<<
>>

§ 1. Комітет Міністрів, керівні комітети і комітети експертів

Рада Європи є загальноєвропейським міждержавним політико-правовим інститутом, що здійснює свою діяльність на міжурядовому, міжпарламентському рівнях, через регіональні та місцеві органи влади і неурядові організації.

Основними органами Ради Європи є Комітет Міністрів, Парламентська асамблея, Конгрес місцевих і регіональних органів влади Європи та Секретаріат.

Комітет Міністрів займає ключове місце в системі органів Ради Європи. Саме він уповноважений виступати та приймати рішення від імені цієї організації, є її керівним розпорядчо-виконавчим органом.

До складу Комітету Міністрів входять міністри закордонних справ усіх держав—членів Ради Європи або їх постійні представники (на рівні заступників міністрів).

Завдання Комітету Міністрів — розгляд і прийняття рішень з питань, пов’язаних з реалізацією статутних цілей Ради Європи.

Комітет Міністрів, як міжурядовий орган, визначає основні напрями політики та діяльності Ради Європи, проводить обговорення та приймає рішення з широкого кола питань правового, політичного, гуманітарного та іншого характеру (за винятком питань оборони), зокрема стосовно рекомендацій Парламентської асамблеї, Конгресу місцевих і регіональних органів влади Європи, пропозицій міжурядових комітетів та конференцій галузевих міністрів. Комітет Міністрів розробляє та затверджує програму діяльності Ради Європи, включаючи конкретні програми співробітництва та надання допомоги членам та державам зі статусом ’’спеціально запрошеного гостя” Організації, приймає рішення щодо прийому в члени Ради нових держав, затверджує бюджет Ради Європи. Разом з Парламентською асамблеєю Комітет Міністрів стоїть на сторожі основних цінностей Ради Європи, і, крім того, він уповноважений здійснювати нагляд за дотриманням зобов’язань, які взяли на себе держави-члени.

Як мінімум, двічі на рік (у травні та листопаді) міністри закордонних справ 41 держави-члена Організації збираються у Страсбурзі для обговорення різних напрямів співробітництва, що здійснюється на загальноєвропейському рівні: політичних аспектів європейської інтеграції, збереження і розвитку демократичних інститутів та захисту прав людини, інших актуальних проблем, що вимагають пошуку рішень на європейському рівні.

Міністри головують по черзі, змінюючись на цій посаді щопівроку. Заступниками діючого Голови Комітету Міністрів є міністри закордонних справ відповідно країни, що головувала попередні півроку, та країни, що головуватиме наступний термін (черга визначається за англійською абеткою). Голова та його заступники складають Бюро, яке керує роботою Комітету Міністрів.

Рішення Комітету Міністрів передаються урядам країн-членів Ради Європи у вигляді рекомендацій або втілюються у конвенції та угоди, що мають юридично зобов’язуючий характер для держав, які їх ратифікували. На сьогодні розроблено майже 180 таких конвенцій та угод. Вони спрямовані на захист прав людини, однак охоплюють також й інші сфери діяльності Організації, стверджуючи та посилюючи демократичну, соціальну та культурну єдність Ради Європи. Комітет Міністрів ухвалює також заяви та резолюції з поточних політичних питань.

Засідання Комітету Міністрів проходять на рівні міністрів закордонних справ, на рівні їх уповноважених (постійних представників при Раді Європи) — рівень А, на рівні заступників постійних представників — рівень В, на рівні експертів з прав людини — рівень DH.

Постійні дипломатичні представники урядів держав-членів Ради Європи наділені однаковими з міністрами повноваженнями щодо прийняття рішень і контролюють поточну діяльність Ради Європи у період між засіданнями на міністерському рівні. Постійні представники збираються щонайменше двічі на місяць для зустрічей на рівні послів. Ці зустрічі доповнюються зустрічами на рівні заступників постійних представників та зустрічами доповідачів, яким доручено поглиблено займатись окремими питаннями для підготовки прийняття з них відповідних рішень.

Більшість рішень Комітету Міністрів, у тому числі й бюджетні, приймаються більшістю у дві третини голосів від загальної кількості, однак для ухвали рішення з процедурних питань достатньо простої більшості голосів. У деяких випадках, наприклад при затвердженні рекомендацій, адресованих урядам, необхідний консенсус, тобто одностайність.

Це цілком природно, адже такі рекомендації можуть зачіпати життєво важливі інтереси держав-членів.

Слід зазначити, що робота Комітету Міністрів здійснюється у закритому режимі. За результатами засідань публікуються комюніке або заяви.

Гнучкий механізм існує і для ухвалення проектів конвенцій та угод. Якщо якийсь із запропонованих проектів не підтримується всіма державами-членами, Комітет Міністрів має можливість реалізувати цей проект у рамках часткової угоди, що дозволяє групі держав-членів здійснювати спільні програми в різних сферах.

З іншого боку, розширені угоди дозволяють державам-членам (або ж певній частині цих держав) співпрацювати з державами, що не є членами Ради Європи, використовуючи при цьому існуючі структури Організації.

Конвенції та рекомендації розробляються у комітетах урядових експертів, яким Комітет Міністрів надає відповідні повноваження, що породжує діалог між технічним та загальнополітичним підходами до проблеми. Багато політичних ініціатив приймаються також під час регулярних конференцій галузевих міністрів.

Комітет Міністрів розробляє та забезпечує реалізацію програм співробітництва та підтримки для нових держав-членів з тим, щоб надати цим країнам можливість використовувати досвід Ради Європи. Ці програми базуються на результатах міжурядового співробітництва країн-членів Ради Європи; в рамках таких програм використовуються правові документи, мережа експертів, а також певні структури та механізми співробітництва. Метою програм є посилення та прискорення демократичних реформ у цих країнах з тим, щоб надалі вони могли поступово і безконфліктно брати участь у процесах та структурах європейського співробітництва, передовсім у Раді Європи. Зокрема, програму створення засобів довіри започатковано для підтримки громадських ініціатив, метою яких було покращити взаємну обізнаність та співпрацю між общинами меншин та общинами, в яких згруповане населення, що представляє більшість.

Комітету Міністрів належить остаточне слово у прийнятті рішення щодо запрошення до Ради Європи нових повноправних або асоційованих членів та про виключення з Організації.

Так, у випадку з Хорватією (1996 р.) ПАРЄ ухвалила позитивну рекомендацію про вступ цієї країни до РЄ, однак з першого разу Комітет Міністрів, виявивши принциповість, не прийняв Республіку Хорватію до РЄ. Пізніше це рішення було переглянуто, і сьогодні Хорватія бере повноправну участь у роботі Ради Європи.

Згідно з установленою процедурою саме Комітет Міністрів РЄ звертається до Парламентської асамблеї з проханням надати висновок щодо відповідності країни-кандидата статутним критеріям РЄ після отримання заявки від цієї країни на вступ.

Структура Комітету Міністрів Ради Європи відображає тематичний підхід Організації до вирішення актуальних питань своєї діяльності і складається з 9 груп доповідачів КМ РЄ. До компетенції груп доповідачів КМ РЄ належить попередній розгляд та вироблення проектів пропозицій, рекомендацій та рішень КМ РЄ, які мають розглядатися під час його чергових засідань. У кожній з груп доповідачів КМ РЄ головує на ротаційній основі постійний представник однієї з країн-членів Організації. Згідно з проблемно-тематичним принципом, у складі КМ РЄ діють такі групи: з питань прав людини (головує постійний представник Австрії при РЄ); з питань відносин між РЄ та Європейським Союзом (головує постійний представник Норвегії при РЄ); з питань демократичної стабільності (головує постійний представник Німеччини при РЄ); з питань правового співробітництва (головує постійний представник України при РЄ О. Купчишин); з соціальних питань та питань охорони здоров’я (головує постійний представник Словенії при РЄ); з адміністративних та бюджетних питань (головує постійний представник Великої Британії при РЄ); з питань програм міжурядової співпраці (головує постійний представник Румунії при РЄ); з питань освіти, культури, спорту та молоді (головує постійний представник Угорщини при РЄ); з питань відносин РЄ з ОБСЄ (головує постійний представник Російської Федерації при РЄ)[XXI].

Захист Статуту РЄ

Комітет Міністрів на сторожі цінностей Ради Європи

Країни, що приєднуються до Статуту Ради Європи, зобов’язуються визнавати принцип верховенства права, а також принцип, за яким кожна особа, що перебуває під їхньою юрисдикцією, може користуватись правами людини та основними свободами.

Країни також зобов’язуються відкрито і активно співпрацювати з метою досягнення більш тісного взаємного єднання та прискорення економічного і соціального прогресу. Кожна держава-член несе відповідальність за виконання цих зобов’язань, а Комітет Міністрів відповідає за те, щоб держави дотримувались взятих зобов’язань.

Після того як Парламентська асамблея через призначених нею юридичних експертів та офіційних парламентських доповідачів затверджує позитивний висновок щодо країни-кандидата і надсилає відповідну рекомендацію Комітету Міністрів, останній ухвалює остаточне рішення і оформлює його у вигляді запрошення державі-кандидату стати членом РЄ. Він же встановлює суму фінансового внеску нового члена. Критеріями тут є частка валового внутрішнього продукту на душу населення країни та чисельність населення. До категорії основних платників внесків до РЄ на сьогодні входять Велика Британія, Італія, Німеччина, Росія та Франція: щорічний внесок кожної з цих країн становить близько 20 млн доларів (суми внесків визначаються у французьких франках). Україна сплачує більше 2 млн доларів щорічно.

У разі серйозних порушень державою статутних зобов’язань Комітет Міністрів може тимчасово позбавити її права представ­ництва, запропонувати їй вийти з Ради або ухвалити рішення про припинення її членства в Раді Європи.

Застосування конвенцій

Комітет Міністрів також слідкує за застосуванням державами- членами конвенцій та угод, сторонами яких вони є. Такий контроль є особливо жорстким, коли йдеться про правозахисні документи, найголовніші серед яких (Європейська конвенція з прав людини, Європейська соціальна хартія, Європейська конвен­ція про запобігання тортурам та Рамкова конвенція про захист національних меншин) мають власний механізм контролю.

Згідно з Європейською конвенцією з прав людини, Комітет Міністрів є частиною контрольного механізму застосування Кон­венції. До того, як з 1 листопада 1998 року Європейський суд та Європейську комісію з прав людини було замінено єдиним Судом, що працює на постійній основі, Комітет Міністрів, зокрема, був уповноважений ухвалювати остаточне рішення у справах, котрі не передавалися до Європейського суду з прав людини.

Нині за ним залишилися тільки повноваження контролювати виконання державами-членами РЄ ухвалених Судом рішень.

У рамках контролю за виконанням рішень Європейського суду з прав людини Комітет Міністрів, по-перше, забезпечує, аби дер­жави, проти яких ухвалені ці рішення, вжили необхідних заходів для запобігання новим порушенням, подібним до тих, що встанов­лені Судом (наприклад, шляхом зміни законодавства, застосуван­ня прецедентного права або судової практики, вдосконалення пенітенціарної системи або призначення нових суддів).

Комітет Міністрів також контролює повну і своєчасну виплату позивачу призначеної Судом грошової суми компенсації, а в окремих випадках ще й вжиття конкретних заходів з боку компетентних органів держави-відповідача щодо забезпечення дієвої компенсації (через відновлення судового впровадження, відміну ордера на арешт або конфіскацію майна, визнання недійсним поліцейського (міліцейського) протоколу, надання права на проживання тощо).

Якщо позивачі вважають, що не отримали належної компенсації, вони можуть звернутися за допомогою до Комітету Міністрів.

Виконання державами-членами зобов’язань перед Радою Європи

Відповідно до філософії, що спрямовувала процес розширення Ради Європи після падіння Берлінської стіни, Комітет Міністрів здійснює свої повноваження неупереджено і конструктивно, приділяючи особливу увагу діалогу та поступовому створенню політичних і матеріальних умов для подальшого позитивного розвитку загальноєвропейської інтеграції. З цією метою, як наслідок ухвалення 10 листопада 1994 року Декларації про дотримання зобов’язань, взятих на себе державами-членами Ради Європи, Комітет Міністрів запровадив систему контролю, що отримала назву “моніторинг” і відповідає двом вимогам: по- перше, забезпечити, аби держави-члени РЄ, як старі, так і нові, поважали взяті на себе зобов’язання, і, по-друге, запропонувати всім державам-учасницям необхідні умови та засоби для того, щоб сприяти розвитку основоположних цінностей, на яких побудовано Раду Європи: плюралістичної демократії, верховен­ства права і поваги до прав людини1.

Діалог та розширення кола спілкування

Завдяки активній позиції Комітету Міністрів, Рада Європи поглиблює діалог з представниками, яких було обрано на національному та місцевому рівні, а також розширює межі свого політичного діалогу у відносинах з державами, які не є членами Ради Європи, включаючи й деякі неєвропейські держави, що наділені статусом спостерігачів (Канада, США та Японія), а також Ватикан. Комітет розширює співпрацю з іншими європейськими організаціями, зокрема з Європейським Союзом та Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) та світовими інституціями (ООН, Світовий банк, Світова організація торгівлі, Організація економічного співробітництва та розвитку). [XXII] [XXIII]

Назустріч новому тисячоліттю

Для того щоб досягти змін у напрямах діяльності, коли потреба в таких змінах уже стала нагальною, Комітет Міністрів скористався політичним імпульсом, який було надано на найвищому рівні. Через чотири роки після Віденського саміту (жовтень 1993 року) глави держав та урядів держав-членів Ради Європи зібрались на другу зустріч на найвищому рівні у Страсбурзі (10-11 жовтня 1997 року). Під час цієї зустрічі було визначено напрями діяльності Організації, з якими Рада Європи входить у нове тисячоліття; реалізувати ці напрями діяльності було доручено Комітету Міністрів.

Для здійснення своєї політики у конкретних напрямах Комітет Міністрів спирається на мережу галузевих експертних комітетів, комісій та груп, як постійних, так і тимчасових, створених ним для вирішення тих чи інших завдань. На сьогодні таких структур налічується більше 100. Вони забезпечують, за політичної ініціативи Парламентської асамблеї та на доручення Комітету Міністрів, розробку проектів конвенцій та угод, а після їх підписання та вступу в дію — моніторинг їх виконання державами-учасницями. Крім того, саме структури урядових експертів залучаються до розробки проектів рекомендацій Комітету Міністрів.

З метою дати уявлення про обсяг і глибину проробки питань, які розглядаються Комітетом Міністрів, наводимо нижче перелік керівних комітетів Ради Європи та відповідних комітетів експертів із зазначенням їхнього складу та джерел фінансування українських представників:

1. Керівний комітет з прав людини

а) Комітет експертів з питань розширення прав людини.

Беруть участь по 1 експерту від кожної країни-члена РЄ. Україна може направити 1 експерта за рахунок РЄ.

б) Комітет експертів з питань удосконалення процедур захисту прав людини.

Беруть участь по 1 експерту від кожної країни-члена РЄ. Україна може направити 1 експерта за рахунок РЄ.

2. Керівний комітет з питань рівноправності жінок та чоловіків

а) Група фахівців з питань боротьби з насильством по відношенню до жінок.

Група складається з 9 експертів:

• 2 експерти з Італії та Польщі,

• 7 експертів (право, медицина і т.ін.), що призначаються Секретаріатом РЄ.

б) Група фахівців з проблеми права на вільний вибір у питанні відтворення потомства та способу життя.

Група складається з 8 експертів:

• 2 експерти з Франції та Норвегії,

• 6 експертів, що призначаються різними керівними комітетами.

в) Група фахівців з питання ’’Нетерпимість, расизм і рівність між жінками та чоловіками”.

Група складається з 5 експертів:

• 2 експерти призначаються Європейською комісією проти расизму і нетерпимості,

• 3 експерти призначаються самим Комітетом.

г) Група фахівців з питань інтегрованого підходу до питань рівності.

Група складається з 8 експертів:

• 2 експерти з Данії та Іспанії,

• 6 експертів з питань рівності жінок та чоловіків, які призначаються Секретаріатом РЄ за пропозиціями дер- жав-членів РЄ.

3. Керівний комітет з питань засобів

масової інформації

а) Комітет експертів з питань зміцнення ЗМІ та плюралізму.

Комітет складається з експертів, що представляють 12 країн, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ (Бельгія, Фінляндія, Німеччина, Греція, Ірландія, Італія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія). Україна може направити експерта за власний рахунок.

б) Група фахівців з питань відображення сцен насильства у ЗМІ.

Група складається з експертів, що представляють 10 країн, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ (Кіпр, Франція, Німеччина, Португалія, Словаччина, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Туреччина, Велика Британія). Україна може направити експерта за власний рахунок.

в) Група фахівців з питань впливу нових технологій у галузі комунікацій на права людини і демократичні цінності.

Група складається з експертів, що представляють ІЗ країн, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ (Австрія, Бельгія, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Мальта, Польща, Португалія, Росія, Іспанія, Туреччина, Велика Британія). Україна може направити експерта за власний рахунок.

г) Група фахівців з питань ЗМ1 у пан’європейській перспективі.

Група складається з експертів, що представляють 16 країн, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ (Австрія, Болгарія, Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ірландія, Литва, Нідерланди, Польща, Росія, Словаччина, Іспанія, Велика Британія). Україна може направити експерта за власний рахунок.

д) Група фахівців з питань захисту носіїв прав у галузі ЗМІ.

Група складається з експертів, що представляють 13 країн, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ (Австрія, Болгарія, Чеська Республіка, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ірландія, Норвегія, Польща, Словенія, Швейцарія, Велика Британія). Україна може направити експерта за власний рахунок.

е) Група фахівців з питань ЗМІ та нетерпимості.

Група складається з експертів, що представляють 7 країн, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ (Німеччина, Австрія, Болгарія, Італія, Польща, Швеція, Туреччина). Україна може направити експерта за власний рахунок.

є) Група фахівців з питань правових і гуманітарних аспектів.

Група складається з експертів, що представлять 7 країн, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ (Німеччина, Болгарія, Франція, Португалія, Словаччина, Швеція, Туреччина). Україна може направити експерта за власний рахунок..

ж) Група фахівців з питань доступу до офіційної інформації.

Група складається з експертів, що представляють 8 країн, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ (Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Польща, Росія, Швеція, Туреччина, Велика Британія). Україна може направити експерта за власний рахунок.

4. Керівний комітет з питань соціальної політики

5. Європейський комітет з питань соціальної згуртованості

а) Комітет експертів з питань застосування Європейської конвенції про соціальне забезпечення.

Комітет складається з експертів, що представляють усі країни—члени РЄ. У той же час для визначення експертів, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ, застосовується спеціальна система ротації. Відповідно до цієї системи:

• ратифікація вищезазначеної Конвенції автоматично переводить представника відповідної країни до категорії експертів,, чиї витрати на постійній основі покриваються РЄ; при цьому кількість місць для експертів з країн, що беруть участь у ротації, пропорційно скорочується.

б) Міждисциплінарна група з питань залежності.

Група складається з 15 експертів, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ:

• 10 експертів з числа членів РЄ (Австрія, Естонія, Франція, Німеччина, Італія, Латвія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Іспанія). У випадку неможливості для представників цих країн брати участь в одному з засідань групи вони замінюються експертами з Фінляндії або Греції;

• 5 експертів, що призначаються за погодженням з Секретаріатом РЄ з урахуванням справедливого географічного представництва. Україна може направити експерта за власний рахунок.

в) Комітет з питань систем соціального забезпечення та їх функціонування у контексті економічних проблем.

Комітет складається з експертів, що представляють 17 країн, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ (Болгарія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Греція, Італія, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Туреччина). Україна може направити експерта за власний рахунок.

6. Керівний комітет з питань праці та зайнятості

а) Комітет експертів № 1 з питань процесу структурних змін.

Комітет складається з експертів, що представляють 8 країн, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ (Естонія, Франція, Угорщина, Литва, Італія, Румунія, Туреччина, Велика Британія). Словенія — у резерві. Україна може направити експерта за власний рахунок.

б) Комітет експертів № 2 з питань сприяння соціальній згуртованості шляхом проведення політики у сфері зайнятості.

Комітет складається з експертів 4 країн, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ (Болгарія, Польща, Португалія, Іспанія). Данія — у резерві. Україна може направити експерта за власний рахунок.

в) Комітет експертів № 3 з питань соціальних наслідків і, зокрема, наслідків для ритму праці, що викликаються змінами в її структурі.

Комітет складається з експертів 4 країн, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ (Бельгія, Мальта, Швеція, Швей­царія). Фінляндія — у резерві. Україна може направити експерта за власний рахунок.

г) Комітет експертів № 4 з питань розвитку нормативних інструментів.

Комітет складається з експертів, що представляють 4 країни, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ (Кіпр, Чеська Респуб­ліка, Німеччина, Люксембург). Австрія — у резерві. Україна може направити експерта за власний рахунок.

7. Європейський комітет з питань міграції

а) Комітет експертів вузького складу з питань репатріації осіб унаслідок політичних змін, що відбулися у країнах Центральної та Східної Європи.

Комітет складається з експертів, що представляють 8 країн, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ (Фінляндія, Німеччина, Греція, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Велика Британія).

б) Група фахівців з рівності шансів для іммігрантів.

Група складається з 9 експертів, що призначаються по лінії РЄ і чиї витрати покриваються за рахунок РЄ.

в) Група фахівців з проблем циган.

Група складається з 7 експертів, що призначаються Бюро Комітету за пропозицією членів Комітету. їх витрати покривають­ся за рахунок РЄ. Україна може направити експерта за власний рахунок.

г) Група фахівців з питань інтеграції та відносин у суспільстві.

Група складається з 11 експертів, що призначаються Бюро Комітету. Україна може направити експерта за власний рахунок.

8. Європейський комітет

з питань народонаселення

а) Група фахівців з питань демографічного дисбалансу між країнами Середземноморського басейну.

Група складається з 8 експертів, що призначаються Бюро Комітету за пропозиціями членів Комітету, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ.

б) Група фахівців з питань демографічного становища національних меншин.

Група складається з 12 експертів, що призначаються Бюро Комітету, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ. Україна може направити експерта за власний рахунок.

в) Група фахівців з питань внутрішньої міграції та регіональної демографічної динаміки.

Група складається з експертів, що представляють 9 країн, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ (Німеччина, Естонія, Італія, Норвегія, Нідерланди, Польща, Португалія, Чеська Республіка, Румунія). Болгарія і Словенія — у резерві. Україна може направити експерта за власний рахунок.

г) Група фахівців з проблем запліднення і нових типів утворення сімей в Європі.

Група складається з 10 експертів, що призначаються Бюро Комітету, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ. Нині це представники Естонії, Німеччини, Угорщини, Італії, Норвегії, » Румунії, Словенії, Швеції, Македонії, Великої Британії. Австрія - у резерві. Україна може направити експерта за власний рахунок.

д) Група фахівців з питань демографічних тенденцій і ринку праці.

Група складається з 10 експертів, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ (Болгарія, Франція, Ірландія, Мальта, Нідерланди, Польща, Росія, Іспанія, Швейцарія, Україна). Андорра — у резерві.

9. Рада культурного співробітництва

а) Комітет з питань освіти.

Комітет складається з експертів — представників країн —

учасниць Європейської культурної конвенції (ЄКК), — включаючи Україну, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ. Крім того, з бюджету РЄ фінансуються два експерти — члени комітету, призначені ПАРЄ.

б) Комітет з питань вищої освіти та досліджень.

Комітет складається з експертів — представників (по 2 особи) країн-учасниць ЄКК (включаючи Україну), чиї витрати покриваються за рахунок РЄ. Кожен з 2 представників має самостійний голос під час голосування.

З бюджету також фінансуються два експерти, призначені ПАРЄ.

в) Комітет з культури.

Комітет складається з експертів — представників країн-учасниць ЄКК (включаючи Україну), чиї витрати покриваються за рахунок РЄ. Крім того, з бюджету РЄ фінансуються два експерти — члени Комітету, що призначаються: один — ПАРЄ, другий — по лінії Комітету Міністрів.

г) Комітет з питань культурної спадщини.

Комітет складається з 7 експертів — представників країн-учасниць ЄКК, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ.

д) Комітет кіноекспертів.

Комітет складається з експертів — представників країн-учасниць ЄКК (включаючи Україну).

е) Комітет експертів з питань,археологічної спадщини.

є) Комітет експертів вузького складу з питань рухомої спадщини.

Комітет складається з експертів — представників 9 країн-учасниць ЄКК (Австрія, Болгарія, Франція, Італія, Литва, Нідерланди, Росія, Іспанія, Велика Британія). Витрати експертів покриваються за рахунок РЄ.

10. Комітет з розвитку спорту

11. Керівний європейський комітет з питань міжурядового молодіжного співробітництва

12. Європейський комітет з питань охорони здоров’я

а) Комітет експертів вузького складу з організаційних аспектів співпраці в галузі трансплантації органів.

Комітет складається з 13 експертів:

• 4 експерти у галузі трансплантації (Німеччина, Австрія, Швейцарія, Велика Британія);

• 3 експерти — представники європейських структур, які займаються обміном органів, що трансплантуються (Данія, Франція, Нідерланди);

• 3 координатори з питань організації трансплантацій ' (Бельгія, Італія, Іспанія). Представник Кіпру — в резерві. Рада Європи покриває витрати зазначених експертів.

б) Комітет експертів з питань переливання крові та імуногематології.

Комітет складається з представників усіх країн—членів РЄ (по 2 експерти від кожної країни: перший — державний службовець, відповідальний за програми переливання крові, призначається на 2 засідання Комітету, другий — провідний науковий експерт у цій галузі, призначається на невизначений термін, залежно від тематики, що розглядається). РЄ покриває витрати 1 експерта від кожної країни.

в) Комітет експертів вузького складу з питань гарантій якості у діяльності служб переливання крові.

Комітет складається з 10 експертів, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ (Бельгія, Данія, Франція, Німеччина, Угорщина, Італія, Польща, Іспанія, Швеція, Велика Британія) і 6 експертів, які беруть участь за рахунок своїх урядів (Фінляндія, Австрія, Ірландія, Нідерланди, Норвегія, Швейцарія).

г) Комітет експертів з питань дискримінації та охорони здоров’я: використання медичного обстеження у галузі політики зайнятості та страхування.

Комітет складається з експертів, що представляють 8 країн (Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швейцарія, Велика Британія). їх витрати покриваються за рахунок РЄ. Україна може направити експерта за власний рахунок.

д) Комітет експертів з питань страхування результатів медичного обслуговування.

Комітет складається з експертів, що представляють 8 країн (Данія, Фінляндія, Німеччина, Греція, Угорщина, Нідерланди, Словенія, Велика Британія). їх витрати покриваються за рахунок РЄ. Україна може направити експерта за власний рахунок.

е) Комітет експертів з питань медичного догляду за хронічними хворими.

Комітет складається з 8 експертів, чиї витрати покриваються

за рахунок РЄ (Чеська Республіка, Фінляндія, Франція, Німеччина, Угорщина, Норвегія, Польща, Румунія).

Інші країни-члени (включаючи Україну) можуть направити експертів за власний рахунок.

13. Керівний комітет з питань охорони природи і

захисту природного життєвого середовища

а) Група фахівців з питань "захищених зон”.

Група складається з 12 експертів, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ. Список країн визначається Генеральним секретарем РЄ за ротаційним принципом.

б) Група фахівців з питань "туризу і навколишнього середовища".

Група складається з 12 експертів, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ (Кіпр, Німеччина, Греція, Угорщина, Ірландія, Італія, Мальта, Норвегія, Польща, Іспанія, Швеція, Велика Британія). Україна може направити експерта за власний рахунок.

в) Група фахівців з питань захисту узбережжя.

Група складається з експертів Кіпру, Фінляндії, Франції і Нідерландів, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ.

г) Група фахівців з питань розмаїтості пейзажу і розвитку сільських районів.

Група складається з 15 експертів, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ. Список країн визначається Комітетом. Інші країни-члени РЄ (включаючи Україну) можуть направити експертів за власний рахунок.

14. Керівний комітет з питань місцевих і регіональних органів влади

а) Комітет експертів вузького складу з питань транскордонного співробітництва.

Комітет складається з експертів, що представляють 28 країн, чиї витрати покриваються за рахунок РЄ (Австрія, Бельгія, Болгарія, Чеська Республіка, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ірландія, Італія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Росія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Македонія, Туреччина, Україна, Велика Британія).

б) Комітет експертів зі статусу персоналу місцевих органів влади.

Комітет складається з експертів, що представляють усі краї­ни-члени РЄ. З бюджету Організації покриваються витрати щодо

участі в засіданнях представників країн Центральної та Східної Європи.

в) Комітет експертів з фінансових питань місцевих органів влади.

Комітет складається з експертів, що представляють усі країни-члени РЄ. З бюджету Організації покриваються витрати 16 експертів, котрі представляють Австрію, Бельгію, Чеську Республіку, Данію, Фінляндію, Францію, Німеччину, Грецію, Італію, Нідерланди, Польщу, Португалію, Іспанію, Швецію, Туреччину і Велику Британію. Інші країни-члени РЄ (включаючи Україну) можуть направити експертів за власний рахунок.

г) Група фахівців з питань регіоналізації.

Група складається з 9 експертів, що призначаються Секретаріатом РЄ. їх витрати покриваються за рахунок бюджету Організації.

д) Комітет експертів з питань правового і аудиторського контролю за діями місцевих органів влади.

Комітет складається з експертів, що представляють усі країни-члени РЄ. З бюджету Організації покриваються витрати 16 експертів, котрі представляють Австрію, Болгарію, Фінляндію, Францію, Німеччину, Угорщину, Італію, Латвію, Польщу, Португалію, Румунію, Іспанію, Швецію, Швейцарію, Туреччину і Велику Британію. Інші країни-члени РЄ (включаючи Україну) можуть направити експертів за власний рахунок.

е) Комітет експертів з питань виборчих систем і способів голосування на місцевому рівні.

Комітет складається з експертів, що представляють усі країни-члени РЄ. З бюджету Організації покриваються витрати 10 експертів, котрі представляють Бельгію, Болгарію, Кіпр, Італію, Норвегію, Румунію, Словаччину, Іспанію, Туреччину, Велику Британію). Інші країни-члени РЄ (включаючи Україну) можуть направити експертів за власний рахунок.

є) Комітет експертів з питань управління художньою спадщиною, що знаходиться у віданні муніципальної влади.

Комітет складається з експертів, що представляють усі країни-члени РЄ. З бюджету Організації покриваються витрати щодо участі у засіданнях представників країн Центральної та Східної Європи.

15. Європейський комітет з питань правового співробітництва

а) Комітет експертів з сімейного права.

Комітет складається з експертів, що представляють усі країни-члени РЄ. З бюджету Організації покриваються витрати 17 експертів, котрі представляють Австрію, Чеську Республіку, Фінляндію, Францію, Німеччину, Грецію, Ірландію, Італію, Люксембург, Мальту, Нідерланди, Норвегію, Португалію, Словаччину, Іспанію, Швейцарію, Велику Британію. Інші країни-члени РЄ (включаючи Україну) можуть направити експертів за власний рахунок.

б) Комітет експертів з правової інформатики.

Комітет складається з експертів, що представляють усі країни-члени РЄ. З бюджету Організації покриваються витрати одного експерта від кожної країни-члена Ради Європи.

в) Комітет експертів з питань громадянства.

Комітет складається з експертів, що представляють усі країни-члени РЄ. З бюджету Організації покриваються витрати одного експерта від кожної країни-члена Ради Європи.

г) Група проекту “Захист даних”.

Група складається з експертів, що представляють усі країни-члени РЄ. З бюджету Організації покриваються витрати одного експерта від кожної країни-члена Ради Європи.

д) Група фахівців у проблемах повнолітніх осіб-інвалідів.

Група складається з експертів, що представляють 8 країн-членів РЄ, що обираються спільно головою Комітету і Комітетом експертів з сімейного права з урахуванням думки уповноважених урядових органів країн-членів РЄ. Витрати цих експертів покриваються за рахунок бюджету Організації.

Інші країни-члени Ради Європи (включаючи Україну) можуть направити експертів за власний рахунок.

16. Європейський комітет з кримінального права

а) Наукова кримінологічна рада.

Рада складається з 7 членів, що обираються за пропозиціями національних делегацій на засіданні Комітету. Витрати членів Ради покриваються за рахунок бюджету Організації.

б) Комітет експертів з питань посередництва у галузі кримінального права.

Комітет складається з експертів, що представляють 14 країн-членів РЄ (Австрія, Болгарія, Кіпр, Чеська Республіка, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Ліхтенштейн, Норвегія, Словенія, Іспанія, Туреччина), а також з 2 наукових експертів. Витрати цих 16 експертів покриваються за рахунок бюджету Організації.

Інші країни-члени Ради Європи (включаючи Україну) можуть направити експертів за власний рахунок.

в) Комітет експертів із захисту свідків і права на захист.

Комітет складається з експертів, що представляють 15 країн (Австрія, Бельгія, Кіпр, Данія, Греція, Угорщина, Італія, Литва, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Словенія, Швеція, Туреччина). Витрати цих експертів покриваються за рахунок бюджету Організації. Інші країни-члени РЄ (включаючи Україну) можуть направити експертів за власний рахунок.

г) Комітет експертів з питань ролі прокуратури у системі кримінального правосуддя.

Комітет складається з експертів, що представляють 20 країн (Андорра, Австрія, Бельгія, Болгарія, Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Естонія, Угорщина, Італія, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Росія, Словаччина, Іспанія, Туреччина). Витрати цих експертів покриваються за рахунок РЄ. Франція, Швейцарія і Велика Британія направляють своїх представників за власний рахунок.

д) Група фахівців з питань злочинності і кримінально- правової системи: статистичні та інші кількісні показники рівня злочинності і системи кримінального правосуддя.

Група складається з 7 експертів у галузі 'статистики, що призначаються Генеральним секретарем Ради Європи за погодженням з Бюро Комітету та Науковою кримінологічною радою.

е) Рада пенологічного співробітництва.

Рада складається з 7 членів, що призначаються Комітетом на 5 років, і 2 наукових експертів. Витрати цих 9 експертів покриваються за рахунок бюджету Ради Європи.

є) Комітет експертів з питань персоналу виконавчих установ.

Комітет складається з експертів, що представляють 18 країн-членів Ради Європи (Австрія, Бельгія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Словенія, Швеція, Швейцарія, Велика Британія), а також 2 наукових експертів. Витрати цих 20 фахівців покриваються за рахунок бюджету РЄ.

Інші країни-члени Ради Європи (включаючи Україну) можуть направити експертів за власний рахунок.

ж) Комітет експертів з функціонування європейських конвенцій у галузі кримінального права.

Комітет складається з експертів, що представляють усі країни-члени РЄ. З бюджету Організації покриваються витрати одного експерта від кожної країни-члена Ради Європи.

з) Комітет експертів з питання ролі психосоціального фактору у попередженні злочинності.

Комітет складається з 12 експертів, що представляють Алба­нію, Болгарію, Кіпр, Францію, Німеччину, Угорщину, Нідерланди, Польщу, Португалію, Росію, Швецію, Велику Британію.

Витрати цих експертів покриваються за рахунок РЄ.

17. Керівний комітет з біоетики

Крім вищеназваних структур, під егідою Секретаріату Ради Європи діють робочі органи комітетів і груп експертів, а також конвенційні комітети, створені на основі положень Європейських конвенцій (наприклад, Європейський комітет із запобігання тортурам, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню діє як контрольний механізм застосування відповідної Європейської конвенції).

Функціонує також комітет з бюджету — експертний орган Комітету Міністрів РЄ, що складається з 10 представників — експертів, призначених Комітетом Міністрів на 3 роки за поданням своїх урядів, а також 10 їхніх заступників.

При цьому 5 експертів представляють “великих платників”.

• 2 експерти представляють групу країн, що займають 6-

11-те місця за розміром внеску (за принципом ротації).

• 3 експерти представляють решту країн-членів Організації (за принципом ротації).

Витрати вищезазначених експертів покриваються за рахунок бюджету Організації. У рамках Ради Європи діють також Комісія з аудиту, Адміністративний суд, Комітет експертів з питань нерухомості.

Комітету Міністрів РЄ безпосередньо підпорядковані і такі спеціалізовані структури, як Комітет із захисту національних

меншин, Європейська комісія проти расизму і нетерпимості, Ко­мітет юридичних радників з міжнародного публічного права та ін.

<< | >>
Источник: Мармазов В.Є., Піляєв І.С.. Рада Європи: політико- правовий механізм інтеграції. — К.: Видавничий Дім “Юридична книга”,2000. — 472 с.. 2000

Еще по теме § 1. Комітет Міністрів, керівні комітети і комітети експертів:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -