Типи дивідендної політики
Практичне використання різних теорій привело до розробки трьох основних підходів до формування дивідендної політики:
1) консервативний;
2) помірний (компромісний);
3) агресивний.
Вони дозволили сформувати п’ять типів дивідендної політики.
Вибраний тип характеризується показником - коефіцієнт дивідендних виплат:
Kde = div/ EPS,
де div - дивіденди, виплачені на одну акцію;
EPS - чистий прибуток з розрахунку на 1 акцію.
35
| Підхід до формування дивідендної політики | Типи дивідендної політики |
| 1. Консервативний | 1.1. Залишкова політика виплати дивідендів. 1.2. Політика стабільного розміру дивідендних виплат. |
| 2. Компромісний | 2. Політика мінімального стабільного розміру дивідендних виплат з надбавкою в певні періоди - політика «екстрадивідендів». |
| 3. Агресивний | 3.1. Політика стабільного рівня дивідендних виплат по відношенню до прибутку. 3.2. Політика постійного зростання розміру дивідендних виплат. |
Остаточним етапом формування дивідендної політики є вибір форм:
1. Виплата дивідендів готівкою.
2. Виплата акціями. Вона цікава для акціонерів, що зорієнтовані на зростання капіталу в майбутньому періоді.
3. Автоматичне реінвестування, тобто право вибору отримати готівку або реінвестувати в додаткові акції.
4. Викуп акції компанії, тобто на суму дивідендного фонду фірма викупляє на ринку акції, що вільно обертаються.
Факторами, які визначають дивідендну політику є:
1. Обмеження правового характеру.
2. Обмеження контрактного характеру.
3. Обмеження у зв’язку з недостатньою ліквідністю.
4. Обмеження у зв’язку з розширенням виробництва.
5. Обмеження у зв’язку з інтересами акціонерів.
6. Обмеження рекламно-інформаційного характеру.
7.4.