<<
>>

§ 1. Суть, передумови та форми інтеграції

Інтернаціоналізація господарського життя в другій половині XX ст. стала провідною тенденцією розвитку світового господарства. Вона є результатом розвитку МПП і міжнародної кооперації виробництва і являє собою такий процес, при якому виробництво переростає національні межі.

Інтернаціоналізація господарського життя є основою розвитку інтеграції. Інтеграція проявляється в утворенні великих зон впливу тієї чи іншої держави чи групи найбільш розвинутих країн. Схематично процеси, що ведуть до економічної інтеграції, можна виразити таким взаємопов’язаним ланцюгом: розвиток продуктивних сил — МПП — інтернаціоналізація виробництва і капіталу — економічна інтеграція.

Нагромаджений досвід розвитку інтеграційних процесів у світовому господарстві свідчить про необхідність проходження чотирьох етапів в становленні і розвитку економічної інтеграції.

Перший етап — створення зони вільної торгівлі з відміною митних тарифів і інших обмежень між країнами — учасницями. Зона вільної торгівлі виникає тоді, коли група країн скасовує обмеження на взаємну торгівлю, але, разом з цим, кожна країна- учасниця зберігає свою власну систему тарифів і квот на торгівлю з третіми країнами. Іншими словами, це зона, в межах якої підтримується вільна від митних і кількісних обмежень міжнародна торгівля товарами. Розрізняють повну та промислову зони вільної торгівлі. Промислова зона вільної торгівлі репрезентує незначну ступінь економічної інтеграції і охоплює торгівлю лише промисловими товарами. Прикладом промислової зони вільної торгівлі є Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ).

Митний союз — це інтеграційне об’єднання, що утворюється тоді, коли країни — учасниці усувають будь-які обмеження на взаємну торгівлю, а також вводять спільну систему тарифів і квот по відношенню до третіх країн. Таким чином, митний союз передбачає заміну декількох митних територій однією при повній ліквідації митних податків в межах митного союзу і створенні єдиного зовнішнього митного тарифу.

Спільний ринок — це митний союз з усуненням будь-яких обмежень на переміщення товарів, послуг, а також виробничих факторів: капіталу і робочої сили. Створення єдиного спільного ринку вимагає гармонізації та уніфікації значної кількості законодавчих правил та норм у багатьох сферах діяльності, що потребує формування наднаціональних органів управління і контролю. Побудова спільного ринку повинна завершитися створенням дійсно єдиного економічного, правового та інформаційного простору і дати імпульс для переходу до якісно нової сходинки економічної інтеграції — економічного союзу.

Економічній союз — складна форма міждержавної економічної інтеграції, що потребує проведення єдиної економічної і валютно-фінансової політики, створення системи регулювання соціально-політичних процесів, координацію національних, податкових, антиінфляційних, валютних та інших заходів.

Економічний союз — це об’єднання національних економік декількох країн на основі митного союзу, спільного ринку, уніфікації фінансових систем і проведення спільної валютної політики.

Економічний союз виникає на етапі високого економічного розвитку. Проводиться погоджена (чи навіть єдина) економічна політика і на цій основі йде зняття всіх перешкод. Створюються міждержавні (наддержавні) органи. Йдуть великі економічні перетворення у всіх країнах-учасницях.

Економічний і валютний союз — найвища сходинка економічної інтеграції, передбачає проведення єдиної валютної політики, введення єдиної валюти, створення нового інституту — Єдиного Центрального банку, який разом з Центральними банками країн-учасниць створить єдину систему Центральних банків країн, що входять до економічного і валютного союзу.

Валютний союз — форма економічного союзу й одночасно велика складова економічного союзу. Характерними рисами валютного союзу є: погоджене (спільне) плавання національних валют; установлення за згодою фіксованих валютних курсів, що цілеспрямовано підтримуються Центробанками країн-учасниць; створення єдиної регіональної валюти; формування єдиного регіонального банку, що є емісійним центром цієї міжнародної валютної одиниці.

Варто підкреслити: якщо зона вільної торгівлі, митний союз чи спільний ринок здебільшого виникають внаслідок ліквідації обмежень, то створення економічного союзу та економічного і валютного союзу потребує згоди всіх країн-членів на передачу економічного суверенітету до нових наднаціональних установ. В ідеалі, поглиблення інтеграції призводить до повної економічної інтеграції, з єдиною економічною політикою і, як наслідок, уніфікацією законодавчої бази. Умови повної економічної інтеграції є:

  • загальна податкова система;
  • наявність єдиних стандартів;
  • єдине трудове законодавство.

Цілі і значення міжнародної економічної інтеграції:

  1. Досягнення найбільш високої ефективності виробництва.
  2. Можливість регулювання соціально-економічних процесів на регіональному рівні.
  3. Насичення ринку товарами.
  4. Забезпечення економічної і політичної консолідації та міжнародної воєнної безпеки.

<< | >>
Источник: Андрющенко А. М., Бурляй А. П., Костюк В. С. та ін.. Економічна теорія: Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури,2009. — 520 с.. 2009

Еще по теме § 1. Суть, передумови та форми інтеграції:

  1. Економічний зміст власності. Типи і форми власності
  2. Глава 9 ВИРОБНИЦТВО І ФІРМА. ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
  3. § 1. Суть, передумови та форми інтеграції
  4. Зовнішньоекономічні відносини і проблеми інтеграції України у світове господарство
  5. 3. методичні рекомендації ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  6. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО CЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Модуль I. Вивчення теоретичного курсу дисципліни ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ГРОШОВИХ ВІДНОСИН
  7. Валютна політика та роль НБУ в її реалізації
  8. 1.5. Категоріальний апарат дослідження державного управління національною інформаційною сферою
  9. 5.3.Тоталітарна секта як структурна основа поширення релігійного екстремізму
  10. 3.2. Сутність механізму перетворення норм м’якого права на норми національного митного права
  11. Історичні передумови формування органів місцевої міліції та розвиток місцевого самоврядування в Україні
  12. 2.3. Проблеми взаємодії, координації та інформаційного забезпечення діяльності органів місцевої міліції
  13. 1.2. Поняття, соціально-правовий зміст та проблеми державного управління сільським господарством у сучасних умовах
  14. Принципи реалізації державної виконавчої влади у галузі сільського господарства
  15. Сучасний стан та перспективи розвитку правового регулювання перегляду судових рішень, ухвалених судами першої інстанції
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -