<<
>>

§ 1. Суть, причини та наслідки руху капіталу

Вивіз капіталу — експорт вартості в грошовій чи товарній формі фірмами і державами в інші країни з метою одержання більшого прибутку, для зміцнення економічних і політичних позицій в боротьбі за світові ринки, за утвердження конкурентоспроможності.

Вивіз капіталу — це не просто його переміщення з країни в країну, а ціла сукупність міжнародних економічних відносин, тісно пов’язаних з внутрігосподарськими національними відносинами. Ці відносини необхідно розмежувати, виділивши:

  1. відносини, що пов’язані з вивозом капіталу в країни, що розвиваються;
  2. відносини стосовно міграції капіталу з однієї розвинутої країни в іншу.

В першому випадку вивіз капіталу виступає як засіб прямого економічного панування, встановлення відносин залежності слаборозвинутих країн. В другому випадку вивіз капіталу є головним чином знаряддям конкуренції, міжнародної боротьби фінансових капіталів.

До основних причин вивозу капіталу можна віднести такі:

  1. Відносно надлишковий капітал в даній країні, який шукає більш вигідного вкладення коштів.
  2. Більша ємність ринків збуту продукції
  3. Можливість одержання вигоди і пільг в процесі реалізації продукції. Досить широкий діапазон митних зборів, різні курси валюти, різноманітні транспортні витрати — все це відображається на витратах руху і вкладення капіталу.
  4. Бажання окремих фірм і корпорацій використати менш жорстке законодавство щодо охорони навколишнього середовища.
  5. Наявність в країнах, куди експортується капітал, більш дешевої сировини і робочої сили. Так, наприклад, німецький робітник в обробній промисловості «коштує» в 4 рази більше тайванського, в 9 раз більше бразильського і 50 разів більше українського.
  6. Бажання менш розвинутих країн використати науковий потенціал і управлінський досвід розвинутих країн.
  7. Стабільна політична ситуація і в цілому сприятливий інвестиційний клімат в приймаючій країні, пільговий інвестиційний режим в спеціальних вільних економічних зонах.
  8. Несприятлива соціально-політична і економічна ситуація в якій-небудь країні, різке погіршення фінансової кон’юнктури та ін. Вивіз капіталу в такому випадку приймає характер відтоку, втечі.

Для країн, що експортують капітал, наслідки вивозу мають позитивне значення, оскільки вирішуються такі питання, як проблема надлишкового капіталу, в певній мірі зменшується гострота економічних криз, зміцнюються позиції фінансового капіталу.

Але разом з тим вивіз капіталу має і ряд негативних наслідків:
  1. Поглиблюється структурна криза економіки розвинутих країн, із-за відсутності коштів ряд галузей приходить в занепад.
  2. З’явились нові сфери, які вимагають великих капіталовкладень усередині країни, але ця потреба ігнорується монополістичним капіталом. Прикладом цього може служити екологічна сфера.
  3. Вивіз капіталу супроводжується і вивозом робочих місць, що поглиблює проблему безробіття.

Наслідки вивозу капіталу для країн-імпортерів також неоднозначні. Для країн, що розвиваються, імпорт капіталу має позитивний характер в тому плані, що прискорюється розвиток продуктивних сил, відсталі регіони світу все більше втягуються в орбіту світогосподарських зв’язків. Разом з тим розвиток продуктивних сил часто має односторонній напрямок. Характерним показником наслідків вивозу капіталу в країни, що розвиваються, є сальдо балансу руху фінансових ресурсів між ними і промислово розвинутими країнами — з розвиваючих країн коштів вивозиться набагато більше, ніж вкладається в їх економіку.

<< | >>
Источник: Андрющенко А. М., Бурляй А. П., Костюк В. С. та ін.. Економічна теорія: Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури,2009. — 520 с.. 2009

Еще по теме § 1. Суть, причини та наслідки руху капіталу:

  1. § 1. Причини, хід та наслідки промислового перевороту в Англії
  2. § 1. Суть, причини та наслідки руху капіталу
  3. Розділ 9 БАНКІВСЬКА ФІРМА І БАНКІВСЬКИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
  4. Розділ 11 КРИЗА БАНКІВСЬКОГО РЕГУЛЮВАННЯ
  5. Розділ 13 ФІНАНСОВА ІННОВАЦІЯ
  6. КЕЙНСІАНСЬКА ТЕОРЕТИЧНА СИСТЕМА І МОДЕЛЬ ISLM
  7. Глава 15. Страхування і страховий ринок
  8. Розділ VІ Міжнародні фінанси
  9. Доларизація: причини та наслідки для економіки України
  10. ТЕМА 18. Особливості управління фінансами компанії у випадку зміни її організаційно-правової форми
  11. ТЕМА 3. ГРОШОВИЙ ОБОРОТ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -