методи, джерела, суб'єктів та об'єктів нотаріального процесуального права, про нотаріаль­ні процесуальні правовідносини, про правові основи здійснення контролю за нотаріальною діяльністю тощо.

Спадкова справа - нотаріальне провадження, яке заводить­ся нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання за­яви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, зая­ви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоєм­ця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансо­вій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, за­яви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повно­важень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про пра­во власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадко­вого майна, претензії кредиторів. При заведенні спадкової спра­ви нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Суб'єкти державного фінансового моніторингу - Націо­нальний банк України, центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, Міністерство юстиції України, центральні органи виконавчої вла­ди, що забезпечують формування державної політики у сфері на­дання послуг поштового зв'язку, у сфері економічного розвитку, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Націо­нальна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері рин­ків фінансових послуг, спеціально уповноважений орган.

Суб'єкти нотаріального процесуального права - учасники нотаріальних суспільних відносин, які виступають як носії перед­бачених нотаріальним правом суб'єктивних прав і обов'язків.

Т

Таємниця фінансового моніторингу - інформація, отрима­на під час здійснення державного фінансового моніторингу спе­ціально уповноваженим органом, а саме інформація про фінансо­ві операції та їх учасників, додаткова інформація, інша інформа­ція, що може бути пов'язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні теро­ризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищен­ня та/або іншими незаконними фінансовими операціями.

Тексти нотаріально посвідчуваних - правочинів, заяв, за­свідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів із них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко; дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, мусять бути по­значені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх­ній ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських фор­мувань - без скорочень зі зазначенням їх місцезнаходження. Прі­звища, імена та по батькові фізичних осіб, їхні місце проживан­ня та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фі­зичних осіб платників податків, окрім уповноважених представ­ників юридичних осіб, мають бути написані повністю, а у випад­ках, передбачених законом, - зі зазначенням дати їхнього наро­дження.

У

Установлення особи - здійснюється нотаріусом за паспор­том громадянина України або за іншими документами, які уне­можливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи гро­мадянина, який звернувся по вчинення нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідка на проживан­ня особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення інваліда чи учасни­ка Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем ро­боти фізичної особи). Посвідчення водія, особи моряка, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, ви­дане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути викорис­тані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів.

Угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, - посвідчуються за умови подання документів, які підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У разі застави майбутнього майна або створення забезпечувального обтяження в майбутньому майні нотаріусу надаються документи, що підтверджують наявність прав на набуття такого майна у власність у майбутньому.

Ф

Фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійсню­ються суб’єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочин­ним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню роз­повсюдження зброї масового знищення, що передбачають прове­дення державного фінансового моніторингу та первинного фі­нансового моніторингу.

Функції нотаріату - основні напрями його діяльності.

Х

Хранителі, опікуни та інші особи, яким передано на збері­гання спадкове майно, якщо вони не є спадкоємцями, - мають право одержати від спадкоємців винагороду за зберігання спад­кового майна в розмірі, передбаченому чинним законодавством України. Вказані особи також мають право на відшкодування не­обхідних витрат на зберігання та управління спадковим майном, за вирахуванням фактично одержаної вигоди від використання цього майна.

Ц

Ціна продажу предмета іпотеки - має бути встановлена за згодою між іпотекодержателем та іпотекодавцем. У разі недосягнення згоди щодо ціни продаж предмета іпотеки здійснюється за ціною, не нижчою за встановлену незалежною оцінкою, що підтверджується відповідним актом про оцінку.

Цінні рукописи, літературні твори, листи тощо, що мають історичне та наукове значення, - включаються до акта опису спадкового майна та передаються на зберігання спадкоємцям. Якщо спадкоємців немає, нотаріус передає документи на збері­гання за окремим описом до відповідних організацій (інституту, музею тощо) у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Ч

Час прийому громадян приватним нотаріусом - повинен становити не менше п'яти годин на день і п'яти робочих днів на тиждень за винятком обставин, за яких нотаріус із незалежних від нього причин не може здійснювати такий прийом.

Ш

Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або не­дбалості приватного нотаріуса, - відшкодовується в повному розмірі.

Шлюбний договір - договір між нареченою та нареченим або подружжя щодо встановлення майнових прав та обов'язків подружжя, пов'язаних з укладенням шлюбу, його існуванням і припиненням, який підлягає обов'язковому нотаріальному по­свідченню.

Ю

Юридичні гарантії - закріплені в національному законодав­стві прийоми та засоби, які забезпечують охорону (захист) прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Я

Якщо фізична особа внаслідок фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підпи­сати інша особа. Про причини, з яких фізична особа, яка звернула­ся по вчинення нотаріальної дії, не могла підписати документ, за­значається у посвідчувальному написі. Правочин за особу, яка не може підписати його, не може підписувати особа, на користь або за участю якої його посвідчено.

Якщо спадкодавець, якому належало майно на території України, мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається на підставі За­кону України «Про міжнародне приватне право».

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем від­криття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна. Якщо об'єктів нерухомого майна декілька і їх місцезнаходження різне, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження одного з об'єктів цього майна на вибір спадкоємця(ів). За відсутності нерухомого майна місцем відкриття спадщини є місцезнаходження основної частини рухомого майна, що може бути підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу, витягом з реє­стру прав власності на цінні папери, ощадною книжкою тощо.

Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до но­таріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважаєть­ся таким, що не прийняв спадщину. Суд може визначити спадко­ємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поваж­ної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Спадкоємець, якому за рішенням суду встановлено додатковий строк для подання заяви про прийнят­тя спадщини, повинен у межах установленого судом строку при­йняти спадщину шляхом подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідної заяви.