<<
>>

Держава і право Франції періоду Четвертої республіки.

Після визволення Франції від німецької окупації в кінці 1944 року основним питанням політичного життя країни було визначення майбутнього державного ладу З N44 по N46 рік влада у Франції належала Тимчасовому урядові, який здійснював управління країною і підготовив проведення Установчих Зборів після прийняття нової Конституції В 1946 році, з другої спроби.

Установчі Збори склали проект нової Конституції, яку згодом затвердив референдум.

Основні положення Конституції 1946р.

• Визнавалися права і свободи людини і громадянина за­тверджені Декларацією людини і громадянина 17Х9р Вперше було проголошено рівність чоловіків і жінок та право на отримання посади незалежно від походження, право на організацію профспілок і проведення мітингів:

• Конституція передбачала утворення в країні пар* ламентської республіки.

Парламент складався з двох палат Національного Зібрання та Ради Республіки. Національне Зібрання обиралося строком на п'ять років на основі загальних і прямих виборів. Національному Зібранню належало право прийняття законів Законодавча ініціатива належала депутатам Національного Зібрання та голові ради міністрів

Рада республіки була палатою територіального пред­ставництва обиралася на основі загальних непрямих виборів Раді республіки уповноважувалася здійснювати розгляд законопроектів прийнятих Національним Зібранням і повертати їх із своїми зауваженнями до нижньої палати В разі, якщо Національне Зібрання відхилило ці поправки, прийнятим вважався перший варіант законопроекту

Главою держави визнавався Президент Республіки, який оби­рався парламентом терміном на 7 років з правом однократного переобрання. Президента інформували стосовно ведення всіх міжнародних переговорів, він підписував і ратифікував іноземні договори, здійснював промульгацію законів. Йому належало право відкладального вето, яке могло долатися більшістю голосів членів парламенту Президент затверджу вав найважливіші урядові декрети, приймав розпорядчі документи, які, однак, потребували обов язкової контрасигнації з боку голови ради міністрів та відповідального мі­ністра.

Безпосереднє державне управління здійснювала Рада Мініст­рів на чолі з Галовою Ради, який призначався президентом після парламентських виборів, з урахуванням розстановки політичних сил Інші члени Ради призначалися Президентом за поданням Голови Ради Міністрів

Голова Ради Міністрів забезпечував виконання законів, без­посередньо керував усім державним апаратом, здійснював безпосереднє керівництво збройними силами

Конституція покладала колективну відповідальність на мініст­рів Кабінет був підзвітний Національному Зібранню, яке могло відправити його у відставку, висловивши резолюцію невдоволення.

Конституція закріпила попередню систему місцевого управ­ління і самоврядування.

Окрема глава Конституції присвячувалася колоніям що визна­валися рівними з метрополією Встановлювалося, що Франція разом з колоніями утворює Французький Союз. З цих міркувань був створений окремий орган у справах колоній - Асамблея Французь­кого Союзу, що мала здійснювати розгляд питань спільних для всього союзу.

Основні риси Конституції 1946 р.

1) 'Збережено двопалатну систему парламенту, що сприяло стабільності законодавства, оскільки законопроект, який об­говорювався по окремо у двох органах ставав більш виваженим Разом з тим. з метою недопущення гальмування законодавчого процесу, повноваження верхньої палати були значно зменшені

2) Право приймати закони надавалося лише Національному Зібранню, без ііого делегування будь-яким іншим органам

3) Конституція не передбачала сильної й незалежної від пар­ламенту президентської влади.

4) Уряд визнавався фактично залежним від Національного Зібрання

Протягом 1948-54 років у Франції відбулося ряд Кон­ституційних реформ, в результаті яких значно посилилася роль Ради Республіки в законодавчому процесі та у політичній системі країни в цілому За рахунок незалежності від парламенту підсилювалась влада уряду.

<< | >>
Источник: ПАНОВ Ален Володимирович. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК Ужгород-2003. 2003

Еще по теме Держава і право Франції періоду Четвертої республіки.:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -