<<
>>

§ 1. Суть та основні характеристики СНР

У країнах з ринковою економікою обчислення макроекономічних показників базується на Системі національних рахунків (СНР), яка містить упорядковану інформацію, по-перше, про всі господарські суб’єкти, які беруть участь в економічному процесі — юридичні особи та домогосподарства; по-друге, про всі економічні операції, пов’язані з виробництвом та розподілом доходів, нагромадженням активів та іншими складовими економічного процесу; по-третє, про всі економічні активи і зобов’язання, що становлять національне багатство.

Система національних рахунків (СНР) — це система взаємопов’язаних статистичних показників, яка побудована у вигляді певного набору рахунків і таблиць з метою одержання повної картини економічної діяльності держави.

У системі функціонують:

  • продукти — результати праці, що мають матеріально-уречевлену форму;
  • послуги — результати діяльності, які задовольняють певні особисті і суспільні потреби, які не втілюються в продуктах. Їх поділяють на послуги матеріального і нематеріального характеру;
  • товари — продукти і послуги, призначені для продажу на ринку;
  • нетоварні послуги — послуги державних закладів і суспільних організацій, які відносяться до їх поточного споживання;
  • трансферти — перерозподільні потоки доходів, які є односторонніми безоплатними передачами доходів як у грошовій, так і в натуральній формі, що здійснюються з метою перерозподілу доходів і заощаджень. При цьому не враховують потоки доходів, продуктів і послуг у зворотному напрямі. Трансферти поділяють на поточні і капітальні.

В основі СНР лежить концепція розширеного трактування виробництва. СНР, ухвалена Статистичною комісією ООН у 1993 p., охоплює як галузі, що виробляють матеріальні блага, так і галузі, що виробляють послуги (галузі науки, освіти, мистецтва, культури, охорони здоров’я, державного управління, фінанси, страхування, житлово- комунальне господарство тощо) (табл.

19.1). Вона не залишає поза увагою й економічну діяльність домогосподарств, але з певними обмеженнями. Наприклад, якщо догляд за будинком та подвір’ям, виховання та догляд за дітьми чи особами похилого віку здійснює наймана прислуга, то її діяльність враховується при підрахунку валового внутрішнього продукту та національного доходу. Якщо ж ці види діяльності виконують самі господарі дому — не враховуються. Пояснюють цей парадокс насамперед складністю збору інформації про зазначенні види діяльності.

Таблиця 19.1

Класифікація видів економічної діяльності в СНР-93

Види економічної діяльності
1 Виробництво товарів для власного споживання, продажу та нагромадження
2 Виробництво нефінансових послуг для реалізації
3 Діяльність фінансових установ (банків, страхових компаній і т. ін.)
4 Діяльність органів державного управління, що надають неринкові послуги (суспільні блага) для сумісного користування та окремим домогосподарствам або їх групам для індивідуального користування
5 Діяльність некомерційних організацій, що обслуговують домогосподарства (партійні, профспілкові та громадські організації)
6 Діяльність домашньої найманої прислуги (наймані няні, кухарі, прачки, садівники, прибиральниці, шофери й т. ін.)
7 Житлові послуги, що надаються домовласниками будинків і квартир для власного споживання

СНР охоплює і тіньову економіку, але оскільки її обсяги обчислюють опосередкованим шляхом і держави погоджуються на оприлюднення інформації про тіньовий сектор, що виробляє незаборонені законом товари і послуги, але уникають висвітлення інформації про виробництво заборонених законом товарів та послуг (нелегальне виробництво і торгівля зброєю, торгівля живим товаром та органами людей, нарко- бізнес тощо), то це дає змогу зменшити похибки підрахунку макроекономічних показників, але не дає змоги їх уникнути.

До річного результату виробництва СНР не включає:

  • результати природного приросту рослин і тварин, якщо цей приріст здійснюється без участі людської діяльності;
  • зростання вартості активів, зумовленого інфляційними чинниками і т. ін.

Окрім зазначеного вище, СНР-93 ґрунтується на концепції первинних доходів.

Ця концепція дуже близька за змістом до концепції факторних доходів. Головна відмінність між ними полягає в тому, що теорія факторних доходів розглядає доходи держави як такі, що отримані внаслідок перерозподілу первинних доходів. Первинні ж доходи формуються такими факторами: земля, праця, капітал, здатність до підприємництва. Концепція первинних доходів виходить із того, що органи державного управління по суті є фактором виробництва.

Таблиця 19.2

Форми первинних доходів та суб’єкти, що їх отримують

Отримувачі первинних доходів Форми доходів
1 Підприємства і корпорації Прибуток
2 Власники землі і капіталу Орендна плата, рента, процент
3 Наймані працівники домогосподарств Заробітна плата
4 Органи державного управління Податки на виробництво та на імпорт

Первинні доходи, згідно з цією концепцією, — це доходи, які отримують суб’єкти економіки в процесі первинного розподілу створеної вартості.

У СНР розрізняють категорії внутрішньої і національної економіки. Для розмежування цих категорій використовують такі поняття: економічна територія; резидент; центр економічного інтересу.

Під економічною розуміють територією, якою адміністративно керує уряд країни, в межах якої особи, товари і гроші можуть вільно переміщуватися. До економічної території країни також належать:

  • повітряний простір, територіальні води певної країни і континентальний шельф у міжнародних водах, у відношенні яких країна має виключне право на видобуток сировини, палива тощо;
  • «територіальні анклави» за кордоном, тобто зони в інших країнах, які використовують урядові заклади певної країни для дипломатичних, військових, наукових та інших цілей, наприклад посольства, консульства, військові бази.

Базовою одиницею обліку в СНР слугує так звана інституційна одиниця, під якою розуміють економічну одиницю, що характеризується єдністю поведінки, здійснює повний набір бухгалтерських рахунків і є юридичною особою, тобто може самостійно приймати рішення, розпоряджатися своїми матеріальними і фінансовими ресурсами.

Інституціональні одиниці (домогосподарства, підприємства, організації) вважають резидентами певної країни, якщо центр їхніх економічних інтересів пов’язаний з економічною територією країни. Практично до резидентів країни відносяться особи, що проживають на території цих країн, крім осіб, що приїздять на відносно короткий строк, тобто менше, ніж на рік, а також членів іноземних дипломатичних закладів на території країни.

Внутрішня економіка охоплює діяльність на економічній території країни як резидентів, так і нерезидентів; національна економіка тільки резидентів незалежно від їх місцезнаходження: на економічній території даної країни чи за її межами. Поняття ре- зидентства не співпадає з поняттям громадянства.

Відповідно до типів економічної поведінки інституціональні одиниці об’єднують у такі сектори:

  • «Підприємства по виробництву товарів, крім фінансових послуг (не фінансові підприємства)»;
  • «Фінансові заклади»;
  • «Державні заклади»;
  • «Громадські організації, які обслуговують домашні господарства»;
  • «Домашні господарства» охоплює споживачів, а також підприємницьку діяльність щодо виробництва продуктів та послуг, яку не можна з юридичної та економічної точки зору відокремити від домашнього господарства її власника (відсутність незалежного юридичного статусу);
  • «Зовнішньоекономічні зв’язки» («решта світу») обіймає зарубіжні економічні одиниці тією мірою, в якій вони здійснюють операції з резидентами країни.

Економічна операція в СНР — відображає групування елементарних потоків за їхнім змістом. Економічні операції поділяються на три групи:

  • з продуктами й послугами — відносять до виробництва, обліку і використання продуктів та послуг у галузях і секторах народного господарства; включають операції з продуктами та послугами, що вироблені як у цьому, так і в попередні періоди;
  • розподільчі — складаються з операцій, мета яких — розподіл і перерозподіл доданої вартості, а також перерозподіл збережень;

— фінансові — відносять до зміни фінансових активів та пасивів у різних секторах народного господарства.

Для економічного аналізу діяльності кожної групи одиниць і для макроеконо- мічного аналізу в цілому економічні операції відображають у вигляді рахунків, які поділяють на три класи: 1) призначені для характеристики економіки в цілому, пропорцій між найважливішими макроекономічними величинами і категоріями; 2) деталізують рахунки першого класу відносно показників виробництва, споживання і нагромадження національного продукту; складають для окремих галузей, товарів або груп товарів; 3) деталізація рахунків першого класу відносно показників доходів і витрат, фінансування видатків капітального характеру і складаються для окремих секторів економіки.

Рахунок виробництва відображає операції, які відносяться до процесу виробництва (табл. 19.3).

Таблиця 19.3

Рахунок виробництва

Використання Ресурси
Проміжне споживання Валовий випуск продуктів та послуг
у тому числі в сфері: у тому числі:
матеріального виробництва продуктів і матеріальних послуг
невиробничій нематеріальних послуг
Валовий внутрішній продукт в ринкових цінах Чисті податки на продукти
Імпорт
Разом Разом

Рахунок утворення доходів відображає розподільні операції, безпосередньо пов’язані з процесом виробництва (табл. 19.4)

Таблиця 19. 4

Рахунок утворення доходів

Використання Ресурси

Оплата праці робітників у тому числі: резидентів нерезидентів

Валовий внутрішній продукт у ринкових цінах
Податки на виробництво субсидії на виробництво
Податки на імпорт субсидії на імпорт
Валовий прибуток економіки (валовий змішаний дохід)
Споживання основних фондів
Чистий прибуток економіки (чистий змішаний дохід)
Разом Разом

Рахунок розподілу доходів відображує розподіл і перерозподіл доходів країни на рівні економіки в цілому з урахуванням відношень з іншими країнами (табл.

19.5).

Таблиця 19.5

Рахунок розподілу доходів

Використання Ресурси
Субсидії

Валовий доход економіки (валовий змішаний доход)

у тому числі:
по виробництву

Оплата праці робітників у тому числі одержана: від наймачів-резидентів від «іншого світу»

по імпорту
Доходи від власності, передані «іншому світу» Податки
Поточні трансферти, передані «іншому світу» У тому числі на виробництво на імпорт
Валовий національний доход в розпорядженні суспільства Доходи від власності, одержані від «іншого світу»
Поточні трансферти, одержані від «іншого світу»
Разом Разом

Рахунок використання доходів показує, як валовий національний доход у розпорядженні суспільства використовують на кінцеве споживання і валове нагромадження (табл. 19.6).

Таблиця 19.6

Рахунок використання доходів

Використання Ресурси
Кінцеве національне споживання (витрати на кінцеве споживання) Валовий національний доход в розпорядженні суспільства
у тому числі:
домашніх господарств
державних установ
громадських організацій, що обслуговують домашні господарства
Валове національне заощадження
Разом Разом

Рахунок капітальних витрат призначений для характеристик процесу реального нагромадження основних та оборотних фондів, нематеріальних і фінансових активів, а також джерела його фінансування (табл. 19.7).

Таблиця 19. 7

Рахунок капітальних витрат

Використання Ресурси
Валове нагромадження основних фондів Валове національне заощадження
Зміна запасів матеріальних оборотних засобів Капітальні трансферти, одержані від «іншого світу»
Чисті покупки землі і нематеріальних активів
Капітальні трансферти, передані з «іншого світу»
Чисті кредити (+) або чисті борги (-) нації
Разом Разом

Рахунок продуктів і послуг характеризує загальні ресурси продуктів і послуг по економіці в цілому, а також напрям використання цих ресурсів (табл. 19.8).

Таблиця 19. 8

Рахунок продуктів і послуг

Використання Ресурси
Проміжне споживання Валовий випуск продуктів і послуг
Кінцеве споживання на економічній території Імпорт продуктів і послуг
Валове нагромадження основних фондів Чисті податки на: продукти імпорт
Зміна запасів матеріальних оборотних засобів
Експорт продуктів і послуг
Разом Разом

Технічно макроекономічне рахівництво базується на запозиченому з бухгалтерського обліку принципі подвійного запису, згідно з яким СНР є взаємопов’язана сукупність двосторонніх рахунків (балансових таблиць), а кожний економічний показник (економічна операція) записується у дебеті одного рахунку й кредиті іншого, що кореспондує з ним. Тобто кожний рахунок сам по собі має вигляд балансової таблиці, одна сторона якої характеризує ресурси, а інша — їхнє використання.

СНР включає такі рахунки:

  • внутрішньої економіки: продуктів та послуг, утворення, розподілу, використання доходів, капітальних витрат, фінансовий рахунок;
  • «Зовнішньоекономічних зв’язків» («решта світу»): поточних операцій, капітальних витрат, фінансовий рахунок.

Сукупність рахунків утворює зведені рахунки і відображає відношення між національною економікою і іншими країнами («Платіжний баланс»), а також відношення між різними показниками системи.

Для кожного сектору внутрішньої економіки передбачено складання набору рахунків — від рахунку виробництва до фінансового; для різних галузей — складання рахунків продуктів і послуг, виробництва і утворення доходів.

<< | >>
Источник: Андрющенко А. М., Бурляй А. П., Костюк В. С. та ін.. Економічна теорія: Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури,2009. — 520 с.. 2009

Еще по теме § 1. Суть та основні характеристики СНР:

  1. 17. ВВП, ВНП та методи їх обчислення. Реальні та номінальні показники. Похідні показники (ЧНП, НД, ВД). Показники суспільного добробуту: чистий економічний добробут, індекс людського розвитку, індекс економічної свободи, рівень глобалізації.
  2. § 1. Суть та основні характеристики СНР
  3. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
  4. Глава 1. Сутність та функції фінансів
  5. 4.2.3. Процесуальне право
  6. II. Головні чинники й основні Фази національно-відродних рухів.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -