«Велика депресія» в США.
Зовсім невдалим був прихід до влади президента Герберта Гувера (1929–1932 рр.). Криза, яка розпочалася в державі в 1929 р., за глибиною та масштабами не мала аналогів в світі. Тривала вона 4 роки та глибоко вразила всю економіку США.
На найбільшій Нью-Йоркській фондовій біржі, протягом останніх років, відбувалося велике підвищення курсу акцій, що притягло на ринок величезні капітали, у т.ч. банківські кредити. Коли цей бум досяг свого апогею, почалося обвальне падіння курсів. 24 жовтня 1924 р. у Нью-Йорку почалася біржова паніка. Було продано 12,8 млн. акцій, що було в 1,5 рази більше, ніж раніше. 29 жовтня 1929 р. з рук до рук перейшло вже 16,4 млн. акцій. Курс швидко почав падати, часом планка швидкого падіння вартості цінних паперів сягала 40%. Це падіння тривало майже 3 роки та потягло за собою спад промислового виробництва. Протягом 1929-1933 рр. відбулося близько 130 тис. комерційних банкротств. Загальні збитки становили близько 50 млрд. доларів. За цей час припинило своє існування 5760 або 1/5 всіх банків США. Протягом 35-40 місяців, зупинилися половина заводів та фабрик. Розорилося 897 тис. фермерських господарств (15% від загальної кількості). Обсяг безробіття в 1933 р. склав 12 млн. 830 тис. чоловік, а за даними профспілок – і того більше (17 млн.). За даними профспілки АФП, повну зайнятість зберігали лише 10% робітників, решта працювала неповний робочий тиждень. А відсутність системи соціального страхування в державі не залишила сподівань на захист з боку держави. Це мало страшні наслідки: тільки в Нью-Йорку в 1931 р. було зареєстровано близько 2000 випадків голодної смерті.Нагадаємо, що ще одним з факторів, який вплинув на розвиток кризових явищ в суспільстві США, було прийняття в 1920 р. ХVІІІ поправки до Конституції США, згідно з якою було заборонено виготовлення та продаж алкогольних напоїв на території країни. «Сухий закон» обернувся для держави зростанням організованої злочинності (контрабандизму) – системи нелегального розповсюдження спиртних виробів та тіньових барів, де, до того ж, квітнув ігорний бізнес, прибутки від якого до державного бюджету не доходили[98].
Але криза 1929–1933 рр. була все ж таки природною для ринкової економіки, а саме, кризою перевиробництва. Причиною її стала невідповідність між пропозицією та попитом, між виробничим потенціалом та купівельною спроможністю переважної маси населення.
Уряд Гувера прийняв та почав втілювати федеральну програму будівельних робіт. Федеральне фермерське управління викупляло надлишки продукції сільгоспвиробництва, але реального покращення ситуації програма не дала. Крім того, президент Гувер скликав конференції ділових людей та профспілок щодо соціального примирення у суспільстві, закликав поширювати приватну благодійність для незахищених груп населення. Проте такі заходи реального успіху не мали. Адміністрація президента Гувера практично втратила контроль над керівництвом державою.
4.