ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ РІШЕННЯ від 3 грудня 2004 року

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі: головуючого Яреми А. Г., суддів: Балюка М. І., Барсукової В. М., Гнатенка А. В., Григорьєвої Л. І., Гуменюка В.

встановила:

Катеринчук М. Д. — довірена особа в єдиному загальнодержавному виборчому окрузі кандидата на пост Президента України Ющенка В. А. звернувся до Верховного Суду України із зазначеною скаргою, в якій просив:

1. Визнати дії Центральної виборчої комісії по встановленню ре­зультатів повторного голосування з виборів Президента України неза­конними, а протокол Центральної виборчої комісії про результати по­вторного голосування з виборів Президента України від 24 листопада 2004 року недійсним.

2. Скасувати постанову Центральної виборчої комісії від 24 листо­пада 2004 року № 1265 «Про оприлюднення результатів виборів Прези­дента України», як незаконну.

3. Встановити, що факти системного і грубого порушення принципів і засад виборчого процесу при повторному голосуванні з виборів Президен­та України від 21 листопада 2004 року є такими, що унеможливлюють до­стовірно встановити результати волевиявлення виборців у єдиному зага­льнодержавному виборчому окрузі по виборах Президента України.

4. Визнати недійсними результати повторного голосування з виборів Президента України 21 листопада 2004 року в єдиному загальнодержа­вному виборчому окрузі по виборах Президента України.

5. Визнати обраним Президентом України кандидата, який за підсу­мками голосування від 31 жовтня 2004 року набрав найбільшу кількість голосів виборців.

Зазначені вимоги, які заявником та представниками кандидата на пост Президента України Ющенка В. А. підтримані в судовому засі­данні, обґрунтовуються посиланнями на системні і грубі порушення принципів і засад виборчого процесу при повторному голосуванні з ви­борів Президента України 21 листопада 2004 року, а також тим, що Центральною виборчою комісією порушені вимоги Закону України «Про вибори Президента України» при встановленні результатів вибо­рів Президента України.

Представники Центральної виборчої комісії та представники заціка­вленої особи, заперечуючи проти заявлених вимог, посилалися на те, що порушення виборчого законодавства, які були допущені під час по­вторного голосування з виборів Президента України, не вплинули і не могли вплинути на результати виборів, а при встановленні результатів виборів Президента України Центральною виборчою комісією не було допущено порушень чинного законодавства.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідив­ши інші докази, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволен­ню з наступних підстав.

21 листопада 2004 року проведено повторне голосування з виборів Президента України.

Центральна виборча комісія 24 листопада 2004 року склала прото­кол про результати повторного голосування з виборів Президента України й ухвалила постанови № 1264 «Про результати виборів Пре­зидента України 21 листопада 2004 року та обрання Президента Укра­їни» та № 1265 «Про оприлюднення результатів виборів Президента України».

При встановленні результатів повторного голосування у день вибо­рів Президента України Центральна виборча комісія на своєму засідан­ні колегіальним складом не досліджувала протоколи територіальних виборчих комісій про підсумки голосування в межах відповідних тери­торіальних виборчих округів, не перевіряла їх достовірність, правиль­ність та повноту складення та інші документи, зазначені у частині 6 статті 83 Закону «Про вибори Президента України».

До встановлення результатів повторного голосування у день виборів Президента України Центральна виборча комісія не розглянула заяви та скарги про порушення територіальними виборчими комісіями порядку встановлення підсумків голосування в межах територіальних виборчих округів і рішення, прийняті територіальними виборчими комісіями за результатами їх розгляду.

На час встановлення Центральною виборчою комісією результатів повторного голосування з виборів Президента України в судах не був закінчений розгляд своєчасно поданих скарг на бездіяльність, дії та рі­шення територіальних виборчих комісій, вчинених при встановленні підсумків голосування в межах територіальних виборчих округів, і тер­мін розгляду цих скарг не закінчився.

За таких обставин дії і рішення Центральної виборчої комісії супе­речать вимогам статей 2, 10, 11, 12, 16, 17 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», статей 25, 28, 83, 84, 86, 93, 94, 96 Зако­ну України «Про вибори Президента України» і є неправомірними. У зв’язку з цим ухвалені Центральною виборчою комісією рішення пі­длягають скасуванню.

Судом також встановлено, що при проведенні повторного голосу­вання були допущені порушення Закону України «Про вибори Прези­дента України»:

— складання і уточнення списків виборців проводилося з порушен­нями вимог статті 34, допускалося включення до списків виборців одно­го і того ж громадянина декілька разів, осіб, які не мали права голосу;

— виготовлення, облік, видача та використання відкріпних посвід­чень відбувалися з порушеннями вимог статті 33, без здійснення нале­жного контролю Центральною виборчою комісією;

— передвиборна агітація з використанням засобів масової інформа­ції проводилася без дотримання принципу рівних умов та всупереч по­рядку, встановленому цим Законом, не дотримувалися вимоги щодо за­борони участі у передвиборній агітації органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, мало місце їх незаконне втручання у виборчий процес;

— порушувалися вимоги статей 23, 24, 85 стосовно складу виборчих комісій;

— порушувалися вимоги статей 68, 69, 70 щодо участі у виборчому процесі офіційних спостерігачів;

— порушувалися вимоги статті 77 при здійсненні голосування за межами приміщення для голосування;

— протоколи дільничних виборчих комісій складені за наслідками підрахунку голосів без дотримання вимог статті 79;

— транспортування документів до територіальних виборчих комісії здійснювалося з порушеннями статті 81.

Наведені обставини дають підстави для висновку про порушення принципів виборчого права, передбачених статтями 38, 71, 103 Консти­туції України, та засад виборчого процесу, визначених частиною 2 статті 11 Закону України «Про вибори Президента України», що ви­ключає можливість достовірно встановити результати дійсного волеви­явлення виборців в єдиному загальнодержавному виборчому окрузі.

Визначаючи спосіб поновлення порушених прав та законних інте­ресів суб’єктів виборчого процесу, суд виходить з того, що відповідно до статті 98 Закону України «Про вибори Президента України» суб’єкт розгляду скарги, встановивши, що рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта оскарження не відповідають законодавству про вибори Прези­дента України, задовольняє скаргу, скасовує рішення повністю або час­тково, визнає дії чи бездіяльність неправомірними, зобов’язує суб’єкта оскарження задовольнити вимоги заявника або іншим шляхом понови­ти порушені права та законні інтереси суб’єкта виборчого процесу.

Запропонований заявником спосіб захисту порушених прав шля­хом визнання обраним Президентом України кандидата, який за під­сумками голосування 31 жовтня 2004 року, набрав найбільшу кіль­кість голосів виборців, не може бути застосований, оскільки відповідно до частини 3 статті 84 Закону України «Про вибори Пре­зидента України» обраним у день виборів Президентом України вва­жається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, а жоден з кандидатів не на­брав такої кількості голосів.

Враховуючи неможливість достовірно встановити результати дійс­ного волевиявлення виборців у єдиному загальнодержавному виборчо­му окрузі шляхом повторного встановлення підсумків повторного голо­сування та враховуючи, що проведене 21 листопада 2004 року повторне голосування не змінило статусу кандидатів, які за підсумками голосу­вання у день виборів 31 жовтня 2004 року одержали найбільшу кіль­кість голосів виборців, суд вважає за необхідне поновити права суб’єктів виборчого процесу шляхом проведення повторного голосу­вання за правилами, визначеними статтею 85 Закону України «Про ви­бори Президента України».

Керуючись статтями 8, 71, 103, 124 Конституції України, статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, статтею 98 За­кону України «Про вибори Президента України», статтями 11, 24310, 24320 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України,

вирішила:

скаргу Катеринчука Миколи Дмитровича — довіреної особи канди­дата на пост Президента України Ющенка Віктора Андрі-йовича у єди­ному загальнодержавному виборчому окрузі по виборах Президента України — на рішення, дії та бездіяльність Центральної виборчої комі­сії задовольнити частково.

Визнати дії Центральної виборчої комісії по встановленню резуль­татів повторного голосування з виборів Президента України та скла­данню протоколу про результати повторного голосування з виборів Президента України від 24 листопада 2004 року неправомірними.

Постанову Центральної виборчої комісії від 24 листопада 2004 року № 1264 «Про результати виборів Президента України 21 листопада 2004 року та обрання Президента України» скасувати.

Постанову Центральної виборчої комісії від 24 листопада 2004 року № 1265 «Про оприлюднення результатів виборів Президента України» скасувати.

Зобов’язати Центральну виборчу комісію призначити повторне го­лосування по виборах Президента України в строк, встановлений час­тиною 1 статті 85 Закону України «Про вибори Президента України», обчислюючи його з 5 грудня 2004 року. Повторне голосування провес­ти в порядку, визначеному статтею 85 Закону України «Про вибори Президента України».

В задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)