Принцип територіальної цілісності займає провідне місце в системі основних принципів міжнародного права,[329] це найважливіший засіб забезпечення державного суверенітету, адже саме територія обов’язкова ознака будь-якої держави, сфера дії її суверенітету.[330]
Цей принцип, доповнений принципом непорушності кордонів, — одна із засад сучасної системи міжнародних відносин, демократичне керівне джерело міжнародного права, визначальне загальне зобов’язання універсального характеру.[331]
Цілісність території — запорука стабільності як внутрішньодержавних, так і міждержавних відносин.
Кровопролитні війни XX століття підштовхнули світову спільноту до усвідомлення необхідності встановлення територіальної цілісності як основного принципу міжнародного права,[332] його закріплення в універсальних і регіональних міжнародно-правових актах, міждержавних договорах, національному законодавстві. Природне й розуміння того, що піддання принципу територіальної цілісності ревізії або навіть сумніву фактично означає ініціювання конфліктів,[333] загрозливих для міжнародної безпеки на глобальному рівні.Визнання ключової ролі вказаного принципу в міжнародному праві загальноприйняте у доктрині.[334] [335] [336] [337] [338]’335,336,337,338 М. Шоу вказує, що територіальна цілісність — один з базових елементів (linchpin) міжнародної системи, відповідний принцип міжнародного права — його визначальне положення.[339] А. Кассезе зазначав, що хоча в Статуті ООН і Декларації про принципи міжнародного права 1970 р. територіальна цілісність не виділена як самостійний принцип міжнародного права, він, безсумнівно, загальновизнаний, основний принцип, норма jus cogens і один з цементувальних засад міжнародного права і світового устрою.[340] Підтримуючи віднесення цього принципу до jus cogens, російський дослідник професор М. Остро- ухов, автор докторського дисертаційного дослідження з питань територіальної цілісності держав у сучасному міжнародному праві 2010 р., вважає, що правильніше говорити про принцип «дотримання чи поваги територіальної цілісності держави» як про основний принцип міжнародного права, тісно пов’язаний з іншими принципами.[341] Т. Цимбрівський цілком слушно вказує на те, що загальні ознаки принципу територіальної цілісності — універсальність, імперативність та загальновизнаність.[342] Водночас протягом останніх років, досить поширеними стали погляди про зниження значення міждержавних кордонів у результаті активізації міжнародних економічних і соціальних контактів, лібералізації економіки і міжнародних відносин. Утім при цьому зазвичай не вказують, що випадки реальних спроб територіального ревізіонізму шляхом застосування сили протягом останнього півстоліття відносно рідкісні — цей феномен, серед іншого, свідчить про загальне визнання принципу територіальної цілісності і приділення державами все більшого значення його захисту.[343] Звернення до цього принципу значною мірою актуалізується у зв’язку з діями Російської Федерації щодо Криму та Східної України. Позиція світової спільноти, виражена в низці актів та заяв, — оцінення цих дій як порушення принципу територіальної цілісності, тоді як сама РФ заперечує, вказуючи, що вихід Криму зі складу України та його приєднання до Росії відбулись суворо відповідно до принципів рівноправності і самовизначення народу. Що ж до подій на сході нашої держави, російська сторона взагалі заперечує свою участь у конфлікті, а тим більше, навіть можливість будь-яких звинувачень у порушенні нею територіальної цілісності України. Позаяк сучасний світовий порядок значною мірою базується на принципах незастосування сили чи погрози силою і територіальної цілісності, очевидно, що їхнє порушення ядерною державою, однією з наймогутні- ших у військовому сенсі, у відносинах із найбільшою державою Європи, гарант територіальної цілісності якої вона є відповідно до Будапештського меморандуму 1994 р., спеціального міжнародно-правового акта у сфері ядерного роззброєння, матиме надзвичайно небезпечні наслідки для всієї світової спільноти. Зазначене зумовлює потребу всебічного дослідження процесу становлення, сутності, нормативного змісту, сучасних підходів до його тлумачення, основних особливостей, притаманних саме вказаному принципові; об’єктивного аналізу дій РФ у контексті вимог до держав, пов’язаних із принципом територіальної цілісності, що містяться в нормах міжнародного права. 2.1.