Управління запасами
Політика управління запасами є частиною загальної політики управління оборотними активами підприємства, що полягає в оптимізації загального розміру і структури матеріально-виробничих запасів (МВЗ), мінімізації витрат по їх обслуговуванню і забезпеченню ефективного контролю за їх рухом.
Розробка політики управління запасами охоплює ряд послідовно виконуваних етапів робіт, основними з яких є:
1. Аналіз МВЗ у попередньому періоді. Основним завданням цього аналізу є виявлення рівня забезпеченості виробництва і реалізації продукції відповідними МВЗ в попередньому періоді і оцінка ефективності їх використання. Аналіз проводять у розрізі основних видів запасів.
2. Визначення мети формування запасів. Метою можуть бути: забезпечення поточної виробничої діяльності (поточні запаси сировини і матеріалів);
забезпечення поточної збутової діяльності (поточні запаси готової продукції);
накопичення сезонних запасів, що забезпечують господарський процес у майбутньому періоді.
3. Оптимізація розміру основних груп поточних запасів. З цією метою використовують ряд моделей. Серед яких найбільшого поширення набула «Модель економічно обґрунтованого розміру замовлення». Вона може бути використана як для оптимізації розміру виробничих запасів, так і запасів готової продукції. Розрахунковий механізм цієї моделі заснований на оптимізації сукупних операційних витрат по закупівлі і зберіганню запасів на підприємстві. Ці операційні витрати заздалегідь розділяють на дві групи:
а) сума витрат із розміщення замовлень (що включають витрати з транспортування і приймання товарів):
![]() |
де Оврз - сума операційних витрат із розміщення замовлень;
47
Cp3 - середня вартість розміщення одного замовлення;
OBC - обсяг виробничого споживання товарів у даному періоді;
РПП - середній розмір однієї партії постачання товарів.
З приведеної формули випливає, що при незмінному обсязі виробничого споживання і середньої вартості розміщення одного заказу, загальну суму операційних витрат з розміщення заказів мінімізують із збільшенням середнього розміру однієї партії поставки товарів, б) сума витрат зі зберігання товарів на складі:
|
де Oe3m - сума операційних витрат зі зберігання товарів на складі;
C3 - вартість зберігання одиниці товару в даному періоді.
З приведеної формули випливає, що при незмінній вартості зберігання одиниці товару в даному періоді загальна сума операційних витрат зі зберігання товарних запасів на складі мінімізується при зниженні середнього розміру однієї партії постачання товарів.
Таким чином, з ростом середнього розміру однієї партії поставки товару знижується Oep3 і зростає Овзт. Дана модель дозволяє оптимізувати пропорції між цими двома групами витрат так, щоб їх сукупна сума була мінімальною.
Визначення економічного (оптимального) запасу виражають математичною моделлю:
![]() |
де РПП0 - оптимальний середній розмір партії постачання товарів.
Відповідно оптимальний середній розмір виробничого запасу (ВЗо) визначають за формулою
|
Для запасів готової продукції розрахунок показників аналогічний.
1. Оптимізація загальної суми запасів, які включені до складу оборотних активів.
2. Побудова ефективної системи контролю за рухом запасів на підприємстві. Тут основним завданням є своєчасне розміщення замовлень на поповнення запасів
і залучення до господарського обігу надмірно сформованих їх видів.
3. Оптимізація загальної суми запасів, які включають до складу оборотних активів.
8.3.

