Закони Ур-Намму

Датування спірне, від 2100 до 2050рр. Знайдено під час розкопок в м. Ніппур (Ірак) Пенсільванського університету 1890-1900 рр., зараз зберігається у Археологічному музею Стамбула (Туреччина).

Текст пов'язують з діяльністю Ур-Намми, правителя міста Ур 2112-2095р. до н.е. та його сина спадкоємця Шульгі 2094-2047рр. до н.е., відомого своїми адміністративними та судовими реформами.

Закони збереглися у трьох екземплярах — табличках, знайдених у Ніппурі (табличка А), Урі (табличка В) та Сіппарі (табличка С), текст на яких розташований колонками. Хоча кожна з табличок є пошкодженою, співставлення їх текстів, що збереглися дає мож­ливість практично повністю відновити текст законів.

Пролог.

(Таблиця А, колонка І, рядки 1-30) Ур-Намма, могутній воїн, пра­витель міста Ур, земель Шумеру та Аккаду... він встановив 21600 сі- ласів^[10] ячменю, 30 овець, 30 сіласів олії у місяць як регулярні при­несення. у його землі.

(Таблиця А, ІІІ, 114-124)... Я встановив свободу для аккадців та іноземців на землях Шумеру та Аккаду, для тих, хто займається морською торгівлею самостійно, без морських капітанів, для пасту­хів, вільних від власників биків, овець та віслюків.

(Таблиця А, ІІІ, 135-149; С, І, 11-21).Я зробив мідну діжку обсягом 60 сіласів як стандарт об’єму. Я зробив мідну діжку вагою 10 сіласів як стандарт об’єму. Я зробив правильні королівські мідні гирі стандартом 5 силасів. Я стандартизував усі кам’яні ваги до чис­тої ваги від 1 шекеля до 1 міни^[11]. Я зробив бронзові стандарти вимі­рювання 1 сіласу та прив’язав їх до 1 міни.

(Таблиця А, IV, 162-168; С, II, 30-39). Я не віддав сироту [під владу] багатій особі. Я не віддав вдову [під владу] могутній особі. Я не віддав людину з 1 шекелем [під владу] людині з 1 міною. Я не віддав людину з однією вівцею [під владу] людині з одним биком.

(Таблиця С, III, 52-54) 1.

(Таблиця С, III, 55-56) 2. Якщо людина діє протизаконно, треба вбити таку людину.

(Таблиця A, IV, 195; С, III, 57-60) 3. Якщо людина захопить кого-небудь, така людина має бути ув’язнена і має зважити та від­дати 15 шекелів срібла

(Таблиця A, V, 196-198; С, III, 61-64) 4. Якщо чоловік раб од­ружиться з рабинею, яку він кохає, а пізніше здобуде волю, то вона не повинна бути вигнана з [його] будинку.

(Таблиця A, V, 205-215; С, III, 65-75) 5. Якщо чоловік раб од­ружиться з вільною місцевою жінкою, вони повинні віддати одного сина служити господарю [власнику раба]. будь-які інші діти віль­ної місцевої жінки не стануть власністю господаря, не будуть пере­дані у рабство.

(Таблиця С, IV, 76-80) 6. Якщо чоловік порушить права іншого та дефлорує незайману дружину юнака, треба вбити такого чоловіка.

(Таблиця А, V, 225-231; В, I, 1-10; С IV, 86-92) 7. Якщо дружи­на юнака зі своєї ініціативи наблизиться до [іншого] чоловіка та вступить з ним у сексуальні стосунки, то слід вбити таку жінку, але відпустити чоловіка.

(Таблиця А, V, 232-235; В, I, 11-19; С, IV, 81-85) 8. Якщо чоло­вік порушить права іншого та позбавить цноти незайману рабиню іншого чоловіка, то він має зважити та віддати 5 шекелів срібла.

(Таблиця В, I, 20-24; С, IV, 93-97) 9. Якщо чоловік розлучиться з жінкою першого рангу, він має зважити та віддати штраф 60 ше­келів срібла.

(Таблиця А, VI, 246-249; В, I, 25-29; С, IV, 98) 10. Якщо він роз­лучиться з вдовою, він має зважити та віддати 30 шекелів срібла.

(Таблиця А, VI, 250-254; В, I, 30-36) 11. Якщо чоловік має сек­суальні стосунки з вдовою без підписання формального письмового контракту, він не буде платити штраф як при розлученні.

(Таблиця А, VI, 270-280, В, II, 1-2) 13. Якщо чоловік звинува­чує іншого та приведе його до священної річкової ордалії, але свя­щенна річкова ордалія очистить його [встановить невинуватість], то той, хто звинувачував має зважити та віддати 3 шекелі срібла.

(Таблиця В, II, 3-12) 14. Якщо чоловік звинувачує дружину мо­лодого чоловіка у проміскуїтеті, але річкова ордалія очистить її [встановить невинуватість], то той, хто звинувачував має зважити та віддати 20 шекелів срібла.

(Таблиця В, II, 13-23) 15. Якщо зять переїде до маєтку свого тестя, та потім тесть віддасть його дружину іншому, то такий тесть має запла­тити зятю подвійну вартість викупу, який зять віддав коли переїжджав.

(Таблиця А, VII, 314-323) 17. Якщо раб чи рабиня втечуть за ме­жі міста, чоловік, що поверне його чи її, їх власник має зважити та віддати шекелі срібла тому, хто їх повернув.

(Таблиця А, VII, 324-330, В, II, 35-41) 18. Якщо людина відрі­же ногу іншій людині, то має зважити та віддати 10 шекелів срібла.

(Таблиця А, VIII, 331-338) 19. Якщо людина заламає іншому кістку палицею, то має зважити та віддати 60 шекелів срібла.

(Таблиця А, VIII, 339-344; В, II 42-47) 20. Якщо людина відрі­же носа іншому, то має зважити та віддати 40 шекелів срібла.

(Таблиця В, II, 55 — III, 4) 22. Якщо людина виб’є іншій зуб, має зважити та віддати 2 шекелі срібла.

(Таблиця В, ІІІ, 45-51) 25. Якщо рабиня завдасть кому-небудь шкоди, хоча діє за наказом своєю господині, їй мають вимити рот 1 силою солі.

(Таблиця В, IV, 34—40) 28. Якщо людина викликається бути свід­ком, але свідчить неправдиво, вона має зважити та віддати 15 шеке­лів срібла.

(Таблиця В, IV, 41—46) 29. Якщо людина викликається бути свідком, але відмовляється дати клятву, вона має компенсувати вар­тість позову.

(Таблиця В, IV, 47 — V, 1) 30. Якщо людина порушила права ін­шого та обробляла поле іншої людини, а потім позивається, щоб зберегти свої права на врожай, заявляючи що власник відмовився від поля — ця людина має забути про свої витрати.

(Таблиця В, V, 2—7) 31. Якщо людина затопить поле іншої людини, то має зважити та віддати 720 сіласів зерна за кожні 100 сарів^[12] поля.

(Таблиця В, V, 8—17) 32. Якщо людина дає поле іншій людині для обробки, але та не обробляє поле та перетворює його на занедбане, то [винний] має відважити 720 сіласів зерна за кожні 100 сарів поля.

Переклад з шумерської на англійську S. Endy, L. McLarnan, H.Ros- ner Roth M. T. Law Collections from Mesopotamia and Asia Minor. Wri­tings from the Ancient World, vol. 6. Society of Biblical Literature, 1995, С. 15-21.