Західно-Українська Народна Республіка.
Територія та термін існування:
ЗУНР - 1листопада 1918 року - 18 березня 1921 року. У її складі фактично перебувала тільки Східна Галичина, а північно-західна Буковина відійшла до Румунії, українські повіти Закарпаття - Чехословаччині.
Державний механізм :
Державний устрій ЗУНР У дні розпаду Австро-Угорської монархії створена у жовтні 1918 р. у Львові Українська Національна Рада 1 листопада 1918 р. проголосила утворення в Галичині та на Буковині української держави. 13 листопада вона дістала назву Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).
Вища законодавча влада в державі належала Українській Національній Раді, яка одна мала право ухвалювати закони. Очолював її президент (фактично спікер - голова парламенту). Рада формувала колегіальний орган влади - Виділ з 9 чоловік, що виконував функції глави держави. У майбутньому передбачалося скликання однопалатного Сейму з 226 послів, обраних за національно-пропорційною системою, при загальному, рівному, прямому та таємному голосуванні, з 21 року.
Рада формувала уряд - Державний Секретаріат з 14 секретарств (міністрів) на чолі з прем’єром. Місцевими органами влади стали: в повітах - повітові комісари, призначені держсекретарем внутрішніх справ, та обрані прибічні ради; у селах та містах - громадські і міські комісари теж з обраними прибічними радами. Комісари стали представниками державної влади на місцях з необмеженими повноваженнями.
Реформовано також і судову систему. ЗУНР розділено на 130 судових повітів та 12 судових округів. Окружні і повітові суди стали першою інстанцією. Другою став Вищий суд у Львові, а третьою - Найвищий державний суд. До їхнього обрання відповідні інстанції називалися Окремими судовими сенатами другої та третьої інстанції.
Охорону громадянського порядку забезпечувала народна міліція та створений 6 листопада 1918 р. Корпус української державної жандармерії.
Його очолювала Команда на чолі з головним комендантом, на місцях діяли окружні та повітові команди, очолювані теж комендантами.Окрім того, в правоохоронній системі ЗУНР повноцінно функціонували прокуратура, адвокатура і нотаріат.
Державно-правове значення злуки УНР та ЗУНР. ЗУНР проголошено в той час, коли на великій Україні існувала Держава П. Скоропадського. 5 листопада 1918 р. у Київ виїхала делегація Державного Секретаріату з повноваженнями просити у гетьмана допомоги і підтримки проти Польщі. П.Скоропадський скерував до Львова корпус Січових стрільців Є.Коновальця. Чергова делегація, яка їхала до гетьмана, зустрілася у Фастові вже з Директорією і 14 грудня вони уклали Передвступний договір з таких основних положень: 1. ЗУНР об’єднується з УНР в одну державу. 2. Уряди обох держав підготують урочистий акт. 3. ЗУНР збереже територіальну автономію. 4. Договір опублікують уряди обох держав.
УНРада на засіданні 16 січня 1919 р. ухвалила Передвступний договір і направила в Київ делегацію з 65 чоловік для урочистого акту, вручивши їм декларацію “До світлої Директорії УНР”, в якій проголошувала єдину УНР.
22 січня 1919 р. у Києві на Софійському майдані представниками уряду УНР і ЗУНР, за участі депутатів Конгресу трудового народу та киян, урочисто проголошено об’єднання двох держав в одну і закріплено його універсалом.
Акт злуки скріпив постановою 23 січня Конгрес трудового народу України. ЗУНР дістала назву Західна Область УНР. Практичне злиття урядів в один відклали до скликання Всеукраїнських Установчих Зборів.
ВИСНОВКИ З ЧЕТВЕРТОГО ПИТАННЯ
Формальне об’єднання відбулося, проте фактично обидва уряди і обидві держави, затиснені з усіх боків ворогами, продовжували самотужки визвольні змагання. Державно-правове значення Акта соборності полягає в тому, що: а) вперше на конституційному рівні заявлено про право українського народу мати єдину державу на всій території проживання; б) зроблено спробу реалізувати це право в конкретних державно-правових актах; в) подія стала правовим прецедентом для подальшої боротьби українців за власну державу.