<<
>>

Залізнична варта.

Особлива увага в організаційній побудові варти приділялася її залізничним підрозділам. Усі залізниці України були поділені на сім окремих залізничних районів. Очолював район отаман Державної варти.

Його призначав і зміщував з посади особисто міністр внутрішніх справ за поданням директора ДДВ, якому безпосередньо підлягав залізничний отаман. У безпосередній підлеглості отаман мав особливого помічника, який користувався правами начальника відділу, а також завідуючого господарством, школою і резервом. До районного залізничного управління варти входили значковий, шість старших і вісім молодших вартових, а також 14 канцеляристів, два служники і каптенармус. До школи резерву належали три інструктори, старший і 30 резервних вартових. На залізницях створювалися з розрахунку 150-300 верст відділення (філії) варти. Їх начальники підлягали залізничним отаманам і мали у своєму штаті одного помічника й управління. У Києві, Одесі, Харкові і Катеринославі начальники відділень мали по два помічники. До управління відділення входили писар, служник, два старші і чотири молодші вартові. Решта залізничних вартових розподілялися згідно з рішенням отамана району з розрахунку один на сім верст залізничної колії, на п’ять вартових – старший оклад, на відділення – по одному старшому вартовому. Таким чином, чисельність вартових відповідно старшого і молодшого окладу по залізничних районах становила: Київський (2 384 версти) – 68/249; Лівобережний (2 324 версти) – 66/266; Подільський (2 472 версти) – 61/292; Катеринославський (2 764 версти) – 78/314; Харківський (2 182 версти) – 62/250; Одеський (2 147 верст) – 61/246; Південний (2 150 верст) – 61/246 15. Враховуючи вартові резерви отаманів і особовий склад управлінь, загальну чисельність залізничної варти доцільно визначити приблизно 4,5 тис. осіб.

Функції залізничної варти регламентовано окремо. До них належали викриття всіх кримінальних злочинів і правопорушень у прилеглій до залізниці смузі; захист особистої і майнової недоторканності всіх осіб, які постійно або тимчасово перебувають у залізничній смузі; нагляд за виконанням публікою і службовцями залізниці встановлених правил поведінки, сприяння справам військового відомства на залізниці; допомога (при необхідності) земським, міським і громадським установам у їх справах; реєстрування залізничних службовців та інформування залізничного керівництва про осіб, які за своєю колишньою діяльністю і моральними якостями не відповідають штатним посадам 16.

Більшість з цих функцій до 1917 р. належали жандармській залізничній поліції. В Україні за царату діяло п’ять жандармських поліцейських управлінь, до складу яких входило 38 відділень, 30 з яких розташовувались у межах українських губерній, а також Рівненське відділення Віленського, Київське і Чернігівське відділення Орловського ЖПУЗ 17.

Отже, гетьман суттєво реформував організацію залізничної поліції в Україні, але в галузі охорони залізниць залишив діючими російські нормативні чинники. Статті 183–187 третього розділу «Общего устава российских железных дорог» продовжували регламентувати правила поліцейського нагляду на залізницях України. На залізничну варту було покладено «охорону зовнішнього порядку, благочинності і громадської безпеки» в районах діяльності колишніх ЖПУЗ. При цьому її службовці виконували «всі обов’язки загальної поліції, користуючись всіма правами, їм присвоєними» 18.

<< | >>
Источник: Тимощук О.В.. Охоронний апарат Української Держави (квітень – грудень 1918 р.): Монографія. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ,2000. – 462 с.. 2000

Еще по теме Залізнична варта.:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -