Лекція 6.2. Цілі, цінності і принципи діяльності ЄС

1. Цілі Європейського Союзу: їх загальна характеристика

2. Цінності ЄС і їх морально-правове значення

3. Принципи діяльності Європейського Союзу і: їх роль і загальна характеристика

Поняття «мети Європейського Союза»» позначає дві групи правоположеній: по-перше, цілі створення, по-друге, цілі діяльності Союзу.

Цілі створення Європейського Союзу відображають волю і прагнення держав-членів і їх народів, в ім\'я яких вони заснували Європейський Союз і наділили її владною компетенцією. У преамбулі Договору про функціонування Європейського Союзу сказано, що основоположною метою своїх зусиль ЄС бачить в постійному поліпшення умов життя і праці своїх народів.

Преамбули засновницьких договорів самі по собі не є джерелами правових норм. Закріплені в них положення не мають юридично обов\'язкового характеру. Вони набувають такого шляхом трансформації в цілі діяльності Європейського Союзу, які містяться в конкретних статтях основної частини союзної "конституції".

Цілі діяльності Європейського Союзу є сприятливими змінами в суспільному житті, до яких повинна прагнути дана організація при розробці і ухваленні правових актів і інших рішень.

Іншими словами, цілі діяльності — це те, до чого повинен прагнути Союз при здійсненні своєї політики в різних сферах. Залежно від предмету дані цілі можуть носити загальний характер, тобто охоплювати всі напрями діяльності Союзу, і спеціальний, тобто відноситися до окремих видів суспільних відносин (цілі екологічної, культурної, промислової політики і т.д.).

Загальні цілі діяльності Європейського Союзу закріплені в ст. 3 (що була 2) його засновницького договору. Пункт 3.1. свідчить «Союз ставить за мету сприяти миру, своїм цінностям і добробуту своїх народів». Як і раніше, для всього Союзу мети єдині, проте в «оновленому» ЄС вони дещо помінялися. Раніше основі цілей ЄС формувалися цілі Європейських співтовариств, ОВПБ і СПСО, які розвивали і доповнювали цілі Союзу в цілому з урахуванням предметів ведення і повноважень кожного з його структурних компонентів.

В даний час Союз не тільки єдиний, але і розвивається, тому помінялися як його мети, так і країн і народів, що входять в цю організацію. Категорія цілей Союзу використовується засновницькими документами ЄС для опису сприятливих змін в суспільному житті, до яких Союз зобов\'язаний прагнути в своїй діяльності. Цілі Союзу визначає зміст і об\'єм компетенції, що надається йому, а рівно служать одним з критеріїв правомірності дій і рішень його органів (зокрема, у разі оскарження правових актів ЄС в Суді Європейського Союзу).

Крім того, при певних обставинах мети Союзу можуть давати його інститутам право вживати заходи з питань, прямо не віднесених до ведення ЄС засновницькими документами.

Перелік загальних цілей ЄС в Договорі про Європейський Союз визначений слідом за системою його цінностей (ст. 3). Він включає:

•содействие миру, своїм цінностям і добробуту своїх народів — найбільш загальну і фундаментальну мету ЄС, що відноситься до всіх напрямами його діяльності (п. 1 ст. 3);

•цели, пов\'язані з побудовою в рамках ЄС «простору свободи, безпеки і правосуддя», яке припускає вільне пересування осіб усередині Європейського Союзу і проведення його інститутами загальної політики відносно перетину зовнішніх кордонів, імміграції, надання притулку, запобігання злочинності і боротьбі із злочинністю (п. 2 ст. 3);

•цели економічного, соціального, науково-технічного і культурного характеру. Ці цілі відносяться до створення і функціонування єдиного економічного простору («внутрішнього ринку» ЄС) і здійснення в його рамках політики і заходів по сприянню науково-технічному прогресу, досягненню соціальної справедливості, розвитку економічного, соціального і територіального об\'єднання і солідарності держав-членів, розвитку культури при збереженні культурної і мовної різноманітності держав-членів (п. 3 ст. 3);

•построение економічного і валютного союзу в рамках ЄС, включаючи введення єдиної грошової одиниці «євро», що вже відбулося (пара. 4 ст. 3). Включення такої мети обгрунтовується принциповим значенням відповідних заходів для подальшого розвитку європейської інтеграції як в економічній, так і в інших сферах життя (п.

•основные цілі зовнішньополітичної діяльності: твердження і просування цінностей і інтересів ЄС у відносинах з рештою, світу, захист інтересів його громадян, сприяння миру, безпеці, стійкому розвитку планети і ін. (п. 5 ст. 3).

Вищевикладене підкреслює первинність цілі і напрям її дії. Положення, закріплені в ст.3 Договори про Європейський Союз, містять загальні і основоположні цілі ЄС. Перелік цілей Союзу розширений і деталізований в подальших нормах засновницьких документів, в яких зафіксовані цілі спеціального характеру, тобто цілі, що відносяться до певних сфер політики і діяльності ЄС (наприклад, цілі соціальної політики в ст.151 Договори про функціонування Європейського Союзу). Союз створює економічний і валютний союз, грошовою одиницею якого є євро, хоча внутрішній ринок і єдина валюта не виступають самі по собі цілями, до яких прагне Союз. Згідно вказаним статтям як внутрішній ринок, так і економічний і валютний союз є не більше ніж засіб для підвищення загального добробуту, а не мета сама по собі.

Слід зазначити в той же час, що норми-цілі всіх засновницьких договорів, як правило, сформульовані дуже абстрактно і можуть тлумачити найширшим чином. Норми мети можуть не тільки обмежувати, по і розширювати сферу діяльності Європейського Союзу. Як відомо, джерелами відповідних норм виступають початкові розділи засновницьких документів, перш за все розділи I і II Договору про Європейський Союз («Загальні положення», «Положення про демократичні принципи») і розділ I частини першої Договору про функціонування ЄС («Положення загального застосування»).

Проте, як вже наголошувалося вище, в системі правових засад «оновленого» Європейського Союзу значно більше уваги, чим раніше, відводиться закріпленню системи цінностей цієї інтеграційної організації. Вказана система включає не тільки власне цінності, що є обов\'язковими для ЄС і всіх його держав-членів, але також основоположні цілі і принципи функціонування Союзу у всіх областях, як про це мовилося в підрозділі 6.1.

Категорія цінностей покликана відобразити моральні (етичні) початки сучасної європейської і всієї світової цивілізації. Їх пошана — борг Європейського Союзу в цілому і кожної з його держав-членів окремо. Прихильність цінностям ЄС також виступає непорушною умовою, що пред\'являється до держав, охочих вступити до складу Союзу. З іншого боку, серйозне і стійке порушення цих цінностей ким-небудь з діючих держав — членів ЄС є законною підставою для застосування до нього санкцій у вигляді припинення окремих прав, пов\'язаних з членством в Європейському Союзі, наприклад права голосу в міжурядових інститутах ЄС, таких як Європейська рада або Рада Європейського Союзу (ст. 7 Договору про Європейський Союз).

До цінностей Союзу перш за все відносяться (перше пропозиції ст. 2 Договору про Європейський Союз): людська гідність; свобода; демократія; рівність; правова держава; права людини, зокрема права осіб, що належать до меншин.

У другій пропозиції ст. 2 Договору про Європейський Союз згаданий перелік доповнений «характеристиками» суспільства держав-членів. Ці характеристики з повною підставою також можуть бути віднесені до системи цінностей ЄС:

•плюрализм;

•недискриминация;

•терпимость (толерантність);

•правосудие;

•солидарность;

•равенство жінок і чоловіків.

Принципи діяльності Європейського Союзу грають не менш важливу роль в процесі розвитку ЄС, чим інші морально-правові складові (почала). Саме тому як правові орієнтири діяльності Європейського Союзу засновницькі договори закріплюють не тільки її цілі, але і принципи. Перші дають відповідь на питання, до чого повинен прагнути Союз, другі — як йому надлежит це робити, яким цінностям і інтересам потрібно віддавати пріоритет.

Загальні принципи функціонування Союзу є керівними початками його діяльності у всіх областях.

Першу групу загальних принципів функціонування ЄС утворюють принципи, які сформульовані в першому розділі Договору про Європейський Союз (розділ I «Загальні положення»):

•принципы взаємин Союзу з державами-членами, закріплені в ст.4 Договори про Європейський Союз;

•основные принципи відносно компетенції Європейського Союзу, що містяться в ст.5 Договори про Європейське;

•принципы, визначальні порядок визнання, дотримання і захисту основних прав на рівні ЄС, які передбачені в ст. 6 Договору про Європейський Союз;

•принцип встановлення привілейованих відносин ЄС з сусідніми державами, зокрема з Росією (ст.8 Договори про Європейський Союз).

До другої групи входять «демократичні принципи» функціонування ЄС, які закріплені в другому розділі Договору про Європейський Союз «Положення про демократичні принципи» і були названі вищим при характеристиці структури засновницьких документів ЄС):

•принцип демократичної рівності (ст.9 Договори про Європейський Союз);

•принцип представницької демократії (ст.10 Договори про Європейський Союз);

•принцип залучення громадян і суспільних об\'єднань до підготовки і обговорення заходів на рівні ЄС (ст.11 Договори про Європейський Союз);

•принцип участі національних парламентів у функціонуванні ЄС (ст.12 Договори про Європейський Союз).

Третя група принципів, яким ЄС повинен слідувати у різних напрямах своїй діяльності, передбачена в розділі II «Положення загального застосування» частини першої «Принципи» Договору про функціонування Європейського Союзу. Більшість цих принципів кореспондують базовим цінностям ЄС, а також загальним і спеціальним цілям його діяльності. До них відносяться:

•принцип забезпечення узгодженості між різними напрямами політики і діяльності ЄС (ст.7 Договори про функціонування ЄС);

•принцип забезпечення рівності жінок і чоловіків (ст.8 Договори про функціонування ЄС);

•принцип обліку потреб в сприянні високому рівню зайнятості, в забезпеченні адекватного соціального захисту, в боротьбі з соціальною маргиналізацией і у високому рівні освіти, навчання і охорони здоров\'я людей (ст.9 Договори про функціонування ЄС);

•принцип боротьби з соціальною дискримінацією за ознаками підлоги, раси або етнічного походження, релігії або переконань, інвалідності, віку або сексуальної орієнтації (ст.10 Договори про функціонування ЄС);

•принцип обліку потреб охорони навколишнього середовища (ст.11 Договори про функціонування ЄС);

•принцип обліку потреб захисту споживачів (ст.12 Договори про функціонування ЄС);

•принцип обліку потреб добробуту тварин при пошані національних традицій в цій області (ст.13 Договори про функціонування ЄС);

•принцип визнання і пошана ролі служб загальноекономічного значення (ст.14 Договори про функціонування ЄС);

•принцип гласності (ст.15 Договори про функціонування ЄС);

•принцип пошана права людини на захист персональних даних (ст.16 Договори про функціонування ЄС);

•принцип дотримання статусу церков, релігійних і неконфесійних організацій і розвитку діалогу з ними (ст.17 Договори про функціонування ЄС).

Як і у разі цілей Європейського Союзу, крім загальних принципів функціонування в його засновницьких документах, законодавстві і судовій практиці визнана безліч інших правових принципів ЄС, які відносяться до окремих органів, напрямів або аспектів діяльності Європейського Союзу, а також створення і застосування норм його правової системи. Судова практика Суду Європейських співтовариств і підлеглих йому трибуналів ЄС (надалі — Судна Європейського Союзу) широко користується категорією «загальні принципи права Співтовариства», зміст яких виводиться не тільки із засновницьких документів і законодавства ЄС, але також із загальних конституційних традицій держав-членів і джерел міжнародного права. Після вступу через Лісабонський договір вказані принципи виступатимуть як «загальні принципи права Союзу» в цілому.

Перелік цих принципів є невичерпним і поступово розширюється, наприклад: принцип незалежності членів Європейської комісії, Суду Європейського Союзу або центральних банків; бюджетні і фінансові принципи (збалансованості бюджету ЄС і ін.); керівні принципи економічної політики (стабільність цін і ін.); принципи («свободи») єдиного внутрішнього ринку ЄС (принцип вільного пересування товарів і ін.); принципи верховенства і прямої дії права Європейського Союзу; «загальні принципи продовольчого законодавства» ЄС (принцип обережності і ін.); принцип недискримінації залежно від віку і т.д.

Таким чином, засновницькі Договори ЄС в редакції Лісабонського договору конкретизували і закріпили в документах цілі і принципи функціонування, сформулювали цінності Союзу і його конституційного ладу, основи надгосударственного правового регулювання суспільних відносин на території ЄС, прагнучи підсилювати панування права, боротьбу із злочинністю і захист меж і інтересів Союзу.

Контрольні питання:

1. Що розуміти під «цілями створення» і «цілями діяльності»?

2. Які основні групи цілей, які стоять перед ЄС?

3. Назвіть основоположні цілі ЄС.

4. Перерахуйте основні цінності ЄС.

5. Що відображає категорія цінностей у Вашому розумінні і розумінні засновницьких документів ЄС?

6. Стисло опишіть принципи функціонування Європейського Союзу.

Література

1 Аракелян М. Р. Василенко Н.Д. Курс лекцій по праву Європейського Союзу. — Одеса: Юрідічна література, 2008.

2. Геген Д. У лабіринті Європейського Союзу. – К.: Основі, 1995.

3. Європейське право: Підручник для вузов/ Під ред. Л.М. Энтіна. – М., 2005.

4. Містеліс Л.А., Загнітко О.П., Петров Р.А. Учбові матеріали по вивченню курсу «Введення в європейське право». – Донецьк, 1995.

5. Європейський Союз: Основоположні акти в редакції Лісабонського договору з коментарями. — М.: ІНФРА-М, 2008.

6. Право Європейського союзу: Підручник / Під ред. С. Ю. Кашкина. – М., 2006.

7. Право Європейського Союзу: Навч. посіб. / За ред.. Р. А. Петрова. – К.: Істина, 2010.