ПЕРЕДМОВА

Сучасний етап розвитку економіки України висуває нові вимоги до економічної політики держави, які полягають у необхідності зміщення ак­центів із зовнішньої орієнтації економіки на активізацію та стимулювання розвитку внутрішнього ринку.

У своїй середньостроковій стратегії грошово-кредитної політики На­ціональний банк України орієнтується на поступовий перехід до монетар­ного режиму, що ґрунтується на ціновій стабільності. Режим, за якого го­ловною ціллю грошово-кредитної політики є цінова стабільність, базува­тиметься на управлінні грошово-кредитним ринком через регулювання відсоткових ставок. Ці зміни позначаться на структурі монетарного трансмісійного (передавального) механізму, головним каналом якого має стати процентний канал, а основним інструментом досягнення цінової стабільності - офіційні відсоткові ставки центрального банку. При цьому досягнення цільового показника інфляції забезпечуватиметься через вплив центрального банку на рівень відсоткових ставок в економіці шляхом під­тримання за допомогою монетарних інструментів узгодженості коротко­строкових процентних ставок міжбанківського ринку з основною офіцій­ною відсотковою ставкою. Такі зміни дозволять, як свідчить досвід країн з режимом інфляційного таргетування, забезпечити низький та прогнозова­ний рівень інфляції, що призведе до суттєвого зростання реальних доходів населення та суб’єктів господарювання, зміни структури споживчого ко­шика населення, покращання рівня життя в країні, зростання обсягів внут­рішнього ринку, що виступатиме основною рушійною силою соціально- економічного зростання в Україні.

Переходу до використання інфляційного орієнтира як головної мети грошово-кредитної політики має передувати перехідний етап, протягом якого необхідно створити цілу низку макроекономічних, фінансових та інституційних передумов, необхідних для ефективного впровадження мо­нетарного режиму, що базується на ціновій стабільності. Серед таких пе­редумов - макроекономічна та фінансова збалансованість, поступовий пе­рехід до режиму вільного плавання обмінного курсу, достатній розвиток ринку цінних паперів, трансмісійних механізмів, комунікацій центрально­го банку із суб’єктами господарювання і населенням, удосконалення

системи валютного регулювання, посилення ролі процентної політики в системі монетарного регулювання економічних процесів тощо.

Необхідність у науковому розробленні цих та багатьох інших проб­лемних питань грошово-кредитної політики в Україні зумовила актуаль­ність та структуру цієї книги, спрямованої на висвітлення важливих тео­ретичних положень, пов’язаних із функціонуванням Національного банку України, аналіз тенденцій еволюційних змін у вітчизняній монетарній по­літиці та її інструментах, глибше осмислення практичних засад та перспек­тив розвитку монетарної політики, розроблення науково-обґрунтованих пропозицій щодо підвищення її ефективності та її ролі в регулюванні мак- роекономічних процесів.

У першому розділі висвітлені питання, що у сукупності формують тео­ретичні засади грошей та грошово-кредитної політики. Авторами розгля­дається в історичній ретроспективі становлення такого феномену еконо­мічного життя суспільства як гроші: наведено концепції їх походження та узагальнено огляд основних наукових положень економічних шкіл щодо теорії грошей, висвітлено історію готівкового обігу в Україні за період з античних часів і до сьогодення. Особливе місце в матеріалах розділу від­ведено центральному банку України: висвітлено історію створення, су­часні правові засади функціонування, завдання, функції, повноваження і принципи організації діяльності Національного банку України.

Другий розділ присвячений висвітленню законодавчо-правових та практичних питань реалізації грошово-кредитної політики в Україні. Де­тально розглянута процедура розроблення, прийняття та виконання Основ­них засад грошово-кредитної політики; проаналізовано динаміку змін у прогнозних показниках монетарної сфери за 2002-2008 рр. та наведено основні положення Основних засад грошово-кредитної політики на 2009 рік. У розділі описана вітчизняна практика використання таких основ­них інструментів та механізмів грошово-кредитної політики як обов’яз­кові резервні вимоги, процентна та валютна політика, механізми кредит­них та депозитних операцій, що дозволило систематизувати накопичений досвід, визначити тенденції змін у динаміці використання інструментів грошово-кредитної політики в Україні та провести порівняння із світовою практикою використання зазначених інструментів.

У третьому розділі наведено класифікацію режимів монетарної полі­тики (режим таргетування обмінного курсу, монетарне таргетування та інфляційне таргетування) та їх видів, визначено особливості, переваги та недоліки монетарних режимів. На прикладі окремих зарубіжних країн (Болгарії, Латвії, Польщі, Словенії, Швейцарії, Німеччини та багатьох ін­ших країн) продемонстровано специфіку дії різних монетарних режимів та їх вплив на макроекономічну ситуацію в цих країнах. З огляду на намічену перспективу переходу Національного банку України до режиму, що базу­ється на ціновій стабільності, значну увагу в матеріалах розділу приділено режиму таргетування інфляції: розкрито його сутність та узагальнено перед­умови, необхідні для успішного запровадження.

Четвертий розділ присвячено окремим проблемним питанням реалі­зації грошово-кредитної політики. Зокрема, приділено велику увагу пи­танню удосконалення трансмісійного механізму монетарної політики в Україні: висвітлено теоретичні засади монетарної трансмісії, її структуру та етапи дії, емпірично обґрунтовано особливості дії каналів передаваль­ного механізму грошово-кредитної політики; на основі вивчення вітчиз­няної специфіки та досвіду удосконалення трансмісійних механізмів у Че­хії, Польщі, Угорщині, Словаччині визначено напрями підвищення ефек­тивності вітчизняного механізму монетарної трансмісії.

Виокремлюючи в матеріалах розділу проблему доларизації, автори узагальнюють її внутрішні та зовнішні чинники, аналізують тенденції, ак­центують увагу на негативних наслідках для України.

Ураховуючи ту роль, яку виконує ліквідність в діяльності кожного бан­ку і банківської системи в цілому, значне місце в монографії відведено ре­зультатам дослідження теоретико-методичних та практичних питань управ­ління ліквідністю банківської системи України. Серед результатів дослід­ження цього питання необхідно відмітити глибоке розроблення теоретич­них засад ліквідності банківської системи, зокрема, визначення її економіч­ної сутності та структурних складових (оптимальна, вільна, надлишкова ліквідність). У матеріалах розділу наведено методику аналізу ліквідності банківської системи, узагальнено чинники, що визначають попит та пропо­зицію ліквідності банківської системи, проаналізовано її сучасний стан та обґрунтовано основні напрями удосконалення управління ліквідністю віт­чизняної банківської системи основі впровадження передового світового до­свіду з урахуванням вітчизняних умов розвитку грошово-кредитного ринку.

Проведені дослідження проблемних питань реалізації валютної полі­тики в умовах трансформації діючого режиму грошово-кредитної політи­ки дозволили на основі вивчення досвіду таких країн як Польща, Ізраїль,

Чилі, Нова Зеландія, Уганда, Угорщина узагальнити позитивні аспекти досвіду цих країн щодо посилення гнучкості обмінного курсу; визначити потенційні ефекти та ризики від можливого посилення гнучкості обмінно­го курсу гривні; обґрунтувати основні макроекономічні передумови ефек­тивного переходу Національного банку України до режиму гнучкого курсоутворення.

З огляду на важливу роль, яку відіграє монетарна політика центрально­го банку в загальнодержавній політиці, особливої актуальності набуває пи­тання визначення її ефективності. Дослідження цього питання дало змогу авторам визначити критерії та оціночні показники, які об’єктивно відображатимуть ступінь ефективності монетарної політики в Україні та на основі узагальнення законодавчо визначених цілей центральних банків за­рубіжних країн обґрунтувати відповідні законодавчі зміни щодо уточнення сутності грошово-кредитної політики та її цільової спрямованості.

Значна питома вага готівки в грошовій масі, капіталоємність та тру­домісткість готівкового обігу грошовому обігу України зумовили необ­хідність пошуку шляхів удосконалення роботи з грошовими знаками на­ціональної валюти. Наприкінці видання (п. 4.6.) читачеві пропонується матеріал, у якому узагальнено основні об’єктивні причини значної пито­мої ваги готівки в грошовій масі України, визначено тенденції розвитку вітчизняного готівкового обігу та пропонуються заходи щодо вдоскона­лення організації грошового обігу в Україні.

У цілому в монографії викладено наукове бачення напрямів та заходів щодо розв’язання низки теоретико-методичних та практичних питань, впровадження яких у сукупності сприятимуть соціально-економічному розвитку України на основі підвищення ролі грошово-кредитної політики в регулюванні макроекономічних процесів в країні. Видання буде цікавим та корисним для широкого кола читачів: викладачів, студентів вищих за­кладів освіти, науковців, працівників фінансової та банківської системи та усіх, хто має інтерес до економіки та фінансів, особливо в аспекті поглиб­лення розуміння практичних процесів монетарного регулювання.