ТЕМА 1. ПОХОДЖЕННЯ ТА СУТЬ ГРОШЕЙ

1. Походження і необхідність грошей

2. Суть і вартість грошей

3. Функції грошей

4. Роль грошей у процесі розширеного відтворення

1. Мають місце дві точки зору на проблему походження грошей.

Розвиток форм вартості розпочався з прямого обміну двох товарів - бартеру, притаманного для простої форми вартості, що носив епізодичний характер, мав просторові, часові та індивідуальні обмеження. З поглибленням суспільного поділу праці, виділенням скотарства і зем­леробства надлишки товарів починають обмінюватись регулярно, що зумовило перетворення простої форми вартості у повну, або розгорнуту.

Подальше поглиблення суспільного поділу праці розширило коло продуктів, що обмінювалися і привело до стихійного виділення товару, на який обмінювалися всі інші товари. Першими товарними грошима стали - худоба, хутро, сіль, зерно, перли тощо. З часом їх замінили прикраси, а пізніше звичайні і коштовні метали. Товари починають виражати свою вартість в єдиному товарі, що перетворюється у загальний еквівалент, стає універсальним товаром, на який обмінюються всі інші товари і розгорнута форма вартості трансформується у загальну.

Наступний розвиток виробництва та обміну приводить до закріплення за одним товаром постійної ролі загального еквівалента, який отримав назву “гроші”. Загальна форма вартості перетворилась у грошову.

Властивості грошей, що дозволили їм виділитись із інших товарів і стати загальним еквівалентом, такі: портативність, легкоподільність, довговічність, однорідність, проста ідентифікація, загальновизнаність, стабільність купівельної спроможності.

2. В економічній літературі немає єдиного визначення грошей. Західна наука найчастіше визначає гроші, як “...все те, що виконує функції грошей". У вітчизняній літературі широко використовується визначення грошей як особливого товару, що виконує специфічну роль загаль­ного еквівалента.

Гроші можуть виконувати роль загального еквівалента у товарному обміні та протистояти у кожному акті купівлі-продажу іншим товарам завдяки тому, що вони, як і всі інші товари, мають вартість. Розрізняють: 1) вартість грошей як грошей - формується безпосередньо у сфері обігу і набуває форми купівельної спроможності; 2) вартість грошей як капіталу - формується на грошовому ринку під впливом попиту і пропозиції і виступає у формі процента.

Неповноцінні гроші мають специфічну форму вартості, яка також виступає у вигляді купівельної спроможності. Кількість товарів, які можна придбати за певну суму грошей, визначається рівнем цін цих товарів. Вартість грошей обернено пропорційна рівню цін товарів.

3. Функції грошей є конкретним проявом їхньої суті. В іноземній літературі виділяють найчастіше три функції грошей: міра вартості, засіб обігу та засіб нагромадження. Вітчизняна наука виводить ще дві функції - засіб платежу і світові гроші.

Функція грошей як міри вартості виявляється через вимір грошової вартості (ціни) інших товарів. Гроші як загальний еквівалент вимірюють вартість усіх товарів, тому що вони, як і кожний окремо взятий товар, мають вартість – кількість суспільно необхідної праці, потраченої на їх виробництво. В умовах золотого стандарту гроші реалізували свою функ­цію міри вартості не безпосередньо, а через їхню взаємодію з масш­табом цін. Масштаб цін - суто технічна функція грошей, яка мала місце через фіксацію державою в окремій грошовій одиниці певної вагової кількості монетарного металу - золота. Із запровадженням з 1977 р. Ямайської валютної системи (демонетизовано золото, скасовано золотий вміст валют і валютні паритети) ця функція втратила своє значення.

Засіб обігу - функція, в якій гроші виступають посередником при обміні товарів і забезпечують їхній обіг.

Вимір вартості інших товарів ще не означає його реалізації. На ранніх етапах товарообігу один і той же товар-еквівалент одночасно служив і мірою вартості і засобом обігу. Надалі виокремились лічильні гроші, що забезпечували першу функцію і знаки вартості (кредитні гроші) – для другої.

Засіб платежу - функція, в якій гроші обслуговують пога­шення боргових зобов\'язань суб\'єктів господарювання. Товар обмінюється на боргове зобов’язання покупця, яке через певний час обмінюється на гроші. При цьому відсутній зустрічний рух товарів та грошей, посилюється можливість невиконання боржником своїх зобов’язань.

Засіб нагромадження - функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі. Раніше нагромадження забезпечувало збереження варто­сті у вигляді звичайних скарбів. Останні, втілюючись у предметах розкоші, набули естетичних форм.

Вільно обмінюючись на будь-який товар, гроші стали уособленням багатства, предметом накопичення і заощадження, задля чого їх просто вилучали з обігу. Такі скарби були стихійним регулятором грошового обігу але ніколи не приносили їхнім власникам прибутку.

Згодом сформувалася ще одна потреба нагромадження скарбу - створення резерву платіжних засобів, що надало такому накопиченню відтворювального характеру, зорієнтованого на прибуток. В умовах паперово-грошових та грошово-кредитних систем гроші виконують цю функцію найефективніше постійно перебуваючи в обігу (депозити у банках та небанківських фінансових установах, придбання цінних паперів тощо).

Світові гроші - це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості і забезпечують її реалізацію у міжнародному економічному обороті. На світовому ринку гроші виконують функції загального пла­тіжного засобу, загального купівельного засобу та засобу перене­сення багатства з однієї країни в іншу. У світових грошах віддзеркалюються функції грошей внутрішнього ринку.

Як світові гроші використовують іноземні валюти, до яких мають найбільшу довіру на світовому ринку (долар США, ієна Японії, фунт стерлінгів Великобританії та ін.). Поступово цю роль починають перебирати на себе міжнародні ва­люти (ЄВРО - валюта ЄС; СПЗ (спеціальні права запозичення) - валюта МВФ).

4. Роль грошей у ринковій економіці полягає у тому, що перетворюючись у носія капіталу, вони стають центральною ланкою ринкового механізму стимулювання і регулювання економіки. Обслуговуючи суспільне вироб­ництво, гроші розширюють фізичні межі останнього; спрощують, прискорюють і здешевлюють процедури обміну товарів; стимулюють економічний розвиток.

Для всіх учасників суспільного виробництва стимулююча роль грошей реалізується через їхню здатність утворювати для своїх власників додаткову вартість, у тому числі, через перетворення у позичковий капітал. Гроші забезпечують інтернаціоналізацію національних економік та їх ефективне функціонування у світовому економічному просторі.

Нарешті, гроші є дієвим інструментом впливу на процеси суспільного виробництва. Змінюючи грошову масу в обігу держава регулює економічний ріст, інфляцію, ціни, доходи, процент, інвестиції тощо.

Література: 42-49,51, 54,55,60,63

Основні поняття та терміни:

Бартер – прямий товарообмін без посередництва грошей.

Білонна монета - розмінна монета з дрібною вартістю, яка карбується не з дорогоцінного металу.

Вартість грошей – купівельна спроможність грошей.

Гривня - грошова одиниця незалежної держави Україна. Гривня як грошова й вагова одиниця Київської Русі походить від найменування обруча - прикраси із золота чи срібла, який носили на шиї („загривку”). Частина цього обруча (рублена гривна), що використовувалася як гроші, дала назву грошової одиниці „рубль”.

Гроші - специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар і е загальним еквівалентом.

Засіб нагромадження - функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі.

Засіб обігу - функція, в якій гроші виступають як посередник в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

Засіб платежу - функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов\'язань між суб\'єктами економічних відносин.

Масштаб цін - вагова кількість грошового металу, що законодавче закріплена за грошовою одиницею.

Міра вартості - функція, в якій гроші забезпечують вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.

Монета - установленої форми злитки металу, вагу і пробу яких засвідчує своїм штемпелем держава.

Світові гроші - функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті.

Функції грошей – „робота”, яку виконують грошів у процесі обслуговування руху вартості товарів.

Запитання для самопідготовки та самоконтролю:

1. Які відмінності між раціоналістичною та еволюційною теоріями походження грошей?

2. Назвіть форми вартості крізь які еволюціонували гроші.

3. Чим розгорнута форма вартості відрізняється від еквівалентної?

4. Сформулюйте і поясніть визначення грошей?

5. У чолу полягає специфіка грошей як товару?

6. Поясніть відмінності понять „гроші як гроші” і „гроші як капітал”.

7. Як і через які функції реалізують себе "гроші як гроші" та "гроші як капітал"?

8. Які переваги грошового обміну товарів над бартером?

9. Назвіть основні початкові ознаки грошей.

10. Як визначається вартість грошей?

11. Як визначається вартість грошей як капіталу?

12. Назвіть основні функції грошей і дайте їм коротку характеристику.

13. Чи варто окремо виділяти такі функції грошей як засіб платежу чи світові гроші?

14. У чому особливості прояву функцій грошей у сучасних умовах?

15. Охарактеризуйте роль грошей в процесі суспільного відтворення.

Тести:

1. В економічній теорії виділяють такі концепції походження грошей:

а) трансакційна;

6) раціоналістична;

в) застережна;

г) монетариська.

2. Представниками еволюційної концепції походження грошей є:

а) К.

б) І. Фішер;

в) А.Сміт, Д.Рікардо;

г) Аристотель;

д) П.Самуельсон; Л.Пігу.

3. Яке з тверджень правильне:

а) гроші - це кристалізація мінової вартості;

б) гроші - загальний товар-еквівалент;

в) гроші - продукт згоди людей;

г) гроші - знак обміну;

д) гроші - все вищеназване?

4. Формами вартості грошей є:

а) грошова, загальна, розгорнута, еквівалентна;

б) випадкова, загальна, еквівалентна, грошова;

в)розгорнута; загальна; еквівалентна грошова;

г) еквівалентна; загальна; розгорнута; грошова.

5. Функціями грошей є:

а) розподіл вартості, засіб обігу, засіб платежу, засіб нагромадження; світові гроші;

б) ціноутворення, засіб нагромадження; засіб обігу, засіб платежу, світові гроші;

в) міра вартості, засіб обігу; засіб платежу; засіб нагромадження; світові гроші;

г) інформаційна, засіб обігу, засіб платежу, засіб нагромадження, світові гроші.

6. В якій функції гроші обслуговують процес ціноутворення:

а) засобу обігу;

б) міри вартості;

в) засобу нагромадження;

г) засобу платежу.

7. Купівельна спроможність грошей:

а) піднімається із зростанням цін;

б) може підвищуватись і знижуватись;

в) зростає з часом;

г) залишається постійною.

8. В якості світових грошей можуть виступати:

а) долар США, фунт стерлінгів, ЄВРО;

б) СПЗ, інші валюти;

в) всі відповіді правильні;

9. Функцію нагромадження можуть виконувати:

а) повноцінні гроші;

б) неповноцінні гроші;

в) обидві відповіді правильні.

10. У функції засобу платежу гроші:

а) забезпечують платежі за придбані товари;

б) погашають боргові зобов’язання суб’єктів господарювання;

в) забезпечують розрахунки між суб’єктами господарювання.

11. Функція грошей, як засобу платежу є продовженням:

а) засобу обігу;

б) міри вартості;

в) засобу нагромадження.

12. Гроші є засобом перенесення багатства з однієї країни в іншу у функції:

а) засобу обігу;

б) міри вартості;

в) засобу нагромадження;

г) засобу платежу;

д) світових грошей.

13. Купівельна спроможність паперових грошей це:

а) здатність обмінятися на певну кількість золота;

б) здатність обмінятися на певну кількість товару;

в) здатність обмінятися на певну кількість іноземної валюти.

14. Вартість грошей як капіталу виступає у формі:

а) процента;

б) ціни;

в) валютного курсу;

г) всі відповіді неправильні.

15. Першими товарами-еквівалентами стали:

а) дорогоцінні метали;

б) коштовне каміння;

в) товари, які виділились з товарної маси.