Б. Адміністраційні звязки
Не може бути сумніву в цім, що модерне життє визначається, порівнуючи з минулими періодами історії людства, небувалим доси збільшеннєм суспільного обороту. Він проявляється в двох напрямах.
Раз — це обставина, що модерне життє з точки погляду суспільних взаємин без порівнання більше ускладнене, як життє минулих діб. Модерна людина залежна від «суспільства» в многих справах свого буття та діяння, що колись були оставлені індивідуальному її діянню. Дуже далеко посунений поділ праці зробив людину залежною від инших та звязав її тисячними нитками просто з цілою земною кулею. Виробництво і консумпція це сьогодня процеси, в яких співдіють всі частини світа, не зважаючи на політичні кордони. Все господарське, все культурне (в матеріяль- нім і духовім розумінню) життє має сьогодня помимо національних, територіяльних і т.д. ріжниць, виразний інтернаціональний характер. Друге — це величезний зріст людських потреб. Вони зросли скількістю та якістю. Повстали нові потреби, яких люди ранше не знали, і збільшилися старі. Заспокоєннє їх стало більше складним та трудним, а разом з тим можливим тільки шляхом спільних, орґанізованих зусиль широких кол.Обі ті обставини вплинули рішаючо на взаємини поміж державами. Перед сучасною державою станули нові завдання, а поміж ними такі, що їх неможливо заспокоїти «ізольовано», в межах одної тільки держави. Цілий ряд завдань господарського та культурного порядну вимагає неминучо не тільки порозуміння поміж державами, але їх постійного, орґанізованого співдіяння. Такі завдання виринали і ранше вже, але не в такій скількости, ані так настирливо, як сучасно. Ми стрічаємо теж і раніше між-державні порозуміння «адміністраційного» порядку в справі на пр. взаїмної допомоги та співдіяння в орґанізації шляхів, почти, то що. Але ті порозуміння та договори ріжняться від модерних основно. З формального боку вони ріжняться від модерних тим, що вони були — аж до кінця XVIII.
століття — звичайно тільки додатками до політичних між-державних договорів. Матеріяльна ріжниця поміж сучасною державою та минулими типами держав в цім, що тоді отсе співдіяннє було без порівнання тісніше звязане з політичними взаєминами поміж державами та залежне від него, як тепер.Характеристичним для модерних між-державних взаємин треба визнати те, що модерні держави помимо своїх політичних зносин порозуміваються одні з другими в справах «адміністраційного» (в широкім розумінню слова) порядку для осягнення ріжних цілий, що їх самостійно або зовсім не можна здійснити, або тільки недостаточно. Ті порозуміння обхоплюють собою чимраз то нові ділянки життя. їх предметом ріжні напрями державної діяльности. На полі правового життя держави обовязуються помагати одна одній в боротьбі зі злочином шляхом видавання злочинців, що схоронилися з власної на чужу державну територію; вони дають інтернаціональну охорону творам людського духа, науки, мистецтва та красного письменства, винаходам, то що; вони дають одна одній допомогу при виконуванню цивільного та карного законодавства. На господарськім полі, вони порозуміваються в справах торговлі, митової системи, системи ваг та мір, спільної монетарної системи. В звязку з господарськими справами ми бачимо між-державні порозуміння що до умовин праці та її охорони, що до часу праці, праці жінок і дітий, обезпечення на випадок нещасливих пригод, неспосібности до праці та старости. особливо широко поширені між-державні порозуміння в справах комунікації — утримання сухопутних та водних шляхів та руху на них. Поліція публичного безпеченства вимагає міждержавного порозуміння в справах взаїмної інформації та допомоги. Теж і завдання на полі санітарної діяльности вимагають такого порозуміння, особливо для успішного ведення боротьби з пошестями.
між-державне співдіяннє на всіх цих полях можливе ріжними шляхами. Держави можуть просто тільки порозумітися поміж собою, та відтак на основі такого порозуміння без правного обовязку, просто фактично поступати в даній справі солідарно.
Далі, вони можуть між-державним договором зобовязатися до такого солідарного поступовання. Врешті, вони можуть увійти в постійне обєднаннє, в спілку для спільного постійного порозуміння та спільного керування діяльністю держав в якійсь справі. Так повстають міжнародні «адміністраційні союзи», «унії». Найширший поміж ними заснований 1874., переорґанізований 1878. р. «Світовий почтовий союз», «Union generale des postes», «Allgemeiner Postverein», до якого належать всі держави, з виїмком Китаю, далі — заснована 1875. р. «Телєґрафічна унія», «Комунікаційні унії», «унія для охорони промислової власности», «унія для охорони авторських прав», «монетарні унії», «унія для мір та ваг», «міжнародний рільничий інститут», «унія для поборовання торговлі рабами», «міжнародний статистичний інститут», «унія для поборювання похабних публікацій», «Санітарні Комісії» і т. д.ті адміністраційні союзи треба уважати першими етапами на шляху, на який увійшли держави відносно між-державних взаємин. Вже тепер вони означають в прінціпі порушення самих основ, на яких ці взаємини були побудовані. А власне, участь в адміністраційнім союзі є без ніякого сумніву обме- женнєм держави в її свобіднім веденню своїх справ. Старе розуміннє держави та її становища не могло би згодитися на таке обмеженнє. Далі, ті адміністраційні союзи роблять обхоплену ними ділянку життя в де-якій мірі незалежною від виключно політичних відносин. навіть дуже «напняті» політичні відносини поміж державами ще не переривають поміж ними на пр. почтового обороту, — його перериває щойно війна дякуючи фактичним відносинам, які вона приносить з собою. Без цего перерваннє почтових зносин було би надзвичайним кроком якоїсь спеціяльної репресії, словом — виїмком, зовсім навпаки, як колись, коли «адміністраційні взаємини» поміж державами були можливі тільки на ґрунті добрих політичних взаємин. таким чином істнованнє адміні- страційних союзів представляє прінціпову ріжницю порівну- ючи з попередним станом. Разом з тим, істнуючі доси адміні- страційні союзи — це тільки перші, та поки що дрібні початки нових міждержавних відносин. Вони показують тільки шляхи, по яких — як можна сподіватися — піде дальший розвій.