Суспільний і державний лад Англії періоду ранньофеодальної монархії (9-11 ст.)
Становлення феодальної держави в Англії пов'язано з багато- чисельним завоюванняуі Британських островів племенами германського і скандинавського походження.
У якості головних етапів розвитку англійської феодальної держави можна виділити такі періоди:
• 9-і І ст період англосаксонської ранньофеодальної монархи.
• 11-12 ст. - період централізованої сеньйоральної монархії і період громадянських війн за обмеження королівської влади;
• друг пол. 13-15 ст - період станово-представницької монархії;
• кін. 15-сер 18 сг - період абсолютної монархи
Формування феодальною суспільства у германських племен в Британії проходило уповільненими темпами, що було пов’язано з консервацією племінних звичаїв англо-саксів на острові та стійким впливом скандинавських традицій
У 6 - 8 ст. серед населення виділяються наступні соціальні групи.
• король,
• священики
• ерли - родоплемінна знать,
• кер.ти особисто вільні общинники
• лети - напіввільні люди
• раби-слути, які використовувались у домашньому господарстві;
У 8 столітті поширеною була практика, згідно з якою кожна людина повинна шукати собі глафорда (покровителя). При цьому така особа ставала особисто залежною, оскільки не мала права вільно залишати свого покровителя.
Особливою соціальною групою слід вважати танів, дружинників короля. До складу цієї категорії входили як ерли. так і керли, які були на військовій службі у короля Єдиним критерієм належності цієї групи була наявність 'земельної ділянки визначеного розміру
Таким чином, в англійському суспільстві цього періоду не було чітко обмежених соціальних груп. Це проявлялося в першу чергу у можливості дістати звання тана і нащадкові родоплемінної знаті, і селянинові.
Протягом 10 ст. відбувається поступове формування системи панування і підпорядкування, що базувалося на наявності земельної власності та особистому статусі особи В 11 ст.
були визначені основні обов'язки танів. та залежного селянства.Тани володіли пожалуваною від короля земельною власністю і за це зобов'язані були нести військову службу, брати участь у побудові укріплень та мостів. Поступово тани утворюють військовий стан
Із збіднілих ксрлів утворюються багаточисельні категорії залежного селянства з фіксованими та нефіксованими обов'язкам».
Значного розповсюдження набула також рабська праця завойованого населення.
Англійська церква на чолі з архієпископом Кентербсрійським бела більш автономною від Папського престолу, ніж церква на самому континенті. Цс спричинило зміцнення її позицій в середині держави. Церква стала одним з наймогутнішнх землевласників в Англії.
Державний лад
Главою держави в Англії вважався Король Зберігається також ставлення до короля як до військового вождя країни Мілітаристсь- киіі підхід до оцінки статусу короля пояснюється завойовницьким характером племсн-англо-саксів. важливістю військової сили у суспільстві та пережитками принципу військової демократ, згідно з яким короля на посаду обирали. Поступово монарх закріплює за собою і право верховної власності на землю, монопольне право на карбування грошей, виключне право збирати мито, натуральні платежі з населення, право вимагати несення військової служби вільними
Вищим державним органом в англо • саксонську епоху був вітапагемот (рада мудрих) До складу цього зібрання входив король, вище духовенство, світська знать, та т.з. королівські таки. На засідання цього органу запрошу валися також королі Шотландії та Уельсу, виборні особи депутати міста Лондона Основною функцією Ради було обрання нового короля та вирішення стратегічних питань управління королівством Усі найважливіші справи королівства вирішувалися..з поради та згоди цього зібрання До компетенції Ради входило також здійснення вищого суду
Центральним органом управління державою був королівський двір. Поступово у державі складається двірисво-вотчинна система управління, за якої найбільш наближені слуги короля стають водночас і найвищими посадовими особами при дворі
Разом у тим в королівстві спостерігаються тенденції, згідно з якими крупним землевласникам, які отримали своє володіння від короля, поступово передаються права і повноваження королівської влади Гак.
їм надасться право здійснення суду, отримувати платежі та штрафи, збирати ополчення та керувати ним Як правило, найбільш могутні танк призначалися і королівськими чиновниками у відповідному територіальному окрузі.Місцеве управління в Англії значною мірою базувалося на принципах самоврядування стосовно нижчих ланок та комбінаті принципів у правління й самоврядування стосовно вищих ланок.
Країна була поділена на 32 графства, на чолі яких стояв призначений королем (за згодою Ради) елдормсн. який організовував ополчення, керував військовою справою на території ірафства та його зібранням Поступово ця роль переходить до призначеного особисто королем чиновника - герефа. Саме він управляв ввіреним йому округом у військовій і цивільній сфері. Крім ВІЙСЬКОВИХ функцій він здійснює також поліцейські, судові та фіскальні повноваження На рівні графства діяв і представницький орган самоврядування - Зібрання, що очолювалося слдормсном і збиралося двічі на рік для вирішення найбільш важливих питань До компетенції ради також належало судочинство в певних категоріях цивільних і кримінальних справ
Територія графства поділялася на сотні, кожна з яких управлялася сотником, а згодом представником короля - герефою сотні На рівні сотні діяли також зібрання, що вели місцеві справи та розглядали деякі судові справи.
Найнижчою ланкою територіального устрою був десяток, що очолювався десятником, основним завданням якого був контроль за сплатою податків
2.