Революція 1789-1794р. Утворення конституційної мо­нархії у Франції.

Основною причиною Французької революції стати протиріччя між новими виробничими силами і феодальними виробничими відносинами У суспільстві иазрівато протистояння між двома основними соціальними групами: дворянством (до якого відносило­ся й духовенство) та..третім станом' (селяни, міські жителі, буржуазія тощо) Представники дворянства намагалися зберегти існуючий на той час суспільний і державний лад (збільшити повинності „третього стану”), а представники останнього, намагалися його змінити.

В 1788 р внаслідок глибокої економічної кризи в багатьох селах та містах почалися заворушення місцевих жителів, які часом носили загрозливий, у відношенні до влади, характер. Ситуація ускладнювалася й тим. що армія відмовлялася приймати участь у. заспокоєнні народних мас”.

В цій ситуації королівська влада вимушена була піти на певні поступки і оголосила про зібрання Генеральних Штатів Представ­ники влади хотіли використати Штати для введення нових податків, а представники..третього стану намагалися добитися змін у суспільному і державному ладі Вони вимагали також змінити існуючий порядок голосування (за куріальним принципом), оскільки він завжди залишав „третій стан” у меншості, хоча за кількістю населення був найбільшим

Уряд відмовився провести зміни у процедурі голосування. Внаслідок цього депутати від „третього стану в липні 1789р. оголосили себе Установчими Зборами і заявили про своє право законотворчості Уряд намаїався розігнати Збори, однак населення Парижу та більша частина військ стали на їх захист 14 липня 1789р повстанці штурмом взяли королівську в язницю Бастилію. Цей день вважається днем утворення нової Франції

Велика Французька революція пройшла три етапи:

• 14 липня 1789 - 10 серпня 1792 - Конституційна монархія

• 10 серпня 1792 - 2 червня 1793р Жирондистська респу­бліка

• 2 червня 1793 - 27 липня 1794р - Якобінська республіка

Внаслідок революційних подій відбулися значні зміни у всіх галузях суспільного життя, особливо у сфері державного ладу та права

Основні зміни:

• Замість представників королівської влади на місцях були створені органи місцевого самоврядування - муніципалітети

• Створено Національну Гвардію - збройні сили, до складу яких увійшли перш за все представники крупної буржуазії (це спричинялося тим, що гвардійці повинні були самостійно себе утримувати й озброювати)

• У серпні 1789р.

• 26 серпня 178Мр прийнято..Декларацію людини і грома­дянина" Цей документ мав сприяти соціальному примиренню, встановленню миру і злагоди в суспільстві Декларація проголошу­вала вільність і формальну рівність громадян незалежно від їх похо­дження Декларувалися принципи державного ладу, серед яких основне місце належало „природнім і невід'ємним правам людини”.

народному суверенітету", „розподілу влад" У Декларації введено класифікацію на „природні права людини (право на свободу, безпекх. спротив насильству, власність тощо) та права грохіадянина (здебільшого політичного характеру) Введено також ряд принципів кримінального судочинства (презумпція невинності, вмотивований арешт, non crime sine lege тощо)

• Запроваджено новий адміністративно-територіальний устрій Поділ на провінції замінено поділом на 83 приблизно рівних за площею і населенням департаменти, що об’єднували території, базуючись на економічному факторі.

• Прийнято закон про націоналізацію церковних володінь, продаж їх населенню, скасовано адміністративне підпорядкування церкви Папі Римському і введено порядок обрання парафіяльних священиків.

Однією з найважливіших подій Французької революції було прийняття Установчими Зборами 3 вересня 179!р Конституції і затвердження її Королем Цей факт засвідчує, що у Франції форма правління замінена з абсолютної монархії на конституційну монархію.

Конституція встановлювала державний лад заснований на принципах розподілу влади й обмеження монархії, утверджувала національний(народний) суверенітет та представницьке правління

Вищим органом законодавчої влади проголошувався однопа­латний парламент Національні Збори, які обиралися терміном на два роки і не могли бути розпущені королем Порядок скликання сесій парламенту визначався законом, а не волею короля Головною функцією Національних Зборів було прийняття законів До компетенції парламенту входило:

• Форму вания збройних сил, визначення їх кількості і скла­ду:

• Оголошення війни і укладення миру:

• Прийняття бюджету, контроль бюджетними видатками:

• Визначення структури державного апарату;

• Притягнення Верховним Судом до відповідальності перед міністрів та інших вищих посадових осіб;

• Ратифікація договорів з іноземними державами.

До складу парламенту входили депутати, обирані активними громадянами (вік - 25 років, ценз осілості, сплата податків внесені у список Національної гвардії не знаходяться на положенні прислуги) Депутатами могли стати лише активні громадяни, які відповідали вимогам підвищеного майнового цензу

Таким чином. Конституція фактично встановлювала здійснен ня демократії представницьким шляхом і нерозривно пов язу вала це здійснення з майновим цензом, обмежуючи права незаможних громадян

Виконавча влада належала Королю, який здійснював її посе- рсдництовм призначених ним міністрів Король був верховним головнокомандувачем збройних сил. здійснював загальне керівництво внутрішніми і зовнішніми справами призначав на вищі державні посади. Однак, порівняно з минулим часом, влада Короля зазнала суттєвих обмежень. Він міг діяти лише в рамках законів, прийнятих Зборами, бо була введена обов’язкова контрасигнація актів короля відповідним міністром.

Місцеве управління покладалося на виборні органи, шо діяли під керівництвом і контролем відповідних міністрів Рішення місцевих органів влади могли бути скасовані королем лише в разі, якщо вони суперечили законам і постановам уряду У випадках непокори такому рішенню Короля, посадові особи таких органів звільнялися з посади.

Судова влада складалася з Верховного С’гдг. Касаційного Суду, судів присяжних та обраних на певний строк суддів. Верховний Суд утворювався для розгляду справ про 'злочини вищих посадових осіб, а також справ, що стосувалися злочинів, спрямованих на підрив безпеки держави Касаційний суд розглядав справи, з яких були винесені постанови нижче стоячими судами

Разом з тим Установчі Збори, під натиском крупної буржуазії, прийняли ряд актів, які значно уражали права громадян і свідчили про неоднорідність поглядів на державно-правовий лад у суспільст­ві. Так, законом Лс Шапельє були заборонені об'єднання громадян однієї професії у союзи, заборонялося проводити страйки під приводом, що такі дії надають шкоди країні

На виокремлення заслуговує політична структуралгзашя сус­пільства, повязана з утворенням груп політичного впливу На початку революції у Франті сформувалися три основні „політичні клуби

• Партія фельянів. яка представляла інтереси крупної бур­жуазії. ліберального дворянства заможних верств населення тощо. Її представники прагнули провести поступові перетворення у французькому суспільстві і закріпили ідеали конституційної монархії.

• Партія Жирондистів, що представляла середню торгово- промислову буржуазію, в основному вихідців із провінцій

• Партія Якобінців, яка виражала інтереси дрібної та част­ково середньої буржуазії, ремісників і селян Прихильників найбільш радикальних перетворень, скасування монархії, запрова­дження республіканської форми у правління

На першому етапі революції в політичному житті країни до­мінували фельяни

5.